Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №728/2423/26 — Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/2423/26

Номер провадження 3/728/926/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд у складі

головуючого судді – Сороколіта Є.М.,

за участі:

секретаря судового засідання – Кирути Л.І.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також – КУпАП),

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, виніс постанову про таке.

І. Опис фактичних обставин, встановлених судом.

1. ОСОБА_1 (далі також – Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності) 23 серпня 2026 року о 08 год 48 хв здійснював рух на транспортному засобі, по вулиці Шевченка, буд. 64, в с. Григорівка, не маючи посвідчення водія відповідної категорії на право керування даним видом транспортного засобу, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху (далі також – ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України “Про Правила дорожнього руху” від 10.10.2001 № 1306 та частину 10 статті 15 Закону України “Про дорожній рух” від 30.06.1993 № 3353-XII (далі також – Закон № 3353-ХІІ).

2. Згадане правопорушення має ознаку повторності, оскільки ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП у виді штрафу згідно з постановою органу Національної поліції від 14.03.2026 серії ЕНА №6834669.

3. Крім того Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, 23 серпня 2026 року о 08 год 48 хв, в с. Григорівка по вул. Центральній, біля будинку № 64, керував транспортним засобом SABUR SB50Q, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), і від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічні засоби відеозапису MOTOROLA VB-400VЗ 968671, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом був відсторонений.

ІІ. Рух справи.

4. Після надходження матеріалів до Бахмацького районного суду (далі також – Суд), їх розгляд було призначено на 14.10.2026 у судовому засіданні о 12 год 00 хв.

ІІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

5. У судове засідання, призначене на 14.10.2026 о 12 год 00 хв, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з`явився та повідомив, що свою вину у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень він визнає у повному обсязі та погоджується зі всіма встановленими фактичними обставинами.

ІV. Досліджені докази.

6. На підтвердження вини Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення Суду надано такі докази, передбачені статтею 251 КУпАП, які були досліджені безпосередньо у судовому засіданні:

- протоколи про адміністративне правопорушення від 23.08.2026 серії ЕПР 1 № 752910, серії ЕПР 1 №752908;

- довідка від 07.09.2026 № 111971-2026, видана відділенням поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області стосовно відсутності у Особи, яка притягається, документу посвідчення водія;

- довідка від 11.09.2026 № 113902-2026, якою підтверджується, що згідно з базою ІПНП “Цунамі” НАІС інформація про транспортний засіб SABUR SB50Q, без номерного знаку, відсутня;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.08.2026;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.08.2026;

- копія постанови органу Національної поліції від 14.03.2026 серії ЕНА № 6834669 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 КУпАП у виді штрафу;

- диск з відеозаписом.

V. Оцінка Суду.

А) Загальні зауваження.

7. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись виключно законом і правосвідомістю Суд наголошує на тому, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в діях (бездіяльності) такої особи складу та події адміністративного правопорушення.

8. Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В) Щодо правопорушення, передбаченого статтею частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

9. Згідно з частиною п`ятою статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

10. При цьому частиною другою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

11. Суд нагадує, що керування транспортними засобами особами, які не мають права керування транспортирним засобом, є правопорушенням з формальним складом і вважається закінченим з моменту встановлення особою контролю над таким транспортним засобом та створенням умов для його руху (розташування водія за кермом поєднане із запуском двигуна, перевіркою органів керування, увімкнення покажчиків повороту тощо).

12. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- відомостями довідки від 07.09.2026 № 111971-2026, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має посвідчення водія;

- копією постанови органу Національної поліції від 14.03.2026 серії ЕНА № 6834669, якою підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за частиною другою статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн;

- відеозаписом фіксації обставин правопорушення.

13. Так, з досліджених відеозаписів події (файли PSS-20260823-084659UTC+0300.mp4 та PSS-20260823-085659UTC+0300.mp4), як було зупинено транспортний засіб марки SABUR SB50Q, реєстраційний номер відсутній, ідентифіковано його фактичного водія ОСОБА_1 , та встановлено факт відсутності у Особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

14. Також було зафіксовано як були складені відповідні адміністративні матеріали за частиною п`ятою статті 126 КУпАП стосовно нього.

15. Суд нагадує, що згідно з частиною третьою статті 34 Закону № 3353-ХІІ державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

16. Згідно з пунктом 1.10 ПДР мопед – двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

17. А згідно з абзацом другим пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2008 № 1388, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в сервісних центрах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

18. Також в протоколі про адміністративні правопорушення від 23.08.2026 серії ЕПР1 № 752910 зафіксовані обставини вчинення правопорушення, вони узгоджуються із іншими дослідженими доказами.

19. Отже, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП – повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має такого права.

С) Щодо правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

20. Суд наголошує, що з об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, зазначене у частині першій статті 130 КУпАП, може виражатися через три окремі діяння:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

21. За змістом положень статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

22. Відповідно до положень пунктів 6-7 Розділу І “Загальні положення” Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – Інструкція), затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

23. Згідно з пунктами 8-9 Розділу ІІ “Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів” Інструкції форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

24. А згідно з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

25. Так, склавши протокол про адміністративне правопорушення від 23.08.2026 серії ЕПР1 № 752908, уповноважений орган висуває обвинувачення особі саме у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог пункту 2.5 ПДР.

26. Як вже згадувалося вище об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає, серед іншого, у відмові особою, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі також – відмова від проходження огляду на стан сп`яніння).

27. Зазначене адміністративне правопорушення є правопорушенням з формальним складом і є закінченим з моменту вираження особою, яка керувала транспортним засобом, відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

28. Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння має бути безумовною і категоричною. Правопорушник усно або конклюдентними діями має однозначно виразити небажання проходити огляд на стан сп`яніння. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП слід “поза розумним сумнівом” і з очевидністю для стороннього спостерігача установити, що особа яка керувала транспортним засобом, безальтернативно відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння.

29. Під такою відмовою необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на її внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів, відомих лише цій особі, і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі. При цьому на уповноваженого працівника поліції не покладено відповідний обов`язок декілька разів пропонувати водію пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння або ж вмовляти Особу, що притягається до адміністративної відповідальності, виконати його законну вимогу.

30. Вина ОСОБА_1 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що передбачені статтею 251 КУпАП:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.08.2026 та направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.08.2026, виданого на ім`я ОСОБА_1 , за змістом яких Водій відмовився від проходження огляду у встановленому порядку.

31. Крім того на відео зафіксовано (файл PSS-20260823-084659UTC+0300.mp4, 08 хв 01 сек, що відповідає часовій позначці 23/08/2026 08:55:03), як уповноважений працівник поліції повідомляє Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, про те, що вбачає у нього ознаки алкогольного сп`яніння, які перелічує, та пропонує пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи у спеціалізованому медичному закладі, на що Водій категорично відмовляється це зробити.

32. Суд розцінює таку поведінку Водія як усвідомлення ним факту вчинення інкримінованого правопорушення і явний намір ухилитися від можливого притягнення до адміністративної відповідальності.

33. Підсумовуючи викладене, на переконання Суду, досліджені матеріали справи свідчать “поза розумним сумнівом”, що Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, керувала транспортним засобом і порушила пункт 2.5 ПДР, згідно із яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення, зокрема, стану алкогольного сп`яніння.

34. Всі обставини вчиненого правопорушення відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що в силу статті 251 КУпАП та в сукупності з іншими дослідженими доказами, засвідчує факт неправомірних дій Особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

35. Таким чином, у діях Водія, наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

VІ. Накладення адміністративного стягнення.

36. Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.

37. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.

38. Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Порівнюючи санкції за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 КУпАП, Суд доходить висновку, що правопорушення, передбачене положеннями частиною п`ятою статті 126 є більш тяжким, у зв`язку із чим остаточне стягнення слід накласти у межах санкції цієї статті.

39. Також Суд враховує, що санкція за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

40. У цьому контексті варто врахувати, що згідно з частиною першою статті 28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

41. Водночас, Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є власником транспортного засобу, що підтверджується довідкою від 11.09.2026 № 113902-2026, за змістом якої відомості на транспортний засіб SABUR SB50Q, без номерного знаку, в ГСЦ МВС відсутні.

42. Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у пункті 28 своєї постанови “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” від 23.12.2005 № 14, суди не вправі накладати адміністративне стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

43. Стосовно позбавлення права керування, то Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, відповідно до якої, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями. Тому такій особі, у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

44. Однак зауважує, що її прийнято Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду під час розгляду кримінального провадження, яке 24.02.2020 було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250000000088, і у якому особа обвинувачувалася за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі також – КК України), тобто у правовідносинах, що регулюються кримінальним законодавством.

45. Так, згідно з пунктом 3 частини першої статті 51 КК України до осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом може бути застосовано позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

46. Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 55 КК України позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.

47. Водночас згідно з пунктом 5 частини першої статті 24 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень може застосовуватись таке адміністративне стягнення – позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

48. Частиною другою статті 30 КУпАП визначено, що позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

49. Суд відзначає, що у відповідності до правових положень, закріплених у статті 15 Закону № 3353-ХІІ, особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

50. Порівнюючи способи викладу абзацу четвертого частини першої статті 55 КК України і частини другою статті 30 КУпАП, Суд приходить до висновку, що це різні покарання як за формою, так і за змістом, оскільки положення КУпАП чітко передбачають, що право, якого порушник може бути позбавлений, повинно бути йому наданим.

51. Окрім того, Суд наголошує, що під адміністративною відповідальністю слід розуміти одну з різновидів правової відповідальності, сутність якої полягає у накладення на осіб, що вчинили адміністративне правопорушення (проступок), адміністративних стягнень, і тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру.

Тобто таке стягнення має бути реальним, а не примарним.

52. Така реальність адміністративного стягнення виражається у встановленому порядку його виконання. Зокрема, постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції, зазначеними у пунктах 2-4 частини другої статті 222 КУпАП.

53. Статтею 317-1 КУпАП визначено, що виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

54. У згаданому контексті слід відмітити, що принцип правової визначеності вимагає від національних органів влади поваги до обов`язкового характеру остаточного судового рішення, що є однією з конкретних гарантій, пов`язаних із загальною гарантією справедливого судового розгляду згідно зі статтею 6 Конвенції.

55. При цьому принципова неможливість як особи, якій не надавалося спеціальне право, так і уповноваженого державного органу, виконати відповідне рішення суду про позбавлення такого права, беззаперечно є порушенням справедливого судового розгляду стосовно такої особи.

56. Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, Суд відповідно до статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, Суд вважає за доцільне застосувати до громадянина ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу, яке є достатнім для виховання вищезазначеної особи, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як нею, так і іншими особами.

57. Підстави для застосування іншого, більш м`якого або більш суворого стягнення, відсутні.

58. Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 № 3674-VI із ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

59. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 9, 23, 126, 130, 276-285, 307, 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд, –

П О С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Призначити йому остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) без позбавлення права керування транспортним засобом та без оплатного вилучення транспортного засобу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до виконання становить 3 (три) місяці з моменту набрання нею законної сили.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, такий штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя

Бахмацького районного суду Сороколіт Євген Миколайович