Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №460/7768/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/7768/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за змістом якого просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.04.2026 №172850027103 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

- зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 починаючи з 14.04.2026 на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби періоди служби в лавах радянської армії з 01.06.1988 по 28.11.1989 та роботи в податкових органах з 30.12.2013 по 29.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №61/17-00-10-02-06 та №62/17-00-10-02-06, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, отримує з 14.04.2024 пенсію за віком, яка йому призначена у зв`язку з досягненням пенсійного віку 60 років та обчислюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку зі звільненням 29.08.2025 з посади заступника начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області у зв`язку з виходом на пенсію, маючи стаж роботи на посадах державної служби станом на 01.05.2016 більше 10 років, а станом на дату звільнення – 24 роки 02 місяці 02 дні (відповідно до довідки Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №16/17-00-11-31), позивач набув право на призначення йому пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Позивач повідомив, що 14.04.2026 (наступного дня після досягнення 62-річного віку, передбаченого статтею 37 Закону №3723-XII для призначення пенсії державного службовця) подав до Пенсійного органу заяву про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію за віком державного службовця та надав усі документи, які підтверджують відповідний спеціальний стаж, та відображають заробітну плату державного службовця для обчислення розміру пенсійної виплати. Подані документи за принципом екстериторіальності (визначення органу, що розглядає документи автоматизованим способом) надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для вирішення питання про призначення пенсії.

Зазначив, що рішенням від 20.04.2026 №172850027103 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії у спосіб переведення з пенсії за віком на пенсію державного службовця, з підстав відсутності станом на 01.05.2016 у позивача 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. В обґрунтування свого рішення відповідач зазначив, що стаж позивача на посадах, віднесених до посад державної служби з 13.12.2002 по 29.12.2013 становить 11 років 18 днів, та що з 30.12.2013 по 29.08.2025 ОСОБА_1 працював в органах Державної податкової служби України, але інформація про встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця відсутня. До стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не враховано період роботи з 30.12.2013, оскільки згідно трудової книжки заявнику присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової та митної справи І рангу». Тому відповідач дійшов висновку, що станом на 01.05.2016 заявник на посадах державної служби не працював.

Позивач вважає протиправним вказане рішення відповідача як таке, що винесено з порушенням чинного законодавства, оскільки посади службовців податкових органів прирівняні до категорій посад державних службовців, а їх спеціальні звання – до рангів державної служби.

Відтак, вважає наявними підстави для скасування оскарженого рішення про відмову в перерахунку пенсії у спосіб переведення на пенсію державного службовця.

Ухвалою суду від 07.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в обґрунтування заперечень вказавши, що 14.04.2026 року позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області було розглянуто заяву позивача та долучені до заяви документи та 20.04.2026 за № 172850027103 прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії. Відповідач повідомив, що при розгляді заяви Головне управління керувалося Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, статтею 3 якого визначено, що дія цього Закону не поширюється на працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання. Відповідач зазначив, що до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців не зараховано період роботи з 30.12.2013, оскільки згідно трудової книжки позивачу присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової та митної справи І рангу». Тому станом на 01.05.2016 Позивач на посадах державної служби не працював. Відповідач вважає, що у Позивача ОСОБА_1 відсутнє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 889, оскільки стаж державної служби становить 11 років 0 місяців 18 днів.

Відповідно до вимог статті 263 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області та з 14.04.2024 отримує пенсію за віком, яка йому призначена у зв`язку з досягненням пенсійного віку 60 років на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

29.08.2025 на підставі наказу від 28.08.2025 №176-б припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади заступника начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення Головного управління ДПС у Рівненській області у зв`язку з виходом на пенсію згідно з пунктом 7 частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу».

14.04.2026 ОСОБА_1 подав до Пенсійного органу заяву про перехід на пенсію за іншим Законом – Законом України «Про державну службу». Згідно з розпискою-повідомленням від 14.04.2026, до заяви долучено довідки про складові заробітної плати від 14.04.2026 №61/17-00-10-02-06, №62/17-00-10-02-06, та довідку про стаж державної служби.

Рішенням відповідача від 20.04.2026 №172850027103 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби. У рішенні зазначено, що до стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, зараховано лише періоди роботи з 13.12.2002 по 29.12.2013, що становить 11 років 18 днів.

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у переведенні на пенсію державного службовця, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Як стверджує позивач, досягнувши пенсійного віку 62 роки та маючи загальний стаж державної служби 24 роки 02 місяці 02 дні на дату звільнення та більше 10 років станом на 01.05.2016, він набув право на вибір пенсії, яка може йому виплачуватись: за віком відповідно до Закону №1058-IV; за віком як державному службовцю з особливим порядком її обчислення виходячи із заробітної плати за роботу на державній службі.

Оцінюючи такі доводи позивача, суд зазначає, що відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі – Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тому, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (1058-15), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, для підтвердження права позивача щодо переходу на спеціальний вид пенсії – за віком на умовах Законів України №3723-XII, №889-VIII визначальним є встановлення того, чи був наявний у нього станом на 01 травня 2016 року стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, 10 років за умови зайняття на цю дату посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працював він станом на 01 травня 2016 року на державній службі.

Суд повторює, що підставою для прийняття оскарженого рішення про відмову позивачу у перерахунку пенсії у спосіб переведення з пенсії, яка обчислюється відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком (державного службовця), яка обчислюється відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII та статті 37 Закону №3723-XII, слугував висновок відповідача про те, що з 30.12.2013 по 29.08.2025 ОСОБА_1 працював в органах Державної податкової служби України, але інформація про встановлення за займаною посадою відповідного рангу державного службовця відсутня, оскільки згідно трудової книжки позивачу присвоєно спеціальне звання «Інспектора податкової та митної справи І рангу». Тому відповідач відмовив у зарахуванні цього періоду до стажу державної служби та дійшов висновку, що станом на 01.05.2016 позивач на посадах державної служби не працював.

Суд зауважує, що за обчисленням самого відповідача стаж позивача на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, за період з 13.12.2002 по 29.12.2013 становить 11 років 18 днів, тобто перевищує 10 років, необхідних за пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Отже, відповідач фактично не заперечує наявності у позивача необхідної тривалості стажу, а спір зводиться до питання, чи займав позивач станом на 01.05.2016 посаду державної служби та чи підлягає зарахуванню до стажу державної служби період роботи в податкових органах з 30.12.2013, коли позивачу присвоєно спеціальне звання.

Суд оцінює критично та відхиляє такі доводи відповідача з наступних підстав.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) передбачено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що згідно з записами трудової книжки Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 7 серпня 1986 року, та довідки Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №16/17-00-11-31 про стаж державної служби, вбачається наступне:

- з 01.06.1988 по 28.11.1989 проходив дійсну військову службу в лавах радянської армії (довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.04.2024 №118; період зарахований до стажу державної служби — 1 рік 5 місяців 27 днів);

1. Запис №10 від 13.12.2002 – призначений за конкурсом на посаду начальника адміністративно-господарського відділу Державної податкової інспекції у м. Рівне (наказ №160-о від 13.12.2002);

2. Запис №11 від 13.12.2002 – присвоєний 11 ранг державного службовця (наказ №160-о від 13.12.2002);

3. Запис №12 від 13.12.2002 – прийнята Присяга державного службовця (Закон України «Про державну службу»);

4. Запис №13 від 14.07.2004 — Державна податкова інспекція у м. Рівне реорганізована в Рівненську об`єднану державну податкову інспекцію (наказ ДПА в Рівненській області №85 від 06.05.2004);

5. Запис №14 від 14.07.2004 — призначений в порядку переведення на посаду начальника адміністративно-господарського відділу (наказ №1-о від 14.07.2004);

6. Запис №15 від 10.04.2006 — звільнений у зв`язку з переведенням на роботу в ДПІ у м. Рівне, п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №42-о від 10.04.2006);

7. Запис №16 від 11.04.2006 — прийнятий на посаду начальника адміністративно-господарського відділу в порядку переведення з ДПІ у м. Рівному (наказ №1-о від 11.04.2006);

8. Запис №17 від 01.03.2012 — Державна податкова інспекція у м. Рівне реорганізована шляхом перейменування в податкову інспекцію у м. Рівному Рівненської обласної державної податкової служби (Постанова КМУ України від 21.08.2011 №981);

9. Запис №18 від 01.03.2012 — призначений на посаду начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення в порядку переведення з посади начальника адміністративно-господарського відділу ДПІ у м. Рівне (наказ №1-о від 01.03.2012);

10. Запис №19 від 27.06.2013 — Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (наказ №229 від 20.03.2013);

11. Запис №20 від 27.06.2013 — призначений на посаду начальника адміністративно-господарського відділу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області в порядку переведення, звільнивши з посади начальника відділу адміністративно-господарського забезпечення Державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (наказ №3-о від 27.06.2013);

12. Запис №21 від 30.12.2013 — присвоєно спеціальне звання — інспектор податкової та митної справи І рангу (наказ №93-о від 30.12.2013);

13. Запис №22 від 29.12.2014 — Державна податкова інспекція у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області реорганізована шляхом приєднання до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (Постанова Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311);

14. Запис №23 від 29.12.2014 — призначений в порядку переведення на посаду начальника відділу інфраструктури (наказ №2-о від 29.12.2014);

15. Запис №24 від 30.12.2015 — присвоєно спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу (наказ №163-о від 30.12.2015);

16. Запис №25 від 25.03.2016 — переведений на посаду начальника відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури (наказ №14-о від 25.03.2016);

17. Запис №26 від 14.06.2017 — переведений на посаду завідувача сектору матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури (наказ №88-о від 14.06.2017);

18. Запис №27 від 17.12.2018 — звільнений з посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДФС у Рівненській області (наказ №41-о від 17.12.2018;

19. Запис №28 від 18.12.2018 — призначений на посаду головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури в порядку переведення з ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (наказ №193-о від 17.12.2018);

20. Запис №29 від 03.10.2019 — звільнений із займаної посади в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Рівненській області, п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» та п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ №155-о від 02.10.2019);

21. Запис №30 від 04.10.2019 — призначений на посаду головного державного інспектора сектору матеріально-технічного забезпечення на умовах строкового договору на період відсутності основного працівника у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, до дня фактичного виходу її з відпустки Головного управління ДПС у Рівненській області в порядку переведення з Головного управління ДФС у Рівненській області (наказ №51-о від 03.10.2019);

22. Запис №31 від 04.10.2019 — присвоєно 6 ранг державного службовця (наказ №51-о від 03.10.2019);

23. Запис №32 від 03.02.2020 — переведений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення (наказ №28-о від 03.02.2020);

24. Запис №33 від 15.09.2020 — переведений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення, експлуатації майна, зв`язку та транспортного забезпечення управління інфраструктури та бухгалтерського обліку (наказ №123-о від 09.09.2020);

25. Запис №34 від 11.01.2021 — звільнений із займаної посади у порядку переведення до Головного управління ДПС у Рівненській області згідно п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону України «Про державну службу» (наказ №4-о від 11.01.2021);

26. Запис №35 від 12.01.2021 — призначений на посаду головного державного інспектора відділу матеріально-технічного забезпечення, експлуатації майна, зв`язку та транспортного забезпечення управління інфраструктури та бухгалтерського обліку у порядку переведення з Головного управління ДПС у Рівненській області (наказ №5-о від 11.01.2021);

27. Запис №36 від 18.08.2022 — звільнений із займаної посади відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII «Про державну службу» (наказ №115-о від 17.08.2022);

28. Запис №37 від 19.08.2022 — призначений на посаду заступника начальника відділу інфраструктури та господарського забезпечення, за яким зберігається посада державної служби, на умовах, визначених статтею 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (наказ №117-о від 17.08.2022);

29. Запис №38 від 05.10.2022 — присвоєний 5 (п`ятий) ранг державного службовця (наказ №153-о від 29.09.2022);

30. Запис №39 від 29.08.2025 — припинена державна служба та звільнений із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» (наказ №176-б від 28.08.2025).

Суд наголошує, що загальновизнаним є факт, що до повноважень вказаних вище державних установ, у яких позивач працював з 13.12.2002 по 29.08.2025, відносилась діяльність у сфері правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів (зборів).

Відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, обчислення стажу державної служби здійснює служба управління персоналом державного органу.

Суд також встановив, що позивачем до заяви про переведення його на пенсію державного службовця долучено відповідачу довідку його роботодавця – Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №16/17-00-11-31, відповідно до змісту якої, загальний стаж роботи на посадах державної служби ОСОБА_1 станом на дату звільнення (29.08.2025) складав 24 роки 02 місяці 02 дні, що включає: військову службу в лавах радянської армії з 01.06.1988 по 28.11.1989 (1 рік 5 місяців 27 днів) та період роботи з 13.12.2002 по 29.08.2025 на різних посадах в податкових органах, на яких було покладено обов`язки у сфері правового регламентування та організації справляння податків і податкових платежів.

Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (до 01.05.2016) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Суд відхиляє посилання відповідача на статтю 3 Закону №889-VIII, за якою дія цього Закону не поширюється на працівників органів, яким присвоюються спеціальні звання. Предметом спору є не проходження служби за Законом №889-VIII, а наявність права на пенсію за статтею 37 Закону №3723-XII, збереженого пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII. Умови цього права визначаються станом на 01.05.2016, тобто на час, коли Закон №889-VIII ще не набрав чинності, а стаж державної служби за періоди до цієї дати згідно з пунктом 8 розділу XI обчислюється за законодавством, яке діяло на той час. Тому обмеження сфери дії Закону №889-VIII не може бути підставою для виключення з такого стажу періодів роботи в податкових органах на посадах, яким за тодішнім законодавством присвоювалися спеціальні звання.

Відповідно до ч.18 ст. 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-XII (далі - Закон №509-XII).

Згідно із частиною п`ятою статті 15 Закону №509-XII правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом №3723-XII.

Частиною сьомою статті 15 Закону №509-XII визначено, що посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації. Порядок атестації визначається центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до частини восьмої статті 15 Закону №509-XII посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання:

-головний державний радник податкової служби;

-державний радник податкової служби I рангу, державний радник податкової служби II рангу, державний радник податкової служби III рангу;

-радник податкової служби I рангу, радник податкової служби II рангу, радник податкової служби III рангу;

-інспектор податкової служби I рангу, інспектор податкової служби II рангу, інспектор податкової служби III рангу.

Частиною четвертою статті 15 Закону №509-XII передбачено, що службові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності).

З наведеного вбачається, що даною нормою встановлювались умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Згідно із п.9 Порядку присвоєння спеціальних звань посадовим особам органів доходів і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №839 (надалі - Порядок №839) посадовій особі, яка перебувала на державній службі та вперше призначена на посаду в органах доходів і зборів, присвоюється спеціальне звання за посадою, на яку призначено особу, з урахуванням встановленого співвідношення рангів державних службовців.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №306 «Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями» (далі - Постанова №306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Аналіз вищенаведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що посадові особи контролюючих органів, зокрема податкового органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Таким чином, спеціальні звання посадових осіб органів державної податкової служби прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Порядком №306.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2002 №945 «Про спеціальні звання посадових осіб податкових органів» затверджено як положення про спеціальні звання посадових осіб податкових органів, так і порядок присвоєння спеціальних звань посадовим особам податкових органів.

Додатком до вказаної постанови затверджено перелік категорій посад у податкових органах та спеціальних звань за такими посадами, відповідно до якого кожні із спеціальних звань у податковому органі прирівнюються до категорій посад державної служби.

Додатком 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2016 р. №306 затверджено співвідношення між рангами державних службовців і спеціальними званнями посадових осіб податкових органів.

Відтак, суд встановив, що як законодавцем, так і Урядом врегульовано, що спеціальні звання працівників податкових органів чітко відповідають категоріям посад державної служби.

Приписами абзацу 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі – Порядок №283) також передбачалось, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Таким чином, з аналізу вказаних вище положень вбачається, що як Законом №889-VIII, так і нормами чинних в період до його прийняття Законів №3723-XII, №509-XII та Порядку №283 передбачалось зарахування до стажу державної служби роботи (служби) на посадах керівних працівників і спеціалістів в органах державної податкової служби та її територіальних органів.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 08.10.2013 (справа №21-275а13) аналіз положень статті 37 Закону України №3723-XII, Закону України №509-XII дає підстави вважати, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України №3723-XII.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 у справі № 500/5183/17, від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/2055/25.

Також у постанові від 28.01.2025 у справі №560/2123/24 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, розглядаючи спір про відмову у переведенні на пенсію державного службовця, виходив з того, що нарахування пенсії має здійснюватися з урахуванням даних, зазначених у поданих довідках про складові заробітної плати.

Пунктом 342.4 ст.342 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» (п.342.5 ст.342 ПК України).

Відповідно до п.342.6 ст.342 ПК України правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - Законом України «Про державну службу» та іншими законами.

Як визначено приписами абз.1, 2 п. 344.1 ст. 344 ПК України, пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу». Період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєнні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним законом.

Як зазначалось судом, записами трудової книжки Серія НОМЕР_1 підтверджується, що позивачу було присвоєно: з 13.12.2002 — 11 ранг державного службовця (наказ №160-о від 13.12.2002); з 30.12.2013 — спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу (наказ №93-о від 30.12.2013); з 30.12.2015 — спеціальне звання інспектора податкової та митної справи І рангу (наказ №163-о від 30.12.2015); з 04.10.2019 — 6 ранг державного службовця (наказ №51-о від 03.10.2019); з 05.10.2022 — 5 ранг державного службовця (наказ №153-о від 29.09.2022).

Відтак, посадові особи державних податкових органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах підлягає зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2013 року у справі №21-340а13, а також, у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а, від 13 грудня 2018 року у справі №539/1855/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом у даній справі.

Отже, як встановлено судом, стаж роботи позивача на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, станом на 01.05.2016 склав понад 14 років (з урахуванням періоду військової служби у радянській армії та усіх періодів роботи в податкових органах з 13.12.2002 по 01.05.2016), а на дату звільнення з державної служби загальний стаж державної служби становив 24 роки 02 місяці 02 дні, що передбачало наявність в ОСОБА_1 права на перехід з пенсії за віком на пенсію державного службовця.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, на дату подання заяви про перерахунок пенсії шляхом переходу на пенсію державного службовця позивач: досяг 62 років, станом на 01.05.2016 обіймав посаду державної служби і мав стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 14 років, а загальний стаж державної служби на дату звільнення становив 24 роки 02 місяці 02 дні; державну службу припинено 29.08.2025 у зв`язку з виходом на пенсію, а тому набув право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Зазначене дає суду підстави для висновку, що оскаржене рішення відповідача від 20.04.2026 №172850027103 про відмову у перерахунку пенсії шляхом переведення позивача на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII суперечить положенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що при переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» слід враховувати довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 14.04.2026 №61/17-00-10-02-06 та від 14.04.2026 №62/17-00-10-02-06, оскільки згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.04.2026 №172850027103 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 починаючи з 14.04.2026 на пенсію за віком відповідно пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби періоди служби в лавах радянської армії з 01.06.1988 по 28.11.1989 та роботи в податкових органах з 30.12.2013 по 29.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №61/17-00-10-02-06 та №62/17-00-10-02-06, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.

Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 КАС України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені виплати по сплаті судового збору за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.04.2026 №172850027103 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком, яка призначається відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перевести ОСОБА_1 починаючи з 14.04.2026 на пенсію за віком відповідно до пункту 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, зарахувавши до стажу державної служби періоди служби в лавах радянської армії з 01.06.1988 по 28.11.1989 та роботи в податкових органах з 30.12.2013 по 29.08.2025, обчисливши таку пенсію виходячи із 60% усіх без винятку складових заробітної плати, відображеної у довідках Головного управління ДПС у Рівненській області від 14.04.2026 №61/17-00-10-02-06 та №62/17-00-10-02-06, та виплативши заборгованість, яка виникне у зв`язку з цим, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області суму судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3,м. Слов`янськ,Краматорський р-н, Донецька обл.,84122, ЄДРПОУ/РНОКПП 13486010)

Суддя У.М. Нор