Суд: Дніпровський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №209/4154/26
Суддя: Левицька Н. В.
Справа № 209/4154/26
Провадження № 2/209/2803/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/ЗАОЧНЕ/
13 жовтня 2026 року м. Кам`янське
Дніпровський районний суд міста Кам`янського у складі:
головуючої судді - Левицької Н.В.,
за участі секретаря судового засідання - Погрібної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Дніпровського державного технічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Кам`янського з позовною заявою звернувся Дніпровський державний технічний університет до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг.
Короткий зміст позовних вимог.
В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що 15.08.2023 року між Дніпровським державним технічним університетом та ОСОБА_1 , укладено договір №055/23 про надання освітніх послуг, відповідно до якого ДДТУ взяв на себе зобов`язання здійснити підготовку відповідача за денною формою здобуття освіти за спеціальністю 172 «Електронні комунікації та радіотехніка» для здобуття ступеня вищої освіти «Бакалавр». Відповідно до п. 5.2 розділу 5 договору про надання послуг загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 76596,00 грн, а саме: за 2023 н.р - 9574,50 грн, за 2023-2024 н.р. - 19149 грн, 2025 н.р.- 9574,50 грн.
Витягом з наказу по Дніпровському державному технічному університету № 7-04/2 від 16.01.2026 здобувача 3 курсу, гр. ТКР-23-1д факультету комп`ютерних технологій та енергетики спеціальності 172 «Електронні комунікації та радіотехніка» освітнього ступеню бакалавр ОСОБА_2 , відраховано за порушення умов договору.
Оскільки відповідач має заборгованість по оплаті за навчання, яка у добровільному порядку не сплачена, а відтак, враховуючи порушення зобов`язань за умовами договору, позивач просить стягнути з відповідача грошову суму заборгованості у розмірі 9574,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 28 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 15 вересня 2026 року о 10.30 годині.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Кам`янського від 15 вересня 2026 року розгляд справи відкладено на 13 жовтня 2026 року об 11 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак до суду, через підсистему "Електронний суд" скерував заяву, в якій сторона позивача просить суд провести розгляд цивільної справи за відсутністю позивача та його представника, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.
Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю позивача та її представника згідно вимог ч.3 ст. 211 ЦПК України.
У судові засідання, призначені на 15.09.2026 року та 13.10.2026 року відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у розумінні положень п.2 ч.7, п.4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України. Поштова кореспонденція яка скеровувалась судом за місцем його реєстрації повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Окрім цього, про проведення судового засідання відповідач також повідомлявся та викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).
Також суд враховує правовий висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, згідно якого, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі
Оскільки ухвалу про відкриття провадження та повідомлення про виклик до суду було направлено за адресою, зазначеною у позовній заяві, яка також є місцем реєстрації відповідача, то слід вважати, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи та про встановлення відповідачу строку для подання відзиву на позов. Разом з цим, відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без його участі не заявив, відзив проти позову не подав.
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Враховуючи достатність доказів та те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, суд дійшов до переконання, що є всі правові підстави провести заочний розгляд даної справи, про що прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 15 серпня 2023 року між Дніпровським державним технічним університетом в особі ректора Гуляєва В.М. та замовником освітньої послуги ОСОБА_1 , для здобувача вищої освіти ОСОБА_1 уклали Договір про надання освітніх послуг № 055/23 (далі Договір) (а.с. 5-6).
Згідно п.п.1. розділу 1 Договору предметом даного договору є надання освітньої послуги.
Відповідно до частини 3.1 розділу 3 Договору про надання освітніх послуг, замовник зобов`язаний своєчасно вносити плату за освітню послугу в розмірах та в порядку, встановлених цим договором.
Відповідно до частини 5.2 розділу 5 Договору про надання освітніх послуг, загальна вартість освітньої послуги за договором за весь строк навчання становить 76596,00 грн., в тому числі: 2023 рік: 1 семестр - 9574,50 грн, усього за рік 9574,50 грн, 2024 рік: 2 семестр - 9574,50 грн, 3 семестр -9574,50 грн, усього за рік 19149,00 грн; 2025 рік: 4 семестр - 9574,50 грн, 5 семестр -9574,50 грн, усього за рік 19149,00 грн; 2026 рік: 6 семестр - 9574,50 грн, 7 семестр -9574,50 грн, усього за рік 19149,00 грн; 2027 рік: 7 семестр - 9574,50 грн, усього за рік 9574,50 грн..
Відповідно до частини 5.3 розділу 5 Договору про надання освітніх послуг, замовник вносить плату одноразово (щороку, щосеместрово, щомісяця), не пізніше ніж: за 1 семестр - до 10 вересня 2023 року, за 2 семестр - до 10 січня 2024 року, за 3 семестр - до 10 вересня 2024 року, за 4 семестр - до 10 січня 2025 року, за 5 семестр – до 10 вересня 2025 року, за 6 семестр – до 10 січня 2026 року, за 7 семестр – до 10 вересня 2026 року, за 8 семестр – до 10 січня 2027 року, за 9 семестр – до 10 вересня 2027 року та за 10 семестр – до 10 січня 2028 року.
Відповідно до частини 6.1 розділу 6 Договору про надання освітніх послуг, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цього договору сторони несуть відповідальність згідно з законом та з цим договором.
Згідно витягу з наказу Дніпровського державного технічного університету №436 від 01 вересня 2023 року на підставі протоколу №35 від 30 серпня 2023 року засідання приймальної комісії з 30 вересня 2023 року за кошти фізичних осіб, за результатами оцінювання мотиваційного листа, ОСОБА_1 було зараховано на факультет «Електроніки та енергетики», денної форми навчання, за спеціальністю 172 «Електронні комунікації та радіотехніка» для здобуття ступеня вищої освіти «Бакалавр» (а.с. 7).
Відповідно до витягу з наказу по Дніпровському державному технічному університету №7-04/2 від 16 січня 2026 року ОСОБА_1 16 січня 2026 року відраховано з числа студентів третього курсу денної форми навчання факультету комп`ютерних технологій та енергетики спеціальність 172 «Електронні комунікації та радіотехніка» гр. ТКР-23-1д, освітнього ступіня бакалавр, за порушення умов договору (а.с.8).
Згідно з особовою карткою здобувача ОСОБА_1 , заборгованість відповідача за надані освітні послуги за 2025 н.р. становить 9574,00 грн. (а.с.10).
Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у закладах вищої освіти, зобов`язані виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуючись академічної доброчесності, та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.
Відповідно до ч.1 ст.73 Закону Україні «Про вищу освіту», заклад вищої освіти відповідно до законодавства та статуту може надавати фізичним та юридичним особам платні послуги за умови забезпечення надання належного рівня освітніх послуг як основного статутного виду діяльності.
Відповідно ч 6 ст.73 Закону Україні «Про вищу освіту», розмір плати за навчання протягом розрахункового строку виконання освітньої програми для здобуття відповідного ступеня вищої освіти, підвищення кваліфікації, включаючи виготовлення документа про освіту та додатка до нього, а також порядок оплати освітньої послуги (разово, щороку, щосеместрово, щомісяця, за кредити ЄКТС) встановлюються в договорі (контракті), що укладається між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу для себе або для іншої особи, беручи на себе фінансові зобов`язання щодо її оплати.
Типовий договір між закладом вищої освіти та фізичною (юридичною) особою, яка замовляє платну освітню послугу, на розрахунковий строк виконання освітньої програми затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Питання щодо оплати продовження строку навчання понад розрахунковий строк виконання освітньої програми визначаються типовим договором.
На підставі ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Так, судом встановлено, що відповідач своїх зобов`язань за договором про надання освітніх послуг № 055/23 від 15 серпня 2023 року не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Відповідно до п. 6.2. договору, несвоєчасна оплата замовником навчання за п.5.3 є підставою для припинення виконання університетом своїх зобов`язань. У випадку неодержання університетом коштів до початку занять, студент відраховується з числа студентів і йому видається довідка про результати навчання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Жодних доказів на спростування доводів позивача про несвоєчасну оплату освітніх послуг за Договором, відповідачами не надано
Відповідно до положень ч.1,3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Аналізуючи вищевикладені доводи, даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з урахуванням того, що відповідачем, усупереч положенням ст. ст.12, 81 ЦПК України, не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх договірних зобов`язань чи спростування позовних вимог, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті освітніх послуг, оскільки відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 3328 грн 00 коп.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274, 280-282, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
УХВАЛИВ:
Цивільний позов Дніпровського державного технічного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання освітніх послуг - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного технічного університету заборгованість за навчання у розмірі 9574 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дніпровського державного технічного університету судовий збір в розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: Дніпровський державний технічний університет (ЄДРПОУ 02070737, місцезнаходження: 51918, м.Кам`янське, вул. Дніпробудівська, 2).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Дата складання судового рішення 13 жовтня 2026 року.
Суддя Наталія ЛЕВИЦЬКА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua