Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №729/1289/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1289/26

3/729/480/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н.О., за участі секретаря Романченко С.С., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду Чернігівської області адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу серії ЕПР1 № 747206 від 16.08.2026 року, 16.08.2026 року о 17 год. 15 хв. ОСОБА_1 у с. Рудьківка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральній, 110, керував електровелосипедом марки «РУТА» з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку як на місці зупинки транспортного засобу, так і в КНП «Бобровицька опорна лікарня» відмовився у категоричній формі, що було зафіксовано за допомогою технічного приладу відеозапису – нагрудної бодікамери Motorola № CH968338. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння, тому своїми діями порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що дійсно він 16.08.2026 року о 17 год. 15 хв. у с. Рудьківка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Центральній, 110, керував електровелосипедом марки «РУТА». Коли він сам зупинився на обочині, до нього на патрульному авто під`їхали працівники поліції, які не назвали жодного порушення ним ПДР, а лише запропонували пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 зазначає, що електровелосипед під його керуванням працівники поліції не зупиняли і, під`їхавши до нього, поліцейський не назвав причини зупинки, а отже усі його подальші дії були незаконними.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, крім протоколу серії ЕПР1 № 747206 від 16.08.2026 року, було долучено направлення на огляд від 16.08.2026, відеозапис правопорушення, яке зафіксовано на СD-диску, довідка про належність транспортного засобу, довідка про відсутність посвідчення водія, а також розписка про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.

З переглянутого відеозапису вбачається, що електровелосипед марки «РУТА» під керуванням ОСОБА_1 не зупинявся працівниками поліції, а вони під`їхали, коли ОСОБА_1 сам зупинився на обочині. Поліцейський, підійшовши до ОСОБА_1 , який сидів на лавці, на його запитання, не повідомив жодного факту порушення ним ПДР, який би міг слугувати причиною зупинки з посиланням на п.7 статті 35 ЗУ «Про національну поліцію», тобто не роз`яснив конкретної причини зупинки.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Згідно ч.ч.1,3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Проте, адміністративний матеріал не містить доказів того, що у поліцейського були підстави перелічені у ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію» для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 . Разом з тим, поліцейський не поінформував ОСОБА_1 про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Таким чином, будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу чи зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , із зазначених вище підстав в матеріалах справи немає.

Інших доказів правомірності дій працівників поліції, які містяться у вичерпному переліку підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, матеріали справи також не містять.

Крім того, працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз`яснені процесуальні права та не надано можливості скористатися правом на допомогу адвоката, що свідчить про порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладене, судом було встановлено, що працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 ПДР України, які б могли слугувати саме причиною зупинки транспортного засобу відповідно до вимог ч.1ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», яким керував останній. У зв`язку із чим, усі наступні вимоги працівників поліції ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи стосовно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.

Такі висновки суду повністю узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 15.03.2019 № 686/11314/17.

Із наведеного слідує, що умовою для виконання особою, яка керує транспортним засобом вимог працівника поліції є передусім законність дій самого поліцейського.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, суд доходить висновку, що порушене стосовно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 130, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти діб з дня її винесення.

Суддя