Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №460/10678/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/10678/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2025 року №688279-2410-1716- НОМЕР_1 про нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік у сумі 113987,45 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 29.10.2025 року №688279-2410-1716-UA56060050000010769 прийняте з порушенням норм матеріального права. Зокрема, вказує, що вона перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а саме є платником єдиного податку ІІ групи та використовує належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897 як просторово-матеріальний базис для здійснення підприємницької діяльності з метою отримання доходу в межах зареєстрованих видів діяльності. Вказує, що земельна ділянка, а також будь-які будівлі чи споруди, розташовані на ній, ніколи не передавалися в оренду (найм), позичку чи на іншому праві користування третім особам. У зв`язку із вказаним, зазначає, що повністю виконує умови спрощеної системи оподаткування, безпосередньо використовує власну земельну ділянку площею 0,48 га у підприємницькій діяльності, а тому звільнена від сплати земельного податку, що свідчить про протиправність прийнятого податковим органом рішення. З урахуванням наведеного просить задовольнити позов повністю.

Ухвалою суду від 19.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що умовою несплати земельного податку за спрощеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для ведення господарської діяльності, а не приміщення, яке розташовано на такій ділянці. Зазначає, що відповідно до листа відділу земельних відносин та архітектури Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 15.10.2025 №335/01-24/25 Білокриницькою сільською радою в складі представників профільного відділу та представників постійної комісії з питань архітектури, містобудування, землевпорядкування та екологічної політики сільської ради, по периметру, без проникнення на територію приватної власності, проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897, у результаті чого встановлено, що на час обстеження на земельній ділянці не здійснюється будь-яка підприємницька діяльність, будь-які об`єкти нерухомого майна відсутні, ділянка на даний час, не використовується за своїм цільовим призначенням. У зв`язку із вказаним, зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 29.10.2025 №688279-2410-1716-UA56060050000010769 є таким, що прийняте контролюючим органом правомірно. З огляду на вказане просить відмовити у задоволенні позову повністю.

30.06.2026 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 13.10.2026 у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зареєстрована суб`єктом господарювання з 29.06.2022 року, видами діяльності якої є: за КВЕД 47.29 - Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах, КВЕД 45.32 - Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, КВЕД 47.25 - Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, КВЕД 52.29 - Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, КВЕД 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, КВЕД 63,99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., КВЕД 47.99. Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами, КВЕД 56.10 - Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, КВЕД 46.18. Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами, КВЕД 47.65 - Роздрібна торгівля іграми та іграшками в спеціалізованих магазинах, КВЕД 45.20 - Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

29.10.2025 Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено податкове повідомлення-рішення №688279-2410-1716-UA56060050000010769 відносно фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік у сумі 113987,45 грн. по земельній ділянці кадастровий номер 5624680700:05:016:0897 площею 0,48 га, яка розташована в с.Біла Криниця, Рівненського району Рівненської області.

Оцінюючи доводи відповідача в частині строку звернення позивача з позовом до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення №688279-2410-1716-UA56060050000010769 від 29.10.2025, суд зазначає, що право платника оскаржити податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу в суді виникає після отримання такого рішення, тобто реалізація права на адміністративний позов пов`язана з належним доведенням рішення до відома особи. Позивач на обґрунтування дотримання строку звернення до суду повідомила, що дізналася про оскаржуване рішення лише 06.04.2026 року з підсистеми «Електронний суд» у зв`язку із справою №460/5629/26, предметом розгляду у якій є стягнення податкового боргу. З метою доведення своєчасного направлення позивачу оскаржуваного рішення контролюючим органом представником відповідача долучено до відзиву рекомендоване повідомлення Укрпошти R067036816896 про направлення на ім`я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , в той же час з витягу з реєстру платників єдиного податку №37473 від 02.09.2024 вбачається, що позивач повідомила контролюючому органу іншу адресу своєї реєстрації – АДРЕСА_2 і така ж адреса вказана у листі позивачки на адресу Головного управління ДПС у Рівненській області від 24.07.2025 року, при цьому відповідачем не надано суду доказів направлення оскаржуваного рішення за такою адресою або до електронного кабінету платника податків.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28.05.2026 у справі №520/22570/25, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що надмірний формалізм при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду (лише факт направлення рекомендованого листа на раніше зареєстровану адресу фізичної особи і не направлення такого повідомлення на адресу місця реєстрації фізичної особи-підприємця) в умовах воєнного стану суперечить принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи та завданню адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав особи.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі Кодекс, ПК України, в редакції на час спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За визначенням наведеним у пункті 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) (підпункт 14.1.72); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.73); земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (підпункт 14.1.74); плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно зі ст. 270 ПК України об`єктами оподаткування платою за землю є: 270.1.1. об`єкти оподаткування земельним податком: 270.1.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності; 270.1.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності; 270.1.1.3. земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування; 270.1.2. об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Відповідно до ст. 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування; платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Пунктом 287.1 ст. 287 ПК України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п.285.1 ст.285 ПК України).

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Положеннями пункту 269.2 статті 269 ПК України регламентовано, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, сплачують земельний податок в особливому порядку, передбаченому главою 1 розділу цього Кодексу (за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності).

За змістом пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України передбачено, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування (у тому числі на умовах емфітевзису)).

З аналізу наведених норм слідує, що підставами для звільнення від сплати земельного податку за вищенаведеною системою оподаткування є наявність у суб`єкта господарювання статусу платника єдиного податку першої-третьої груп та використання ним, як власником чи користувачем земельної ділянки, останньої для провадження господарської діяльності, крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку, на іншому праві користування).

Судом встановлено, що позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, є платником єдиного податку другої групи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 17.05.2021 у справі №826/16051/16 виснував, що сам по собі формальний статус платника єдиного податку не є достатньою підставою для звільнення від обов`язку нарахування і сплати земельного податку: обов`язковою умовою застосування пільги, передбаченої підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПК України, є саме фактичне використання земельної ділянки платником податку у власній господарській діяльності.

Оцінюючи доводи позивача на предмет наявності підстав звільнення її від сплати земельного податку як фізичної особи-підприємця, яка перебуває на спрощені системі оподаткування і використовує земельну ділянку у своїй підприємницькій діяльності, суд зазначає, що з урахуванням наведених вище норм права визначальним для встановлення у цій справі є те чи дійсно позивач фактично використовує земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897 у підприємницькій діяльності. На підтвердження вказаного позивач у позовній заяві зазначає, що використовує земельну ділянку як просторово-матеріальний базис для здійснення підприємницької діяльності, але не наводить жодної інформації, яка б розкривала те, в чому саме полягає таке використання та які докази підтверджують факт використання землі у підприємницькій діяльності, в тому числі отримання доходу від такого використання.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до приписів п. 8.1, 8.2, 8.4 Розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Як вбачається з повідомлення про оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП позивач 09.02.2024 року повідомила контролюючому органу про один об`єкт оподаткування – станція технічного обслуговування (СТО) за адресою село Біла Криниця Рівненської області Рівненський район (Білокриницька тергромада), при цьому у графі 12 «Реєстраційний номер об`єкта оподаткування (зазначити у разі наявності)» вказано кадастровий номер 5624680700:05:016:0897, в той же час відомості окремо про використання такого об`єкту як земельна ділянка з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897 вказане повідомлення не містить.

Суд зазначає, що будь-якого доказу, який би підтвердив фактичне використання земельної ділянки за призначенням вказаним позивачем матеріали справи не містять. Жодних доказів наявності спорудженої або розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897 станції технічного обслуговування (СТО) позивачем не надано ні до суду, ні до контролюючого органу. В той же час відповідачем долучено до матеріалів справи лист Відділу земельних відносин та архітектури Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 15.10.2025 №335/01-24/25, яким повідомлено про те, що Білокриницькою сільською радою в складі представників профільного відділу та представників постійної комісії з питань архітектури, містобудування, землевпорядкування та екологічної політики сільської ради, по периметру, без проникнення на територію приватної власності, проведено обстеження земельної ділянки на території Білокриницької сільської ради (кадастровий номер 5624680700:05:016:0897), в результаті чого було встановлено, що на час обстеження на земельній ділянці не здійснюється будь-яка підприємницька діяльність, ділянка огороджена металевою сіткою, будь-які об`єкти нерухомого майна відсутні, ділянка не використовується за своїм цільовим призначенням, про що складено Акт обстеження земельної ділянки приватної форми власності від 07.10.2025 року.

Оцінивши вказані докази як кожен окремо, так і в їх сукупності суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується провадження господарської діяльності позивачем на спірній земельній ділянці за відповідною адресою та не підтверджується отримання підприємницького доходу від використання земельної ділянки у підприємницькій діяльності позивача.

Позивач не підтвердила наявність умов для звільнення її від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування).

Отже, враховуючи вищезазначену інформацію і оскільки платником не було надано жодних документів, які б підтверджували використання вищезгаданої земельної ділянки для провадження господарської діяльності, нарахування земельного податку за земельну ділянку з кадастровим номером 5624680700:05:016:0897 площею 0,48га на території Білокриницької сільської ради Рівненського району Рівненської області, є правомірним і підлягає сплаті.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази, норми законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачів є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачем не представлено, а судом таких доказів не здобуто, в зв`язку з чим суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.10.2025 року №688279-2410-1716-UA56060050000010769 про нарахування земельного податку з фізичних осіб за 2025 рік у сумі 113987,45 грн., - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Д.П. Зозуля