Суд: Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, крім відшкодування шкоди на виробництві
Дата: 29 вересня 2026 р.
Справа: №191/2918/25
Суддя: Окладнікова О. І.
Справа № 191/2918/25
Провадження № 2/191/1306/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Окладнікової О.І.,
за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу,
ВСТАНОВИВ:
13.06.2025 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
20.12.2022 року о 19:00 годині в населеному пункті м. Синельникове, по вул. Гоголя відповідач, керуючи транспортним засобом марки «AUDI A6» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до КП «Дніпропетровська ОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР», де ІНФОРМАЦІЯ_1 у відділенні реанімації він помер.
На час скоєння даної ДТП, відповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 13.02.2023 року батько потерпілого ОСОБА_3 звернувся до МТСБУ із заявою про отримання страхового відшкодування шкоди.
На підставі рішення про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих МТСБУ здійснило регламентну виплату потерпілому в розмірі 293190,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Таким чином, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги саме до відповідача, як до винної особи, в розмірі понесених витрат, що складають 293190,00 грн., оскільки ОСОБА_1 на момент ДТП не мав договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Ухвалою суду від 18.06.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 26.11.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
З 02.04.2026 року до 06.07.2026 року була призупинена робота Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області через атаку ворожих безпілотних літальних апаратів та пошкодження приміщення суду.
Представник позивача в сьогоднішнє судове засідання не з`явився, просили розглядати справу без їх участі, на позовних вимогах наполягають.
Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, причину неявки та своїх зауважень суду не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є підтвердження, відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, надавши їм оцінку, приходить до наступних висновків.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідування було відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке 21.12.2022 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022040000000710 (а.с.23) щодо того, що 20.12.2022 року приблизно о 19:00 годині водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керуючи автомобілем «AUDI A6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по вул. Гоголя в м. Синельникове Дніпропетровської області, з боку вул. Козацької у напрямку вул. Виконкомівської, де між будинками АДРЕСА_1 та №20 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який в невстановленому місці перетинав проїзну частину дороги вул. Гоголя, після чого водій ОСОБА_1 залишив місце пригоди. Внаслідок ДТП потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, перелому кісток склепіння черепа, внутрішньочерепної гематоми, лівостороннього пневмогематораксу, забійних ран обличчя та правої гомілки, із якими його було госпіталізовано до КП «Дніпропетровська ОКЛ ім. І.І. Мечникова» ДОР».
На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 застрахована не була.
ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 07.03.2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Синельниківського міського управліня юстиції Дніпропетровської області (а.с.17).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 02.01.2023 року Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 18).
У довідці від 02.01.2023 року вказано, що причиною смерті ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сумісна тупа травма тіла (а.с. 19).
13.02.2023 року ОСОБА_3 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою на виплату страхового відшкодування, у якій просив виплатити йому страхове відшкодування у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка настала внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, у розмірі 276160,00 грн. (а.с.25).
На дату скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб НОМЕР_1 не мав чинного полісу внутрішнього страхування, що підтверджує інформація з бази МТСБУ від 20.12.2022 року (а.с.29).
Згідно з наказами Моторного (транспортного) страхового бюро України (справа № 90685) про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих наказано: сплатити на рахунок отримувача грошові кошти в сумі 276160,00 грн. та 17030,00 грн. (а.с.40, 42).
Згідно з довідками Моторного (транспортного) страхового бюро України № 1 від 19.04.2023 року та № 2 від 04.05.2023 року грошові кошти виплачені сумі 276160,00 грн. та 17030,00 грн. як витрати на поховання та по втраті годувальника (а.с.41, 43), що підтверджується платіжними інструкціями №921074 від 20.04.2023 року та №921791 від 05.05.2023 року (а.с.45-46).
Враховуючи вищенаведене, загальний розмір фактично понесених витрат МТСБУ склав 293190,00 грн.
За приписами ч.1, 2 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV (чинного на момент виникнення страхового випадку та здійснення страхової виплати), Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених зазначеним Законом України.
Статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно статті 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до положень частини першої статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Згідно з підпунктом 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1статті 13 цього Закону.
Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених МТСБУ на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.
Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правил статті 993 ЦК України.
За статтею 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У даному випадку позивачем не надано жодного судового рішення, яке б підтверджувало участь відповідача у ДТП, внаслідок якого відбулася виплата страхового відшкодування потерпілій особі, та наявність його вини.
Відповідно до частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а витяг з ЄРДР не може підтверджувати вчинення ОСОБА_1 ДТП внаслідок якої помер ОСОБА_2 та наявність його вини в цьому.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків.
Такий подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №219/1704/17.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
відмовити у задоволенні позову Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.10.2026 року.
Суддя О. І. Окладнікова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua