Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №140/3175/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №140/3175/26

Суддя: Д.П. Зозуля

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Рівне№140/3175/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Адміністрація Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Волинського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною відмови ІНФОРМАЦІЯ_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 викладену у листі про надання відповіді щодо призначення одноразової грошової допомоги від 29.01.2026 року №03.3/К-99/118 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 призначити та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразову грошову допомогу передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» як члену сім`ї загиблого військовослужбовця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є рідною сестрою загиблого військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час виконання бойового завдання. Так, позивач наголошує, що є єдиною рідною людиною для брата. Крім того, вказує, що в даній справі доведеним є той факт, що а) позивач та загиблий ОСОБА_2 проживали разом; б) позивач та загиблий ОСОБА_2 вели спільний побут та мали взаємні права та обов`язки. Обидва зазначені факти не можуть ставитись під сумнів, оскільки встановлені рішенням Демидівського районного суду Рівненської області та не потребують доведення. Крім того ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за законом. Отже, позивач є єдиним членом сім`ї загиблого ОСОБА_2 та має право на отримання грошової допомоги після загибелі ОСОБА_2 . 05 січня 2025 року позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової допомоги, у зв`язку із загибеллю брата. Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання відповіді щодо призначення одноразової грошової допомоги за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.01.2026 року №03.3/К-99/118 позивачу відмовлено у виплаті допомоги. Вважаючи вказану відмову протиправною ОСОБА_1 звернулася до суду.

Ухвалою суду від 19.03.2026 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи Державної прикордонної служби України та Міністерство оборони України про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії передати на розгляд іншого адміністративного суду - Рівненського окружного адміністративного суду (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця 16-Липня, будинок 87).

Ухвалою від 13.04.2026 у даній справі відкрито провадження та вирішено її розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну прикордонну службу України та Міністерство оборони України.

Ухвалою суду від 25.05.2026 клопотання Адміністрації державної прикордонної служби України задоволено. Замінено у справі №140/3175/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державну прикордонну службу України на Адміністрацію державної прикордонної служби України.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства оборони України про роз`яснення ухвали суду від 13.04.2026 у справі №140/3175/26.

01.05.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечив проти задоволення позову та зазначив, що заява позивача від 05.01.2026 була розглянута посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_1 в термін, визначений законодавством, та заявнику надана відповідь від 29.01.2026 року №03.3/К-99/118. Звернув увагу, що норми Закону № 2011-XII, ПКМУ № 168 та Інструкції № 383 не передбачають переходу права ОГД і призначається особам, які мають право на її отримання на момент загибелі військовослужбовця. На підставі вищезазначеного, виплата ОГД можлива виключно членам сім`ї загиблого, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за умови подання відповідних документів, які підтверджують їх статус, сестра загиблого, у коло таких осіб не входить, а тому у відповідача відсутні підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі загибелі.

У зв`язку з відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О., вказану справу передано для повторного розподілу до автоматизованої системи документообігу суду.

Відповідно до проведеного 07.09.2026 повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану адміністративну справу передано на розгляд судді Зозулі Д.П.

Ухвалою суду від 08.09.2026 позовну заяву за адміністративним позовом у справі №140/3175/26 прийнято до провадження судді Зозулі Д.П.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є єдиною сестрою загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з яким проживала однією сім`єю.

Позивач є єдиною близькою людиною загиблого, яка виховувала його після смерті матері з 14 річного віку. Батьки ОСОБА_1 і ОСОБА_2 померли раніше. Всі ці обставини були встановлені рішенням Демидівського районного суду Рівненської області від 12.05.2025 року усправі №558/129/25.

20.05.2022 року брат ОСОБА_1 - ОСОБА_2 був призваний до Збройних сил України ІНФОРМАЦІЯ_6 .

03.10.2024 року від ІНФОРМАЦІЯ_7 на адресу місця проживання ОСОБА_1 було надіслано Сповіщення №125 про загибель свого рідного брата ОСОБА_2 , а саме, що 10.03.2023 року під час здійснення заходів необхідних для забезпечення оборони України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям та загинув. Загибель рідного брата ОСОБА_1 також підтверджується сповіщенням про смерть (загибель), яке видане начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_3 .

05.01.2026 позивач звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з загибеллю рідного брата, як військовослужбовця під час виконання бойового завдання.

29.01.2026 відповідач листом повідомив позивача, що норми Закону № 2011-XII, ПКМУ № 168 та Інструкції № 383 не передбачають переходу права ОГД і призначається особам, які мають право на її отримання на момент загибелі військовослужбовця. На підставі вищезазначеного, виплата ОГД можлива виключно членам сім`ї загиблого, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за умови подання відповідних документів, які підтверджують їх статус, сестра загиблого, у коло таких осіб не входить. За результатами розгляду, прийнято рішення щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 N 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у зв`язку з відсутністю підстав у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише; на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XI (далі Закон № 2011-ХІ) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно ч.1 ст. 16 Закону № 2011-ХІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Стаття 16-1 Закону № 2011-ХІ (у редакції на дату прийняття спірного рішення) визначає осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Так п.1 цієї статті передбачає, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно п.4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:

діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець);

батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);

внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII, у редакції чинній станом на 06.11.2025 - дата прийняття спірного рішення) передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року; г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Дружина (чоловік) годувальника, померлого внаслідок причин, зазначених у пункті "а" статті 20 цього Закону, має право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до пункту "д" частини четвертої цієї статті незалежно від того, працює (проходить військову службу) вона (він) чи ні. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, закладах вищої освіти (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

У разі смерті осіб, зазначених у пунктах "а"-"д" статті 1-2 цього Закону, які загинули (померли) при виконанні службових обов`язків під час проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання цих обов`язків, і були посмертно нагороджені державними нагородами України або колишнього Союзу РСР, непрацездатні члени сім`ї осіб, зазначені в частині четвертій цієї статті, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника, мають право на встановлення до пенсії надбавки за умов та в розмірах, що встановлюються Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною".

Для батьків і дружин (чоловіків) окремих категорій загиблих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом Кабінет Міністрів України може встановлювати інші умови призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Згідно статті 31 Закону №2262-XII визначено членів сім`ї, які вважаються утриманцями. Так, члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно оскаржуваного рішення про призначення одноразової грошової допомоги, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні та виплаті допомоги, оскільки вона не є членом сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ.

Суд наголошує, що згідно вимог Закону № 2011-ХІ, у редакції спірних правовідносин, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають, зокрема, члени сім`ї зазначені у п. 4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ або інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Тобто необхідною умовою для призначення одноразової грошової допомоги є віднесення до членів сім`ї зазначених у п.4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ або встановлення фактичних обставин наявності у заявника (заявниці) права на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Тому відповідач правомірно в оскаржуваному рішенні відмовив позивачці у призначенні та виплаті допомоги, оскільки вона, як сестра не відноситься до членів сім`ї зазначених у п.4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ та не надала докази, що була на утриманні загиблого.

Щодо покликання позивачки на рішення Демидівського районного суду Рівненської області від 12.05.2025 у справі №558/129/25, яким встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 ОСОБА_2 , проживали однією сімєю, як сестра та брат, протягом останніх 5 років до смерті ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , то суд бере до уваги зазначене рішення суду.

Разом з тим, за наведених обставин справи, вказане рішення не відносить позивачку до членів сім`ї загиблого військовослужбовця відповідно до п. 4 ст. 16-1 Закону№ 2011-ХІ, а також не підтверджує факт перебування заявниці на утриманні ОСОБА_2 та не підтверджує обставини щодо наявності у позивачки права на пенсію в разі втрати годувальника або призначення цієї пенсії ОСОБА_1 .

Отже, рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовні вимоги спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню. У задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Адміністрація Державної прикордонної служби України, Міністерство оборони України, про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України Адреса: проспект Повітряних Сил України, 6, м. Київ, 03035, код ЄДРПОУ 00034022.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Адміністрація Державної прикордонної служби України Адреса: вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039.

Суддя Д.П. Зозуля

Оригінал: reyestr.court.gov.ua