Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/16520/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/16520/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення та застосування порядку виплати заборгованості з пенсії частинами;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити виплату заборгованості з пенсії у розмірі 129 527,42 грн. у порядку та строки, визначені законодавством.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після відновлення пенсійних виплат їй було нараховано заборгованість з пенсії, залишок якої становить 129 527,42 грн. Водночас, відповідачем було визначено порядок виплати зазначеної заборгованості частинами по 5 904 грн. щомісячно. Не погоджуючись із вищевказаним встановленням та застосуванням порядку виплати заборгованості з пенсії частинами, позивач звернулась до суду з вказаним адміністративним позовом.

Ухвалою суду у справі №420/16520/26 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч.5 ст.262 КАС України. Вирішено здійснювати розгляд адміністративної справи в електронній формі.

10.07.2026 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив по справі, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що на підставі заяви позивачки від 14.11.2025 року та за результатами проведеного 15.12.2025 року відеоконференцзв`язку, опрацювання наданих документів, відповідей на поставлені в ході відеоконференції запитання, особу позивача як пенсіонера встановлено та поновлено виплату пенсії з 13.11.2022 року. Пенсійні кошти в загальній сумі – 75 033,36 грн., а саме, за період з 13.11.2022 року по 12.11.2023 року (12 місяців) та з листопада 2025 року по січень 2026 року були нараховані в січні 2026 року на особистий банківський рахунок позивачки. Залишок боргу в розмірі 129 527,42 грн (за період 13.11.2023 року по 31.10.2025 року) виплачується, починаючи з 01.02.2026 року рівними частинами (5 904,04 грн щомісяця) до виплати повної суми боргу. Таким чином, за твердженням відповідача, надалі залишок неотриманої пенсії буде виплачуватися позивачці щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії, до повного погашення боргу одночасно з виплатою поточної пенсії.

13.07.2026 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що причиною виникнення заборгованості стали обставини воєнного стану, окупація її місця проживання та встановлений державою спеціальний порядок поновлення пенсійних виплат. Жодних доказів того, що позивач умисно ухилялася від отримання пенсії, матеріали справи не містять. Отже, виникнення заборгованості було наслідком дії законодавчих механізмів, пов`язаних із воєнним станом та тимчасовою окупацією території України, а не наслідком будь-яких неправомірних чи винних дій позивача.

Згідно ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Виплату пенсії позивачу було припинено з 01.04.2023 року у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

На підставі заяви позивача від 14.11.2025 року та за результатами проведеного 15.12.2025 року відеоконференцзв`язку, опрацювання наданих документів, відповідей на поставлені в ході відеоконференції запитання, особу позивача як пенсіонера встановлено та поновлено їй виплату пенсії з 13.11.2022 року.

Пенсійні кошти в загальній сумі – 75 033,36 грн., а саме, за період з 13.11.2022 року по 12.11.2023 року (12 місяців) та з листопада 2025 року по січень 2026 року були нараховані в січні 2026 року на особистий банківський рахунок пенсіонерки, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», дата виплати - 20 число, що позивачем спростовано не було.

Водночас, залишок боргу в розмірі 129 527,42 грн (за період 13.11.2023 року по 31.10.2025 року) виплачується, починаючи з 01.02.2026 року, рівними частинами (5 904,04 грн щомісяця) до виплати повної суми боргу.

Не погоджуючись із вищевказаним порядком виплати їй заборгованості з пенсійних виплат, позивач надіслала звернення до відповідача.

Водночас, листом від 01.04.2026 року Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області було повідомлено, що частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Не погоджуючись із виплатою заборгованості по пенсійним виплатам частинами, позивач звернулась за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 1 статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Припинення та поновлення виплати пенсії передбачене статтею 49 Закону №1058-IV.

Відповідно до ч.1 статті 49 Закону №1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:

1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;

2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2-1) за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв`язку з тимчасовим проживанням за кордоном;

3) у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку;

3-1) у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин";

4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;

4-1) у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством;

5) в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч.2 статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

За ч.2 ст.49 цього Закону № 1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Як було встановлено судом за час розгляду справи, на підставі заяви позивача від 14.11.2025 року та за результатами проведеного 15.12.2025 року відеоконференцзв`язку, опрацювання наданих документів, відповідей на поставлені в ході відеоконференції запитання, особу позивача як пенсіонера встановлено та поновлено виплату пенсії з 13.11.2022 року. При цьому, пенсійні кошти за період з 13.11.2022 року по 12.11.2023 року (12 місяців) та з листопада 2025 року по січень 2026 року в загальній сумі 75 033,36 грн. були нараховані в січні 2026 року на особистий банківський рахунок позивача, що нею спростовано за час розгляду справи не було.

При цьому, залишок боргу в розмірі 129 527,42 грн (за період 13.11.2023 року по 31.10.2025 року) виплачується, починаючи з 01.02.2026 року, рівними частинами (5 904,04 грн щомісяця) до виплати повної суми боргу, про що було зазначено у листі Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 01.04.2026 року.

Статтею 46 Закону № 1058-IV визначено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналізуючи вищевказані приписи законодавства суд доходить висновку, що нараховані суми пенсії, які не отримані пенсіонером своєчасно з власної вини, виплачуються у наступному порядку: одночасна виплата суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, та у подальшому виплата решти суми пенсійної заборгованості щомісяця рівними частинами, що не перевищує місячного розміру пенсії.

Водночас, у випадку неотримання пенсіонером пенсії своєчасно з вини пенсійного органу виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як було встановленому судом під час розгляду справи, та відповідачем не заперечувалось, місце проживання позивача включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства Розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року №376 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 року за № 380/43786.

На думку суду, проживання позивача на території, яка включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, не є виною пенсіонерки, а тому вказані обставини не можуть бути підставою застосування до неї порядку виплати пенсійної заборгованості щомісяця рівними частинами, що не перевищує місячного розміру пенсії.

Варто зазначити, що відповідачем за час розгляду справи не було доведено, що припинення виплати позивачу пенсії відбулось з її вини.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказав, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Положення статті 1 Конвенції, Статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, положення.

Статтею 14 Конвенції визначено, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевказані обставини справи суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення та застосування порядку виплати заборгованості з пенсії частинами з 01.02.2026 року.

Також суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості з виплати пенсії у розмірі 129 527,42 грн. без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви було сплачено судовий збір, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 064,96 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 241-246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо встановлення та застосування до ОСОБА_1 порядку виплати заборгованості з пенсії частинами з 01.02.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 виплату заборгованості з пенсії у розмірі 129 527,42 грн. без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного у розмірі 1 064,96 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057).

Суддя О.В. Білостоцький