Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №178/2785/24
Суддя: Савранський Т. А.
справа № 178/2785/24
№ провадження 1-кп/208/1375/26
ВИРОК
Іменем України
06 жовтня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12024041460000253 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», не одружений, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 та 2015 року народження, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
В ранковий час доби 05.09.2024 року, ОСОБА_4 , з дозволу власника перебував в приміщенні житлового будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_2 , де на столі побачив мобільний телефон марки «iPhone XrRed»
Реалізовуючи свій раптово виниклий протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, Кулініч приблизно о 05.00 годині цього ж дня, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи в умовах воєнного стану, викрав зі столу однієї з житлових кімнат мобільний телефон марки «iPhone XrRed 128 Gb», належний ОСОБА_6 , після чого заховавши майно у свою сумку, залишив житлове приміщення, викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому майнову шкоду в сумі 16 755 гривень 30 копійок.
Приблизно о 08.00 годині 06.09.2024 року, ОСОБА_4 достовірно знаючи, що в багажнику автомобіля ВАЗ 2101 державний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , припаркованого поблизу території домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , наявні інструменти, вирішив їх таємно викрасти.
Реалізовуючи зазначений злочинний умисел, приблизно о 08.10 годині цього ж дня, Кулініч підійшов до зазначеного транспортного засобу, та діючи повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, відчинив багажник та впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з багажнику автомобіля ВАЗ 2101 викрав:
-болгарку марки «DWT» моделі «WS07-125», зеленого кольору, 710W, електрична (провідна), вартість якої становить 1 267 грн.;
-дриль марки «CRAFT» моделі «CPD-13/1050KS», синього кольору, 1050W, електрична (провідна), вартість якої становить 560 грн.;
-компресор автомобільний HD0228 в пластиковому корпусі чорного кольору, вартість якого становить 260 грн.;
-ножний насос СССР, металевий, сіро-синього кольору, вартість якого становить 485 грн.;
-металеву заводну ручку для автомобіля, вартість якого становить 160 грн.;
-металевий свічний ключ, вартість якого становить 100 грн.; ключ для викрутки болтів кріплення колеса автомобіля, вартість якого становить 100 грн.; накидний ключ 17/19, вартість якого становить 30 грн.; манометр, вартість якого становить 50 грн.; рожковий ключ 8/10, вартість якого становить 30 грн.; рожковий ключ 10/12, вартість якого становить 30 грн.; рожковий ключ 13/15, вартість якого становить 30 грн.; три рожкові ключи 19/17, вартість яких становить 90 грн.; рожковий ключ 22/24, вартість якого становить 30 грн.; двоє металевих плоскогубців, вартістю 100 грн., (
що на праві приватної власності належить потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинив останньому майнову шкоду на суму 3 322 гривень.
Заволодівши майном, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд
У судовому засіданні обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів щодо його винуватості, так як свою вину у скоєнні вищезазначеного кримінального правопорушення, обставини його скоєння, визнає у повному обсязі. Ці обставини розуміє вірно, це його добровільна та достеменна позиція. Розуміє, що буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений пояснив суду, що потерпілий ОСОБА_7 його знайомий, підтримує з ним дружні стосунки.
Час та місце події відповідає зазначеним в обвинуваченні. Він перебував у с. Гуляйполе, Кам`янського району Дніпропетровської області. Знаходячись в будинку № 4 по вулиці Привільній, побачив на столі мобільний телефон. Вирішив його викрасти, а гроші витрати на ремонт автомобіля та його заправку. Забравши мобільний телефон, він вирушив до м. Кривого Рогу, де здав викрадений мобільний телефон до ломбарду, отримавши за нього 1 000 гривень. Отримані грошові кошти використав для заправки автомобіля Какуші. 06.09.2024 року, автомобіль Какуші перебував поблизу будинку № 4 по вулиці Привільній. З дозволу Какуші володіючи ключем від транспортного засобу, він з корисливих мотивів викрав з багажнику автомобіля інструменти, після чого продав їх місцевим жителям.
Вину свою визнає повністю та щиро кається у скоєному.
Враховуючи клопотання ОСОБА_8 про недоцільність дослідження у судовому засіданні доказів його винуватості, позицію прокурора, який не заперечував, при з`ясуванні обставин справи та доказів на їх підтвердження, обмежитись допитом обвинуваченого, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, вважаються встановленими в судовому засіданні, не потребують окремого дослідження у ході судового розгляду і це враховується судом при постановленні вироку.
Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та визначеного обсягу доказів на їх підтвердження, керуючись законом, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченого в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його умисні дії вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено
Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, що вчинила злочин, має бути призначено покарання, яке є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.
У справі «Бакланов проти Росії» та у справі «Фрізен проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним»
У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав: «Для того щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи»
Суд, виходячи з принципу справедливості покарання, має застосувати більш суворий вид покарання серед передбачених за скоєний злочин лише тоді, коли менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження скоєння нею нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких корисливих злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2014 та 2015 року народження, є військовослужбовцем, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, скарг за місцем мешкання на останнього не надходило, враховує наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, які його обтяжують.
Потерпіла сторона претензій матеріального характеру до ОСОБА_8 не має. При призначенні покарання просила вирішити це питання на розсуд суду.
Враховуючи викладене, принцип індивідуалізації покарання, позицію державного обвинувачення та потерпілої сторони, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченого можливо шляхом призначення йому покарання у виді позбавлення волі, з встановлення іспитового строку, з покладанням на нього відповідних обов`язків передбачених ст. 76 КК України.
Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.
На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого, попередження вчиненням нових злочинів.
Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов по справі не заявлений.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373-374 КПК України, суд -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України, зобов`язати засудженого протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі:
- компресор автомобільний HD0228, інструкція експлуатації, гарантійний талон, фіскальний чек, ножний металевий насос, болгарка марки «DWT» моделі «WS07-125», дрель марки «Craft» моделі «CPD-13/1050RS», набір металевих інструментів в чохлі, які знаходяться в камері схову речових доказів ВП № 6 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, знявши арешт, повернути потерпілому ОСОБА_6 ;
- мобільний телефон марки «iPhone», назва моделі «iPhoneXr», номер моделі «MRYE2FS/A», серійний номер « НОМЕР_3 », IMEI НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , в корпусі червоного кольору, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_6 , знявши арешт залишити у власника;
- специфікацію до договору фінансового кредиту закладу №KR-3.82727/0.081109, оптичні носії інформації CD-R, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, зберігати при справі.
До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , не обирати.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.
Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua