Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №216/8031/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8031/26

провадження 2/216/5279/26

РІШЕННЯ

іменем України

13 жовтня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О. Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 04.01.2026-100001364 від 04.01.2026 року станом на 10.09.2026 року в загальному розмірі 54 835,00 грн, з яких: 19500,00 грн - основний борг (тіло кредиту); 22300,00 грн - залишок відсотків; 9255,00 грн - залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 3780,00 грн - залишок комісій. Також позивач просить стягнути витрати на поштові відправлення. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач через мережу Інтернет акцептувала умови кредитування, проте зобов`язання з повернення коштів не виконала.

У судове засідання сторони не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, проте через канцелярію суду подала письмову заяву (вх. № 30952), в якій зазначила про часткове визнання позову, висловила незгоду з розміром нарахованих відсотків, просила провести реструктуризацію боргу та просила здійснювати розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04 січня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою верифікації через Систему BankID НБУ (АТ «Акцент-Банк») було укладено Кредитний договір № 04.01.2026-100001364. Згідно з п. 1.2, p. 2.1, п. 2.2, п. 2.3 Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), договір підписаний позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду) E416, надісланого на її фінансовий номер телефону 0977702508.

Відповідно до п. 2 Заявки кредитного договору, початкова сума кредиту становила 8 500,00 грн. Пунктом 15 Заявки передбачено відкриття відновлювальної кредитної лінії, в межах якої сума кредиту складається з усіх наданих та погоджених сторонами чергових Траншів. На виконання умов договору позивач через платіжну установу ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (iPay.ua) здійснив поетапне перерахування коштів (видачу траншів) на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується офіційними квитанціями за транзакціями № 969288400, № 973799912, № 984411296, № 987456792, № 991854392, № 1000837347, № 1012042245, № 1013676087 на загальну суму 19500,00 грн. Таким чином, твердження відповідача про отримання лише 15000,00 грн повністю спростовується матеріалами справи.

Згідно зі статтями 526, 530, 611 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 1054 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо нарахування чергових відсотків за користування кредитом у розмірі 22300,00 грн, суд зазначає, що згідно з п. 6, п. 7 Заявки, сторонами погоджено фіксовану процентну ставку "Standard" (1% за день) та ставку "Econom" (0.5% за день). Розрахунок заборгованості за відсотками здійснено суворо в межах строку кредитування (до визначеної договором дати повернення - 08.08.2026 року відповідно до п. 4 Заявки).

Суд відхиляє посилання відповідача на обмеження нарахувань. Норма ч. 3 ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування» обмежує виключно сукупний розмір неустойки (штрафу, пені) подвійним розміром отриманої суми боргу. У наданому позові штрафні санкції повністю відсутні (у графі «Залишок штрафів» стоїть 0,00 грн). Нарахування чергових відсотків за договором проведено позивачем у відповідності до пункту 17 Перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" та чинних обмежень Закону № 3498-IX щодо максимального розміру денної процентної ставки (не перевищує 1% на день). Відсотки за користування грошима є законною платою за договором (ст. 1054 ЦК України) і не підпадають під визначення неустойки, тому вимоги про стягнення тіла у розмірі 19500,00 грн та процентів у сумі 22300,00 грн підлягають задоволенню. Клопотання відповідача про примусову реструктуризацію боргу та списання відсотків судом відхиляється, оскільки реструктуризація боргу є добровільним правом кредитора, а не обов`язком суду.

Щодо стягнення процентів за ст. 625 ЦК України в розмірі 9255,00 грн:

Позивач обґрунтовує таке нарахування пунктом 17 Кредитного договору (Заявки), яким передбачено, що позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу Кредитодавця зобов`язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням 170 000% річних від суми заборгованості відповідно до ст. 625 ЦК України. При цьому, за спеціальною договірною умовою, розмір річних обмежено фіксованою сумою у розмірі від 127,5 грн до 142,5 грн за кожен день прострочення.

Суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги з огляду на наступне правове обґрунтування. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 04 квітня 2018 року у справі № 910/11557/16 та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц визначила, що передбачені вказаною нормою нарахування є особливою формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Проценти річних, передбачені ст. 625 ЦК України, за своєю правовою суттю є динамічною (пропорційною) величиною, яка нараховується виключно як відсоток від простроченої суми основного боргу за фактичний період часу прострочення.

Запроваджена ж позивачем у п. 17 Заявки «спеціальна договірну умова» встановлює стягнення процентів річних у вигляді фіксованого подобового платежу в твердій грошовій сумі (від 127,5 до 142,5 грн на день) незалежно від суми основного боргу. Встановлення подобової плати у твердій фіксованій сумі за сам факт наявності прострочення за своєю правовою природою повністю відповідає дефініції пені (ч. 3 ст. 549 ЦК України). Називання пені «процентами за ст. 625 ЦК України» є прихованою формою нарахування подвійної подобової пені за прострочення споживчого кредиту з метою обходу імперативних заборон законодавства. Оскільки позивач нарахував подобові фіксовані суми відповідальності, які за своєю правовою природою не є процентами річних у розумінні ст. 625 ЦК України, а є пенею, яка позивачем у позові окремо не заявлялась, суд відмовляє у стягненні залишку відсотків за ст. 625 ЦК України у сумі 9255,00 грн за необґрунтованістю.

Щодо вимоги про стягнення залишку комісій у сумі 3780,00 грн:

Позивач просить стягнути залишок комісій у розмірі 3780,00 грн, що базується на п. 8, п. 9 Заявки Кредитного договору, якими встановлено «комісію за надання кредиту» в розмірі 9% та «комісію за обслуговування кредитної заборгованості» у фіксованому розмірі. Плата за обслуговування заборгованості визначена позивачем у п. 9 Заявки як плата за організацію та забезпечення інформаційної підтримки по телефону, в особисому кабінеті, онлайн-оплати тощо.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 11-1 Закону України «Про електронну комерцію» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит платежі за дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь (ведення справи, договірне оформлення, облік заборгованості тощо).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21), де суд зазначив, що комісія за обслуговування кредиту є незаконною, якщо вона встановлена за послуги, що супроводжують кредит, але не є додатковими послугами, які надаються споживачу окремо. Організація роботи особистого кабінету, надання доступу до онлайн-оплати, телефонне інформування про дату платежу та відновлення паролів є стандартними інструментами операційної діяльності будь-якої фінансової установи. Вчинення цих дій відбувається виключно в інтересах самого кредитора з метою контролю за поверненням коштів та ведення внутрішнього бухгалтерського обліку. Ці дії не несуть для позичальника жодної самостійної споживчої цінності та додаткового блага.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 415/2157/20 додатково підкреслив, що встановлення фінансовими компаніями щомісячних або щоперіодних комісій за дії, які фактично є складовою частиною адміністрування кредиту, є нікчемним (незаконним) з моменту укладення договору, оскільки такі витрати мають закладатися виключно у розмір процентної ставки за кредитом, а не стягуватись як приховані супутні платежі. На основі викладеного, вимоги про стягнення комісій у розмірі 3780,00 грн є протиправними, суперечать імперативним нормам споживчого законодавства та практиці Верховного Суду, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення витрат на поштові відправлення в сумі 192,18 грн.

Суд відмовляє у стягненні вказаних витрат з підстав відсутності обґрунтування заявленої вимоги позовною заявою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на те, що позов задоволено частково (задоволено вимоги на суму 41800,00 грн з заявлених 54835,00 грн, що становить 76,23%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2029,51 грн (від сплаченої суми 2662, 40грн).

Керуючись ст.ст. 11, 204, 525, 526, 530, 611, 625, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», ст.ст. 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 04.01.2026-100001364 від 04.01.2026 року станом на 10.09.2026 року в загальному розмірі 41800,00 грн (сорок одну тисячу вісімсот гривень 00 коп.), яка складається з: 19500,00 грн - заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 22300,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2029,51 грн. (дві тисячі двадцять дев`ять гривень 51 коп.).

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дані учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК