Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №209/227/26 — Дніпровський районний суд міста Кам’янського

Справа № 209/227/26

Провадження № 2-о/209/36/26

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2026 року Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого - судді Юрченко Я.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Гонян Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Пономарьовим Анатолієм Анатолійовичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) МВС України про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду міста Кам`янського 23.01.2026 року, надійшла вищезазначена заява ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Пономарьовим А.А., в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в зоні бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Позиція заявника

В обґрунтування своїх вимог, заявник, в особі свого представника посилається на те, що ОСОБА_1 є донькою безвісті зниклого військовослужбовця ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У 2024 році ОСОБА_6 був призваний по мобілізації відповідно до Указу Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію».

Відповідно до сповіщення сім`ї № 1086 від 03.08.2024р., виданого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_7 , солдат ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мужньо виконавши свій військовий обов`язок в бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу н.п. Нью-Йорк, Бахмутського району Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_4 , зник безвісти.

З 05.06.2024 року ОСОБА_6 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , а згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 28.07.2024 року № 212 військовослужбовця ОСОБА_6 , призваного за мобілізацією, який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 28 липня 2024 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України.

Відповідно до бойового наказу командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 № 1407/1 від 14.07.2024 року, стрілець-помічник гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядовий ОСОБА_6 , разом з іншими військовослужбовцями тримали оборону на позиції «ГЕНА» (багатоквартирний будинок в н.п. Нью-Йорк). 01.08.2024 року близько о 07:46 - 08:23 внаслідок обстрілу противником СП «Гена» з використанням 120 мм міномету в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області рядовий ОСОБА_6 отримав поранення несумісні з життям, перебуваючи у засобах індивідуального захисту (бронежилет, шолом).

За фактом зникнення безвісті солдата ОСОБА_6 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2024 року № 4866 «Про призначення службового розслідування за фактом зникнення безвісті рядового ОСОБА_6 » було призначено службове розслідування для встановлення обставин зникнення солдата ОСОБА_6 .. Відповідно до наказу, в частині було проведено службове розслідування за результатами якого було складено акт службового розслідування.

Під час проведення службового розслідування та аналізу наявної інформації було встановлено, що тіло солдата перебуває на позиції, в н.п. Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області. Відповідно до показів свідка молодшого сержанта ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_6 , внаслідок влучання авіаційної бомби отримав поранення несумісне з життям, що підтверджується відповідними поясненнями. Також згідно з Актом службового розслідування на момент зникнення безвісти ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння не виявлено, ознаки кримінального чи адміністративного правопорушення відсутні, ознаки навмисного спричинення собі тілесних ушкоджень відсутні. Достовірні та допустимі докази перебування ОСОБА_6 у полоні збройних формувань держави-агресора на даний час відсутні.

На теперішній час тіло військового залишається на позиції і винести його неможливо через те, що позиція контролюється ворогом. Інтенсивність та характер бойових дій у зазначеному районі унеможливлювали будь-які дії щодо евакуації або безпечного транспортування тіла на підконтрольну Україні територію. Згідно з переліком територій, на яких ведуться бойові дії або які є тимчасово окупованими російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309 (із змінами), селище Нью-Йорк Бахмутського району визначено як тимчасово окуповану територію.

Таким чином, оскільки тіло солдата ОСОБА_6 забрати неможливо, через обставини, що склалися, його обліковано як зниклого безвісті за особливих обставин. Станом на сьогодні з вищевказаних подій минуло майже півтора роки, будь-яких відомостей про місцезнаходження тіла солдата ОСОБА_6 немає.

Враховуючи вищенаведені обставини, наявні обґрунтовані припущення про настання смерті ОСОБА_6 в результаті загибелі під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України у складі військової частини НОМЕР_1 , при цьому заявниця зазначає про те, що встановлення факту смерті її батька ОСОБА_6 є необхідним для виникнення її особистих та майнових прав щодо отримання одноразової грошової допомоги, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України, а також для реалізації її спадкових та соціальних прав, однак Кам`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Головного територіального управління юстиції заявниці було відмовлено від 19.12.2025 року в наданні свідоцтва про смерть ОСОБА_6 з огляду на відсутність документів, передбачених законодавством, у зв`язку з чим вона наразі позбавлена можливості отримати свідоцтво про смерть батька в загальному порядку, оскільки державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою, рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою, тому відповідно вона вимушена звернутися до суду із цією заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_6 ..

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 січня 2026 року вказана заява передана для розгляду судді Юрченко Я.О. (а.с. 52).

Ухвалою судді від 30 січня 2026 року вищезазначену заяву було залишено без руху та роз`яснено заявнику про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки у строк, що не перевищує десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали (а.с.53).

На виконання вищезазначеної ухвали представником заявника ОСОБА_9 10.02.2026 року (вх. № 2207) через підсистему «Електронний суд» до суду подана заява про усунення недоліків заяви (а.с.56-59).

Ухвалою судді від 16 лютого 2026 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження та призначено до розгляду. Цією ж ухвалою до участі у справі як заінтересованих осіб залучено ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України й Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) (а.с.61).

27.07.2026 року уповноваженою особою Міністерства оборони України Лукашовим Р.С. через підсистему «Електронний суд» за вх. 18177 до суду скеровані письмові пояснення, відповідно до яких просив суд провести розгляд справи без участі представника та прийняти законне та обґрунтоване рішення. Зазначає, що метою встановлення факту смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є державна реєстрація його смерті в органах ДРАЦС для подальшого оформлення спадщини та отримання членами сім`ї одноразової грошової допомоги. Посилаючись на норми ст. 49 ЦК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 12, 13, 81, 293, 294 ЦПК України та сталу практику Верховного Суду, представник наголошує, що окреме провадження спрямоване на встановлення фактів за відсутності спору, а судове доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За правовим висновком Верховного Суду, у разі відсутності безпосередніх і беззаперечних доказів загибелі військовослужбовця під час бою, належним і законним способом судового захисту є оголошення особи померлою в порядку ст. 46 ЦК України (що можливо після спливу 6 місяців від дня події), а не встановлення факту її смерті (ст. 317 ЦПК України). За відсутності прямих доказів загибелі ОСОБА_6 подання цієї заяви є передчасним (а.с.164-166).

Представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Пономарьовим А.А. 06.10.2026 року через канцелярію суду за вх. 25985 подано заяву щодо розгляду справи за відсутності заявника та представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.190).

Заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 кожен окремо та разом, в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду подали відповідні клопотання про розгляд справи за їх відсутності, у яких також зазначили, що проти задоволення заяви про встановлення факту смерті ОСОБА_6 не заперечують (а.с.142,144,149,154).

Представник Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлялась відповідно до вимог ч. 6 ст.128 ЦПК України, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Представник заінтересованої особи Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) МВС України 06.03.2026 року та 22.09.2026 року на електронну пошту суду направив лист про розгляд справи без їх участі (а.с.72, 186).

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України через підсистему «Електронний суд» 27.07.2026 року направив письмові пояснення по справі, в яких, в тому числі, просив розгляд справи проводити без їх участі (а.с.164-166).

Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_5 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлялась відповідно до вимог ч. 6 ст.128 ЦПК України, про що свідчать довідки про доставку електронного документу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 , виданого 21.02.1997 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Царичанського району Дніпропетровської області, батьком заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_6 , громадянин України (а.с.8).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого 05.06.2020 року Дніпровським районним у місті Кам`янське відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_10 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_11 (а.с.9).

24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення Російської Федерації на територію України та згідно указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року введено військовий стан на всій території України.

Відповідно до довідки № 603/138 від 17.06.2024 року, наданої командиром військової частини НОМЕР_2 полковником ОСОБА_12 , солдат ОСОБА_6 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 05.06.2024 року (а.с.16).

Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 №212 від 28.07.2024 року, рядового ОСОБА_6 , призваного за мобілізацією, який прибув з військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 28 липня 2024 року зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення, призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Сухопутних військ Збройних Сил України (а.с.24 оберт).

Згідно сповіщення командира військової частини НОМЕР_1 № 1086 (№ НОМЕР_6 від 03.08.2024 року), ОСОБА_7 громадянку ОСОБА_2 про те, що її син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний на військову службу 28.07.2024 року до військової частини НОМЕР_1 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов`язок в бою за Україну, її своболду і незалежністю, зник безвісті 01.08.2024 року поблизу н.п. Нью-Йорк Бахмутський район Донецької області (а.с.17).

Згідно рапорту командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_13 командиру військової частини НОМЕР_1 , 01.08.2024 року близько 07:46-08:23 внаслідок обстрілу противником СП «Гена» з використанням 120 мм міномету в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області внаслідок чого солдат ОСОБА_6 стрілець -помічник гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зник безвісті зі зброєю 5,45 мм. Автомат АК-74 № 5493652 (комплект). На телефонні дзвінки не відповідає, пошукові заходи результатів не дали (а.с.24).

Згідно Акту службового розслідування, проведеного головою комісії: заступником командира мотопіхотного батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_14 , членами комісії: заступником командира 7-ї запасної роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_15 , начальником групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_16 , начальником клубу військової частини НОМЕР_1 лейтенантом ОСОБА_17 , командиром 2 мінометного взводу 1 мінометної батареї НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_18 та помічника командира з правової роботи-начальника юридичної служби військової частини НОМЕР_1 підполковника юстиції ОСОБА_19 , вважати службове розслідування завершеним, факт зникнення безвісті стрільця -помічник гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_6 в н.п. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області з 01.08.2024 року по теперішній час підтвердженим, пов`язаний в виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісті сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації та території Донецької області (а.с.18-22).

Згідно витягу з Наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 3617 від 25.09.2024 року «Про результати службового розслідування», службове розслідування за фактом зникнення безвісті стрільця -помічник гранатометника 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 рядового ОСОБА_6 в н.п. Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області з 01.08.2024 року по теперішній час підтвердженим, пов`язаний в виконанням військового обв`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язаний з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Зникнення безвісті сталося в зоні бойових дій під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації та території Донецької області (а.с.28-31).

Згідно листа начальника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Цивітої М. за № 3792/312-162 від 19.12.2025 року, ОСОБА_20 повідомлено, що відповідно Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року, зареєструвати смерть ОСОБА_6 , не представляється за можливе, враховуючи відсутність передбачених законодавством необхідних документів (а.с.45).

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.

У відповідності до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК).

За загальним правилом окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.

Так, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду (частини перши-третя статті 294 ЦПК).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18).

Особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України встановлені статтею 317 ЦПК.

За змістом частини першої статті 317 ЦПК заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Згідно з частинами першою-третьою статті 9 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Частинами третьою-четвертою статті 49 Цивільного кодексу України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, зокрема, можуть бути: письмові докази; речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; пояснення свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі в обставинах, що загрожували їй смертю (див. постанову Верховного Суду від 26 листопада 2025 року у справі № 233/5109/21).

Так, відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі №506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що: «заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19. Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті».

Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Така позиція викладена й у Постанові від 02 квітня 2025 року у справі №465/3147/22, де Верховний Суд розмежував конструкції встановлення факту смерті особи та оголошення фізичної особи померлою.

Так, Верховний Суд зазначив, що особливістю справ про оголошення фізичної особи померлою є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи. Натомість відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Тобто за наявності беззаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 квітня 2025 року у справі № 465/3147/22 (провадження № 61-1296св24) зазначено: «відповідно до пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22 (провадження № 61-7094св23) зазначено, що: «заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19.

Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті». Тобто, за наявності незаперечних доказів про смерть особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, правильним буде звернення до суду із заявою про встановлення факта смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України)».

Так, заявник ОСОБА_1 для захисту своїх прав звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті її батька ОСОБА_6 для реалізації особистих та майнових прав.

Крім того, заявником наведено ряд доказів, які вірогідно свідчать про смерть ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 в зоні бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Частинами 2, 3, 4 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Крім того, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376 «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих Російської Федерацією», за змістом якого датою завершення активних бойових дій та припинення можливості бойових дій або тимчасової окупації для селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області визначено 22.04.2025 року.

Згідно положень Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 № 52/5 у зв`язку з неможливістю виконувати повноваження відділами державної реєстрації актів цивільного стану Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та на тимчасово окупованих територіях, та території проведення АТО, проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення, анулювання здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану за межами цієї території за місцем звернення заявника.

Пунктом 1 розділу 5 зазначених вище Правил визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Отже, судом встановлено, що встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки безпосередньо породжує юридичні наслідки, зокрема, надасть можливість здійснити державну реєстрацію смерті її батька та отримати відповідне свідоцтво про смерть, встановлення вказаного факту в позасудовому порядку за вищевказаних обставин неможливе.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, судом враховується усталена практика Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Таким чином, враховуючи усі обставини справи в їх сукупності, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд приходить до висновку про достатність достовірних та беззаперечних даних, які свідчать про факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в зоні бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню (ч. 4 ст. 317 ЦПК України).

Оцінюючи, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 260-261, 263, 293, 294, 315-319, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Пономарьовим Анатолієм Анатолійовичем, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) МВС України про встановлення факту смерті, - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в зоні бойових дій в районі населеного пункту Нью-Йорк, Бахмутського району, Донецької області під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_10 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_11 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ;

Військова частина НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_12 , юридична адреса: АДРЕСА_6 ;

ІНФОРМАЦІЯ_1 (юридична адреса: АДРЕСА_7 );

Міністерство оборони України (ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6;

Управління з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісті за особливих обставин) МВС України (ЄДРПОУ 00032684, юридична адреса: 00024, м. Київ, вул. Богомольця, 10).

Суддя Я.О.Юрченко