Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №576/1032/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/1032/26

Провадження № 2/576/657/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сапона О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2026 р. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з нього заборгованість за договором № 549040-КС-003 про надання кредиту від 13.08.2025 р. в розмірі 166947,10 грн. та 2662,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.08.2025 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено договір № 549040-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 13.08.2025 р. направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 549040-КС-003 про надання кредиту. 13.08.2025 р. відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 549040-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направило ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1147 на номер телефону НОМЕР_1 (зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий відповідачем було введено/відправлено. Таким чином, 13.08.2025 р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем було укладено договір № 549040-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1% за кожен день користування кредитом. ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 75000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (вказана позичальником при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті).

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором № 549040-КС-003 від 13.08.2025 р. належним чином не виконав, а лише частково сплатила кошти, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором. У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, у нього утворилась заборгованість, яка станом на 07.04.2026 р. складає 166947,10 грн., з яких: 61270,00 грн. - прострочені платежі по тілу кредиту; 72122,40 грн. -прострочені платежі за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за штрафами; 33554,70 грн. - заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України; 0,00 грн. - прострочені платежі за комісією.

23.04.2026 р. за результатами автоматизованого розподілу вищезазначену справу було передано до провадження судді Усенко Л.М.

04.05.2026 року ухвалою судді Усенко Л.М. відкрито спрощене провадження у даній справі. Цього ж дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу позивачем була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу судом був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

19.05.2026 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому не погоджується з позицією, міркуваннями, вимогами та їх обґрунтуванням, викладеними позивачем у позовній заяві. Зазначив, що відповідач здійснив платежі за кредитом, що підтверджується відповідними квитанціями та повідомленнями від позивача. Також, відповідач прийнятий на військову службу за призовом під час мобілізації у військову частину НОМЕР_3 Національної гвардії України з 16.08.2025 р. та проходить військову службу по теперішній час, а тому на підставі вп.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», проценти за користування кредитом йому не повинні нараховуватись. Просить позовну заяву та викладені і ній позовні вимоги залишити без задоволення, а також судові витрати покласти на позивача.

20.05.2026 р. представник позивача подав відповідь на відзив, у якому зазначив, що не погоджується із доводами та запереченнями, викладеними стороною відповідача у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу суду, що у ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» йдеться саме про не нарахування процентів (після набрання чинності змін до цієї норми), а не про списання всіх процентів, які були нараховані до набрання чинності змін до цієї норми. Позивач не нарахував жодної неустойки у формі пені чи штрафів та не заявляв у позовних вимогах жодну пеню чи штрафи, то в даному випадку до цих правовідносин не може бути застосовано принцип зворотної сили закону у часі. Стороною відповідача не надано суду жодних належних, достовірних та достатніх доказів того, що саме відповідач по справі перебував на військовій службі саме протягом строку дії кредитного договору, а саме з 13.08.2025 по 28.01.2026 р., що було б правовою підставою для застосування норми ч.15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо нарахування процентів військовослужбовцям. У зв`язку з вищевикладеним, правові підстави для застосування у даній справі пільги, передбаченої вказаним законом, щодо не нарахування процентів військовослужбовцям, відсутні. Зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладення кредитного договору і, відповідно, визнання правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить суд врахувати те, що сторона відповідача не надала суду належних, достатніх та достовірних доказів перебування відповідача на військовій службі саме протягом строку дії кредитного договору, що виключає застосування норми ч. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування процентів військовослужбовцю у даній справі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та його представник не подали заперечення на відповідь на відзив.

26.08.2026 р. на підставі проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: у зв`язку з увільненням від виконання посадових обов`язків зі здійснення правосуддя (призовом на військову службу під час мобілізації) судді Усенко Л.М., справу передано до мого провадження.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 13.08.2025 р. між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 549040-КС-003 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 75000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Тип кредиту кредит (п.2.2). Строк кредиту - 24 тижні (п.2.3), стандартна процентна ставка за кредитом в день 1% фіксована (п.2.4). Загальний розмір наданого кредиту- 75000,00 грн. (п.2.7). Комісія за видачу кредиту - 15000,00 грн. (п.2.5). Строк дії договору до 28.01.2026 р. (п.2.8) (а.с. 18-27).

Договір про надання кредиту № 549040-КС-003 від 13.08.2025 р. відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) UA-1147.

13.08.2025 р. позивачем направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 549040-КС-003 про надання кредиту, яка прийнята останнім (а.с. 28-48).

В анкеті клієнта відповідачем надана інформація, необхідна для укладення договору та ідентифікації відповідача як позичальника (а.с. 50).

Візуальною формою послідовності дій клієнта підтверджується факт реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, реєстрація ним особистого кабінету та отримання необхідної інформації про кредит, а також отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання паспорту споживчого кредиту та договору про надання кредиту (а.с. 49).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», свої зобов`язання за договором кредиту виконало та 13.08.2025 р. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_4 , вказаний в анкеті клієнта, перерахувало грошові кошти в сумі 75000,00 грн.; призначення платежу: перерах. коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 зг. до кредитного дог. № 549040-КС-003 від 13.08.2025 р., що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» (а.с. 51).

Крім того, з наданої АТ «Ощадбанк» інформації від 20.05.2026 р. вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок № НОМЕР_6 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_2 . З наданої виписки по рахунку вбачається, що 13.08.2025 р. відповідачу було здійснено зарахування переказу коштів на його платіжну картку № НОМЕР_2 сумі 75000,00 грн. (а.с. 136-137).

Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості за кредитом та довідки про стан заборгованості, у відповідача станом на 07.04.2026 р. виникла заборгованість за договором № 549040-КС-003 про надання кредиту від 13.08.2025 р. у розмірі 166947,10 грн., з яких: 61270,00 грн. - заборгованість за кредитом, 72122,40 грн. - заборгованість за відсотками, 0,00 грн. - заборгованість за комісією, 33554,70 грн. - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 12-13, 14).

Також, із розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем були здійснені платежі за кредитним договором, а саме: 27.08.2025 р. у сумі 15370,00 грн., 11.09.2025 р. у сумі 19000,00 грн., 24.09.2025 р. у сумі 15400,00 грн., 11.10.2025 р. у сумі 15400,00 грн. та 12.11.2025 р. у сумі 10000,00 грн. Вказане підтверджує виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором № 549040-КС-003 про надання кредиту від 13.08.2025 р.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України, передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Пунктами 5 та 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вказаний кредитний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання нею електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останньому. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов`язання кредитодавець ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконав.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 61270,00 грн. основного боргу є обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, слід заначити наступне.

Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18), 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22).

Згідно довідки № 232 від 17.02.2026 р., наданою військовою частиною НОМЕР_7 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_7 з 25 січня 2026 року по теперішній час (а.с. 101).

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, відповідачу за користування кредитними коштами були нараховані відсотки за період з 13.08.2025 року по 07.04.2026 р. у сумі 72122,40 грн.

Таким чином, враховуючи довідку № 232 від 17.02.2026 р., яка підтверджує перебування відповідача на військовій службі з 25.01.2026 р. по теперішній час, за час проходження військової служби ОСОБА_1 , як військовослужбовцю, не повинні були нараховуватися проценти за кредитним договором у період з 25.01.2026 р. по 07.04.2026 р., оскільки на нього за вказаний період поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Отже, з відповідача підлягають стягненню відсотки за період з 13.08.2025 р. по 24.01.2026 р. включно у розмірі 69671,60 грн.

Щодо стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 33554,70 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та на сьогоднішній день в Україні діє воєнний стан, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 33554,70 грн. не підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню в розмірі 130941,60 грн., з яких: 61270,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 69671,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 78,43% (130941,60х100:166947,10=78,43%), то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2088,12 грн. судових витрат по оплаті судового збору (2662,40х78,43:100=2088,12).

Вирішуючи питання про стягнення з позивача на користь відповідача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником відповідача не надано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд не вбачає підстав стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 178, 247, 274-279, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», розташованого по бульвару Лесі Українки, буд. 26, офіс 411 в м. Києві, код ЄДРПОУ 41084239, заборгованість за договором № 549040-КС-003 про надання кредиту від 13.08.2025 р. у загальній сумі 130941,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2088,12 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон