Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №182/1409/26 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1409/26

Провадження № 2-о/0182/105/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нікополі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

В обгрунтування заявлених вимог заявниця посилається на те, що їй на праві приватної власності, на підставі Договору дарування, посвідченого 31 травня 1995 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. за реєстровим № 2-1591, належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Її право власності на зазначену квартиру було зареєстровано в Нікопольському міжміському бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за реєстровим № 17-3827-7, що підтверджується Реєстровим надписом на правовстановлюючому документі, складеним 14 липня 1995 року. 03 лютого 2026 року через застосунок «Дія» вона звернулась до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області з заявою про державну реєстрацію її права власності на вищевказану квартиру. Однак, державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області Полуботок Маргарита Олександрівна, переглянувши подані документи, прийняла Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій за № 83209281 від 09 лютого 2026 року, оскільки нею було виявлено відмінність в написанні її прізвища в правовстановлюючому документі на квартиру та в паспорті громадянина України, а саме: згідно Договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. її прізвище записано « ОСОБА_2 », а, згідно паспорта громадянина України, серії НОМЕР_1 , її прізвище записано « ОСОБА_3 ». Отже, державний реєстратор вважає, що заява щодо проведення реєстраційних дій подана неналежною особою та, у зв`язку з цими обставинами, їй було рекомендовано, для встановлення факту належності правовстановлюючого документа, звернутись до суду. На підставі викладеного, заявниця просить суд ухвалити рішення, яким встановити юридичний факт належності їй - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу – Договору дарування, посвідченого 31 травня 1995 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. за реєстровим № 2-1591, що посвідчує її право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В судове засідання заявниця не прибула, при цьому, на адресу суду від неї надійшла заява, в якій вона просить суд розгляд справи проводити за її відсутності, заяву підтримує та на її задоволенні наполягає (а.с.4).

Заінтересована особа, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, в судове засідання також не прибула, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. При цьому, неприбуття заінтересованої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України», національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім"ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом встановлено, що, у відповідності до Договору дарування, посвідченого 31 травня 1995 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., за реєстровим № 2-1591, заявниці належить квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-5). Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду з даною заявою стали обставини, які полягають в тому, що у вищевказаному правовстановлюючому документи прізвище власника зазначено як « ОСОБА_2 », хоча, у відповідності до паспорту громадянина України, прізвище заявниці вказано як « ОСОБА_3 ». Тобто, дані розбіжності для заявниці створюють незручності, які полягають в тому, що остання позбавлена можливості розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

В судовому засіданні встановлено, що допущена в правовстановлюючому документі: Договорі дарування, посвідченого 31 травня 1995 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., за реєстровим № 2-1591, описка є суто орфографічною, яка є суттєвою, очевидною та перешкоджає заявниці у повному обсязі користуватися своїми майновими та немайновими правами. Тому, не викликає сумніву той факт, що вищевказаний документ, в дійсності, належить ОСОБА_1 , оскільки судом буди дослідженні всі докази, які є належними та допустимими доказами, та дають суду підстави вважати, що дана описка виникла в результаті невірного перекладу.

За таких обставин, заявлені вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.315- 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу - задовольнити.

Встановити юридичний факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документу – Договору дарування, посвідченого 31 травня 1995 року державним нотаріусом Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С. за реєстровим № 2-1591, що посвідчує її право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал