Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №766/20148/24 — Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/20148/24

н/п 2/766/6266/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючої судді: Майдан С.І.,

при секретарі Кирпиченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 792 000,00 суми основного боргу, 210 735,42 інфляційного збільшення, усього 1 002 735,42 грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.07.2021 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було укладений договір позики б/н згідно з умовами якого відповідач позичив у позивача грошові кошти в сумі 19 200,00 доларів США 00 центів, що за договірним курсом, встановленим сторонами на день укладення Договору позики у розмірі 27,00 грн. за 1 (один) долар США, еквівалентно 518 400,00 гривень 00 копійок. Вищезазначена сума грошей передана позикодавцем позичальнику при підписанні цього Договору. Позичальник отримав вищезазначену суму грошей, про що свідчить його підпис на цьому Договорі. Строк повернення грошових коштів за домовленістю сторін був встановлений до 29.05.2022 року. Позика повинна була бути повернута у гривні у сумі, що на момент повернення має бути еквівалентна 19200,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США 00 центів. В якості забезпечення зобов`язань за вказаним договором позики, 29 липня 2021 року між сторонами був укладений договір іпотеки (бланк серія НРК номер 226138). У забезпечення виконання зобов`язань за Основним договором Iпотекодавець передав в iпотеку наступне майно, а саме: групу нежитлових приміщень, , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Заначений договір засвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкашиною Н.І. і зареєстровано в реєстрі за №№ 1364, 1365. Не зважаючи на отримання грошових коштів у повному обсязі, у встановлені договором позики строки, грошову суму відповідач не повернув. У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути 210 735,42 грн. інфляційного збільшення, розрахунок якого доданий до матеріалів справи.

09.12.2024 ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 20.10.2025 року за клопотанням представника позивача витребувано у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Кличановської Світлани Іванівни копію договору позики від 29.07.2021 року.

13.11.2025 року на виконання ухвили суду від 20.10.2025 року приватним нотаріусом Кличановською С.І. наданодо суду копію договору позики від 29.07.2021 року та договір іпотеки бланк НРК номер 226137-226142, зареєстрований в реєстрі за №1363-1365.

Ухвалою суду від 20.01.2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 12.02.2026 року прийнято заяву в порядку усунення недоліків до розгляду та продовжено судовий розгляд у цивільній справі.

Ухвалою суду від 12.10.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

В судовому засіданні представник позивача Долгополов О.В. позов підтримав, просив задовольнити. В останнє судове засідання позивач а його представник не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засіданняповторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбачений законом спосіб, причини неявкидо суду не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29.07.2021 року між ОСОБА_1 , як позикодавцем, та ОСОБА_3 , як позичальником, був укладений договір позики б/н, згідно з умовами якого позичальник позичив у Позикодавця грошові кошти в сумі 19 200,00 доларів США 00 центів, що за договірним курсом, встановленим сторонами на день укладення Договору позики у розмірі 27,00 грн. за 1 (один) долар США, еквівалентно 518 400,00 гривень 00 копійок.

Вищезазначена сума грошей передана позикодавцем позичальнику при підписанні цього Договору. Позичальник отримав вищезазначену суму грошей, про що свідчить його підпис на цьому Договорі.

Строк повернення грошових коштів за домовленістю сторін був встановлений – до 29.05.2022 року. Позика повинна була бути повернута у гривні у сумі, що на момент повернення має бути еквівалентна 19200,00 (дев`ятнадцять тисяч двісті) доларів США 00 центів.

В якості забезпечення зобов`язань за вказаним договором позики, 29 липня 2021 року між сторонами був укладений договір іпотеки (бланк серія НРК номер 226138). У забезпечення виконання зобов`язань за Основним договором Iпотекодавець передав в iпотеку наступне майно, а саме: групу нежитлових приміщень, , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Заначений договір засвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкашиною Н.І. і зареєстровано в реєстрі за №№ 1364, 1365.

На сьогоднішній день зобов`язання відповідачів за укладеними правочинами не виконано, доказів іншого в матеріалах справи не має.

Сума боргу за договором позики загалом складає: 792 000,00 гривень (сума боргу) і 210 735,42 (інфляційне збільшення) усього 1 002 735,42 грн.

За загальним правилом, визначеним у статтях 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків стаття 11 ЦК України визначає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із статтею 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) вказано, що за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Письмова форма договору позики, з огляду на його реальний характер, є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог статті 545 ЦК України прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Враховуючи викладене, та вимоги ст. ст. 526-530, 610, 626, 627, 1046, 1047, 1049 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути позивачу грошові кошти у розмірі 792 000 (сімсот дев`яносто дві тисячі) грн. Розрахунок заборгованості складає:

19200 доларів США х 41.25 грн. (курс НБУ станом на 21.11.2024 року) = 792 000 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, беручи до уваги, що боржником не виконано обов`язок щодо повернення боргу за кредитним договором, суд дійшов висновку про покладення на Відповідача відповідальності по стягненню заборгованості.

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що на час ухвалення рішення надана позивачем відповідачу позика була повернута Позикодавцю відповідачами, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення вищезазначеної суми в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 526, 530, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позик задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) заборгованість у розмірі 792 000,00 грн суми основного боргу, 210735,42 грн інфляційного збільшення, а всього у розмірі 1 002 735,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання позову у розмірі 8021,50 грн

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяС. І. Майдан