Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №201/13187/26 — Соборний районний суд міста Дніпра

Справа № 201/13187/26

Провадження № 2-а/201/118/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Соборного районного суду міста Дніпра Демидова С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Соборного районного суду міста Дніпра 31 серпня 2026 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач просив суд:

-Скасувати Постанову № R705960, винесену 17 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу.

-Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування доводів позову позивач посилається на те що 17 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 щодо ОСОБА_1 було винесено постанову № R705960 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - оскаржувана постанова), якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000 грн.

З даною постановою позивач не погоджується, оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови сплив трьохмісячний строк, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення, - що є самостійною та безумовною підставою для скасування постанови і закриття провадження.

Окрім того в його діях відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, оскільки останній має чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та не підлягає призову.

Він не ухилявся від виконання військового обов`язку: своєчасно уточнив облікові дані, а про причини неприбуття повідомив територіальний центр.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно з оскаржуваною постановою правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_1 нібито не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці. Як вбачається з матеріалів, повістка № 5955833 передбачала явку 26.12.2025. Саме ця дата є днем, з якого відповідач пов`язує вчинення правопорушення. Таким чином, трьохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення, встановлений частиною дев`ятою статті 38 КУпАП, сплив 26.03.2026 року. Оскаржувана постанова винесена 17.08.2026 року - тобто зі значним пропуском строку, встановленого частиною дев`ятою статті 38 КУпАП. Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови (17.08.2026) провадження підлягало закриттю у зв`язку із закінченням строку накладення стягнення, а сама постанова не могла бути винесена, що свідчить про її незаконність.

05 січня 2026 року через електронний кабінет призовника він своєчасно уточнив свої облікові дані, військовозобов`язаного, резервіста («Резерв+»), що прямо передбачено частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як належний спосіб виконання відповідного обов`язку. Отже, обов`язок, з невиконанням якого відповідач пов`язує правопорушення, ним виконано.

Більше того, мета виклику, зазначена у повістці, - «для уточнення даних» - на момент виклику вже була об`єктивно досягнута.

Вимога «прибути для уточнення даних», які вже уточнені особою та наявні в органі військового обліку, є беззмістовною та не має правомірної мети.

Повістку № 5955833 йому фактично не було вручено оскільки поштове повідомлення до відповідача повернулося з відміткою «адресат відсутній».

Належних доказів його особистого оповіщення про виклик 26.12.2025 матеріали справи не містять.

Щодо поданої заяви в порядку статті 279-9 КУпАП зазначив, що оскаржувана постанова винесена в порядку статті 279-9 КУпАП - на підставі поданої ОСОБА_1 через електронний кабінет застосунку Резерв+ заяви про згоду на притягнення до відповідальності за його відсутності. Проте подання такої заяви не позбавляє його права на оскарження постанови (стаття 287 КУпАП) та не звільняє посадову особу від обов`язку, встановленого частиною другою статті 279-9 та статтею 280 КУпАП, - винести постанову з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП, тобто перевіривши, зокрема, чи не сплили строки накладення стягнення (стаття 38 КУпАП) та чи наявні обставини, що виключають провадження (стаття 247 КУпАП).

Подання такої заяви було зумовлене необхідністю отримати оформлений акт (постанову), який можливо оскаржити, оскільки до її винесення предмет судового оскарження був відсутній.

Визнання у заяві не оспорювання порушення не має наслідком неможливості подальшого судового оскарження постанови та не підтверджує наявності події і складу правопорушення за наведених вище обставин.

Крім того, часткова сплата штрафу (у розмірі 50 відсотків) не свідчить про визнання правомірності постанови та не позбавляє права на її оскарження. Така сплата здійснена з метою уникнення стягнення штрафу в подвійному розмірі в порядку примусового виконання до вирішення спору судом і не може тлумачитися як відмова від права на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року указану позовну заяву передано для розгляду судді Демидовій С.О.

Ухвалою судді від 04 вересня 2026 року позовну заяву у зв`язку з виявленими недоліками було залишено без руху.

Після усунення виявлених судом недоліків 15 вересня 2026 року ухвалою судді провадження у справі було відкрито.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань про проведення судового засідання та наявність достатніх доказів для розгляду справи, суд вбачає можливим розглянути справу без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

28 вересня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити в її задоволенні з наступних підстав.

Так згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів, ОСОБА_1 не прибув за викликом до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, про неможливість з?явитися будь-яким зручним способом до ТЦК та СП не повідомив, чим порушив пункт 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

17 серпня 2026 року о 09:36:23 ОСОБА_1 в додатку «Резервт» (особисто підписав заяву, в порядку статті 279-9 КУпАП про визнання порушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису. Саме ця заява стала підставою для винесення 17 серпня 2026 року оскаржуваної постанови № R705960 про накладення адміністративного стягнення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП у виді мінімального розміру штрафу - одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до положень статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління та регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов?язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов?язаними Служби зовнішньої розвідки України), якщо особа подала відповідну заяву, в якій вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов?язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення. Положення цієї частини не застосовуються ….. також правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, У випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.

У разі якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене статтями 210, 210 цього Кодексу, винесена в порядку, передбаченому статтею 279 9 цього Кодексу, та особа протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною (положення статті 3003 КУпАП).

За результатами розгляду адміністративного матеріалу рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене постановою № R705960 від 17.08.2026, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі одної тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Це мінімальний штраф, що знаходиться в межах санкції, яка була чинна на день складання протоколу та накладення стягнення.

Таким чином, позивач свідомо самостійно підписав в додатку «Резерв+», який являється електронним кабінетом призовника, військовозобов?язаного та резервіста, заява про згоду на притягнення до адміністративної відповідальності керівником ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно пункту 45 Положення про Державний вебпортал електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 2024 р. № 879 (із змінами) зазначено, що електронний кабінет призовника, військовозобов?язаного, резервіста функціонує у формі персоніфікованої веб-сторінки та/або мобільного додатка "Резерв+" та призначений для надання та отримання інформації про персональні та службові дані суб?єкта отримання послуг, уточнення облікових даних, подання заяви (звернення, запиту) та інших документів на реєстрацію в системі електронної черги, а також отримання інших електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони.

Починаючи з 26 серпня 2025 власником Порталу та виключних майнових прав інтелектуальної власності на його програмні засоби є держава в особі Міноборони.

Таким чином, щодо коректності функціоналу мобільного додатку який з 26 серпня 2025 року являється кабінетом призовника, військовозобов?язаного та резервіста, позивач може звернутися до Міністерства оборони України.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов?язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (пункт 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 N? 154 (із змінами)).

Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

У статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Відповідно до положень статті 28 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» єдиноначальність є одним із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України.

ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до пункту 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (із змінами) у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 діяв та продовжує діяти в порядок і спосіб, визначений Конституцією, чинними нормативно-правовими актами і керівними документами.

Окрім того зазначили, що рішенням Соборного районного суду міста Дніпра від 07 липня 2026 року справа 201/6088/26 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування тимчасового обмеження особи у праві керування транспортними засобами під час мобілізації застосовано до ОСОБА_1 , тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами під час мобілізації на строк до виконання ОСОБА_1 вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання обов`язку військовозобов`язаним, резервістом від 30 березня 2026 року № 29/8/2044 або до відкликання вказаної вимоги ІНФОРМАЦІЯ_4 саме через не прибуття його за повісткою № 5955833. Наразі на вказане рішення представником ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу .

12 жовтня 2026 року представником позивача подано відповідь а відзив в яких підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до застосунку Резерв + має відстрочку до 01 серпня 2026 року тип відстрочки п. 2 ч. 3 с. 23, дата уточнення даних 05 січня 2026 року

16 грудня 2025р. відповідачем було сформовано повістку № 5955833 про виклик позивача на 26 грудня 2025р. для уточнення даних, яку направлено рекомендованим листом з описом вкладення за адресою його реєстрації. Поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній» 27 грудня 2025р.

17 серпня 2026 року о 09:36:23 Алмамедов в додатку Резерв+ особисто підписав в порядку ст. 279-9 КУпАП про визнання порушення та надав згоду на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

17 серпня 2026 року начальником ОСОБА_2 винесено постанову № R705960 по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відповідно до якої за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону , мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

17 серпня 2026 року ОСОБА_1 сплатив адміністративний штраф у розмірі 8 500 грн.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядаючи справи про адміністративне правопорушення від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з метою своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, повинні, крім іншого, вирішити питання визначені ст. 278 КУпАП, а саме: чи належить згідно з ст. 235 КУпАП до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол згідно з ст. 256 КУпАП та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи згідно зі ст. 277-2 КУпАП, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. При розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Статтею 279-9 КУпАП передбачений особливий порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву. Зокрема, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

17 серпня 2026 року позивач через електронний кабінет подав підписану кваліфікованим електронним підписом заяву такого змісту: «Повідомляю, що мною допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги зазначеного законодавства… Факт вчинення мною адміністративного правопорушення визнаю та надаю згоду на притягнення мене до адміністративної відповідальності за моєї відсутності».

Дата та час накладення електронного підпису 09:36:23 17 серпня 2026 року

17 серпня 2026 року ОСОБА_2 винесено постанову № R705960.

У постанові зазначено, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Позивача притягнуто до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Водночас у постанові не зазначені дата вчинення правопорушення, дата його виявлення та обставини, на підставі яких відповідач перевірив дотримання строку накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина друга статті 77 КАС України покладає обов`язок доказування правомірності свого рішення на суб`єкта владних повноважень.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є військовозовов`язаним та має відстрочку до 01 серпня 2026 року.

16.12.2025р. відповідачем було сформовано повістку № 5955833 про виклик позивача на 26.12.2025р. для уточнення даних, проте доказів що позивач отримав вказану повістку суду надано не було, натомість як зазначив відповідач поштове відправлення було повернуто оператором поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній» 27 грудня 2025р.

Позивачем самостійно 05 січня 2026 року уточнив свої данні в застосунку Резерв +.

17 серпня 2016 року позивачем подано заяву про визнання своєї вини у скоєному адміністративному правопорушенні .

Встановлені судом обставини підтверджують обізнаність позивача про виклик його до ТЦК, що підтверджується заявою направленою позивачем на адресу відповідача в електронний спосіб. Відповідно до заяви поданої в порядку ст. 279-9 КУпАП, позивач визнав вчинене ним адміністративне правопорушення та надав згоду на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Заява позивача підписана його кваліфікованим електронним підписом, тому суд не встановив підстав сумніватися в її належності позивачу.

Постанову винесено протягом трьох днів після надходження заяви, що відповідає процедурі, встановленій статтею 277 КУпАП.

Водночас стаття 279-9 КУпАП регулює спрощений порядок розгляду справи, але не передбачає поновлення, продовження або переривання строків накладення адміністративного стягнення.

Визнання особою факту порушення не може розглядатися як відмова від застосування імперативних положень статей 38 та 247 КУпАП. Особа не може своєю заявою надати суб`єкту владних повноважень компетенцію, яка припинилася внаслідок закінчення встановленого законом строку.

Тому заява від 17 серпня 2026 року підтверджує факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, але не усуває обов`язку відповідача перевірити, чи не закінчився строк накладення стягнення.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП встановлено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Згідно ч. 9 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відтак, за змістом ст. 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.

КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, тобто порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу, зокрема, неприбуття за викликом до відповідного ТЦК та СП, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом невчинення дій до визначеної дати та часу.

Також, суд зазначає, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому, день виявлення адміністративного правопорушення не тотожний дню складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах №461/1393/16-а від 21 листопада 2019 року та №149/2498/17 від 28 лютого 2019 року.

Позивача було викликано до ТЦК на 26 грудня 2025 року, проте останній не з`явився, таким чином строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив 26 березня 2026 року.

Однак, спірна постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 210-1 КУпАП прийнята 17 серпня 2026 року, тобто поза межами тримісячного строку, передбаченого ч.9 ст. 38 КУпАП.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

За таких умов, суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП, у зв`язку з чим провадження в адміністративній справі підлягало закриттю на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Отже, суд вважає, що наявні підстави для скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст.ст. 5, 6, 18, 77, 139 246, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Постанову № R705960, винесену 17 серпня 2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у вигляді штрафу скасувати, а провадження по справі закрити.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених статтею 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.О. Демидова