Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №587/3762/26 — Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3762/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за № 120262005560000140 від 25 серпня 2026 року відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Сумської області, Ковпаківського району м. Суми, с. Піщане, українки, громадянки України, розлученої, із середньою освітою, не працюючої, працездатної, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , має неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних проступків, передбаченого ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачена ОСОБА_6 вчинила кримінальні проступки, передбачені ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, за таких обставин.

Так, 24 серпня 2026 року близько 17:00 год. ОСОБА_6 , знаходячись разом з раніше незнайомою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на зупинці громадського транспорту, що розташована за адресою: вул. Сумська в селі Старе Село, Сумського району, Сумської області, помітила, коли остання брала собі цигарку зі своєї сумки чорного кольору, в середині сумки обгорнутий поліетиленовим пакетом жовтого кольору паспорт та пластикову банківську картку, яка була всередині паспорту та належить сину ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час, коли ОСОБА_4 відвернулась та відійшла від зупинки покурити, залишивши на лавочці свою сумку відкритою, у ОСОБА_6 раптово виник прямий умисел на таємне викрадення банківської картки Monobank за номером № НОМЕР_2 , належної ОСОБА_5 , та незаконне заволодіння паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 26 серпня 2011 на ім`я ОСОБА_4 , які знаходились в сумці в поліетиленовому пакеті жовтого кольору.

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на викрадення офіційного документа, а саме банківської картки Monobank за номером № НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , перебуваючи на вказаній зупинці, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_4 за її діями не спостерігає, таємно викрала банківську картку, належну ОСОБА_5 , яка знаходилась в паспорті, з метою подальшого її використання в своїх корисливих цілях.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пунктів 7, 13, 56, 63 ст. 1, ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України, банківська платіжна картка є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру та видана повноважною юридичною особою з дотриманням визначеної законом форми, є електронним платіжним засобом, який містить реквізити, що дають змогу ідентифікувати його емітента, та використовується для ініціювання платіжних операцій з рахунку, відкритого на власника.

Крім того, 24 серпня 2026 року близько 17:00 год. ОСОБА_6 , знаходячись разом з раніше незнайомою ОСОБА_4 на зупинці громадського транспорту, що розташована за адресою: вулиця Сумська в селі Старе Село, Сумського району, Сумської області, помітила, коли остання брала собі цигарку зі своєї сумки чорного кольору, в середині сумки обгорнутий поліетиленовим пакетом жовтого кольору паспорт та пластикову банківську картку, яка була всередині паспорту та належить сину ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В цей час, коли ОСОБА_4 відвернулась та відійшла від зупинки покурити, залишивши на лавочці свою сумку відкритою, у ОСОБА_6 раптово виник прямий умисел на незаконне заволодіння паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 26 серпня 2011 року на ім`я ОСОБА_4 , та викрадення банківської картки Monobank за номером НОМЕР_2 , належної ОСОБА_5 , які знаходились в сумці в поліетиленовому пакеті жовтого кольору.

Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом, того ж дня, перебуваючи на зупинці громадського транспорту, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що ОСОБА_4 за її діями не спостерігає, незаконно заволоділа паспортом громадянина України НОМЕР_3 , з метою подальшого використання викраденого документа в своїх корисливих цілях.

Відповідно до п. 1 розділу І «Положення про паспорт громадянина України» паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Після чого ОСОБА_6 , зберігаючи при собі викрадені вище вказані документи, в правій кишені спортивних штанів, в які вона була одягнена, покинула місце вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у висунутому обвинуваченні визнала повністю та підтвердила обставини вчиненого кримінального правопорушення, вказавши, що 24 серпня 2026 року близько 17:00 год. вона перебувала на зупинці громадського транспорту в с. Старе Село Сумського району Сумської області. Побачила незнайому їй жінку, яка брала цигарки зі своєї сумки чорного кольору. В сумці вона помітила жовтий поліетиленовий пакет, в якому знаходились паспорт і пластикова банківська картка. Коли жінка відвернулась та відійшла від зупинки покурити, залишивши на лавочці свою сумку відкритою, вона викрала паспорт з банківською карткою з метою подальшого використання в своїх корисливих цілях. Після її зупинки працівниками поліції повернула викрадені документи потерпілим. Щиро розкаялась та зробила для себе відповідні висновки.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і судом встановлено, що обвинувачена вірно розуміє зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності її позиції, зважаючи на те, що обвинуваченій було роз`яснено те, що вона буде позбавлена права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, про що остання не заперечувала, а тому судовий розгляд кримінального провадження було проведено відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченої у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях та кваліфікує її дії за ч. 1 та ч. 3 ст. 357 КК України як викрадення офіційного документу та незаконне заволодіння паспортом.

При визначенні виду та розміру покарання суд виходить зі ступеня тяжкості скоєних кримінальних проступків та особи обвинуваченої ОСОБА_6 , яка раніше не судима, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнала та щиро розкаялася у скоєному, при цьому ці обставини на підставі ст. 66 КК України суд відносить до таких, що пом`якшують її покарання.

Обтяжуючих обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладеного суд вважає, що з метою виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень, обвинуваченій слід призначити покарання за ч. ч. 1, 3 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду, остаточне покарання ОСОБА_6 необхідно призначити із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, що буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених кримінальних проступків, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченої та дозволить останній стати на шлях виправлення.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Запобіжні заходи та заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України,

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_6 визнати винною у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 357 КК України – у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

- за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: паспорт громадянина України НОМЕР_3 , виданий на ім`я ОСОБА_4 , та банківську картку Monobank № НОМЕР_2 , відкриту на ім`я ОСОБА_5 , які передані потерпілим під розписку на відповідальне зберігання до вирішення справи по суті – залишити в розпорядженні власників.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченій.

Суддя ОСОБА_1