Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №579/2521/26 — Кролевецький районний суд Сумської області

Суд: Кролевецький районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №579/2521/26

Суддя: Придатко В. М.

Справа № 579/2521/26

2-о/579/67/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 жовтня 2026 року Кролевецький районний суд Сумської області

в складі головуючого судді - Придатка В.М.,

за участі секретаря - Левчиної О.В., Сомок А.А.,

заявника - ОСОБА_1 ,

представника заявника - ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи - ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи - ОСОБА_37,

свідків - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кролевець цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , служба у справах дітей Кролевецької міської ради Конотопського району Сумської області, про встановлення факту виховання та утримання малолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що він виховує та утримує малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з підстав неможливості встановити вказаний факт позасудовим шляхом.

Заяву обґрунтовано тим, що між заявником та заінтересованою особою ОСОБА_3 05 серпня 2026 року було укладено шлюб, однак до офіційного укладення шлюбу вони кілька років перебували у громадянському шлюбі, фактично створивши сім`ю з літа 2024 року, у житловому будинку по АДРЕСА_1 . Під час фактичних шлюбних відносин у них народилася донька, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Сестра ОСОБА_3 , ОСОБА_13 була в шлюбі з ОСОБА_14 , починаючи з 06 липня 2023 року. ОСОБА_14 є біологічним батьком 4 дітей ОСОБА_38: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_14 був призваний на службу в збройні сили України і загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), в селі Зелене Поле Волноваського району Донецької області, Україна. ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Кролевець Конотопського району Сумської області. Їх діти залишилися без обох батьків і їм було надано статус дітей-сиріт, відповідно до рішень виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 31 березня 2026 року № 120 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_7 » (ОСОБА_7), № 122 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_8 » (ОСОБА_8), № 121 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_8 » (ОСОБА_22), № 118 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_10 » (ОСОБА_10), № 119 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_11 » ( ОСОБА_16 ). Всіх дітей ОСОБА_38: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взяла під опіку їхня тітка, ОСОБА_17 (сестра по лінії матері), відповідно до рішень виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 31 березня 2026 року: № 125 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_7 », № 127 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_8 » (ОСОБА_8), № 126 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_8 » (ОСОБА_22), № 123 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_10 » (ОСОБА_10), № 124 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_11 » ( ОСОБА_16 ). ОСОБА_18 та ОСОБА_19 спільно проживають однією родиною за обставин, що не могли залежати від них самих. ОСОБА_19 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення нею трирічного віку та отримувала у період з січня 2026 року по липень 2026 року Допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку. В свою чергу, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має інвалідність з народження за діагнозом: вроджена вада розвитку головного мозку, внутрішня гідроцефалія, спастичний нижній тетрапарез, стійкі рухові порушення, загальний недорозвиток мовлення ІІІ рівня, розбіжна косоокість лівого ока, міопія середнього ступеня правого ока, згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого лікаря педіатра комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради ОСОБА_20 , довідкою Лікарсько-консультативної комісії № 1/1 комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради від 13 березня 2026 року. Отже, ОСОБА_19 опинилася в складній життєвій ситуації з незалежних від неї причин та потребує безпосередньої участі свого чоловіка для догляду за 6 малолітніми дітьми, з них ОСОБА_21 має лише один рік від народження та ОСОБА_22 є особою з інвалідністю, що не може рухатися природнім способом, його необхідно переносити, він не може обходитися без сторонньої допомоги.

ОСОБА_18 перебуває на військовій службі, має постійний дохід від грошового забезпечення в сумі 206 232,01 грн у період з квітня 2026 року по червень 2026 року. Він фінансово утримує дружину та дітей, що підтверджується перерахуванням власних коштів за платіжними інструкціями АТ КП «ПРИВАТБАНК» на користь отримувача - ОСОБА_23 від 13 квітня 2026 року, 08 квітня 2026 року, 07 липня 2026 року, 06 серпня 2026 року, 13 серпня 2026 року, 17 серпня 2026 року, 25 серпня 2026 року, 26 серпня 2026 року, 27 серпня 2026 року, 13 жовтня 2026 року. Крім того, ОСОБА_18 систематично купує продукти харчування для сім`ї, дає готівкові кошти на користь великої сім`ї, зокрема, придбання одягу, шкільного приладдя, засобів для гігієни, товарів для дому, ліків, тощо. ОСОБА_18 дбає про власну дитину та дітей сестри дружини, яких забрала ОСОБА_24 під опіку після раптової смерті сестри. Заявник разом з дружиною належним чином виховує 6 малолітніх дітей, дбає про фізичний розвиток та освіту, цікавиться їхніми успіхами у навчанні, зростанні та набутті нових життєвих навичок замість батька. Діти сприймають ОСОБА_25 позитивно і називають його батьком, ОСОБА_24 - матір`ю.

Заявник зазначає, що з першого дня їх з дружиною проживання з підопічними його дружини, ці діти називають його і вважають своїм татом, у заявника з підопічними його дружини склались дуже теплі відносини, діти його люблять як рідного батька, а він в свою чергу піклується про них, забезпечує всім необхідним, приймає активну участь у їх вихованні, розвитку, приділяє їм максимум своєї уваги та любить їх так само, як і свою рідну доньку, ОСОБА_12 . Дружина ніде не працює, шестеро дітей знаходяться на повному його утриманні, вони всі разом проживають у будинку заявника.

Встановлення факту виховання та утримання малолітніх дітей Заявнику необхідне з метою оформлення соціальних пільг та гарантій, здійснення ним догляду за 6 малолітніми дітьми, у яких немає батьків, баби, діда, повнолітніх братів та сестер, де з них: ОСОБА_22 є особою з інвалідністю, що потребує особливої уваги, а власна дитина ОСОБА_21 має 1 рік від народження.

Заявник, представник заявника, заінтересована особа ОСОБА_3 та представник заінтересованої особи служби у справах дітей Кролевецької міської ради в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити. ОСОБА_3 наголосила, що ОСОБА_26 як дитина з важкою інвалідністю має ряд потреб (інклюзивне навчання, догляд, реабілітація тощо), не може сам переміщатися, тому його потрібно носити, для чого потрібна чоловіча сила. Представник заявника вказала, що дійсно таке рішення буде спрямоване на забезпечення найкращих інтересів дітей, що стан ОСОБА_22 потребує регулярного лікування у реабілітаційних центрах, що вимагає перебування ОСОБА_3 як опікуна біля цієї дитини і тим самим погіршить становище інших підопічних дітей та маленької доньки заявника і заінтересованої особи. Крім того, саме заявник є основним рушієм усіх заходів, яких вживає родина для забезпечення інтересів сиріт. Представник служби у справах дітей вважала, що встановлення такого факту дозволить дітям-сиротам рости у повній сім`ї та мати за взірець нормальні моделі поведінки у родині. Водночас повідомила, що ОСОБА_3 з обов`язками опікуна справляється добре, зауважень до неї немає, та вказала, що діти-сироти ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 та ОСОБА_11 як діти загиблого військовослужбовця мають право на відповідні виплати і підстави вважати, що їх матеріальне забезпечення істотно погіршиться у разі звільнення заявника з лав ЗСУ, відсутні.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши учасників, які прибули в судове засідання та свідків у справі, судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , спільно проживали однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, фактично створивши сім`ю з літа 2024 року, у житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с.45).

Під час фактичних шлюбних відносин у них народилася донька, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що посвідчується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 06 серпня 2025 року, про що 06 серпня 2025 року складено відповідний актовий запис № 89. Батьком ОСОБА_21 є заявник (а.с.97).

ОСОБА_19 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до досягнення нею трирічного віку та отримувала у період з січня 2026 року по липень 2026 року. Допомогу для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку, відповідно до довідки про отримання (неотримання) допомоги, видана Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області 19 серпня 2026 року № 661/02.7-14 (а.с.43).

05 серпня 2026 року ОСОБА_1 та ОСОБА_29 зареєстрували шлюб, про що 05 серпня 2026 року складено відповідний актовий запис № 60, згідно з свідоцтвом серії НОМЕР_2 , виданим Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 05 серпня 2026 року (а.с.101). Після шлюбу ОСОБА_29 змінила прізвище на « ОСОБА_30 ».

Сестра заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_13 (а.с.93-94) була в шлюбі з ОСОБА_14 , починаючи з 06 липня 2023 року, про що 06 липня 2023 року складено відповідний актовий запис № 61, згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим 06 липня 2023 року Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.100).

ОСОБА_14 та ОСОБА_13 виховували дітей ОСОБА_38:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.24-25, 96);

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.28-29, 53);

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.26-27, 52);

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.12, 20-21);

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.22-23, 95).

При цьому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має інвалідність з народження за діагнозом: вроджена вада розвитку головного мозку, внутрішня гідроцефалія, спастичний нижній тетрапарез (руховий розлад, за якого через ураження центральної нервової системи різко зростає м`язовий тонус (спастичність) у всіх чотирьох кінцівках, що обмежує їхні рухи), стійкі рухові порушення, загальний недорозвиток мовлення ІІІ рівня, розбіжна косоокість лівого ока, міопія середнього ступеня правого ока, згідно з випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого лікаря педіатра комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради ОСОБА_20 , довідкою Лікарсько-консультативної комісії № 1/1 комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради від 13 березня 2026 року (а.с.13-14, 42).

ОСОБА_14 був призваний на службу в Збройні Сили України. Він загинув ІНФОРМАЦІЯ_7 у період воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в селі Зелене Поле Волноваського району Донецької області, Україна, про що 03 липня 2025 року складено відповідний актовий запис № 308, згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 03 липня 2025 року Кролевецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.99).

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , померла ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Кролевець Конотопського району Сумської області (а.с.98).

Після смерті ОСОБА_15 діти залишилися без обох батьків і їм було надано статус дітей-сиріт, відповідно до рішень виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 31 березня 2026 року № 120 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_7 » ( ОСОБА_31 ) (а.с.84), № 122 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_8 » ( ОСОБА_32 ) (а.с.87), № 121 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_8 » ( ОСОБА_22 ) (а.с.86), № 118 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_10 » ( ОСОБА_33 ) (а.с.85), № 119 «Про надання статусу дитини-сироти ОСОБА_11 » ( ОСОБА_16 ) (а.с.88).

Всіх дітей ОСОБА_38: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взяла під опіку їхня тітка, ОСОБА_17 (сестра по лінії матері), відповідно до рішень виконавчого комітету Кролевецької міської ради від 31 березня 2026 року № 125 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_7 » ( ОСОБА_31 ) (а.с.79), № 127 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_8 » ( ОСОБА_32 ) (а.с.82-83), № 126 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_8 » ( ОСОБА_22 ) (а.с.80-81), № 123 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_10 » ( ОСОБА_33 ) (а.с.75-76), № 124 «Про встановлення опіки над дитиною-сиротою ОСОБА_11 » ( ОСОБА_16 ) (а.с.77-78).

ОСОБА_3 та ОСОБА_1 спільно постійно проживають разом з шістьма дітьми та всі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що засвідчується відповідними витягами з Реєстру територіальних громад, відомостями про осіб, місце проживання яких було зареєстроване за вказаною адресою, виданими відділом «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Кролевецької міської ради 08 серпня 2026 року № 11718/І-03-06-2026-6448563 (а.с.15-19, 30, 54).

Бабуся дітей-сиріт ОСОБА_34 не може утримувати та виховувати онуків, оскільки є пенсіонером, особою похилого віку (а.с.66).

ОСОБА_19 уклала Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, з лікарем педіатром комунального підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Кролевецької міської ради ОСОБА_20 відносно всіх підопічних дітей (а.с.31-40).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 14 серпня 2016 року, під час обстеження умов проживання було встановлено, що в даній сім`ї створені належні умови для проживання, навчання та розвитку всіх дітей, опікун ОСОБА_3 з чоловіком ОСОБА_1 піклуються про дітей, забезпечують їх матеріально (а.с.10-11).

Згідно з письмовими поясненнями Служби у справах дітей Кролевецької міської ради, заявник фактично бере участь у вихованні, догляді та матеріальному утриманні дітей-сиріт ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_8 , сприяє забезпеченню їх повсякденних потреб та створенню належних умов для їх виховання і розвитку.

ОСОБА_18 перебуває на військовій службі, має постійний дохід від грошового забезпечення в сумі 206 232,01 грн у період з квітня 2026 року по червень 2026 року (відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 19 серпня 2026 року (а.с.48-49).

Він фінансово утримує дружину та дітей, на підтвердження чого надано докази перерахування власних коштів за платіжними інструкціями АТ КП «ПРИВАТБАНК» на користь отримувача - ОСОБА_23 від 13 квітня 2026 року, 08 квітня 2026 року, 07 липня 2026 року, 06 серпня 2026 року, 13 серпня 2026 року, 17 серпня 2026 року, 25 серпня 2026 року, 26 серпня 2026 року, 27 серпня 2026 року, 13 жовтня 2026 року (а.с.67-74).

За змістом довідок військово-лікарської комісії від 12.10.2026 № 2026-1012-1233-2376-7, військово-лікарської комісії від 14.07.2026 № 2026-0714-1542-0991-7, виписки № 6002 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 , видана 30 червня 2026 року Комунальним некомерційним підприємством «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради, виписки № 1440 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 , видана 15 липня 2026 року військовою частиною НОМЕР_5 АДРЕСА_2 , заявник ОСОБА_1 , солдат військової частини НОМЕР_6 , отримав тяжку травму, пов`язану із захистом Батьківщини, а саме 26.06.2026 р. отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення правої лопатакової ділянки з вогнепальним уламковим переломом тіла правої лопатки, ліковано оперативно (27.06.2026 р.) - первинна хірургічна обробка рани у вигляді консолідованого перелому тіла правої лопатки, нестійкої змішаної контрактури правого плечового суглоба, зміцнілих шкірних рубців з больовим синдромом при тимчасовому порушенні функцій.

Відповідно до довідки Кролевецької гімназії № 6 Кролевецької міської ради від 14 серпня 2026 року № 01-27/129, закладом освіти підтверджується, що ОСОБА_1 є чоловіком ОСОБА_35 , законного опікуна п`ятьох малолітніх дітей: ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_36 . ОСОБА_1 бере участь у вихованні дітей, піклується про їх фізичне та психологічне здоров`я, забезпечує необхідними засобами для навчання, належні умови для їхнього розвитку та здобуття освіти (а.с.41). Також заявник є не судимим (а.с.44).

Допитана у якості свідка ОСОБА_4 суду пояснила, що є сестрою заявника, знає, що під опікою його дружини знаходяться 5 дітей-сиріт, повідомила, що діти до заявника ставляться тепло, називають татом, а ОСОБА_3 мамою, заявник про дітей дбає нарівні з рідною донькою, возить на відпочинок, на риболовлю, водить до садочка, купує смаколики, забезпечує придбання продуктів харчування для всієї родини, купує фрукти та іграшки, надає кошти на придбання одягу.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 суду пояснив, що добре знає заявника, може повідомити, що після передання під опіку дружині дітей-сиріт той став менше спілкуватися з друзями, більшість часу приділяючи дітям.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 суду пояснила, що добре знає родину заявника. Заявник возить дітей до лікаря і у садок, спільно з дружиною дбають, щоб діти були забезпечені продуктами і одягом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню із наступних підстав.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною другою статті 16 ЦК України , або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 5 СК України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно частини 1 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: перебування фізичної особи на утриманні.

Згідно статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 і набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (частина друга статті 6 цієї Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Суд бере до уваги також той факт, що у зв`язку з повномасштабною агресією російської федерації, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року, згідно з пунктом 2 якої сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору. Відповідно до абзацу 2 пункту 2 вказаної Постанови №168, особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної в пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Суд враховує, що четверо з дітей-сиріт, які знаходяться під опікою ОСОБА_3 , є дітьми загиблого військовослужбовця, тож мають право на забезпечення за рахунок державних соціальних гарантій, призначених у зв`язку із смертю їх біологічного батька, а тому відсутні належні докази того, що основний та єдиний обов`язок щодо матеріального забезпечення цих дітей покладався виключно на заявника.

Заявник є особою, яка перебуває у шлюбі з матір`ю дитини, однак:

-не є батьком дітей;

-не є усиновлювачем;

-не є опікуном чи піклувальником;

-не має статусу законного представника дитини.

За переконанням суду, відповідно до положень Сімейного кодексу України обов`язок утримання дитини покладається на її батьків, усиновлювачів, опікунів або піклувальників. Особи, на яких законом такий обов`язок не покладено, можуть надавати матеріальну допомогу дитині добровільно, однак це не створює сімейних прав та обов`язків і не породжує статусу утримувача дитини.

Заявлений заявником факт є юридично значущим лише у межах прав та обов`язків осіб, які відповідно до закону зобов`язані утримувати дитину. Встановлення такого факту щодо особи, яка не має відповідного правового статусу, фактично призвело б до створення для заявника нового сімейно-правового статусу, що не передбачено чинним законодавством.

Крім того, встановлення факту утримання дитини нерозривно пов`язане з питанням реалізації та обсягу сімейних прав і обов`язків щодо дитини. Такі обставини не можуть встановлюватися судом як самостійний юридичний факт, оскільки це суперечить положенням цивільного процесуального законодавства щодо предмета судового розгляду.

У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 160/11228/23 вказано, що особа, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, має право на участь у вихованні її дітей (за умови проживання однією сім`єю).

Суд зауважує, що факт спільного проживання та реєстрації осіб за однією адресою не може бути автоматичним свідченням того, що діти-сироти перебувають на утриманні заявника без належних доказів вказаного.

З матеріалів справи доведено, що заінтересована особа ОСОБА_3 є призначеним у встановленому законом порядку опікуном ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_36 , зобов`язаним дбати про захист цивільних прав та інтересів дітей-сиріт, їх виховання, навчання та розвиток.

За таких обставин підстави для виникнення у позивача самостійного юридичного обов`язку щодо утримання дітей, підопічних його дружини, відсутні.

Так, само, як і відсутні будь-які перешкоди у заявника для утримання ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_36 , відповідно до вимог СК України, при наявності волевиявлення самого заявника опікуватись долею дітей, а не лише використання формального приводу, який надає право на звільнення з військової служби. Законом не заборонено заявнику добровільно утримувати цих дітей, дбати про їх всебічний розвиток, забезпечувати повсякденні побутові потреби, навчання, піклуватися про їх духовний та фізичний стан, проте таке право заявника не породжує юридичного значення за наслідками встановлення факту, про який він просить.

Так само не може бути прийнятий довід про необхідність встановлення відповідного факту з метою забезпечення найкращих інтересів дітей. Встановлення факту перебування дітей на утриманні є процесуальною дією, спрямованою на підтвердження конкретного юридичного факту, а не на вирішення питань соціального захисту чи матеріального забезпечення дітей. Саме по собі таке встановлення не створює, не змінює та не припиняє обсяг прав дітей і не впливає безпосередньо на рівень їх матеріального забезпечення, а тому не може розглядатися як захід забезпечення їх найкращих інтересів у розумінні Конвенції про права дитини.

Надання заявником матеріальної допомоги дітям за власною ініціативою або за домовленістю з дружиною, котра є опікуном дітей, є проявом турботи та відповідального ставлення до сім`ї, однак не є тотожним виконанню законодавчо встановленого обов`язку утримання, який є визначальним для застосування підстав, передбачених законодавством про мобілізацію.

Разом із тим, з аналізу статті 268 СК України вбачається, що обов`язок утримання дітей-підопічних дружини у заявника як у чоловіка опікуна може виникнути лише за сукупності передбачених законом обставин, доказів наявності яких суду надано не було. Добровільне надання матеріального утримання дітям, які є підопічними дружини, навіть у разі доведення такого факту, не свідчить про перебування дітей на утриманні особи у розумінні Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

Посилання в судовому засіданні представника заявника на положення Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та необхідність встановлення факту виховання та утримання неповнолітніх дітей для звільнення з військової служби не можуть бути підставою для розширеного тлумачення сімейно-правових норм, оскільки цивільне судочинство не може підміняти собою механізми публічно-правового регулювання та створювати нові юридичні конструкції, не передбачені сімейним законодавством.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд також враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 725/158/25 вказав, що приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин. У разі використання приватно-правового інструментарію не для захисту цивільних прав та інтересів, а для невиконання публічних обов`язків або створення преюдиційного рішення суду для публічних відносин, судове рішення стосується прав, інтересів та (або) обов`язків держави.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (стаття 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (стаття 65 Конституції України).

Таким чином, з врахуванням позиції як заявника, так і його представника, висловленої в судовому засіданні, які вказали, що встановлення вказаного факту необхідно для звільнення з військової служби і не навели інших юридичних передумов, суд дійшов переконання, що заявник намагається застосувати (використати) способи захисту сімейних прав, інтересів дитини з метою звільнення від виконання військового обов`язку, фактично заяву пред`явлено з метою створення умов та обставин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби.

Отже, заявник намагається застосувати способи захисту сімейних прав, інтересів дітей з метою звільнення від виконання військового обов`язку за умови, що заінтересована особа (опікун дітей) не позбавлена батьківських прав, а відтак і обов`язку по їх вихованню та утриманню.

Верховний Суд неодноразово наголошував на схожі правовідносини та висловив свою сталу позицію щодо них, зокрема в постанові від 25 березня 2026 року в справі № 161/1337/25 (провадження № 61-13451св25), у постанові від 13 листопада 2025 року в справі № 592/20023/23 (провадження № 61-12694св25).

Таким чином, аналізуючи досліджені докази, надавши їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин в цій справі, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі матеріалів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви, оскільки доводи заявника та його представника щодо необхідності встановлення відповідного факту, в тому числі в інтересах дітей, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами. Заявник як чоловік опікуна дітей, та за згодою опікуна дітей може брати участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, однак це не породжує юридичного обов`язку щодо їх утримання у значенні, яке надається такому обов`язку законодавством про військову службу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 15, 16, 263-265, 293, 294, 352, 354, 315, 316, 318, 319 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

у задоволенні заяви ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , служба у справах дітей Кролевецької міської ради Сумської області, місцезнаходження: 41300, Сумська область, м.Кролевець, вул.Європейська, 15, ЄДРПОУ 04058060, про встановлення факту виховання та утримання неповнолітніх дітей, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.

Повне рішення суду складено 14 жовтня 2026 року.

Суддя В. М. Придатко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua