Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №460/4552/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/4552/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

доДепартаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулися до суду з позовом до Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (далі - відповідач), в якому просили: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 13.01.2026 № 82817689 про відмову в проведенні реєстраційних дій; зобов`язати відповідача здійснити державну реєстрацію речових прав на квартиру АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивачам на праві спільної власності належить зазначена квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1996 № 5227, виданого відповідно до рішення виконавчого комітету від 19.06.1996 № 250 у порядку приватизації; право зареєстроване Горлівським бюро технічної інвентаризації 15.07.1996 в реєстровій книзі за № 131-П Р36552. Відмова державного реєстратора, мотивована неотриманням відповіді на запит про зареєстровані до 01.01.2013 речові права, є, на думку позивачів, протиправною, оскільки територія, де зберігається архів БТІ, тимчасово окупована, а позивачі подали документи, достатні для реєстрації. Відмова порушує їхнє право мирно володіти майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідач у відзиві позовні вимоги не визнає. Департамент вважає свої дії правомірними, а рішення про відмову в реєстрації - законним та обґрунтованим. Вказує, що на виконання вимог закону (зокрема ст. 10 та 23 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») державний реєстратор залишив заяву позивачів без руху, оскільки відомості з паперових носіїв до 1 січня 2013 року були відсутні в електронних реєстрах. Реєстратор направив запит до Донецької ОВА, проте отримав відповідь, що обласна адміністрація не виконує повноважень міських рад Горлівського району і не володіє реєстраційними справами БТІ. Територія міста Горлівка та всього Горлівського району є тимчасово окупованою російською федерацією, а відповідні органи місцевого самоврядування та БТІ на цій території наразі не функціонують в українському правовому полі. Оскільки у встановлений законом строк обставини, що стали підставою для залишення заяви без руху, не були усунені, реєстратор правомірно прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій Вимога позивачів зобов`язати реєстратора здійснити державну реєстрацію напряму суперечить п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону, за якою реєстрація прав на підставі судового рішення можлива лише тоді, коли судом ухвалено рішення саме щодо набуття, зміни або припинення права власності, а не про покладення обов`язку на реєстратора. За наведеного, про сить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою від 16.03.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 24.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою від 02.04.2026 у відповідача витребувано докази: копії документів, на підставі яких державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту прийняла рішення від 13.01.2026 № 82817689 про відмову в проведенні реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна -квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , які надійшли на адресу суду.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

Позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 09.07.1996 № 5227, виданого на підставі рішення виконавчого комітету від 19.06.1996 № 250 згідно із Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.19). Вид власності та розмір часток - спільна сумісна. Загальна площа квартири: 55,15 кв. м.

На свідоцтві про право власності на житло міститься реєстраційний напис Горлівського бюро технічної інвентаризації від 15.07.1996, запис у реєстровій книзі №131-П р36552.

Позивачі перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб (довідки від 19.06.2018 № 471, № 472 та від 20.03.2015 № 5612-832) (а.с.29-31).

17.12.2025 до відповідача надійшла заява № 70597037 про державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру. Заявник(и): ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 . До заяви додано: свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 09.07.1996, технічний паспорт від 12.06.1996, документи, що посвідчують особу та РНОКПП.

Розглянувши заяву та подані для державної реєстрації документи, 23.12.2025 державний реєстратор відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту, відповідно до пункту 2 частини першої статті 23 Закону № 1952-IV, прийняв рішення про залишення заяви без руху, а саме: неподання заявником чи неотримання державним реєстратором у порядку, визначеному цим Законом, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

З огляду на наведене, державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту було надіслано запит до Донецької обласної військової адміністрації (вих. номер 01- 20/04-01/2108-25 від 23.12.2025) щодо надання інформації про підтвердження реєстрації права власності на нерухоме майно, а саме: права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до листа в.о. директора Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації Снопенко Д. від 25.12.2025 № 6/3483/0/41-25/05.1 на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку Указом Президента України від 24.02.2022 № 68/2022 «Про утворення військових адміністрацій» утворено Донецьку обласну військову адміністрацію, статусу якої набула Донецька обласна державна адміністрація.

У зв`язку з тим, що адміністративний центр Донецької області місто Донецьк тимчасово окуповано російською федерацією, Донецька обласна державна адміністрація на території Донецької області виконує повноваження Донецької обласної ради. Облдержадміністрація є місцевим органом виконавчої влади, який діє на підставі Конституції України, законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану». Здійснення повноважень міських, селищних, сільських рад та їх виконавчих органів на Донецьку обласну державну адміністрацію, обласну військову адміністрацію чинним законодавством не покладено.

З огляду на зазначене, Донецька обласна державна адміністрація, обласна військова адміністрація не відноситься до органів уповноважених на здійснення державної реєстрації прав, та не здійснює зберігання реєстраційних справ у паперовій формі. Відтак, надати інформацію про підтвердження реєстрації права власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , не можливо.

Одночасно, Донецька обласна державна адміністрація проінформувала, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи з організаційно-правовою формою «орган місцевого самоврядування» - виконавчого комітету Горлівської міської ради (код ЄДРПОУ 26352682) – є проспект Перемоги, буд. 67, м. Горлівка, Донецька область, 84646.

Крім того, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи – комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» (код ЄДРПОУ 03336545) є вул. Герцена, буд. 15, прим. 20, м. Горлівка, Донецька область, 84626.

Вищезазначені юридичні особи в стані припинення не перебувають.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» у Донецькій області утворено Горлівський район (з адміністративним центром у місті Горлівка) у складі територій Вуглегірської міської, Горлівської міської, Дебальцівської міської, Єнакіївської міської, Жданівської міської, Сніжнянської міської, Хрестівської міської, Чистяківської міської, Шахтарської міської територіальних громад.

Населені пункти Горлівського району Донецької області включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 117-р).

Також, як вбачається з Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786, вся територія Горлівського району Донецької області тимчасово окупована російською федерацією.

З огляду на наведене, оскільки після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 Закону № 1952-IV, обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху не були усунені, державним реєстратором відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Департаменту, на виконання вимог частини 2 статті 24 Закону № 1952-IV, було прийнято рішення від 13.01.2026 № 82817689 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Доказів того, що право позивачів на квартиру оспорюється або не визнається будь-якою особою, суду не надано. Записи про інших власників у Державному реєстрі речових прав та його архівній складовій відсутні.

Позивачі з таким рішенням не погодилися, звернулися до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулює Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Частиною третьою статті 3 Закону № 1952-IV передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката (пункт 5 частини першої статті 27 Закону), чи свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката (пункт 6 частини першої статті 27).

За пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Отже, цей обов`язок не є безумовним: він виникає, коли заявник не подав документів, які містять необхідну інформацію.

Частиною першою статті 24 Закону № 1952-IV встановлено вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав; рішення про відмову повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням (частина друга статті 24 Закону, пункт 23 Порядку № 1127). Відповідно до частини третьої статті 10 Закону та пункту 12 Порядку № 1127 державний реєстратор має встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими правами й наявність підстав для реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивачі разом із заявою подали свідоцтво про право власності на житло з реєстраційним написом БТІ, договір №478 від 03.07.1996 про участь у витратах на утримання будинків та прибудинкових територій, технічний паспорт на квартиру (а.с.16-22). Ці документи містять відомості про набуття права власності та про проведення його реєстрації органом, який відповідно до законодавства того часу здійснював таку реєстрацію. Відповідач в оскаржуваному рішенні не надав цим документам оцінки, не зазначив, які суперечності між заявленими та зареєстрованими правами існують, і не вказав, чому подані документи не дають змоги встановити набуття права власності. Єдиною підставою відмови стало неотримання відповіді на запит.

Неотримання відповіді зумовлене не бездіяльністю позивачів, а тимчасовою окупацією території, на якій зберігаються реєстрові книги та реєстраційні справи БТІ; це загальновідомий факт, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затв. Наказом Міністерства розвитку

громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376.

Закон № 1952-IV не розмежовує реєстрацію прав до 2013 року залежно від того, проведена вона в електронному реєстрі чи на паперових носіях. Покладення на особу негативних наслідків неможливості отримати відомості з архіву, до якого вона не має доступу й на який не може вплинути, суперечить статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України та статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за якою за фізичними особами зберігається право власності на майно на окупованій території, а набуття й припинення такого права здійснюється за законодавством України за межами окупованої території.

Вимога законності втручання в право мирного володіння майном за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає дотримання національного законодавства та принципу верховенства права, зокрема свободи від свавілля. Відмова, яка ґрунтується лише на об`єктивній неможливості отримати відомості з окупованої території й не враховує поданих заявником документів, не забезпечує справедливого балансу й покладає на заявника надмірний тягар.

Позиція державних органів про те, що в разі недоступності архіву БТІ власник має звертатися до суду з позовом про визнання права власності, не спростовує висновку суду. Стаття 392 ЦК України передбачає такий позов, якщо право оспорюється чи не визнається іншою особою або у разі втрати документа, що посвідчує право. Позивачі документи не втратили й надали їх реєстратору, а право позивачів ніхто не оспорює. Зворотного відповідачем не доведено. Недоступність архіву не звільняє реєстратора від обов`язку оцінити подані документи.

З огляду на викладене рішення державного реєстратора від 13.01.2026 № 82817689 прийнято без оцінки поданих документів і без належного обґрунтування, тому воно є протиправним і підлягає скасуванню.

За частиною третьою статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії для відновлення прав позивача. Суд не обмежений формулюванням позовної вимоги й може вийти за її межі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав (частина друга статті 9 КАС України).

У постанові від 29.06.2026 у справі № 200/5158/25 Верховний Суд вказав: якщо державний реєстратор не перевірив поданих документів, не оцінив їхньої відповідності вимогам закону та не з`ясував, чи містять вони необхідну інформацію, зобов`язання здійснити державну реєстрацію є передчасним; ефективним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути заяву. Суд враховує цей висновок відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

У цій справі державний реєстратор не виконав перевірки документів, поданих позивачами, по суті, тому не можна вважати, що всі умови для реєстрації перевірені уповноваженою особою. Реєстрація належить до компетенції державного реєстратора (стаття 11 Закону № 1952-IV). За таких обставин належним способом відновлення прав позивачів є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву з урахуванням правової оцінки, наданої судом, зокрема щодо неможливості відмовляти в реєстрації з підстав неотримання відомостей з архіву БТІ, який перебуває на тимчасово окупованій території, за наявності поданих заявниками документів, що підтверджують набуття й реєстрацію права.

За частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради від 13.01.2026 № 82817689 про відмову в проведенні реєстраційних дій.

Зобов`язати Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради повторно розглянути заяву від 17.12.2025 № 70597037 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради судовий збір у розмірі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 жовтня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Позивач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )

Позивач - ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - Департамент цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради (майдан Просвіти, 2,м. Рівне,Рівненська обл., Рівненський р-н,33013, ЄДРПОУ/РНОКПП 44722581)

Суддя С.М. Дуляницька