Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №213/1815/21 — Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1815/21

Номер провадження 1-кп/213/14/26

В И Р О К

Іменем України

13 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання – ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, кримінальне провадження №12021040230000154 від 24.01.2021 року по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Інгулець Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження:

сторони обвинувачення:

прокурора (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,

сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

23.01.2021 приблизно о 19 годині 00 хвилин, в темний час доби, при штучному міському електроосвітленні, по сухому асфальтному покриттю, проїзної частини дороги пр. Перемоги з боку вул. Недєліна в напрямку вул. Каткова в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу рухався технічно справний автомобіль «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, чим порушував п. 2.9 а) ПДР України, згідно якого:

- «2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В цей же час, попереду автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проїзну частину дороги пр. Перемоги, неподалік зупинки громадського транспорту «Проспект Перемоги», на нерегульований пішохідний перехід, позначений дорожнім знаком 5.35.2 "Пішохідний перехід" та дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» Правил дорожнього руху України, видимість яких для водія ОСОБА_3 були необмеженими, вийшла група пішоходів в кількості чотирьох осіб, зокрема серед яких перебувала ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перетинали проїзну частину вказаної дороги справа наліво за напрямком руху автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В ході подальшого руху, водій ОСОБА_3 , мав об`єктивну можливість своєчасно виявити вихід групи пішоходів, серед яких була ОСОБА_6 , на пішохідний перехід та відповідно зменшити швидкість керованого ним автомобіля, або зупинитися, щоб дати їм дорогу, та таким чином безумовно міг уникнути настання ДТП та її наслідків в будь-якому вигляді, але проявив неуважність до дорожньої обстановки та продовжив рух через пішохідний перехід, чим порушив правила безпеки дорожнього руху, а саме вимоги п.п. 1.5., 1.7., 2.3. б), 18.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- «1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху ... не повинні створювати небезпеку … для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

- «1.7. Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи...»

- «2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

... б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, ...»;

- «18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.»

Внаслідок порушення зазначених правил безпеки дорожнього руху, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання події, водій ОСОБА_3 , допустив наїзд керованого ним автомобіля «ВАЗ 2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 . на пішохода ОСОБА_6 , яка була травмована та отримала тілесні ушкодження, у вигляді: відкритого уламкового перелому кісток лівої гомілки зі зміщенням уламків, підшкіряної гематоми верхньої третини лівого стегна, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 483 від 28.04.2021, за своїм характером відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. П.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995.

Таким чином, між порушенням водієм ОСОБА_3 правил безпеки дорожнього руху, в частині виконання вимог п.п. 1.7. та 18.1. Правил дорожнього руху України та настанням наслідків - заподіянні потерпілій ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень є прямий причинний зв`язок.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю підтвердив всі обставини вчинення кримінального правопорушення, які викладені в обвинувальному акті, вину визнав у повному обсязі, просив кримінальне провадження слухати в скороченому порядку. У вчиненому щиро кається, завдану потерпілій шкоду відшкодував та просить у неї вибачення.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердила, що обвинувачений повністю відшкодував їй матеріальну та моральну шкоду і вибачився, жодних претензій до нього не має, тому вважає за можливе не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнається судом винним за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, однак за згодою всіх учасників судового провадження, в силу ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому судом достовірно з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви у добровільності їх позиції.

Крім того, судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином, особу винного, який одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на момент вчинення кримінального правопорушення працював водієм на ПАТ «ІнГЗК» (АТЦ), за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання характеризується посередньо – скарг не надходило, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався, раніше не судимий, вину визнав повністю.

Згідно досудової доповіді уповноваженого органу з питань пробації, ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як середній, ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, також оцінюється, як середній.

Обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченому – щире каяття.

Обставина, яка обтяжує йому покарання – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_3 , а також обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.

При цьому, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_3 без відбування покарання з випробуванням із визначенням іспитового строку, на підставі ст.75 КК України.

Разом з цим, в силу вимог п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, на обвинуваченого слід покласти такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та додатково покласти обов`язок, в силу вимог п.2 ч.3 ст.76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з повним відшкодуванням обвинуваченим ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди потерпілій ОСОБА_6 та відсутністю у останньої претензій до обвинуваченого, заявлений нею цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ

Визнати ОСОБА_3 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не обирати.

Речові докази: автомобіль «ВАЗ 21011 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1977 року випуску, зеленого кольору, та свідоцтво транспортного засобу НОМЕР_2 від 11.08.2006 видане РЕВ 3-го МПВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, згідно якого власником є ОСОБА_9 , проживає: АДРЕСА_3 – повернути за належністю.

Накладний на речові докази арешт – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати за залучення судового експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС для проведення судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-21/15403-ІТ від 17.05.2021 в розмірі 1716,20 грн.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення – залишити без розгляду.

Матеріали кримінального провадження №12021040230000154 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті №213/1815/21 (1-кп/213/14/26).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 376 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_10