Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №460/10342/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/10342/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пилипюк Ю.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Троянчук Д.М., відповідача: представник Воробйова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12.06.2026 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №678217000705-22 та №678017000705-22 від 20.04.2026.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 17.06.2026 відкрито провадження в адміністративній справі №460/10342/26. Розгляд справи вирішено провести за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 06.07.2026 закрито підготовче провадження в справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

10.09.2026 на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 10.09.2026 №690 проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи №460/10342/26 дану справу передано на розгляд судді Друзенко Н.В.

Ухвалою від 11.09.2026 справу прийнято до провадження. При цьому судом не ухвалювалося рішення про повторне проведення підготовчого провадження. Натомість призначено справу до судового розгляду по суті на 01.10.2026.

У судовому засіданні 01.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За змістом позовної заяви та усних пояснень представника, вимоги ФОП ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що з 24 по 25 березня 2026 року Головне управління ДПС у Рівненській області провело фактичну перевірку в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », де позивач здійснює свою господарську діяльність. При цьому, перевірка проведена за відсутності підстав для її проведення, відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки, який слугував підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. По суті визначених в Акті перевірки порушень, сторона позивача наголошує, що під час перевірки податковим інспекторам в приміщені магазину надано документи, які підтверджують походження товару, а саме видаткові накладні на отримання товару. Зауваження щодо відсутності в наданих видаткових накладних інформації, що товари були отримані за адресою господарського об`єкту, є абсолютно безпідставними, позаяк, в таких видаткових накладних зазначено місце їх складання, і, більше того, частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не передбачає такого обов`язкового реквізиту, як місце отримання товару. Вказані документи зазначені в пункті 4.5. Акту перевірки. Тобто, висновки про те, що позивачем під час перевірки не надано документів, які підтверджують облік і походження товару не відповідають дійсності та спростовані самим же Актом перевірки. Що стосується обліку товару, то такий, за твердженням сторони позивача, здійснювався в електронній формі. До матеріалів справи долучено роздруковану Форму ведення обліку товарних запасів. Що стосується іншого порушення, то в акті перевірки вказано, що в ході контрольної розрахункової операції під час придбання кабеля живлення по ціні 300 грн. розрахунок проведено за готівку, на повну суму покупки, без застосування ПРРО, відповідний розрахунковий документ не створено, не роздруковано, не видано. Разом з тим, в акті перевірки не наведено жодного доказу на підтвердження факту проведення контрольної закупки та не зазначено документу на підтвердження факту повернення товару платнику податків у непошкодженому вигляді. Більше того, описом наявних купюр і монет у місці проведення розрахунків повністю спростовується наявність в касі коштів в розмірі 300 грн. З огляду на викладене, висновки відповідача про порушення позивачем, як пунктів 1, 2 так і пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на переконання сторони позивача є повністю необґрунтованими.

За змістом відзиву на позовну заяву та поясненнями представника у судовому засіданні, відповідач проти задоволення позову заперечує. Наголошує, що фактичну перевірку проведено у межах і спосіб передбачений чинним законодавством України. Відповідність тексту наказу про проведення фактичної перевірки усім передбаченим податковим законодавством вимогам, легальність отримання контролюючим органом та дійсність інформації підтверджує наявність підстави для призначення фактичної перевірки позивача за підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Сторона відповідача стверджує, що на початок перевірки в магазині «Apple Stuff», де здійснює господарську діяльність позивач, будь-яких документів, які б підтверджували їх облік та походження, не надано. В той же час, в реалізації знаходились технічно-складні побутові товари, які відображені в акті зняття залишків, на загальну суму за ціною реалізації 612900,00 грн. Як зазначено в акті фактичної перевірки, 25.03.2026 позивачем надано видаткові накладні, разом з тим, в таких накладних відсутня інформація, що товари були отримані за адресою господарського об`єкту, що не може свідчити про облік товарів за місцем їх реалізації. Ненадання на початок проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться в місці продажу (господарському об`єкті), є самостійною підставою для застосування штрафної санкції на підставі статті 20 Закону №265/95-ВР. За наведеного, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №678217000705-22 від 20.04.2026 винесене з дотриманням норм чинного законодавства і до скасування не підлягає. Що стосується податкового повідомлення-рішення №678017000705-22 від 20.04.2026, то підставою для його винесення слугувало встановлене під час проведення контрольної розрахункової операції непроведення розрахункової операції через ПРРО. Так, при придбанні кабеля живлення по ціні 300,00 грн. розрахунок проведено за готівку, на повну суму покупки, без застосування ПРРО, відповідний розрахунковий документ не створено, не роздруковано та не видано. При цьому, Х звіт позивачем не надано. А до Опису наявних купюр і монет включені готівкові кошти з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції. За наведеного, висновки про порушення позивачем, як пункту 1, так і пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідач вважає цілком обґрунтованими.

Дослідженими по справі письмовими доказами, суд встановив наступне.

18.03.2026 начальником Головного управління ДПС у Рівненській області винесено наказ «Про проведення фактичної перевірки ФОП ФОП ОСОБА_1 » №645-п. Зазначеним правовим актом індивідуальної дії наказано провести фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 18 березня 2026 року терміном 10 діб з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі на виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Наказ мотивовано ст.20, п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.80.8 ст.80, п.82.3 ст.80 Податкового кодексу України та видано на підставі пп.80.2.2, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.

На підставі наказу Головного управління ДПС у Рівненській області №645-п від 18.03.2026 та направлень на перевірку № 1134/Ж3/17-00-07-05-15 та № 1135/Ж3/17- 00-07-05-15 від 18.03.2026, виданих головним державним інспекторам відділу фактичних перевірок Головного управління ДПС у Рівненській області Сороці Роману Володимировичу та Тхорук Світлані Євгенівні, з 12:32 год. 24 березня 2026 року до 13:20 год. 25 березня 2026 року проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Частина ходу проведення перевірки фіксувалося на боді-камеру, записи з якої в форматі МР4 долучені до відзиву.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 25.03.2026 (бланк №007347), зареєстрований 25.03.2026 за реєстраційним номером 4661/ж5/17-00-07-05-17/3544810078.

У розділі 2.2.20 вказаного акту зазначено, що в ході фактичної перевірки встановлено, зокрема, такі порушення:

«1. Непроведення розрахункової операції через ПРРО, а саме: в ході контрольної розрахункової операції, під час придбання кабеля живлення по ціні 300, 00 грн. розрахунок проведено за готівку, на повну суму покупки, без застосування ПРРО, відповідний розрахунковий документ не створено, не роздруковано та не видано.

2. Не забезпечено ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації у відповідності до вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами), а саме: на початок перевірки, 24.03.2026р. в реалізації знаходились технічно-складні побутові товари, які відображені в акті зняття залишків, на загальну суму за ціною реалізації 612900,00 грн. проте, будь-яких документів на початок перевірки, які б підтверджували їх облік та походження до перевірки не надано. 25.03.2026 надано видаткові накладні (копії додаються), в яких відсутня інформація, що товари були отримані за адресою господарського об`єкту (магазин Аpple Stuff", АДРЕСА_2 , приміщення-кімната №403), що не може свідчити про облік товарів за місцем ix реалізації.»

До акту перевірки були складені такі додатки: акт зняття залишків, опис наявних купюр і монет, акт про ненадання документів, копії видаткових накладних.

Акт знання залишків технічно-складних побутових товарів складений 24.03.20206, підписаний головними державними інспекторами та фізичною особою-підприємцем, налічує 20 найменувань смартфонів, загальною вартістю 612900,00 грн.

Опис наявних купюр і монет, складений о 12:44 год 24.03.20206 ФОП ОСОБА_1 , містить відомості про наявність однієї купюри номіналом 1000 грн. Інші купюри відсутні.

Акт про ненадання документів, складений головними державними інспекторами ГУ ДПС у Рівненській області Сорокою Р.В. та Тхорук С.Є., дати складання не містить, натомість містить реєстраційний штрих-код №293/Ж6/17-00-07-05-18 від 24.03.2026.

Кількість і реквізити видаткових накладних не зазначено. Разом з тим, сторона відповідача не висловлювала жодних заперечень з приводу того, що це ті самі накладні, копії яких позивачем долучено до матеріалів справи.

За висновками перевірки встановлено порушення, зокрема, вимог пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995.

ФОП ОСОБА_1 відмовився від підписання акта перевірки та отримання одного примірника, про що складено акт відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки, а також зроблено відмітку на останньому аркуші акту фактичної перевірки.

Акт фактичної перевірки від 25.03.2026 №4661/ж5/17-00-07-05-17/ НОМЕР_1 було надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 26.03.2026 і отримано адресатом 30.03.2026.

16.04.2026 ФОП ОСОБА_1 було подано заперечення на акт фактичної перевірки, які відповідачем залишено без розгляду з покликанням на порушення термінів подачі заперечення, визначених п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України.

20.04.2026 на підставі акта фактичної перевірки винесено податкові повідомлення -рішення:

№678217000705-22, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 612900,00 грн. за порушення пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації);

№678017000705-22, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 300,00 грн. за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 (непроведення розрахункової операції через ПРРО).

В адміністративному порядку такі податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися.

Не погоджуючись з вказаним податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст.75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 п.75.1 статті 75 цього Кодексу).

За змістом п.80.1, п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

За приписами підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності такої підстави, як: «наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.»

Відповідно, в наказі про проведення фактичної перевірки в обов`язковому порядку підлягає зазначення підстави для проведення перевірки, визначеної Податковим кодексом України.

Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2026 року по справі №340/3794/25 вказав, що наказ про проведення перевірки є не лише внутрішнім організаційним документом контролюючого органу, а насамперед юридичним актом індивідуальної дії, який спрямований на породження правових наслідків для конкретного платника податків. Саме з моменту пред`явлення належно оформленого наказу виникає процесуальна підстава для допуску посадових осіб до перевірки, а відтак розпочинається реалізація заходів податкового контролю, які можуть впливати на майнову та правову сферу суб`єкта господарювання. У зв`язку з цим наказ виконує, зокрема, гарантійну функцію, оскільки сприяє забезпеченню балансу між публічними інтересами держави у сфері податкового контролю та правами платника податків. Його зміст має бути достатньо визначеним і зрозумілим, таким, що дає можливість ідентифікувати особу, обсяг та межі перевірки без обґрунтованих сумнівів. Саме через наказ платник податків отримує можливість завчасно ознайомитися з підставами перевірки.

Єдиною передумовою та підставою для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків податкової дисципліни, передбаченою підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, є наявна та/або отримана в установленому законодавством порядку інформація від визначеного у цій же нормі кола суб`єктів: державних органів або органів місцевого самоврядування. Жодних інших підстав ця норма не встановлює.

До відзиву на позовну заяву відповідач надав доповідну записку управління податкового аудиту №1012/17-00-07-05-10 від 18.03.2026, зазначаючи, що саме така отримана інформація слугувала підставою для призначення та проведення фактичної перевірки. В такі доповідній записці зазначено, що на виконання листів ДПС №22750/7/99-00-03-04-07 від 22.09.2025 щодо суб`єктів господарювання, які за липень 2025 року декларують розрахунки виключно в безготівковій формі (100% безготівка), №249447/7/99-00-07-03-02-07 від 17.10.2025 щодо суб`єктів які здійснюють роздрібну торгівлю побутовою технікою та електронікою, що відповідає ризикам доведених операційним планом за номером 4.56, наявна інформація про здійснення (декларування) ризикових видів діяльності, а саме: реалізація технічно складних побутових товарів (ТСПТ), що підлягають гарантійному ремонту, що відповідає ризикам доведених операційним планом за номером 4.59 у магазині «Apple Stuff», за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Таке формулювання доповідної записки, наряду з дослідженим судом змістом листів ДПС, доводить, що єдиною підставою для проведення фактичної перевірки позивача за наказом №645-п від 18.03.2026, було лише те, що він у відповідній торгівельній точці провадить діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, яка сама по собі є ризикованою, позаяк чітких і конкретних обставин, за якими господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 у магазині «Apple Stuff» несе податкові ризики ніде не зазначено і не конкретизовано.

Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2026 року по справі №340/3794/25 наголосив, що згідно з усталеною правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 16.12.2025 у справі № 300/670/25, від 24.12.2025 у справі № 580/4426/25, від 21.01.2026 у справі № 140/14221/24, у випадках, коли фактичною підставою проведення перевірки визначено отримання інформації про порушення (пп. 80.2.2 ПК України) або звернення споживача (пп. 80.2.3 ПК України), суди зобов`язані не обмежуватися формальним посиланням на наявність відповідних документів, а повинні ретельно дослідити зміст та правову природу такої інформації. Відтак, для визнання перевірки законною/незаконною суди мають переконатися у предметності інформації, що надійшла до податкового органу, та встановити, чи містить вона опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем, і чи дозволяє вона однозначно пов`язати ймовірне порушення з конкретним суб`єктом господарювання. Верховний Суд у постанові від 19.02.2026 у справі № 520/7463/25 зазначив, що у кожному конкретному випадку, якщо підстави позову обґрунтовані неправомірністю призначення перевірки, суди повинні перевірити наявність фактичних підстав більш предметно, а не формально.

Ні і доповідній записці управління податкового аудиту №1012/17-00-07-05-10 від 18.03.2026, ні в листах ДПС №22750/7/99-00-03-04-07 від 22.09.2025 та №249447/7/99-00-07-03-02-07 від 17.10.2025, немає будь-якої інформації, яка б свідчила про можливі порушення норм законодавства саме позивачем.

Зазначене вище свідчить на користь відсутності у відповідача правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки позивача в порядку підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а відтак і про протиправність призначення та проведення самої фактичної перевірки на підставі наказу №645-п від 18.03.2026.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16, порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Відповідачем допущено таке процедурне порушення, як відсутність правових підстав для призначення та проведення перевірки, яке є істотним та безпосередньо впливає на суть порушення – ненадання платником податків документів на початок проведення фактичної перевірки.

Такі, допущені контролюючим органом, порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки платника призводять до відсутності і правових наслідків, що є самостійною підставою для визнання протиправним та скасування рішень, прийнятих за її результатами.

Поряд з тим, враховуючи, що позивач допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, а також вказує на відсутність встановлених під час перевірки порушень законодавства, суд вважає доцільним надати оцінку спірним правовідносинам і в частині виявлених контролюючим органом під час перевірки порушень платником вимог податкового законодавства по суті.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995.

Згідно з пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

За змістом статті 20 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496, який визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку (далі - ФОП), які відповідно до Закону №265/95-ВР зобов`язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такого ФОП.

Нормами пункту 2 розділу ІІ Порядку №496 визначено, що цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях: документи, які підтверджують облік та походження товарів - Форма ведення обліку товарних запасів, визначена додатком до цього Порядку (далі - Форма обліку), та первинні документи; первинні документи - опис залишку товарів на початок обліку, накладні, транспортні документи, митні декларації, акти закупки, фіскальні чеки, товарні чеки, інші документи, що містять реквізити, які дозволяють ідентифікувати постачальника та отримувача товару (найменування суб`єкта господарювання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП) або код згідно з ЄДРПОУ суб`єкта господарювання, серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), дату проведення операції, найменування, кількість та вартість товару; товарні запаси - сукупність товарів, що утримуються ФОП для подальшого продажу (надання послуг).

Пункту 1 розділу ІІ Порядку №496 передбачає, що облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку.

Опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП.

ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку.

Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Порядку №496 не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР.

Відповідно до пункту 11 Розділу II Порядку №496, Форма обліку, первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів, надаються посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки. У разі якщо оригінали первинних документів відсутні у місці продажу, посадовій особі контролюючого органу можуть бути надані копії таких первинних документів з подальшим пред`явленням їх оригіналів до закінчення перевірки (за потреби).

Такі документи надаються особисто ФОП або особою, яка фактично здійснює продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об`єкті) такої ФОП.

Форма обліку в електронній формі на вимогу посадових осіб контролюючого органу має бути візуалізована у форматі, який дозволяє такій особі здійснити його перегляд та/або копіювання.

Отже, Форма обліку надається посадовій особі контролюючого органу на її вимогу під час проведення перевірки.

Разом з тим, контролюючий орган не надав суду належних і допустимих доказів того, що під час проведення фактичної перевірки позивача інспектори контролюючого органу вимагали візуалізувати Форму обліку, яка велася позивачем в електронній формі, і роздруківка з якої долучена позивачем до матеріалів справи.

Дослідженням долучених до відзиву у форматі МР4 записів з нагрудного відеореєстратора, на який здійснювалася відеофіксація початку проведення перевірки, не встановлено пред`явлення усної вимоги до ФОП ОСОБА_1 щодо візуалізації форми обліку. Що стосується первинних документів, то чіткої усної вимоги про їх надання також не прозвучало. При цьому, не зафіксована на записі і відмова ФОП ОСОБА_1 від надання первинних документів.

Взагалі сам запис не відтворює увесь перебіг перевірки, позаяк фактично фіксує лише початок перевірки, а саме момент пред`явлення та вручення наказу і направлень на перевірку, демонстрацію службових посвідчень і вчинення позивачем записів про їх отримання. Один запис триває 5 хв., інший 2,5 хв., а відтак не містить в собі належної інформації про фактичний хід перевірки.

Що стосується письмової вимоги, то її формування означає викладення змісту вимоги у паперовому вигляді, вручення платнику податків такої вимоги із зазначенням дати та часу виконання такої вимоги контролюючого органу.

В ході перевірки було сформовано письмовий запит від 24.03.2026 про надання документів, в якому вимагалося до 11:00 год. 25.03.2026 надати:

документи, що підтверджують право користування господарською одиницею;

договір з банком/анкета заява на еквайрингове підключення;

накази, повідомлення про прийняття на роботу найманих працівників;

банківські виписки по еквайрингу в розрізі транзакцій по даті і часу за період з 06.03.2024 по 245.03.2026.

Запит отримано ФОП ОСОБА_1 24.03.2026 о 13:17 год.

Разом з тим, в такому запиті немає жодної згадки про надання візуалізованої Форми ведення обліку товарних запасів та/або первинних документів, які підтверджують облік та походження товарів.

Відповідно, складений одноосібно інспекторами, які проводили фактичну перевірку, акт про ненадання документів, в якому зазначено про те, що ФОП ОСОБА_1 «не надано на початок перевірки в повному обсязі документів, які б підтверджували облік і походження товарів, які фактично знаходяться в реалізації», не може належним чином підтвердити відповідний факт.

Більше того, такий акт суперечить самому змісту акту перевірки, в якому чітко зафіксований факт надання позивачем під час перевірки видаткових накладних на товар, який перебував на реалізації. Копії таких накладних були долучені і до матеріалі перевірки.

Як вбачається зі змісту акту перевірки такі накладні оцінені інспекторами критично з огляду на те, що в них «відсутня інформація, що товари були отримані за адресою господарського об`єкту (магазин «Аpple Stuff», АДРЕСА_1 ), що не може свідчити про облік товарів за місцем ix реалізації».

Дане твердження є абсолютно безпідставним, позаяк у досліджених судом видаткових накладних, виписаних постачальниками для ФОП ОСОБА_1 , зазначено адресу доставки: АДРЕСА_3 . Що стосується видаткової накладної №2 від 24.03.2026, то незважаючи на відсутність графи «адреса доставки», у ній чітко зафіксовано адресу покупця - ФОП ОСОБА_1 , яка повністю співпадає з місцем реалізації ним товарів, а саме: АДРЕСА_3 .

З урахуванням наведеного суд зазначає, що надані позивачем контролюючому органу під час фактичної перевірки документи, у розумінні приписів Порядку №496, є належними документами, які підтверджують облік товарів за місцем їх реалізації.

Зазначене вище свідчить про безпідставність висновків, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №678217000705-22 від 20.04.2026.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №678017000705-22 від 20.04.2026, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, слід зауважити на такому.

Пунктами 1 та 2 статті 3 Закону №265/95-ВР визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

За змістом пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР у разі встановлення в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг) або неповну суму розрахунку при організації та проведенні азартних ігор; непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до такого суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 100 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків суми, на яку здійснено продаж товарів (робіт, послуг) та/або розрахунки при організації та проведенні азартних ігор з порушеннями, встановленими цим пунктом, - за кожне наступне порушення.

В акті перевірки вказано, що в ході контрольної розрахункової операції під час придбання кабеля живлення по ціні 300 грн. розрахунок проведено за готівку, на повну суму покупки, без застосування ПРРО, відповідний розрахунковий документ не створено, не роздруковано, не видано.

Фіксацію контрольної закупки на відеореєстратор інспекторами не здійснено. В наданих суду у форматі МР4 записів з нагрудного відеореєстратора, на який здійснювалася відеофіксація початку проведення перевірки, жодної згадки про вказаний факт взагалі немає.

Будь-який письмових пояснень з даного приводу ні в ФОП ОСОБА_1 , ні в продавця ОСОБА_2 не відібрано.

Х-звіт до матеріалів перевірки не долучено.

Суду не надано жодного доказу, ні на підтвердження факту проведення контрольної закупки, ні на підтвердження факту повернення товару продавцю.

В ході судового розгляду представник відповідача зауважила, що товар, придбаний в межах контрольної закупки не повертався, а залишився у власності ревізора, як придбаний за власні готівкові кошти. При цьому, доказом проведення такого контрольного заходу, як і вчинення відповідного порушення, сторона відповідача вважає опис наявних купюр і монет у місці проведення розрахунків, до якого включені готівкові кошти у розмірі 300 грн, тобто кошти внесені за результатами проведеної контрольної розрахункової операції.

Разом з тим, сам по собі опис наявних купюр і монет у місці проведення розрахунків не може бути відповідним доказом, позаяк відповідне порушення доводиться розбіжністю у даних Х-звіту і у даних про фактичну суму готівки в касі.

Більше того, долучений до справи Опис наявних купюр і монет, складений о 12:44 год 24.03.2026, містить відомості про наявність у касі лише однієї купюри номіналом 1000 грн. З огляду на відсутність інших купюр, доводи про внесення в касу 300 грн. – вартості придбаного в рамках контрольної закупки кабелю живлення, є доволі суперечливими.

Зазначене вище свідчить про безпідставність висновків, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №678017000705-22 від 20.04.2026.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що факт порушення позивачем пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР не доведений контролюючим органом, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про відсутність правових підстав для притягнення позивача до фінансової відповідальності у порядку статей 17 та 20 Закону №265/95-ВР.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак підлягають скасуванню в судовому порядку.

Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Головне управління ДПС у Рівненській області належними і допустимими доказами у справі не обґрунтувало факту порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства. Відтак суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність прийнятих ним рішень. Натомість, доводи та аргументи позивача знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому його позов належить задовольнити повністю.

За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведеного присудженню позивачці за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена нею сума судового збору у розмірі 6123,00 грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №678217000705-22 та №678017000705-22 від 20.04.2026.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 6123,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Повний текст рішення складений 12 жовтня 2026 року

Суддя Н.В. Друзенко