Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/7919/25 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Справа № 480/7919/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування", третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.09.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" №ЦО18487 від 11.07.2025.

Зобов`язано Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" провести повторне оцінювання на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова для підтвердження встановленої ОСОБА_1 II групи інвалідності за період з 15.01.2024 по 31.01.2025 та повідомити позивача про прийняте рішення за результатами такого оцінювання.

Також, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 1937 грн. 92 коп.

09.09.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі №480/7919/25, яким стягнути з Державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 10 000 грн 00 коп.

Обгрунтовуючи заяву представник зазначив, що у зв`язку із необхідністю захисту порушених прав та законних інтересів, оскарженням рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО18487 від 11.07.2025, а також необхідністю підготовки та подання до Сумського окружного адміністративного суду позовної заяви, позивач звернувся до адвоката Архипенка О.І. із проханням надати професійну правничу допомогу, пов`язану із забезпеченням судового захисту порушених прав позивача, яке стало предметом розгляду даної справи. Наслідком такого звернення стало укладення між позивачем та адвокатом Архипенком О.І. договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №72-09/2025 від 29.09.2025, а також письмового доручення від 29.09.2025, в якому сторони визначили предмет правничої допомоги, а також порядок розрахунків.

Надання правничої допомоги у цій справі вимагало не лише підготовки процесуальних документів, а й проведення комплексного правового дослідження спірних правовідносин, аналізу доказової бази, визначення належного способу судового захисту та формування аргументованої правової позиції.

Відповідно до положень Доручення, розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги повязаної із цією справою становить 10 000,00 грн.

На підтвердження понесення та розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачем до цієї заяви додаються належні документи, зокрема договір про надання правничої допомоги, доручення від 29.09.2025 до договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №72-09/2025 від 29.09.2025, що підтверджує погоджений сторонами розмір гонорару, а також акт-звіт виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 09.09.2026.

При цьому, згідно п. 7 Доручення від 29.09.2025 оплата гонорару, визначеного у пункті 6 даного Доручення здійснюється Клієнтом протягом 10 (десяти) робочих днів з дня ухвалення судом першої інстанції судового рішення за результатами розгляду справи.

Позивач зазначає, що вказана сума не є надмірною та відповідає критеріям співмірності судових витрат, визначеним частиною п`ятою статті 134 та частиною дев`ятою статті 139 КАС України.

10.09.2026 відповідачем через систему "Елекртонний суд" подано заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні заяви позивача від 09.09.2026 про ухвалення додаткового рішення у справі № 480/7919/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. або вирішити питання щодо співмірності витрат на правничу допомогу, та обмежити їх до 2000,00 грн. Так, відповідач зазначає, що згідно з висновками Верховного Суду (зокрема, з урахуванням позицій у постанові Великої Палати ВС від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та сталі практики КАС ВС), склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягає обов`язковому документальному підтвердженню. Для стягнення відповідних витрат суду мають бути надані: договір про надання правової допомоги; документи, які свідчать про фактичну сплату гонорару та інших витрат, оформлені відповідно до закону (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, банківська виписка, касові чеки тощо).

Проте, як убачається з матеріалів поданої заяви, позивачем додано лише Договір, Доручення та Акт-звіт виконаних робіт. Жодного платіжного документа, який би підтверджував фактичне внесення або перерахування коштів на користь адвоката, надано не було.

Посилання позивача на п. 7 Доручення від 29.09.2025 про те, що оплата здійснюється протягом 10 робочих днів після ухвалення рішення, не звільняє сторону від обов`язку надати суду підтвердження здійснених витрат під час вирішення питання про їх розподіл. А тому, на думку відповідача, заявлені вимоги є передчасними та недоведеними належними й допустимими доказами в розумінні статей 73, 74 КАС України.

14.09.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення, в яких заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.

Ухвалою суду від 13.10.2026 в адміністративній справі №480/7919/25 замінено відповідача - Державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" на правонаступника, яким є Державне некомерційне товариство "Інститут оцінювання функціонування".

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми права, суд робить висновок, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.ч.1-4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п.1, 2, 6 ч.1, ч.2 ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, Порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04, п. 269).

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» також роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Судом встановлено, що між адвокатом Архипенко О.І. та ОСОБА_1 (як клієнтом) було укладено Договір №72-09/2025 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 29.09.2025 (далі Договір), за п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту професійної правничої допомоги щодо захисту його прав та охоронюваних законом інтересів відповідно до доручень, які будуть надаватись клієнтом адвокату протягом строку дії цього Договору. Доручення можуть надаватись Клієнтом як в письмовій так і в усній формі. Підтвердження про прийняття Доручення клієнта до виконання повинно бути здійснено у тій же формі, в якій воно надано (письмовій чи усній). У предмет професійної правничої допомоги, яка надається адвокатом за цим Договором входить весь обсяг видів професійної правничої допомоги, визначений законодавством України. В предмет послуг, які надаються адвокатом входять всі види правничої допомоги, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність, зокрема, але не виключно, представництво інтересів в судах та на стадії виконання судових рішень в органах виконавчої служби та приватних виконавців.

Згідно з п. 4.1 Договору зазначено, що сума гонорару адвоката за нааання правової (професійної правничої) допомоги за цим Договором визначається Сторонами окремо в залежності від тривалості та обсягу надання професійної правничої допомоги.

Відповідно до п. 1 Доручення від 29.09.2025 (далі Доручення) до вищевказаного Договору, адвокат приймає від клієнта доручення щодо надання правової (професійної правничої) допомоги Клієнту у зв`язку із захистом її прав та законних інтересів клієнта щодо встановлення, збереження та реалізації права на інвалідність та пов`язані з нею соціальні гарантії, а також у зв`язку з оскарженням рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" №ЦО18487 від 11.07.2025.

За пунктом п.5 Доручення вбачається, що за надання правової (професійної правничої) допомоги, визначеної цим Дорученням, клієнт сплачує на користь адвоката гонорар у розмірі 10000,00 грн.

Згідно п.1 Акту-звіту від 09.09.2026 судом вбачається, що сторони склали цей Акт-звіт проте, що адвокат в межах дії договору про надання правової (професійної правничої) допомоги №72-09/2025 від 29.09.2025 та доручення від 29.09.2025 до Договору надав, а Клієнт прийняв правову (професійну правничу) допомогу до якої входить:

- первинна юридична консультація, вивчення та аналіз фактичних обставин справи і документів Клієнта. Проведення первинної консультації Клієнта, дослідження обставини встановлення та підтвердження інвалідності, рішення МСЕК та експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №ЦО18487 від 11.07.2025, медичних та інших документів, отриманих Клієнтом, у тому числі документів органів Пенсійного фонду України; визначення юридично значимих обставин та переліку доказів, необхідних для належного обгрунтування позовних вимог. Вартість послуги - 1500,00 грн;

- комплексний правовий аналіз спірних правовідносин та нормативно-правового регулювання. Опрацювання положень Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, нормативно-правові акти щодо встановлення інвалідності та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а також питання дотримання суб`єктом в владних повноважень встановленої процедури прийняття оскаржуваного рішення №ЦО18487 від 11.07.2025, дотримання прав Клієнта. Визначення правових підстав для оскарження рішення експертної команди та належний спосіб судового захисту. Вартість послуги - 3000,00 грн;

- підготовка, оформлення та подання до суду позовної заяви та формування матеріалів позовної заяви. Вартість послуги - 3500,00 грн;

- здійснення супроводу судового розгляду справи (контроль та інформування Клієнта про рух справи, опрацювання та письмове реагування на документи, які надходили у межах справи до суду) в суді першої інстанції тощо. Вартість послуги - 1000,00 грн;

- підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат. Вартість послуги - 1000,00 грн.

Всього - 10000,00 грн.

Розмір гонорару адвоката за надану правову (професійну правничу) допомогу становить 10000,00 грн.

У той же час суд зазначає, що представником позивача не було надано детального розрахунку щодо вартості кожної окремої дії згідно наданої правничої допомоги, зокрема, не надано погодинної вартості надання правничих послуг, що позбавляє суд можливості оцінити співмірність визначення ціни наданої правничої допомоги.

Крім того, суд зауважує, що представником позивача не було надано доказів представництва клієнта в Сумському окружному адміністративному суді у адміністративній справі з усіх питань, які стосуються предмету договору, окрім як подання адміністративного позову, заяви про застосування наслідків неподання відзиву на позовну заяву, заяви про ухвалення додаткового рішення і заперечень на заперечення відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі через систему «Електронний суд».

Щодо ненадання позивачем документів, які свідчать про фактичну сплату гонорару, про що вказує представник відповідача у заперечення, суд зазначає наступне.

Відсутність документів про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки), не можуть бути підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки згідно висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також судом апеляційної інстанції було зазначено аналогічну позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 23.02.2021 у справі № 922/2503/20, в рамках якої суд виклав правовий висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже суд, враховуючи принцип свободи договору, не ставить під сумнів той факт, що сторони договору про надання правової допомоги погодили саме такий розмір гонорару, який заявлено представником позивача до стягнення з відповідача, однак суд не погоджується з його розміром в межах розгляду питання щодо розподілу суми цього гонорару, як судових витрат у справі.

Також, суд враховує ту обставину, що справа є не складною, а спірні правовідносини не новими у судовій практиці. Отже, підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, а також не потребувала значних витрат часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу, про що свідчать зміст та обсяг позовної заяви.

З урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає заявлені витрати неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, тому, враховуючи критерії необхідності та доцільності понесених витрат, обсяг наданих послуг, а також значення справи для позивача, суд дійшов висновку про можливість відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу в сумі 4000,00 грн.

В іншій частині клопотання сторони позивача слід відмовити з вищенаведених обставин.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державного некомерційного товариства "Інститут оцінювання функціонування" (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 03191673) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.М. Кунець