Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №212/9718/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/9718/26

2/212/6479/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2026 року позивач Комунальне підприємство «Кривбасводоканал» (далі – позивач, КП «Кривбасводоканал») звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі- відповідачі) в якому просив стягнути солідарно з останніх заборгованість по оплаті за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 63 575,45 гривень, заборгованість по абонентській платі за період з 01 грудня 2025 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 154,72 гривень, 3% річних у розмірі 790,09 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 2 962,22 гривень, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є постачальником послуг з питного водопостачання та водовідведення за адресою реєстрації відповідачів: АДРЕСА_1 . На зазначену адресу реєстрації відповідачів відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . Відповідачі є споживачами послуг позивача, та на них покладено обов`язок своєчасно вносити плату за спожиті послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Зазначив, що 01 березня 2022 року на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» було опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Також з 01.04.2022 було введено плату за абонентське обслуговування. Зазначив, що у квартирі відповідачів відсутній встановлений та зареєстрований належним чином засіб обліку води, тому нарахування здійснюється за нормативами питного водопостачання, водоспоживання та водовідведення населення м. Кривого Рогу на кожну зареєстровану особу. Також зазначив, що відповідачі не надавали КП «Кривбасводоканал» документи, що підтверджують тимчасову відсутність споживачів ( понад 30 днів) за вказаною адресою, та не зверталися з заявою про опломбування запірних вентилів у будинку. Позивач виконав свої обов`язки, надавав послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак відповідачі не здійснюють оплату за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 63 575,45 гривень, заборгованість по абонентській платі за період з 01 грудня 2025 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 154,72 гривень. Також у зв`язку з порушенням відповідачами зобов`язання позивачем за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2026 року нараховано 3% річних у розмірі 790,09 гривень, втрати від інфляції у розмірі 2 962,22 гривень. Оскільки відповідачі не здійснюють оплату за отримані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, позивач змушений звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 24 червня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02 липня 2026 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 21 липня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) учасників справи, роз`яснено сторонам їх право, порядок та строки на подачу заяв по суті справи.

05 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду відзив на позов в якому просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. У відзиві зазначила, що жодного письмового договору, укладеного у відповідності до норм чинного законодавства між відповідачами та позивачем не існує, позивачем не було запропоновано відповідачам укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, відповідно до умов типового договору. Також зазначила, що позивач тривалий час відмовляється встановлювати прилад обліку, проводить розрахунок відповідно до кількості зареєстрованих осіб незважаючи на те, що у квартирі за якою позивач просить стягнути заборгованість проживає тільки відповідач ОСОБА_1 , на прохання щодо встановлення лічильника позивач не реагує. Крім того зазначила, що відповідно до акту непроживання від 03.08.2026 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 з березня 2016 року фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , і зазначені обставини неодноразово доводилися до відома позивача, проте за весь період позивачем було надано лише одну відповідь від 05.10.2023 згідно якої у перерахунку відмовлено, рекомендовано встановити прилад обліку, однак у зв`язку з наявністю заборгованості позивач відмовляється встановлювати лічильник. Крім того зазначила, що відповідно до плану квартири (технічного паспорту) місця водопостачання у квартирі відсутні. Також зазначила, що позивачем пропущений строк позовної давності оскільки позивач звернувся до суду із позовом23.06.2026, у зв`язку з чим позовна давність спливла за позовними вимогами з 01.12.2021 по 23.06.2023, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині. Також зазначила, що заборгованість нарахована на осіб, які фактично не проживали за спірною адресою підлягає перерахунку.

08 вересня 2026 року, через систему «Електронний суд», представник позивача подала до суду додаткові пояснення в яких просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначила, що положеннями ч.2 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»). Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. 01.05.2021р. набрав чинності Закон України від 03.12.2020р. №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі – Закон №1060) яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги» (який є спеціальним нормативно-правовим актом), Закону України від 22.06.2017р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та ряду інших законів України. Так Законом №1060 внесено зміни до організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання. Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги . 01 березня 2022 року на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» було опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування. Таким чином з 01.04.2022 року діє публічний типовий індивідуальний договір про надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (зі змінами від 02.03.2024р. та 01.12.2025р.). Відповідно до п.п.3 п. 40 Типового індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.2022 року, споживач зобов`язаний оплачувати надані послуги за цінами/ тарифами встановленими відповідно до законодавства, вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором. Зазначила, що Відповідачі жодного разу не зверталися до КП «Кривбасводоканал» з відмовою щодо отримання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Тобто послуги з централізованого водопостачання за адресою АДРЕСА_1 КП «Кривбасводоканал» надає згідно публічного типового індивідуального договору про надання послуг централізованого постачання та централізованого водовідведення. КП «Кривбасводоканал» виконуючи свої обов`язки, надавало та надає послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення однак з боку Відповідачів має місце порушення зобов`язання в частині своєчасної оплати за надані Позивачем послуги. Також зазначила, що Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 будучи зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 , але проживаючи за іншою адресою, не зверталися до КП «Кривбасводоканал» на виконання свого обов`язку, передбаченого п.11 ч.2 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» з повідомленням про зміну свого фактичного місця проживання та заявою про припинення у зв`язку із цим нарахувань за послуги централізованого водопостачання та водовідведення на підставі п.6 ч.1 ст.7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги». Жодної інформації, в тому числі, документально підтвердженої, про не проживання за місцем реєстрації та інформацію про фактичну кількість осіб, які проживають у квартирі, Відповідачі до КП «Кривбасводоканал» не надавали. Тобто у КП «Кривбасводоканал» були відсутні правові підстави не здійснювати нарахування за надані послуги водопостачання. Чинним законодавством передбачена чітка процедура для звільнення споживача від сплати послуг у разі тимчасової відсутності, яка не була дотримана Відповідачами, тобто зазначеним вище порядком не передбачено здійснення «перерахування», «списання» чи «звільнення від сплати раніше нарахованих коштів» за отриманні послуги, а лише визначений механізм для звільнення від сплати послуг в період тимчасової відсутності. Щодо застосування строку позовної давності зазначила, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості, що утворилась за адресою: АДРЕСА_1 на момент подання позовної заяви не сплив, законодавчі підстави для застосування строку позовної давності відсутні, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами КМУ) установлено з 12.03.2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.30.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої короновірусом SARS-CoV-2. Крім того, п. 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Ухвалою суду від 09 вересня 2026 року розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відкладено на 28 вересня 2026 року.

24 вересня 2026 року відповідач ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення в яких просила відмовити у задоволенні позову, зазначила, що твердження позивача про те, що відповідачі не зверталися у визначеному чинним законодавством порядку із заявою про необхідність припинення нарахувань або повідомлень про зміну фактичного місця проживання не відповідають дійсності, оскільки Акт про не проживання підтверджує відсутність відповідачів за місцем реєстрації. Крім того зазначила, що відсутність точок водопостачання значно впливає на обсяги споживання. Також зазначила, що відповідачі зверталися до позивача щодо встановлення та опломбування приладу обліку, однак у зв`язку з наявною заборгованістю у встановленні та опломбуванні лічильника було відмовлено.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 правом подання відзиву на позов не скористались, жодних клопотань, заяв по суті справи не подавали.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 з 13.02.2001, 23.01.2008, 19.01.1993, відповідно (а.с.36,37,38).

Матеріалами справи підтверджено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває на обслуговуванні у Комунального підприємства «Кривбасводоканал», на яку відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 на послуги з водопостачання та водовідведення, абонентського обслуговування.

Враховуючи, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тому відповідачі, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» є споживачами житлово-комунальних послуг, що надаються позивачем.

01 травня 2021 року набрав чинності Закон України від 03.12.2020р. №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» (далі Закон №1060) яким внесено зміни, зокрема, до Закону України від 09.11.2017р. №2189 «Про житлово-комунальні послуги», Закону України від 22.06.2017 р. №2119 «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та ряду інших законів України. Так Законом №1060 внесено зміни до організації моделі договірних відносин, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.

Відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків/співвласниками багатоквартирних будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Форма Договору між споживачем (мешканцем) та виконавцем послуг (КП «Кривбасводоканал») є публічною офертою, тобто фактично діє за замовчуванням, якщо Споживач офіційно не відмовився від надання послуги холодного водопостачання та водовідведення.

01 березня 2022 року на офіційному веб-сайті КП «Кривбасводоканал» було опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Доказів того, що протягом 30 днів з опублікування вказаного договору відповідачами були вчинені дії, щодо відмови від комунальних послуг з водопостачання та водовідведення або здійснено відключення від них матеріали справи не містять.

З огляду на наведене суд приходить до висновку, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі публічного договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Положеннями ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема: послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальним споживачем є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону (ч.1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до п. 34 Правил №690 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуг з обслуговуванням внутрішньо будинкових систем складається з: плати за послуги, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затверджених уповноваженим органом тарифів та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідних послуг, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 22ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон № 1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Згідно зі ст. 5 Закону № 2189-VIII позивач надає послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме - надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої та другої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 7 Закону № 2189-VIII, споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.

Також п. 45 Постанови 690 передбачено, що споживач має право 7) на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови документального підтвердження відповідно до умов договору. Ідентична норма міститься у Типовому індивідуальному договорі.

Пунктом 50 тієї ж Постанови визначений обов`язок Виконавця (Відповідача) 8) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором.

Положенням ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до положень п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.

Згідно пп. 3 п. 28 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правил № 690), споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору.

Отже, за змістом наведених спеціальних норм вбачається, що звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із долученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.

Доказів того, що відповідачі зверталися до КП «Кривбасводоканал» з заявами про проживання не за місцем реєстрації і проведенням перерахунку починаючи з 01.12.2021 по 30.04.2026 матеріали справи не містять.

Акт про не проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за місцем реєстрації, доданий відповідачем ОСОБА_1 до відзиву на позов, датований 03.08.2026, не може прийнятий судом як належний доказ звернення до позивача, оскільки такий складений після звернення позивача із позовом до суду, та під час перебування цивільної справи на розгляді у суді, і доказів подання такого до позивача суду не надано.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_1 про звернення до позивача із повідомленням про не проживання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 за адресою реєстрації, та проведення перерахунку заборгованості, суд зазначає, що згідно відповіді КП «Кривбасводоканал» від 24.10.2023 встановлено, що ОСОБА_3 у 2023 році зверталася до позивача саме з питанням щодо скасування судового наказу №212/4496/21.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про недотримання відповідачами процедури повідомлення виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із долученням відповідного документа, що підтверджує такий факт.

Так, відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, Комунальним підприємством «Кривбасводоканал» щомісячно здійснюється централізоване постачання питної води до житла відповідачів. Дану обставину не спростовано відповідачами.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2026 року, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 30 квітня 2026 року становить 63 575,45 гривень, заборгованість за абонентське обслуговування за період з 01 грудня 2025 року по 30 квітня 2026 року становить 154,72 гривень (а.с. 8).

Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачами не надано.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Дослідивши розрахунок заборгованості, розрахунки сум компенсації за інфляцію та 3% річних, суд дійшов висновку про підтвердження факту наявності заборгованості відповідачів по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01 грудня 2021 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 63575,45 гривень, по оплаті абонентської плати за період з 01 грудня 2025 року по 30 квітня 2026 року у розмірі 154,72 гривень, а також погоджується із розрахунком інфляційних втрат в сумі 2962,22 гривень, та 3% річних в сумі 790,09 гривень.

У поданому до суду відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 зазначила про застосування строку позовної давності.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин.

Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.

Отже, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п.19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-IX від 08 листопада 2023 року) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України» Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із вимогами, що виникли з 01 грудня 2021 року, що свідчить про дотримання позивачем позовної давності при зверненні до суду з даним позовом, а отже заява відповідача ОСОБА_1 щодо застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по оплаті послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 63 575,45 гривень, заборгованості з абонентської плати у розмірі 154,72 гривень, , інфляційні витрати у розмірі 2 962,22 гривень, 3 % річних у розмірі 790,09 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі по 1 109,34 гривень, з кожного.

Керуючись ст. 4, 12-13, 76, 81, 82, 89, 133, 139, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Комунального підприємства «Кривбасводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 63 575,45 гривень, заборгованості з абонентської плати у розмірі 154,72 гривень, , інфляційні витрати у розмірі 2 962,22 гривень, 3 % річних у розмірі 790,09 гривень, а всього 67 482 (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» судовий збір в розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» судовий збір в розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Кривбасводоканал» судовий збір в розмірі 1 109 (одна тисяча сто дев`ять) гривень 34 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», ЄДРПОУ 03341316, місцезнаходження юридичної особи: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, 6а.

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 02 жовтня 2026 року.

Суддя: О. В. Колочко