Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №182/7923/25 — Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/7923/25

Провадження № 2/0182/2367/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24.09.2026 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадження Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

В обгрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка позивачці доводиться матір`ю. Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить 13/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 14.08.2023 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Апалькова Євгена Вікторовича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті її матері. Однак, 23 травня 2025 року приватний нотаріус Апальков Євген Вікторович відмовив їй у вчиненні нотаріальної дії з підстав ненадання документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на майно, а саме: рішення народного суду м.Нікополь від 25 квітня 1989 року на 5/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Нікопольського міськрайонного суду від 05 липня 2019 року (справа № 182/2491/19, провадження №2/0182/1929/2019) про визнання права власності в порядку спадкування на 4/9 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, на підставі викладеного, представник позивача змушений звернутись до суду та просить ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 13/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з: (літ.«А») житлового будинку, (літ.«Б») - літньої кухні-сараю, (літ.«В») - погрібу, (літ.«Г») - душу, (літ.«Е») - вбиральні, споруд під № 1-5, І, житловою площею 48,5 км2, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка про розгляд справи була повідомлена належним чином, в судове засідання не прибула, при цьому, на адресу суду від її представника адвоката Авраменка А.В. надійшла заява, в якій він просив суд розгляд справи проводити за їх відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає (а.с.96-97).

Відповідачка про розгляд справи також була повідомлена належним чином, в судове засідання не прибула, своїм правом, визначеним ст.178 ЦПК України, не скористалась, при цьому, на адресу суду надала заяви, в якій просила суд розгляд справи проводити за її відсутності, позовній вимоги визнала та проти задоволення позову не заперечувала (а.с.44-45).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки по справі ОСОБА_2 (а.с.9-10). Після її смерті залишилось спадкове майно, до складу якого входить 13/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка як спадкоємиць першої черги 14.08.2023 року звернулась до приватного нотаріуса Апалькова Євгена Вікторовича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спадкового майна, яке залишилось після смерті її матері. Однак, у вчиненні нотаріальної дії позивачці було відмовлено з підстав ненадання документів, які підтверджують право власності ОСОБА_2 на майно, а саме: рішення народного суду м.Нікополь від 25 квітня 1989 року на 5/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Нікопольського міськрайонного суду від 05 липня 2019 року (справа № 182/2491/19, провадження № 2/0182/1929/2019) про визнання права власності в порядку спадкування на 4/9 частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26).

Позивачкою та її представником до позовної заяви долучено відповідні довідки та рішення, були отримані в порядку досудового врегулювання представником позивача, шляхом отримання відповідних доказів, які підтвердять та доведуть обставини щодо відповідного права. Так, рішенням Нікопольської міської ради від 28.04.2023 року № 35-32/VIII, з метою деколонізації топонімів міста, їх упорядкування та у зв`язку з необхідністю територіального визначення об`єктів благоустрою, враховуючи результати громадського обговорення та пропозиції робочої групи з питань дерусифікації назв вулиць, провулків та інших об`єктів топоніміки у місті Нікополі, вулиця Московська перейменована на вулицю Євгена Коновальця».

Тобто, відповідно до наданих доказів, довідок та рішень, судом встановлено, що позивачка в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити свої спадкові права, при цьому, з урахуванням поданих доказів, у суду не викликає сумніву той факт, що спадкове майно, зазначене стороною позивача в позовній заяві, дійсно, належить померлій, яка, у відповідності до вимог чинного законодавства, реєстраційні дії в повному обсязі не здійснила, внаслідок чого після її смерті у спадкоємців, зокрема, у позивачки, виникли труднощі та перешкоди, які змусили останню звернутись до суду.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також той факт, що судом були дослідженні усі докази, суд приходить до висновку, що вищевказані обставини для позивачки створюють незручності та позбавляють її права на спадкове майно, що дає суду підстави для прийняття рішення про визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги адвоката Авраменка Артема Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Нікопольської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 13/18 часток у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що складається з: (літ.«А») - житлового будинку, (літ.«Б») - літньої кухні-сараю, (літ.«В») - погрібу, (літ.«Г») - душу, (літ.«Е») - вбиральні, споруд під № 1-5, І, житловою площею 48,5 км2, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал