Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №460/16798/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/16798/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення №172550009001 від 22.07.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання призначити пенсію за віком, починаючи з 04.03.2026, зарахувавши до загального страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 14.06.2002 по 31.12.2003 в календарному обчисленні та зобов`язання нарахувати і виплачувати пенсію за віком починаючи з 04.03.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в березні 2025 року позивач звернулася до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії, однак пенсійний орган відмовив у такому, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами оскарження вказаної відмови в судовому порядку, пенсійним орган було зобов`язано зарахувати спірні періоди до страхового стажу позивача. У зв`язку з цим, позивач повторно звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідач знову відмовив у такому. Повідомлено, що відповідач не зарахував окремі періоди його роботи до страхового стажу, хоча разом з заявою про призначення пенсії позивачем надані всі належні документи на його підтвердження. З огляду на наведене, вважає висновки пенсійного органу про відсутність необхідного страхового стажу необґрунтованими і протиправними, а тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.09.2026 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою суду від 09.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 29.09.2026 у Головного управління ДПС у Рівненській області витребувано додаткові докази у справі.

12.10.2026 на адресу суду надійшли пояснення на виконання вимог ухвали від 29.09.2026.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

В березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області з заявою про призначення пенсії, однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 19.03.2025 № 172550009001 їй було відмовлено у такому, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 у справі №460/8305/25, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 26.07.1984 по 31.07.1992 на підставі запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 26.06.1984) та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.12.2014. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 26.07.1984 по 31.07.1992 на підставі запису у трудовій книжці серії НОМЕР_1 (дата заповнення 26.06.1984) та періоди здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 01.01.2014 по 31.12.2014.

В липні 2026 року ОСОБА_1 повторно звернулася до територіального управління пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача та вирішення питання про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

22.07.2026 ГУ ПФУ в Хмельницькій області прийнято рішенням №172550009001 про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (31 рік). При цьому зазначено, що страховий стаж особи – 28 років 4 місяці 3 дні, в тому числі для визначення права із врахуванням пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 29 років 5 місяців 15 днів. Повідомлено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди підприємницької діяльності з 14.06.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та про систему оподаткування; періоди підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 31.01.2004, з 01.10.2004 по 31.10.2004, з 01.01.2005 по 31.12.2009, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.01.2023 п 31.01.2023, з 01.05.2023 по 30.11.2023 та з 01.01.2026 по 30.06.2026, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також зазначено, що для зарахування до страхового стажу: періоду підприємницької діяльності з 14.06.2002 по 31.12.2003, необхідно надати відомості про систему оподаткування та підтвердження сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України (платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, інформацію Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо незарахування періоду з 14.06.2002 по 31.12.2003 до страхового стажу та відповідно рішення про відмову у призначенні пенсії з цих підстав, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (далі – Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із положеннями ст.26 Закону №1058-IV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менш, як 31 рік.

Так, за правилами ч.2 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Згідно з абз.1 ч.3 ст.24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (абз.9 ч.3 ст.24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України № 1058-IV (Розділ XV доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом Закону № 2148-VIII від 03.10.2017) до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Відтак, підприємці при досягненні пенсійного віку мають право на призначення пенсії за віком, проте зарахування підприємницької діяльності до страхового стажу залежить від того, яку систему оподаткування використовував приватний підприємець до виходу на пенсію. Відповідно до цього законодавець визначав перелік документів, які підтверджують зарахування стажу у певні періоди.

Таким чином, сам по собі статус підприємця та перебування на відповідній системі оподаткування не означає фактичне провадження підприємницької діяльності особою та автоматичну сплату страхових внесків.

До стажу зараховується лише той період (строк), за який особа сплатила страхові внески. При цьому, страховий стаж обчислюється в місяцях. З дня набрання чинності Законом №1058-IV, а саме: з 01.01.2004, повний місяць роботи зараховується в повному обсязі за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою за мінімально встановлений розмір. Якщо сума сплачених внесків є меншою, то лише за умови здійснення доплати до мінімального розміру цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць.

Разом з тим, 11.10.2017 набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” від 03.10.2017 №2148-VIII, яким розділ XV “Прикінцеві положення” Закону №1058-IV доповнено пунктом 3-1 в наступній редакції: “До страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються в періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637 в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

За змістом абз.4 п.2 п.2.1 Розділу ІІ Порядку 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01.01.2004 можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патенту, або патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб`єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.

Отже, для зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницької діяльності, за умови перебування на спрощеній системі оподаткування, позивач мав підтвердити органу ПФУ: свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).

Відповідно до ст.21 ч.1, ч.2 Закону №1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. На кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Статтею 22 ч.2 п.1 Закону №1058-IV передбачено, що відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку, використовуються виконавчими органами Пенсійного фонду для підтвердження участі застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, обчислення страхових внесків, визначення права застрахованої особи або членів її сім`ї на отримання пенсійних виплат згідно з цим Законом, визначення розміру, перерахунку та індексації пенсійних виплат, передбачених цим Законом.

Статтею 40 ч.1 абз.5 Закону №1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 794 від 04.06.1998 було затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення № 794), згідно пункту 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення № 794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі уповноважений орган).

Пунктами 6-7 цього Положення передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України “Про інформацію” має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови. Уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.

З аналізу наведених вище норм встановлено, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).

Персональна облікова картка застрахованої особи документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України. Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

Системний аналіз наведених правових норм законодавства дає суду підстави для висновку, що у період по 01 липня 2000 року на законодавчому рівні було передбачено зарахування до страхового (трудового) стажу для обчислення пенсій період здійснення підприємницької діяльності за умови сплати підприємцями страхових внесків до Пенсійного фонду України, які підлягали обов`язковій реєстрації як платники внесків в органах пенсійного фонду.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.10.2018 у справі № 643/20104/15-а, де суд констатував, що належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме до 01 липня 2000 року довідка Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків, після 01 липня 2000 року довідка із бази даних реєстру зарахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Судом встановлено, що з 14.06.2002 ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 №802585.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача, зокрема, періоди підприємницької діяльності з 14.06.2002 по 31.12.2003, оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України та про систему оподаткування.

Згідно з наданою Головним управлінням ДПС у Рівненській області інформацією підприємницька діяльність позивача в період з 01.07.2002 по 31.12.2003 здійснювалася зі сплатою фіксованого розміру податку. Також повідомлено, що щодо ФОП ОСОБА_1 зберігаються здані патенти відповідно до Декрету КМУ «Про прибутковий податок» від 26.12.1992: АК №245663 від 26.06.2002 зі строком дії з 01.07.2002 по 31.07.2002 (продовжений до 31.12.2002) та АК №245906 від 25.12.2002 зі строком дії з 01.01.2003 по 31.01.2003 (продовжений до 31.12.2003).

З огляду на встановлені в ході розгляду обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, на переконання суду, належним способом захисту у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності щодо незарахування до страхового стажу позивача період здійснення ним підприємницької діяльності в період з 14.06.2002 по 31.12.2003 та зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період зайняття підприємницькою діяльністю з 14.06.2002 по 31.12.2003.

За змістом рішення №172550009001 від 22.07.2026 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (29 років 5 місяців 15 днів при необхідних 31 рік), що, в свою чергу, спричинене незарахуванням відповідачем до страхового стажу позивача цих спірних періодів підприємницької діяльності.

Таким чином, з урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач, відмовивши позивачу у призначенні пенсії, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, а рішення про таку відмову №172550009001 від 22.07.2026 не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вперше звернулася із заявою про призначення пенсії 12.03.2025, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Поряд з цим, враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, визначений ст.122 КАС України, суд вважає, що пенсія позивачу повинна бути в межах такого строку, а саме: починаючи з 04.03.2026.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Хмельницькій області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо зарахування спірних періодів страхового стажу позивача та призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Хмельницькій області.

Висновки аналогічного характеру щодо застосування норм п.4.22 Порядку №22-1 викладено Верховним Судом у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, які суд враховує в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України при вирішенні цієї справи.

Водночас, згідно з п.4.10 розділу IV Порядку №22-1 суб`єктом, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання після її призначення є ГУ ПФУ в Рівненській області.

В силу вимог ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки та прийнятого ним рішення у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

З огляду на викладене, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято оскаржуване в даній справі рішення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності в період з 01.07.2002 по 31.12.2003.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності в період з 14.06.2002 по 31.12.2003.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області №172550009001 від 22.07.2026 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 04.03.2026.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, починаючи з 04.03.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, ЄДРПОУ/РНОКПП 21318350) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, 7,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Д.П. Зозуля