Вирок від 13 жовтня 2026 р. у справі №175/7492/26 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №175/7492/26

Суддя: Качаленко Є. В.

Номер справи 175/7492/26

Номер провадження 1-кп/175/605/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12025052390001772 від 18.12.2025, з обвинувальним актом відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Краматорськ Донецької області, громадянин України, освіта середня, не одружений, офіційно непрацевлаштований, зареєстрований АДРЕСА_1 , проживає АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) 18.05.2017 Краматорським міським судом Донецької області за ч.2 ст.121 КК України до 9 років позбавлення волі, звільнений 30.04.2024 по відбуттю покарання;

2) 04.04.2025 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду, до відбуття покарання не приступив,

обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Приблизно в середині січня 2026 року, близько 10:00 години ОСОБА_4 , будучи особою засудженою протягом року за ст. 309 КК України, діючи умисно, перебуваючи у місті Краматорськ Донецької області, проходячи поблизу автозаправної станції «Протех», розташованої по вул. Розірваних кайданів, на узбіччі дороги виявив один зіп-пакет із порошкоподібною речовиною. Усвідомлюючи, що вказана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «РVР» (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), та маючи умисел на її незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту, ОСОБА_4 підняв вказаний пакет, тим самим незаконно придбав зазначену психотропну речовину. У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, переніс вказану психотропну речовину за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , де частину речовини пересипав з первинного зіп-пакета до паперового згортка. У подальшому залишок речовини у зіп-пакеті та частину речовини у паперовому згортку з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «РVР» він зберігав за місцем свого мешкання за адресою АДРЕСА_2 , у приміщенні кухні на столі, для особистого вживання.

28.01.2026 в період часу з 10:30 по 11:12 під час проведення обшуку приміщення будинку за адресою АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_4 , у приміщенні домоволодіння, а саме в кухні на столі, виявлено та вилучено паперовий згорток та полімерний зіп-пакет, в яких знаходились речовини, а саме: рідина масою 4,0479 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (І-феніл-2- піролідин- 1-іл-пентан- 1-он), маса РVР становить 0,8217 г, та кристалічна речовина масою 0,1735 г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - РVР (1-феніл-2-піролідин- 1-іл-пентан-1-он), маса РVР становить 0,1377 г, загальна маса РVР становить 0,9594 г, яку ОСОБА_4 , діючи умисно, незаконно придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту, будучи особою засудженою протягом року за ст. 309 КК України.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинені протягом року після засудження за цією статтею.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, сторони провадження не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особу обвинуваченого, обтяжують та пом`якшують покарання, підтверджують витрати та зберігання речових доказів, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, визнав повністю та пояснив, що знайшов біля заправки зіппакет з психотропною речовиною, забрав собі, приніс додому для подальшого вживання. Тоді ж у січні вдома поліцейські провели обшук і він добровільно видав цю психотропну речовину. Шкодує про вчинене, звернувся за лікуванням. Просив суворо не карати.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості про особу винного, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий, востаннє за вчинення кримінального проступку за ч.1 ст.309 КК, покарання не відбув, на шлях виправлення не став, офіційно непрацевлаштований, має постійне місце мешкання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, які обтяжують відповідальність, не інкриміновано..

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином, беручи до уваги відомості про його особу та поведінку, вважає за необхідне призначити покарання за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі.

04.04.2025 Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до 1 року пробаційного нагляду. Згідно відповіді відділу №12 філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській, Донецькій, Луганській та Херсонській областях вирок на виконання не надходив. Відтак, до відбуття покарання за попереднім вироком ОСОБА_4 не приступив.

Оскільки засуджений після постановлення попереднього вироку від 04.04.2025, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд, на підставі ч.1 ст.71 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань на підставі ст.72 менш суворий вид покарання (пробаційний нагляд) слід перевести в більш суворий вид виходячи з співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду, тобто 1 року пробаційного нагляду відповідає 6 місяців позбавлення волі.

Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід суд не визначав, наразі відсутні клопотання про обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.04.2025, перевівши згідно ст.72 КК України менш суворий вид покарання пробаційний нагляд в більш суворий вид - позбавлення волі, та визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного затримання на виконання вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: рідину масою 3,9255г в шприці, порошкоподібну речовину (отриману в результаті пробопідготовки) масою 0,1435г, яка містить психотропну речовину PVP, з пакуванням, яка зберігається в кімнаті речових доказів Краматорського РУП - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3119 (три тисячі сто дев`ятнадцять) гривень 90 коп.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду, і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua