Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №480/3768/23 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року Справа № 480/3768/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/3768/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі - відповідач, ГУНП в Сумській області) про визнання протиправним і скасування наказу начальника ГУНП в Сумській області № 282 від 22.03.2023 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських Конотопського РВП", в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді зауваження.

Мотивуючи позовні вимоги, вказує на відсутність підстав для призначення службового розслідування, визначених частинами другою, третьою статті 65-1 Закону України "Про запобігання корупції" та прийняття наказу № 113 від 16.02.2023.

На думку позивача, системний аналіз статей 1, 3, 4, 11, 65-1 Закону України "Про запобігання корупції" дає підстави для висновків про те, що наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції за умови незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення пов`язане з корупцією покарання або не накладення на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.

З огляду на те, що наказ про призначення службового розслідування прийнято з порушенням Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, матеріали службового розслідування є такими, що отримані з порушення закону.

Також ОСОБА_1 зауважив на тому, що з наказом про призначення службового розслідування його ознайомили лише 24.02.2023 і зі змісту цього наказу неможливо було встановити які саме питання будуть досліджуватись під час службового розслідування. У зв`язку з цим, позивач стверджує, що фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право на захист під час проведення службового розслідування.

Крім того, позивач звернув увагу на те, що дисциплінарне стягнення застосовано за невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022. В той же час, під час проведення вказаного службового розслідування, у ОСОБА_1 конфлікт інтересів не виникав, рішень відносно себе він не приймав, предмет перевірки службового розслідування не стосувався безпосередньо діяльності позивача.

Ухвалою суду від 28.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 480/3768/23, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Не погоджуючись з позовними вимогами, ГУНП в Сумській області у відзиві (а. с. 49-67) зазначило, що до управління надійшов лист Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 193/42-18/01-2023 від 30.01.2023 у якому повідомлялось про можливі порушення статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" та вчинення правопорушення, передбаченого статтею 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення поліцейськими Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області під час проведення службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022.

З метою з`ясування вказаних обставин, відповідачем відповідно до наказу № 113 від 16.02.2023 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію з числа працівників сектору запобігання корупції ГУНП в Сумській області спільно з працівниками управління карного розшуку та Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України.

За результатами службового розслідування, було встановлено, що ОСОБА_1 будучи головою дисциплінарної комісії неналежним чином організував проведення службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022, що призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань, пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" в частині невжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, а також участі у прийнятті рішення відносно себе у формі висновку службового розслідування в умовах реального конфлікту інтересів.

Такі обставини, на переконання відповідача, свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Крім того, відповідач зауважив на тому, що наказ № 113 від 16.02.2023 про призначення службового розслідування прийнято у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, порушення службової дисципліни позивачем внаслідок винної протиправної поведінки, підтверджено матеріалами службового розслідування, а застосований вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру проступку, враховує обставини, за яких він був вчинений, особу порушника тощо.

З огляду на зазначене, ГУНП в Сумській області вважає оскаржуваний наказ правомірним, а позовні вимоги – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Під час проходження служби ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Конотопського РВП - начальника сектору кримінальної поліції, 22.11.2022 заступником начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області – начальником кримінальної поліції полковником поліції Валерієм Строкачем отримано доручення Конотопської окружної прокуратури про проведення службового розслідування з приводу додержання вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" працівниками оперативного підрозділу Конотопського районного відділу поліції під час ведення оперативно-розшукових справ категорії "розшук", а також з приводу належного виконання керівництвом Конотопського РВП обов`язку контролю підлеглих оперативних працівників (а. с.85-87, 98-101).

На підставі вказаного доручення, начальником Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області 28.11.2022 прийнято наказ № 175 про призначення службового розслідування, проведення якого доручено дисциплінарній комісії у такому складі: голова комісії – заступник начальника Конотопського РВП – начальник сектору кримінальної поліції Переход О.В., члени комісії – заступник начальника сектору кримінальної поліції Конотопського РВП ОСОБА_2 , оперуповноважений сектору кримінальної поліції Конотопського РВП ОСОБА_3 (а. с.26, 81,95).

За результатами службового розслідування, 30.11.2022 складено висновок, згідно з яким дисциплінарна комісія пропонувала застосувати до оперуповноважених сектору кримінальної поліції Конотопського РВП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дисциплінарних стягнень догана й зауваження відповідно, а також пропонувала усно попередити заступника начальника Конотопського РВП – начальника сектору кримінальної поліції ОСОБА_1 про недопущення в майбутньому порушень частини 2 статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині забезпечення контролю за підлеглими та ведення оперативно-розшукових справ (а. с. 27-29, 78-80, 102-104).

На підставі зазначеного висновку службового розслідування, 30.11.2022 начальником Конотопського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 301, яким до оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Конотопського РВП ОСОБА_4 застосовано дисциплінарне стягнення догана, а до оперуповноваженого ОСОБА_5 – зауваження (а. с. 107).

Згодом, начальником ГУНП в Сумській області полковником поліції Сергієм Чижом отримано лист Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 193/42-18/01-2023 від 30.01.2023 (а.с.24-25,76-77), у якому повідомлялось про можливі порушення вимог статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" поліцейськими Конотопського РВП та вчинення ними правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також, зазначалось про необхідність проведення службових розслідувань з цих питань (а. с. 76-77).

На підставі згаданого листа, на виконання вимог Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807, статей 14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, 16.02.2023 начальником ГУНП в Сумській області Сергієм Чижом прийнято наказ № 113 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а. с.30-31, 88). На підставі доповідної записки голови утвореної дисциплінарної комісії, наказом № 175 від 28.02.2023 строк проведення службового розслідування продовжено до 16.03.2023 (а. с. 89-90).

З наказом про призначення службового розслідування позивач був ознайомлений 24.02.2023 (а.с.32). Про можливість надати пояснення в ході службового розслідування, у тому числі прибувши за вказаною у листі адресою, позивач був обізнаний з листа від 27.02.2023, з яким був ознайомлений 28.02.2023 (а.с.119-120), втім від надання пояснень позивач відмовився (а.с.122).

За результатами службового розслідування, 15.03.2023 складено висновок згідно з яким, окрім іншого, за порушення службової дисципліни, що виразилося в ігноруванні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та призвело до порушення вимог Порядку проведення службових розслідувань затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, в частині неналежної організації проведення службового розслідування, пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, дисциплінарна комісія пропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді зауваження (а. с. 13-23, 123-133).

На підставі висновку службового розслідування, 22.03.2023 начальником ГУНП в Сумській області прийнято наказ № 282, пунктом 1 якого до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження (а. с. 33-37).

Позивач вважає зазначений наказ незаконним, таким, що ухвалений з порушенням порядку проведення службового розслідування, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Питання проведення службового розслідування в системі Національної поліції України врегульовано Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі – Закон України «Про Національну поліцію»), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 №1355/32807 (далі - Порядок № 893).

Так, згідно із п.1,2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського (п.1); професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (п.2).

За приписами частин першої і другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службовою дисципліною є дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з частиною другою цієї статті службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки (пункти 1,2 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту).

Частиною першою, третьою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним п р о с т у п к о м визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За змістом частини першої статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до поліцейських, визначені в частині третій цієї статті, серед яких, зауваження.

Положеннями частин першої, другої і третьої статті 14 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з частиною четвертою цієї статті підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування, визначені Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі – Порядок №893), згідно з пунктом 1 розділу ІІ якого, службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних, серед іншого, про: надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України “Про запобігання корупції”.

Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

У свою чергу, відповідно до частини першої, третьої статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, де працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Посилаючись на вказані норми статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», позивач та його представник стверджують про відсутність підстав для проведення службового розслідування, оскільки відсутнє подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції. Як наслідок - відсутні підстави для застосування дисциплінарного стягнення, порушення права на захист під час проведення службового розслідування, а також на відсутність конфлікту інтересів під час проведення службового розслідування, призначеного Наказом № 175 від 28.11.2022.

Суд не погоджується з цими доводами, оскільки зі змісту наказу № 113 від 16.02.2023 судом установлено, що підставою для призначення службового розслідування слугував лист Сумського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 193/42-18/01-2023 від 30.01.2023, у якому містилась інформація про можливі порушення законодавства про запобігання корупції поліцейськими Конотопського районного відділу поліції під час проведення службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022 (а.с.24-25,76-77).

Зазначеним листом відповідач повідомлявся про те, що, зокрема, ОСОБА_1 мав зацікавленість у згаданому службовому розслідуванні, а саме у встановленні причин і умов, які призвели до вчинення дисциплінарного проступку, у дослідженні питання здійснення контролю за дотриманням поліцейськими службової дисципліни та уникнення дисциплінарної відповідальності.

Вказаний лист, у розумінні частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту та абзацу другого пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018, є підставою для призначення службового розслідування.

Суд відхиляє посилання позивача на частину 3 статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції» та абзац четвертий пункту 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України (надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»), оскільки зазначені у цих нормах обставини є окремою спеціальною підставою для призначення службового розслідування і не позбавляють відповідного суб`єкта призначити службове розслідування на загальних підставах, а саме: у разі отримання повідомлення про вчинення поліцейським порушення, яке має ознаки дисциплінарного проступку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 10 січня 2023 року у справі №600/2019/21-а.

Також суд звертає увагу на те, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21).

А відтак, вказані вище доводи позивача та його представника є помилковими та судом не приймаються до уваги.

Додатково в обґрунтування позову представник позивача наголошує на порушенні права позивача на захист під час службового розслідування.

Надаючи оцінку цим доводам, суд бере до уваги, що, дійсно, на виконання статті 18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

При цьому матеріалами справи підтверджується, що з наказом про призначення службового розслідування позивач був ознайомлений 24.02.2023 (а.с.32). Про можливість надати пояснення в ході службового розслідування, у тому числі прибувши за вказаною адресою, позивач був обізнаний з листа Сектора запобігання корупції ГУ НП в Сумській області від 27.02.2023, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений 28.02.2023 (а.с.119-120). Таким чином, ОСОБА_1 приймав участь у цьому розслідуванні, мав можливість наводити свої міркування і зауваження, подавати документи що стосуються предмету дослідження, однак відповідно до ст. 63 Конституції України позивач під час службового розслідування від надання пояснень відмовився (а.с. 120), тобто таким правом не скористався.

Отже, твердження позивача про необізнаність щодо факту та підстав службового розслідування та на порушенні його права на захист під час службового розслідування є такими, що спростовуються матеріалами справи.

Щодо суті встановленого дисциплінарною комісією дисциплінарного проступку, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

За змістом пункту 1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

На виконання пункту 4 розділу V Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Пунктом 13 розділу V Порядку передбачено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.

Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку, у разі коли за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту встановлено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з частинами 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Отже, зміст вказаних норм дає підстави дійти висновку про те, що за порушення службової дисципліни, до поліцейського може бути застосований один із визначених видів дисциплінарного стягнення, в тому числі і зауваження. Втім, застосування стягнення можливе лише в тому разі, коли порушення службової дисципліни сталося внаслідок винної протиправної поведінки поліцейського, яка належним чином доведена та підтверджена відповідними достатніми доказами.

Разом з цим, обираючи вид дисциплінарного стягнення, який має бути застосований, уповноважена особа зобов`язана враховувати, зокрема, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, доведеність його вчинення, наявність та ступінь вини порушника. Фактично, при обранні виду дисциплінарного стягнення має дотримуватись принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку, вчиненого внаслідок доведеної винної протиправної поведінки порушника, негативними наслідками, до яких призвела чи може призвести така поведінка з одного боку, та суворістю покарання за вчинений проступок, глибиною необхідного втручання у права порушника, необхідних для досягнення мети застосування стягнення, з другого боку.

Як уже зазначалось, зі змісту висновку від 15.03.2023 та матеріалів службового розслідування, судом встановлено, що підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення зауваження слугувало встановлення дисциплінарною комісією недотримання позивачем вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, пунктів 1, 2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Порядку проведення службових розслідувань, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 та пункту 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", відповідно до якої особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону (у т.ч. поліцейські) , зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Таких висновків дисциплінарна комісія дійшла у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 брав участь у проведенні службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022 в той час, коли предметом дослідження мали бути в тому числі питання, пов`язані з його посадовими обов`язками, зокрема, обов`язку контролю за підлеглими та організації роботи з розшуку осіб, які вчинили злочини та переховуються від органів слідства і суду, встановлення місця знаходження безвісти зниклих осіб (а. с. 27-29, 78-80, 102-104).

При цьому, як убачається зі змісту доручення Конотопської окружної прокуратури № 50-4788 вих-22 від 01.11.2022, яке стало підставою для проведення службового розслідування згідно з наказом № 175 від 28.11.2022, дослідженню дисциплінарною комісією підлягали питання належного виконання поліцейськими оперативного підрозділу Конотопського районного відділу поліції своїх обов`язків, а також питання здійснення контролю за їх діяльністю (а. с. 85-87).

Відповідно до витягу посадової інструкції заступника начальника Конотопського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області - начальника сектору кримінальної поліції, окрім іншого, обов`язком Перехода є здійснення контролю своєчасності та якості прийняття підлеглими рішень за напрямами діяльності підрозділу, сприйняття їм, у виявленні службової ініціативи у прийнятті та реалізації рішень (а. с. 109-110).

Тобто, відповідно до посадової інструкції позивач зобов`язаний здійснювати контроль за своєчасністю та якістю прийняття підлеглими рішень за напрямками діяльності та сприяти їм у реалізації рішень.

Отже, під час службового розслідування призначеного наказом № 175 від 28.11.2022, ОСОБА_1 як голова дисциплінарної комісії зобов`язаний був досліджувати питання належного виконання обов`язків поліцейськими, організація і контроль за виконанням яких мали здійснюватися ним відповідно до своїх посадових обов`язків.

Більше того, за наслідками такого розслідування, в якому брав участь позивач, як голова комісії, цією ж комісією запропоновано усно попередити самого ж позивача - заступника начальника Конотопського РВП – начальника сектору кримінальної поліції ОСОБА_1 про недопущення в майбутньому порушень частини 2 статті 9 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" та статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині забезпечення контролю за підлеглими та ведення оперативно-розшукових справ (а.с.29зв.). Поряд з цим доказів повідомлення позивача з дня коли він дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього реального або потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника суду надано не було.

Наведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивача особистої зацікавленості у результатах згаданого службового розслідування, що враховуючи приписи абзацу дванадцятого частини першої статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", підпадає під визначення поняття "приватний інтерес".

Згідно з абзацами дев`ять, тринадцять частини першої статті 1 зазначеного Закону, потенційним конфліктом інтересів є наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; а реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що під час службового розслідування, призначеного наказом № 175 від 28.11.2022, у ОСОБА_1 , як голови дисциплінарної комісії, виник реальний конфлікт інтересів, втім жодних заходів щодо недопущення цього конфлікту інтересів позивач не вжив.

Оскільки зобов`язання, встановлені статтею 28 Закону України "Про запобігання корупції", ОСОБА_1 не виконав, суд вважає висновки службового розслідування призначеного наказом № 113 від 16.02.2023, обґрунтованими та підтвердженими відповідними матеріалами.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд дійшов висновку, що обставини, що передували притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності знайшли своє повне обґрунтування та підтвердження, дисциплінарне стягнення у виді зауваження у цьому випадку до позивача є прямо пропорційним та виправданим по відношенню до вчиненого ним проступку, а, відтак, оскаржуваний наказ відповідає критеріям правомірності, встановленим в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування цього наказу задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, згідно із статтею 139 КАС України, не здійснюється.

Керуючись статтями 3, 6-10, 132, 241, 242, 243, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Сумській області (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 23, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 40102777) про визнання протиправним і скасування наказу – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя І.Г. Шевченко