Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №179/752/26 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/752/26

2/179/867/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Чорної А.О.,

за участю секретаря судового засідання Пантєлєєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 09.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит № 6539442, за умовами якого кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000 грн., строком на 360 днів, по 03.09.2026, зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день (фіксована) та комісією, яка складає 17,25%від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 1 035 грн.). Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника.

Кредитодавець виконав умови договору та перерахував грошові кошти на рахунок відповідача у розмірі 6 000 грн.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за Договором кредиту № 6539442 від 09.09.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог від 25.02.2026 до Договору факторингу № 25/02/26 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 887 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 700 грн – сума заборгованості за пенею.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» суму заборгованості за Договором про надання коштів у кредит № 6539442 від 09.09.2025 в розмірі 22 887 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 700 грн – сума заборгованості за пенею. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну допомогу у розмірі 4 500 грн.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позов.

Ухвалою від 08.06.2026 витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, яка становить банківську таємницю.

22.09.2026 представник відповідача – адвокат Суховерська О.В. подала через «Електронний суд» відзив на позовну заяву, згідно якого просила поновити строк на подання відзиву на позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет, оскільки нею отримані документи позовної заяви та додатки до неї лише 07.09.2026. Вважає, що даний факт є достатнім для встановлення поважності причини пропуску строку на подачу відзиву на позовну заяву. В разі відмови в поновленні на подання відзиву, представник відповідача просить вважати цей відзив письмовим поясненням по справі.

Представник відповідача зазначає, що відповідачем було здійснено оплату в розмірі 3045 грн, яку первісний кредитор розподілив наступним чином: 1710 грн – в рахунок погашення відсотків, 300 грн – в рахунок погашення неустойки, 1035 – в рахунок погашення комісії. Проте, частини сплати у розмірі 300 грн та 1035 грн первісним кредитором незаконно було зараховано в якості погашення заборгованості за нарахованою неустойкою та комісією. Тому вважає, що сума боргу за відсотками має бути зменшена на 1035 грн., а тому сума заборгованості за відсотками становить 3852 грн.

У кредитора відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв`язку з тим, що з урахуванням введення воєнного стану 24.02.2022, їх нарахування є незаконним.

В частині позову щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн зазначає про відсутність в матеріалах справи детального опису конкретних дій та робіт, виконаних адвокатом щодо відповідача, а саме: не зазначено які саме процесуальні документи були складені (аналіз матеріалів, підготовка заяви тощо), не вказано кількість часу, витраченого адвокатом на виконання кожної окремої послуги, не наведено розрахунку вартості однієї години роботи адвоката або кожної окремої дії. Разом з цим, вважає, що зазначений розмір витрат є надмірним тягарем для відповідача та неспівмірним, завищеним та таким, що не відповідає критерію розумності, оскільки предмет позову у даній справі є типовою повсякденною діяльністю для ТОВ «Фінпром Маркет», яка спеціалізується на такого роду питаннях, а зазначена категорія справ є мало складною, має сталу уніфіковану практику. На підставі викладених обставин представник відповідача просить відмовити в позові у повному обсязі.

24.09.2026 представник ТОВ «Фінпром Маркет» через «Електронний суд» подав відповідь на відзив, я якому зазначив, що відповідно до пункту 2.2.8. Договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1035.00 грн., а отже нарахування комісії за надання кредиту є правомірним та таким, що повністю відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Вказана комісія прямо передбачена положеннями Договору кредиту, з якими Позичальник був належним чином ознайомлений, погодився при його укладенні та прийняв на себе обов`язок їх виконання.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд може обмежити заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи з власної ініціативи.

Як вбачається з відзиву на позовну заяву, Відповідач планує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., проте на думку позивача зазначені вище витрати у малозначній справі є значно завищеним, оскільки не потребують значної витрати часу. Отже виходячи з вище викладеного, витрати в розмірі 3 000,00 грн. взагалі не підлягають компенсації з огляду на наступне: стороною не доведено факт укладання договору про надання правничої допомоги; стороною не доведено розмір та/або порядок обчислення витрат на надання правничої допомоги; в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують сплату наданих юридичних послуг.

Вважає, що Позивачем у повному обсязі доведено витрати на правничу допомогу, адже до позовної заяви було додано належні та допустимі докази понесення таких витрат, зокрема договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та характер наданих послуг, а також платіжні документи, які свідчать про фактичну сплату відповідної грошової суми.

Отримавши відзив на позовну заяву, представник Позивача подала до суду Заяву про зменшення позовних вимог (в порядку ст. 49 ЦПК України), відповідно до якої Позивач, враховуючи заперечення Відповідача щодо нарахування пені, зменшив розмір позовних вимог на суму пені (11 700 грн) та просив стягнути суму заборгованості за кредитом у розмірі 10 887 грн., з яких 6 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 887 грн. – сума заборгованості за процентами, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 500 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог процесуального закону.

Неявка сторін не перешкоджає проведенню судового засідання відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі – частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» кредитору надано право встановлювати в договорі умову щодо комісії пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а також відносити плату за такі послуги до загальних витрат за споживчим кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 09.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6539442.

Вказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 280336.

Відповідно до п. 2.1 Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк (надалі – «Строк Позики»), шляхом її перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та комісію за надання кредиту.

За умовами Договору сума кредиту – 6 000 грн, строком на 360 днів, процентна ставка (фіксована) – 0,95 % (день).

Згідно довідки про ідентифікацію ОСОБА_1 , з яким укладено Договір № 6539442 від 09.09.2025, останній ідентифікований ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» при укладанні Договору за посередництвом системи BankID НБУ, одноразовий ідентифікатор 28336 був надісланий відповідачу 09.09.2025 о 08:18:46 на електронну пошту.

Згідно довідки ТОВ «Європейська платіжна система» від 03.03.2026 підтверджено прийняття до виконання платіжної інструкції, відповідно до умов договору про переказ коштів № ПВ30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції 09.09.2025 на суму 6 000 грн, отримувач ОСОБА_2 , ЕПЗ № 444111ххххх5588.

Згідно платіжної інструкції ТОВ «Європейська платіжна система» 09.09.2025 перерахувало суму 6 000 грн, отримувач ОСОБА_2 на карту № НОМЕР_1 .

Згідно виписки по рахунку та довідки АТ «Універсал Банк», наданої на виконання ухвали суду від 08.06.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 та 09.09.2025 на карту було зараховано 6 000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 25.02.2026 ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за Договором кредитної лінії (Надійний) № 6539442 від 09.09.2025 у розмірі 22 887 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 700 грн – сума заборгованості за пенею.

25.02.2026 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали Договір факторингу № 25/02/26, згідно якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується прийняти такі Права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (Ціна придбання) за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу, перехід від Клієнта до Фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого Позивач/Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами та скріплений їх печатками реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невід`ємною частиною цього Договору та підтверджує факт переходу від клієнта до Фактора прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 887 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 700 грн – сума заборгованості за пенею.

Таким чином, судом встановлено, що 09.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) № 6539442. Вказаний Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 280336.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало своє зобов`язання за Договором та здійснило переказ грошових коштів на картку, яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 на суму 6 000 грн.

Тобто даний Договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

До Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 додано Реєстр прав вимог, згідно якого вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступає ТОВ «Фінпром маркет» право вимоги заборгованостей до боржників у тому числі і до відповідача в сумі 22 887 грн, з яких: 6 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5 187 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 700 грн – сума заборгованості за пенею.

Договір факторингу та Реєстр прав вимог містить чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та суми заборгованості. Договір факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, є належними та допустимими доказами.

Таким чином, суду надані докази, які підтверджують факт відступлення права грошової вимоги за укладеним 09.09.2025 Договором № 6539442 до ТОВ «Фінпром Маркет».

Тому, суд приходить до висновку, що позивач ТОВ «Фінпром Маркет» має право грошової вимоги до ОСОБА_1 щодо стягнення з нього заборгованості за Кредитним договором № 6539442 від 09.09.2025.

Матеріали справи не містять доказів повного виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми кредиту та сплати процентів ні первісному кредитору, ні позивачу.

Разом з цим, із розрахунку ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 27.02.2026 вбачається, що відповідачем було сплачено на користь первісного кредитора 3045 грн, які останнім було розподілено наступним чином:

1710 грн – в рахунок погашення відсотків;

300 грн – в рахунок погашення неустойки.

1035 грн – в рахунок погашення комісії.

Доводи представника відповідача стосовно того, що частину оплати в розмірі 1035 грн, які були первісним кредитором незаконно зараховані в якості погашення заборгованості за нарахованою комісією, необхідно віднести в рахунок сплати за відсотками, суд не бере до уваги з наступних підстав.

Так, відповідно до пункту 2.2.8. Договору встановлено комісію за надання кредиту в розмірі 17,25% від суми наданого Кредиту, що у грошовому виразі складає 1035 грн.

З аналізу вказаного пункту договору слідує, що кредитним договором передбачено сплату комісії за надання кредиту в розмірі 17,25%, що складає 1035 грн, яка сплачується одноразово у день надання коштів.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, посилання представника відповідача на незаконне зарахування в якості погашення заборгованості за нарахованою комісією у розмірі 1035 грн, суд відхиляє, оскільки розмір і порядок нарахування комісії за надання кредиту було встановлено відповідними умовами кредитного договору, з якими відповідач при укладанні договору був ознайомлений, погодився і зобов`язався неухильно дотримуватись, підписавши кредитний договір. Комісії за надання кредиту є одноразовим платежем, який стягується виключно на етапі ініціювання та видачі кредиту для покриття операційних витрат фінансової установи на формування кредитної справи. Зазначений платіж не має характеру щомісячної плати за управління кредитом чи моніторинг заборгованості, а тому договірна умова не підпадає під ознаки нікчемності.

Так, із розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем було нараховані відсотки у розмірі 6 897 грн, відповідач сплатив проценти у розмірі 1 710 грн., розмір заборгованості по процентам становить 5 187 грн., враховуючи, що відповідачем було сплачено кошти у розмірі 300 грн, то заборгованість по процентам становить 5 187 – 300 = 4887 грн.

Відповідачем ОСОБА_1 не надано доказів погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, тому оскільки відповідач в порушення умов Договору, своєчасно, в порядку та на умовах визначених Договором, кредитні кошти не сплачує, внаслідок чого за ним рахується заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно, суд приходить до висновку, що позовні вимоги (з урахуванням поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог) підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6000 грн. та заборгованість по процентам у розмірі 4 887 грн, а всього у розмірі 10 887 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи містять Договір про надання правової допомоги № 25-08/25/ФП, укладений між ТОВ «Фінпром Маркет» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною від 25.08.2025 та витяг з акту прийому-передачі наданих послуг № 9ФП від 02.03.2026, відповідно до якого адвокатом були надані юридичні послуги у розмірі 4 500,00 грн.

Виходячи з вимог діючого законодавства, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин представником позивача надано суду відповідні документи, які свідчать про понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у даній справі в розмірі 4500 грн. Зазначені витрати документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, ціну позову та значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 3 000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Позовна заява подана в електронній формі та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір підлягає сплаті із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн (3328 грн х 0,8), який сплачено позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.04.2026 № 579946717.1.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 6539442 від 09.09.2025 у розмірі 10 887 (десять тисяч вісімсот вісімдесят сім) гривень, з яких: 6 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 887 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», ЄДРПОУ 43311346, адреса місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.О. Чорна