Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №729/1617/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1617/26

3/729/503/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянула адміністративний матеріал, який надійшов з Відділення поліції №2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

08.10.2026 о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , що підтверджується договором дарування від 11.10.1997 року НБ0734048, куди зайшов без дозволу та проти волі власниці, чинив злісну непокору законним вимогам поліцейських. Зокрема після неодноразових офіційних вимог та попереджень працівників поліції припинити правопорушення (незаконне перебування в чужому житлі) та негайно залишити приміщення ОСОБА_1 категорично та демонстративно відмовився виконати законні розпорядження поліцейських, продовжував перебувати в житлі та ігнорував вимоги поліцейських, що зафіксовано на бодікамеру MOTOROLA SN 968710, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП визнав та пояснив, що 08.10.2026 року він без дозволу власниці будинку АДРЕСА_1 зайшов до будинку та перебував там до прибуття працівників поліції, оскільки вважає, що це будинок його батьків і він має право там проживати. Коли прибули працівники поліції та запропонували йому покинути будинок, він добровільно відмовився виконати вимогу працівників поліції та був виведений ними під руки.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши всі докази, які долучені до адміністративного протоколу, прихожу до наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП, встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Статтею 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, повністю доведена сукупністю досліджених судом доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 945036 від 08.10.2026 року, в якому зафіксовано факт протиправних дій ОСОБА_1 ;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.10.2026 року;

- договором дарування від 11.10.1997 року НБ0734048 згідно якого, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_2 ;

- рапортом ВП №2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області ГРПП інспектора Шаповала І.В. від 08.10.2026 року;

- протоколом АПЗ18 №044176 про адміністративне затримання від 08.10.2026 року;

- поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ,

- відеозаписом.

За вказаних обставин суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, як злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Згідно положень ст. 33 КупАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно з положеннями ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Малозначними є такі адміністративні правопорушення, які не мають ознак суспільної шкідливості й не завдають значних збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам.

З урахуванням вищезазначеного та зважаючи на вид та розмір, передбаченого покарання, мету призначення покарання та співмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, тобто принципу розумності призначення покарання, а також враховуючи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника: вперше притягується до адміністративної відповідальності; майновий стан правопорушника; ту обставину, що цим правопорушенням не було завдано збитків державним чи суспільним інтересам, а також враховуючи обставини справи, зумовлені виникненням безпосередньо самої події адміністративного правопорушення, а також наявністю у ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 можливо звільнити від адміністративної відповідальності в зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, що здійснить більший вплив на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, ніж інші покарання, передбачені санкцією статті.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі закриття провадження у справі судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 23, 185, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП та відповідно до ст. 22 КУпАП звільнити його від адміністративної відповідальності за малозначністю скоєного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження по справі закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернігіського апеляційного суду.

Суддя В.І. Бойко