Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №212/13332/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/13332/26

2/212/8216/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючої судді Швець М. В.; за участі секретаря судового засідання Горб В.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін, без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив таке.

Процесуальні дії у справі.

До суду звернувся представник позивача. Суд виніс ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, задовольнив клопотання позивача про витребування доказів.

В усі судові засідання сторони та/або їх представники не з`явилися. Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошень на офіційному сайті суду; своїм правом взяти участь у розгляді справи судом, подання змагальних документів тощо – не скористався.

Оскільки всі учасники справи не з`явилися, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України наявні підстави для винесення судом заочного рішення. Суд скористався своїм правом, обумовленим ч. 6 ст. 259 ЦПК України, та відклав складання повного тексту рішення.

Позиції сторін.

Позивач заявив про стягнення заборгованості за Договором № 449989-КС-001 від 20.02.2022 року про надання кредиту у загальному розмірі 130 715,87 грн та судових витрат у вигляді судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Позов обґрунтував таким. 20.02.2022 року між сторонами було укладено Договір № 449989-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». За умовами договору відповідач отримав від позичальника ТОВ «Бізнес Позика» грошові кошти у розмірі 50 000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності. ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, надало відповідачу грошові кошти у визначеному договором розмірі шляхом перерахування на банківську картку позичальника. Відповідач належним чином не виконав зобов`язання за Договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в загальному розмірі 130 715,87 гривень, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту – 50 000,00 гривень, суми прострочених платежів за процентами – 73 215,87 грн; суми прострочених платежів за комісією – 7 500,00 грн.

Відповідач своїм правом на участь у справі не скористався, відзиву або інших документів до суду не подавав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Оцінка аргументів сторін та висновки суду.

20 лютого 2022 року о 09:06 год сторони уклали Договір № 449989-КС-001 про надання кредиту (споживчий кредит; електронна форма; далі – договір; а. с. 15-18) шляхом обміну електронними документами (наявні оферта, акцепт, Договір, та паспорт споживчого кредиту підписані з боку відповідача електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а. с. 12-13, 15-22, 25-28). Умовами Кредитного договору передбачено надання кредиту в розмірі 50 000,00 грн на 24 тижні; процентна ставка за кредитом фіксована і становить 0,86645542 % на день; комісія за надання кредиту – 7 500,00 грн; дата повернення кредиту – 07.08.2022. Згідно з п. 3.1. Кредитного договору кредитодавець (позивач) зобов`язався протягом 3 робочих днів з дня укладення договору надати кредит шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок позичальника (відповідача), який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору. Номер електронного платіжного засобу позичальника, зазначений у розділі 8 Кредитного договору: НОМЕР_1 .

20 лютого 2022 року позивач перерахував 50 000,00 грн кредитних коштів на рахунок відповідача в АТ «Акцент-Банк» за реквізитами платіжної картки 5375235109423739, зазначеного в Кредитному договорі, що підтверджується копіями платіжних інструкцій (а. с. 29), а також інформацією про емітовану ОСОБА_2 картку та рухом коштів за рахунком, наданими АТ «Акцент-Банк» на виконання ухвали про витребування доказів.

Як свідчить Розрахунок заборгованості за договором (а. с. 33-44), відповідач кредит не повертав, заборгованість не сплачував.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України (далі за текстом рішення - ЦК) зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач не спростував обставину заборгованості та її розмір, альтернативний розрахунок заборгованості суду не надав.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення суми прострочених платежів за тілом кредиту у розмірі 50 000,00 грн.

Дослідивши Розрахунок заборгованості, суд дійшов висновку про те, що відсотки за договором нараховані правомірно (у період строку кредитування, відповідно до процентної ставки, обумовленої договором), тому підлягають стягненню в розмірі, заявленому позивачем.

Позивач заявив також вимогу про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 7 500,00 грн. Право нарахування комісії за надання кредиту обумовлене, крім самого Договору, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Зазначеною статтею визначено, що комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Інформація про комісії має надаватися споживачу до укладення договору (ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»), що і було зроблено шляхом ознайомлення відповідача з паспортом споживчого кредиту. Відповідно до п. 7.3.1. Договору про надання кредиту підписанням самого Договору позичальник (відповідач) підтвердив, що до укладання Договору отримав від кредитодавця інформацію, передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту тощо.

Нарахування комісії в розмірі 7 500,00 грн за надання кредиту передбачено, як встановив суд, п. 2.5. Кредитного договору, Паспортом споживчого кредиту.

Отже, відповідач був обізнаним з умовою щодо комісії, погодився на цю умову, тому у нього виникло зобов`язання щодо її сплати. Тому вимогу про стягнення комісії суд також задовольняє.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом ст. 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Позивач заявив про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

На підтвердження таких витрат надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026 року, укладений між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс», а також Рахунок-фактуру від 15.05.2026. Розділ 1 «Предмет договору» договору про надання правничої допомоги, містить загальні посилання щодо надання правової допомоги клієнту та здійснення його представництва, натомість не містить посилань на конкретний спір (позов) з визначеним суб`єктом. Акт наданих послуг/виконаних робіт, підписаний сторонами, в матеріалах справи – відсутній.

Отже, надані суду документи на підтвердження надання правової допомоги не містять ідентифікуючих ознак такої допомоги та не дозволяють зробити висновок про те, чи було фактично надано таку правничу допомогу у цій конкретній справі. Суд, оцінюючи підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наданими доказами позивач не довів обставину надання йому послуг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір має бути стягнутий з відповідача у розмірі 2 662,40 грн.

На підставі зазначеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 142, 200, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив таке.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість в розмірі 130 715,87 (сто тридцять тисяч сімсот п`ятнадцять грн 80 коп) гривень, що складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту – 50 000,00 гривень, суми прострочених платежів за процентами – 73 215,87 грн, суми прострочених платежів за комісією – 7 500,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

У задоволенні вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано безпосередньо до Покровського районного суду міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ: 41084239, юридична адреса: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ; останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 13 жовтня 2026 року.

Суддя: М. В. Швець