Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №460/4080/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/4080/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Агріко-Тех"

доВолинської митниці

про визнання протиправними та скасування картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Агріко-Тех" (далі по тексту – позивач) до Волинської митниці (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2025/000421 від 24.12.2025 року; визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/00068/2 від 24.12.2025 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що митна вартість імпортованого товару (колісного трактора Case IH Magnum 340, 2013 року випуску) була визначена самостійно та обґрунтовано за основним методом - за ціною договору (контракту) згідно зі ст. 58 Митного кодексу України (МК України). Усі необхідні первинні документи (контракт, інвойс, платіжна інструкція, транспортні документи) були подані митному органу в повному обсязі. Митний орган не мав законних підстав для витребування додаткових документів та відмови у визначенні митної вартості за першим методом. Надані позивачем документи містили всі числові значення та відомості щодо ціни, що фактично сплачена за товар. Наявність в інформаційних базах митниці даних про вищу вартість аналогічних товарів у попередні періоди не може слугувати автоматичною підставою для відмови у прийнятті задекларованої митної вартості. Відповідач застосував резервний метод (ст. 64 МК України) на підставі цінової інформації з іншої митної декларації, однак не навів належного обґрунтування причин неможливості застосування попередніх методів та розрахунку скоригованої митної вартості з урахуванням особливостей товару (рік випуску, комплектація, напрацювання мото/годин тощо), що прямо суперечить вимогам МК України та наказу Міністерства фінансів України №598. Для підтвердження реальної ринкової вартості товару позивач додатково надав митниці висновок експерта, який підтверджує відповідність задекларованої ціни ринковим показникам. Просив задовольнити позов повністю.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що під час митного оформлення вживаного трактора (CASE IH Magnum 340) спрацювала система управління ризиками. Рівень заявленої митної вартості виявився нижчим за аналогічні товари в базі ЄАІС Держмитслужби. При цьому митницею виявлено недоліки в поданих позивачем документах: подана платіжна інструкція не містить обов`язкових реквізитів згідно з нормами НБУ, тому не може вважатися належним доказом фактичної оплати; у митну вартість за умовами поставки FCA не було включено всі невід`ємні складові, зокрема витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи; поданий висновок експерта містить нерелевантні дані (порівнювалися інші трактори з відмінними характеристиками й інтенсивністю використання). Декларант на запит митниці не надав повного пакета витребуваних документів, які б спростували розбіжності та підтвердили числові значення складових митної вартості. Через неможливість застосування попередніх методів та за результатами консультацій з декларантом митниця правомірно застосувала резервний метод (ст. 64 МК України) на підставі цінової інформації з ЄАІС щодо аналогічного товару. З огляду на це, митниця просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 11.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою від 25.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання про розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративної справи №460/4080/26.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

14.11.2025 року між ПП «АГРІКО-ТЕХ» (Покупець) та Baltic Agro Machinery SIA (Латвія), (Продавець) було укладено Контракт №295/25 від 14.11.2025 року, згідно п. 1.1 якого, Продавець зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити трактор колісний Case ІН Magnum 340, бувший у використанні, 2013 року випуску, серійний номер ZDRD09313, країна походження США, код УКТЗ 87019510, далі «Товари».

На підставі п. 2.1. договору Продавцем було здійснено поставку товару на загальну суму 59000 євро, що підтверджується рахунком-проформою №E302-1411- 2025 від 14.11.2025 року, експортною декларацією 25LV00020700ALDHB2 від 19.12.2025, міжнародною товарно-транспортною накладною №926271 від 19.12.2025 року, довідкою про транспортні витрати №147 від 23.12.2025 року.

Оплата товару в сумі 59 000 євро підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №204 від 11.12.2025 року.

Для підтвердження вартості товару позивачем митниці також було надано висновок експерта №13041/25 від 24.12.2025 року, згідно якого, вартість трактора колісного CASE IH Magnum 340 заводський номер НОМЕР_1 , що ввозиться на митну територію України (без врахування ПДВ, вартості доставки, митних платежів, зборів та інших платежів за його розмитнення й реєстрацію в Україні), станом на момент виконання даного дослідження, згідно наданих документів та вихідних даних становить 57700,00 EUR (п`ятдесят сім тисяч сімсот EURO).

З метою переміщення через митний кордон товару, ПП «Агріко-Тех» 23.12.2025 року було подано до Волинської митниці електронну митну декларацію №25UA205030019876U0 про декларування товару: Трактор колісний для сільськогосподарських робіт марки "CASE ІН", модель "Magnum 340", ідент. номер: НОМЕР_1 митною вартістю 59 000 євро разом з документами на підтвердження достовірності даних, зазначених в митній декларації.

Під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

1. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, та транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункти 4, 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі- Кодекс)). Пунктом 3.1 Контракту від 14.11.2025№ 295/25 передбачена 100% передоплата за товар. Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті. Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національним банком України від 28.07.2008 №216 (зі змінами), передбачено обов`язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції в іноземній валюті, зокрема, підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком. З урахуванням викладеного, митниця зазначає, що надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 11.12.2025 № 204 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216.

2. Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано договір на перевезення 04.01.2019 № 209, заявку від 16.12.2025 № 141, довідку про транспортні витрати від 23.12.2025 № 147 та рахунок на оплату від 23.12.2025 № СФ-0000174. 3аявлені умови поставки FCA LV LV-3002 Jelgava передбачають, що покупець (оскільки завантаження було здійснено не на площадці продавця) повинен здійснити оплату за навантажувально-розвантажувальні роботи. В довідці про транспортні витрати вказано, що витрати на завантажувальні роботи включені у вартість перевезення. В графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості.

3. Надана копія митної декларації країни відправлення 25LV00020700ALDHB2 від 19.12.2025 не відповідає вимогам статті 254 Кодексу, у зв`язку з чим просимо надати їх переклад відповідно до статті 254 Кодексу.

Тому згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі – Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.135-138 том 3).

Декларантом на вимогу було надано висновок експерта від 24.12.2025 №13041/25 та переклад копії митної декларації країни відправлення.

Волинською митницею було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2025/000421 від 24.12.2025 року та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/000068/2 від 24.12.2025 року.

Рішення про відмову в прийнятті митної декларації митний орган обґрунтував тим, що відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України № 4495-УІвід 13.03.2012 року: оформлення митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів UА205030/2025/000068/2 від 24.12.2025р.

Згідно рішення про коригування митної вартості товарів, митна вартість товару який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності, зазначені у вимозі Митниці від 16.12.2025, надісланої декларанту шляхом електронного повідомлення о 15:08 23.12.2025 в АСМО "Інспектор" (у зв`язку з технічними обмеженнями графи 33 Рішення в контексті «допустимої кількості символів» перелік розбіжностей та витребуваних митницею документів неможливо відтворити у тому ж форматі. Декларантом на вимогу було надано висновок експерта від 24.12.2025 №13041/25 та переклад копії митної декларації країни відправлення. Колісні трактори марки "CASE ІН", модель "Magnum 340", які наведені в додатках до даного висновку експерта від 24.12.2025 №13041/25 за технічними характеристиками відрізняються від оцінюваного товару (не з здвоєними задніми колесами, відсутня задня та передня трьохточкова навісна система для навішування с/г знарядь, фронтальна противага) та інтенсивність використання тракторів (в додатках), яка відображається в напрацюванні м/год, значно відрізняється від інтенсивності використання оцінюваного трактора ( в даних додатках- 6800 м/год та 8078м/год, а оцінюваного товару (4727м/год). Слід зазначити, що інтенсивність використання трактора впливає на формування його вартості. Висновок експерта від 24.12.2025 №13041/25 не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованих товарів, які в ньому наведені, у зв`язку з некоректно взятими вартостями подібних тракторів. Інші витребувані документи декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 24.12.2025 №6071/1.

При проведенні порівнянні ціни відповідно до п. 2.2.13, 2.2.14, 2.2.19 наказу Держмитслужби від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» встановлено, що митне оформлення подібних товарів здійснювалось за більш високим рівнем митної вартості, що суперечать поняттю «дійсної вартості» у розумінні ст. VII ГАТТ. Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпорту, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Враховуючи вищевикладене, а також те, що декларантом не надано в повному обсязі додаткових документів, що вимагались митним органом, та які б переконливо спростували (пояснили) розбіжності у наданих документах, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо.

Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до п.2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Кодексу передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Кодексу, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно ч.2 -3 ст.53 Кодексу документів, витребуваних митницею, які містять достовірну, об`єктивну інформацію, яка піддається обчисленню і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товару, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 Кодексу з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Кодексу) та методу 2б (ст.60 Кодексу) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, які відповідають умовам ст. 59, 60 Кодексу, методу 2в (ст.62 Кодексу) та методу 2г (ст.63 Кодексу) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта- митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 26.02.2025 № 25UA100180501980U5).

За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено, - бувшого у використанні колісного трактора марки CASE IH, моделі - Magnum 340, країна походження - US, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення- 2013, технічні характеристики – 8709 см3, 276 квт, торгова марка: CASE IH, виробник - "CNH Industrial America LLC", який ввозився з Німеччини на умовах поставки FCA Nabburg та митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом, та з урахуванням обсягу партії товару (1 шт). Рівень митної вартості становить 73446,78 євро за шт (від 26.02.2025 №25UA100180501980U5). Коригування на обсяг партії не здійснювалося, оскільки оцінюваний товар ввезено в тій же кількості, що і товар за ЕМД № від 26.02.2025 №25UA100180501980U5.

В результаті декларантом було подано нову митну декларацію №25UA205030019972U0 від 24.12.2025 року, після якої у зв`язку із забезпеченням сплати гарантійних митних платежів згідно розділу Х Митного кодексу України, в т.ч. і надмірні 179 867,11 грн. (з врахуванням рішення про коригування митної вартості), товар було випущено на митну територію України.

ПП «АГРІКО-ТЕХ» не погоджується з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішенням про коригування митної вартості товарів, що і стало підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно із частинами першою-третьою статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) обмінюватися інформацією, що стосується митної вартості товарів, в електронній формі у форматі міжнародних стандартів обміну електронною інформацією з митними органами іноземних держав із використанням інформаційних технологій, за умови дотримання вимог щодо її конфіденційності;

7) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

В силу вимог частини шостої цієї ж статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За правилами частини сьомої цієї статті, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом митна вартість вважається визнаною автоматично.

В свою чергу, відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Стаття 57 глави 9 Митного кодексу України визначає такі методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої цієї статті, забороняється вимагати від декларанта будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За правилами частини першої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В силу вимог частини другої цієї статті, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові, але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності у нього небезпідставних підозр з приводу достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- або надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митний орган зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митним органом в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, випробовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Частиною четвертою статті 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

невірно проведений розрахунок митної вартості;

невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару: рахунок-проформа Е302-1411-2025 від 14.11.2025, рахунок-фактура ЕХР0022299 від 19.12.2025, автотранспортна накладна 926271 від 19.12.2025, декларація про походження товару ЕХР0022299 від 19.12.2025, загальна декларація прибуття 25UA141001475128Z0 від 21.12.2025, платіжні інструкція №204 від 11.12.2025, рахунок – фактура про надання транспортно-експедиційних послуг СФ-0000174 від 23.12.2025, документ щодо вартості перевезення довідка №147 від 23.12.2025, витяги з інтернет-оголошень про вартість товару від 23.12.2025, договір №295/25 від 14.11.2025, договір про надання послуг митного брокера 2025-0418/1 від 18.07.2025, договір про перевезення №209 від 04.01.2021, заявка №141 від 16.12.2025, фото, копія декларації країни відправлення 25LV00020700ALDHB2 від 19.12.2025.

Надання зазначених документів не заперечує Волинська митниця, проте вказує, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, містять розбіжності.

1. Як зазначає відповідач, надана копія платіжної інструкції в іноземній валюті від 11.12.2025 № 204 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт оплати за оцінюваний товар, оскільки не містить обов`язкових реквізитів платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, визначених Постановою № 216 (обов`язкові реквізити, які повинні містити платіжні інструкції в іноземній валюті, зокрема, підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком). З приводу таких доводів суд зазначає, що судом досліджено платіжну інструкцію в іноземній валюті від 11.12.2025 №204 та встановлено, що вона містить печатку та підпис уповноваженої особи банку та була надана митниці у електронному вигляді. При цьому, платіжна інструкція не містить жодних розбіжностей, містить всі платіжні реквізити сторін та покликання на товаросупровідні документи до даної поставки. Митниця не має права перебирати на себе функції банківського контролю і визнавати платіж недійсним лише через особливості візуалізації електронного документа, сформованого в системі клієнт-банк.

2. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано договір на перевезення 04.01.2019 № 209, заявку від 16.12.2025 № 141, довідку про транспортні витрати від 23.12.2025 № 147 та рахунок на оплату від 23.12.2025 № СФ-0000174. 3аявлені умови поставки FCA LV LV-3002 Jelgava передбачають, що покупець (оскільки завантаження було здійснено не на площадці продавця) повинен здійснити оплату за навантажувально-розвантажувальні роботи. В довідці про транспортні витрати вказано, що витрати на завантажувальні роботи включені у вартість перевезення. В графах 21 ДМВ відсутня інформація про витрати на навантаження. Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості. З приводу вказаного варто зазначити, що згідно зі ст. 53–54 Митного кодексу України, обов`язок доведення того, що до ціни договору мають бути включені додаткові витрати (які за умовами поставки або контракту лежать на покупці), покладається виключно на митний орган. Митниця не може будувати рішення про коригування митної вартості на допущених декларантом дрібних неточностях у довідках або на власних припущеннях, якщо сума таких витрат не підтверджена об`єктивними, чіткими та вимірюваними даними з боку самої митниці. Якщо витрати фактично не здійснювалися покупцем окремим платежем, включати їх штучно до бази оподаткування заборонено.

3. Надана копія митної декларації країни відправлення 25LV00020700ALDHB2 від 19.12.2025 не відповідає вимогам статті 254 Кодексу (потребує надання в перекладі). Однак, позивач на вимогу митниці та до суду надав переклад декларації країни відправлення українською мовою, з якої видно вартість товару (а.с.32-33 том 1).

4. Наданий декларантом висновок експерта від 24.12.2025 № 13041/25 містить дані про інші трактори, які за технічними характеристиками (відсутність здвоєних задніх коліс, передньої та задньої навісних систем, фронтальної противаги) та інтенсивністю використання (напрацюванням мото/годин — 6800 та 8078 м/год проти 4727 м/год у оцінюваного трактора) суттєво відрізняються від ввезеного товару. З приводу таких доводів відповідача варто зазначити, що в силу пункту 8 частини третьої статті 53 Митного кодексу України висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами та подаються лише у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту визнання такого висновку неправомірним та скасування.

Таким чином, відповідачем фактично не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявність ознак підробки або те, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Разом з тим, виявлені митним органом розбіжності, ніяким чином не стосуються числового значення оцінюваного товару.

Суд наголошує, що вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені статтею 53 Митного кодексу України заборонено.

За наведеного, вищезазначені доводи відповідача, суд вважає безпідставними.

Судом встановлено, що декларант позивача надав відповідачу усі, передбачені частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Надані до митного оформлення документи не місять жодних розбіжностей ні про умови поставки, ні про номенклатуру товарів, ні про їхню ціну.

Навпаки усі документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

Фактично, основною причиною для витребування додаткових документів стало те, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Однак, система ризиків є виключно технічним інструментом для службового користування митними органами, який сигналізує про необхідність звернути увагу на певні операції. Проте спрацювання АСАУР не є доказом недостовірності задекларованої митної вартості чи порушення закону. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, витребування додаткових документів є правомірним лише за наявності обґрунтованих, підтверджених доказами сумнівів, а не через технічні сигнальні спрацювання комп`ютерних баз. Посилання митниці на спрацювання АСАУР без наведення чітких, об`єктивних та вимірюваних розбіжностей у документах фактично підміняє законні підстави для перевірки суб`єктивними алгоритмами.

Суд зазначає, що інформація щодо вартості аналогічних товарів не може бути самостійною підставою для витребування митним органом додаткових документів з метою підтвердження заявленої митної вартості, якщо при цьому подані до митного оформлення разом з митною декларацією документи не містять розбіжностей, ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всі відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в інформаційних системах мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Такі відомості з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем вартості такого товару згідно з даними інформаційної системи, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують сумнів у правильності визначення митної вартості товару та довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право вчиняти дії, спрямовані на коригування митної вартості товару.

Крім того, на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як встановлено з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Отже, вищенаведене не являється та не може являтися обґрунтованою правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

З досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінювані товари та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості і картки відмови у прийнятті митної декларації.

Також суд зауважує на тому, що відповідно до частини другої статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57).

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 57 Митного кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

З даного приводу суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить опису неможливості застосування методів визначення митної вартості товару почергово, а лише містить загальні формулювання щодо неможливості їх почергового використання.

Крім того, в оскаржуваному рішенні митниця зазначає, що за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митна вартість якого була заявлена декларантом та визнана митницею за резервним методом. Водночас, резервний метод є крайнім, винятковим методом. Він може застосовуватися лише тоді, коли митну вартість неможливо визначити за жодним із попередніх методів (основним, за ціною щодо ідентичних товарів, подібних, на основі віднімання або додавання вартості). Використання митницею як джерела порівняння показників, які самі по собі були визначені за резервним методом по іншій декларації, є необґрунтованим, оскільки резервний метод базується на розрахунковому підході та експертних оцінках минулих періодів, а не на реальних ринкових цінах ідентичних товарів, що робить таке порівняння економічно і юридично хибним. Митниця не може брати за основу митну вартість іншого товару, якщо вона була штучно скоригована або розрахована за резервним методом (оскільки така вартість вже не є первинною ринковою ціною вільного продажу, а є результатом попереднього аналогічного коригування). Базою для порівняння (у разі неможливості застосування першого методу) можуть бути виключно документально підтверджені, об`єктивні та реальні ціни по ідентичних або подібних товарах, які пройшли митне оформлення за першим методом без примусових коригувань.

За правилами частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

А в силу вимог частини другої цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення не відповідають критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідних рішень суб`єкта владних повноважень.

За наведеного, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 6656,00 грн., що сплачена згідно з платіжною інструкцією № 5104 від 06.03.2026.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Приватного підприємства "Агріко-Тех" до Волинської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205030/2025/000421 від 24.12.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2025/00068/2 від 24.12.2025 року

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Волинської митниці на користь Приватного підприємства "Агріко-Тех" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6656,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Приватне підприємство "Агріко-Тех" (вул. Млинівська, 4 Р,с. Лішня,Рівненська обл., Дубенський р-н,35200, ЄДРПОУ/РНОКПП 43445775)

Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13,с. Римачі,Волинська обл., Ковельський р-н,44350, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958385)

Суддя С.М. Дуляницька