Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №180/2401/25 — Марганецький міський суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2401/25

2/180/133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

за участю:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки – адвоката Левченка А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про набуття права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарчими спорудами АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Вимоги обгрунтовано тим, що у травні 2004 року вона домовилася з ОСОБА_3 про те, що купить у неї будинок по АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 їй пояснила, що вона сама проживала поруч із цим будинком, який їй заповідала померла сусідка, оскільки у сусідки не було рідних дітей. 14 травня 2004 року вона сплатила ОСОБА_3 3975 гривень, що відповідало 750 доларів США. При передачі грошей та написанні розписки ОСОБА_3 були присутні свідки ОСОБА_4 та квартальний ОСОБА_5 , при цьому вони її завірили, що ОСОБА_3 має право розпоряджатися цим будинком та прилеглою до нього територією і земельною ділянкою, оскільки дійсно доглядала власницю будинку ОСОБА_6 , яка стверджувала, що заповідає будинок ОСОБА_7 , та померла у 2003 році. Після смерті ОСОБА_6 з`ясувалось, що заповіт відсутній. Сусіди та квартальний сказали їй жити у цьому будинку, оскільки у ОСОБА_6 не було родичів. 14 травня 2004 року вона з донькою добросовісно заселилася в будинок АДРЕСА_1 , і у серпні 2004 року зареєструвалась у ньому. З 14 травня 2004 року і по теперішній час вона відкрито володіє спірним будинком та земельною ділянкою, робить ремонти, укладає договори на обслуговування будинку та прибудинкової території, садить город, сплачує комунальні платежі. Також у будинку зареєстровані її діти, та діти її доньки. Рішення про визнання права власності на будинок їй необхідне для упорядкування документів, оформлення та реєстрації у відповідних органах, оскільки вона хоч і володіє, користується, але не має права розпоряджатися цим майном.

Представник позивачки у судовому засіданні просив позов задовольнити та пояснив, що відповідачка ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6 , і на будинок АДРЕСА_2 не претендує.

Відповідачка надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала, заперечень не має.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Так, в ході розгляду справи встановлені наступні обставини.

За інформаційною довідкою Комунального підприємства «Марганецьке бюро технічної інвентаризації» Марганецької міської ради» від 05 листопада 2025 року по обліку бюро технічної інвентаризації згідно архівних даних на 31 грудня 2012 року за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_6 , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частину майна від 25 серпня 1980 року, р №2321, БТІ 7-245; свідоцтва про право власності на Ѕ частину майна від 25 серпня 1980 року р№2322, БТІ 7-245 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину від 25 серпня 1980 року, спадкоємцем після смерті ОСОБА_8 є його дружина, ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Спадкове майно, крім іншого, складається з: Ѕ частини житлового будинку в АДРЕСА_2 . Реєстровий номер 2321 (а.с.11).

Згідно свідоцтва про право власності від 25 серпня 1980 року, ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , яка є дружиною ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому належить право власності на Ѕ частку в спільному майні набутому за час шлюбу. Спільне майно, право власності на яке в зазначеній частці посвідчується цим свідоцтвом за ОСОБА_6 складається з житлового будинку з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_2 та автомобілю. Реєстровий номер 2322 (а.с.12).

Відповідачка ОСОБА_9 (в дівоцтві – ОСОБА_10 є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (а.с.93, 94, 95, 102-106).

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8).

14 травня 2004 року ОСОБА_3 написала, що вона бере в сумі 3975 гривень (750 доларів) від ОСОБА_1 за купівлю будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Переоформлення документів протягом двох місяців. Також є підпис свідка ОСОБА_4 та квартального Бруснакова. Розписка завірена печаткою квартального 50 кварталу Марганецької міської ради (а.с.10).

Згідно домової книги прописки громадян, проживаючих в будинку АДРЕСА_2 , в будинку була зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 27 серпня 2004 року за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , 1970 року народження, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Також з 13 листопада 2017 року зареєстровані ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.15-16).

Згідно довідки голови квартального комітету 50 кварталу Марганецької міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 15 квітня 2004 року постійно і безперервно, відкрито проживає по теперішній час (а.с.17).

Факт постійного, відкритого і безперервного проживання позивачки ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 підтверджується також:

- Актом приймання газового лічильника за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до якого замовником є ОСОБА_1 . Дата встановлення 18 жовтня 2006 року (а.с.18);

- Актом приймання виконаних робіт від 21 листопада 2006 року, за адресою: АДРЕСА_2 , замовником значиться ОСОБА_1 (а.с.18);

- договором про надання послуг з газопостачання від 15 лютого 2007 року, договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 23 грудня 2011 року (а.с.19);

- додатковою угодою до договору про надання населенню послуг з газопостачання за грудень 2009 року (а.с.20);

- договором про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області від 22 липня 2010 року (а.с.21);

- договором на технічне обслуговування обладнання за серпень 2011 року (а.с.22).

Також про тривале проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 свідчить розписка про проведення інструктажу по користуванню газовими приладами від 18 червня 2006 року, гарантійні талони від 10 лютого 2011 року (а.с.23), акт звірки фактичних показників лічильника газу та суми заборгованості до ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» станом на 07 вересня 2017 року (а.с.24), акт на підключення до газових мереж від 2017 року, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між Оператором ГРМ та споживачем від 03 вересня 2019 року (а.с.25), актом на встановлення/зняття охоронної пломби на ввідному крані у відкритому положенні від 04 листопада 2025 року, актом про встановлення охоронної пломби на ввідному крані у відкритому положенні від 13 жовтня 2025 року (а.с.16).

Протягом всього часу проживання в спірному будинку ОСОБА_1 оплачувала комунальні платежі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.27-29).

Крім того, постійне, відкрите і безперервне проживання ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 підтвердили свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_11 .

Так, свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що знає ОСОБА_1 з 2004 року, тобто з часу, коли та стала жити в будинку АДРЕСА_2 . Там спочатку жила ОСОБА_16 , вона була дуже стара, жила там довго, за нею доглядала сусідка ОСОБА_17 , яка жила навпроти. ОСОБА_18 померла, кому заповідала будинок, невідомо. ОСОБА_19 там живуть весь час, газ провели, ремонти зробили. Приглядають за нею. Родичів ОСОБА_18 ніколи не бачили, про родичів своїх вона нічого не казала. У ОСОБА_18 був чоловік, він давно помер, дітей у них не було.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона є донькою позивачки. Проживає у будинку з 2004 року, коли мати купила будинок, та вони там досі і живуть. Будинок мати купила у ОСОБА_7 чи ОСОБА_20 , це те, що вона бачила у домовій книзі. Її діти також зареєстровані у будинку. Попередніх власників будинку не знає. Особисто з ОСОБА_20 знайома не була, про нотаріальні договори нічого не знає. Вони зробили там ремонти, провели газ. Перебудов ніяких не робили.

Також, судом досліджено копію спадкової справи № 277/2203 до спадкового майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , і з`ясовано, що після смерті ОСОБА_6 ніхто не звертався до нотаріуса із заявою щодо спадкового майна – будинку АДРЕСА_1 (а.с.64-84).

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цивільним Кодексом України. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Виходячи зі змісту ст.344 ЦК України при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 придбала в 2004 році у ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1 , який на праві власності належав ОСОБА_6 , про що ОСОБА_1 не знала, і з 2004 року по теперішній час, тобто більше 22 років, добросовісно, відкрито безперервно володіє, користується вказаним будинком, проживає та зареєстрована в ньому разом зі своєю сім`єю, сплачує комунальні послуги, веде господарство. Донька померлої власниці будинку – ОСОБА_2 не претендує на спірне майно і не заперечувала проти визнання права власності за набувальною давністю на будинок за ОСОБА_1 .

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Судові витрати залишити за позивачем.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності на житловий будинок з господарчими спорудами АДРЕСА_1 , за набувальною давністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 13.10.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна