Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/6633/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6633/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вікторії ХОМ`ЯКОВОЇ, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області №155150007289 від 21.01.2026 року про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період з 01.01.1991 по 31.12.1991 року роботи в КСП «ПЕРЕМОГА» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

стягнути з Головного управління пенсійного фонду в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь судові витрати з оплати судового збору в сумі 1064 грн. 96 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155150007289 від 21.01.2026 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, зазначено, що що страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 20 днів на підставі даних, які наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідачем не взято до уваги стаж роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 а саме: період з 01.01.1991 по 31.12.1991 року робота в КСП «ПЕРЕМОГА». Позивач вважає своє право на пенсійне забезпечення порушеним. Позивач вказує, що його трудова книжка містить всі необхідні записи про роботу у спірний період. Ці записи є належним та допустимим доказом на підтвердження його трудового стажу.

Ухвалою від 16.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.04.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що 13.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії позивачем надано, зокрема, трудову книжку НОМЕР_2 від 10.08.1982. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 15150007289 від 20.01.2026 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1991 в КСП «ПЕРЕМОГА», оскільки відсутній установлений мінімум відпрацьованих трудоднів згідно архівної довідки №264 від 06.07.2025. Згідно поданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 20 днів, що не достатньо для призначення пенсії згідно ст. 26 Закону № 1058-IV. Враховуючи вищевикладене, підстав для визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області №155150007289 від 20.01.2026 року про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , стаж роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 а саме: період з 01.01.1991 по 31.12.1991 року робота в КСП «ПЕРЕМОГА», немає.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в письмовому провадженні, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 13.01.2026 до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №155150007289 від 21.01.2026 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. В рішенні вказано, що страховий стаж позивача становить 23 роки 10 місяців 20 днів, що не достатньо для призначення пенсії за віком. Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року не менше 32 років. з доданої до рішення форми РС-право вбачається. що відповідачем не взято до уваги період роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 01.01.1991 по 31.12.1991 року в КСП «ПЕРЕМОГА».

Не погодившись з вказаним рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (надалі Закон № 1058-IV).

Статтею 26 Закону № 1058-ІV, яка визначає умови призначення пенсії за віком, передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення відповідного віку та за наявності відповідного страхового стажу.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “ Про пенсійне забезпечення” (далі Закон № 1788-XII).

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Позивач надав до заяви про призначення пенсії трудову книжку НОМЕР_1 від 14 липня 1982 року, виданої на ім`я: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), що втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п.2.3 Інструкції № 162).

Пунктом 4.1 Інструкції № 162 передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Також, згідно п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі - Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округа, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

За змістом п.2.2-2.4 Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.

До трудової книжки вносяться:

відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;

відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України;

відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.5. Інструкції № 162).

Відповідно до п. 4 постанови КМ України №301 від 27 квітня 1993 р. №301 “Про трудові книжки працівників” відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Отже, з вищенаведених норм випливає, що записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, з наявних записів можливо встановити період роботи працівника на підприємстві.

Суд вважає неправомірними дії відповідача щодо ігнорування вкладишу до трудової книжки колгоспника № НОМЕР_3 від 28.01.1991ід 14 липня 1982 року, а саме вкладишу до трудової книжки, відповідно до якого позивач був прийнятий 01.03.1990 на роботу в колгосп "Перемога" головним агрономом та звільнений 01.02.2000 , при цьому у 1991 році позивач має 287 трудоднів при нормативі 280, запис завірений підписом відповідальної особи та печаткою КСП.

Відповідач не надав жодних зауважень щодо записів у трудовій книжці, тому їх не зарахування є протиправним. Крім того, суд приймає до уваги. що інші періоди роботи в КСП "Перемога" (1990рік, 1992-1999 роки) були зараховані до страхового стажу. Доказів визнання недостовірними записів у вкладишу до трудової книжки щодо періодів роботи в КСП відповідачем суду не надано.

Посилання відповідача на архівну довідку КУ "Любашівський об`єднаний трудовий архів" від 06.07.2025 № 264 про відсутність відомостей про відпрацьовані позивачем трудодні в 1990 році суд вважає необгрунтованим, оскільки в довідці вказано, що справи з особового складу та особові рахунки парцівників господарства за 1991 рік до архіву не надходили, що є свідченням неналежного виконання своїх обов`язків зі сторони роботодавця, але не є беззаперечним свідченням того, що позивач не виконав в 1991 році нормативу трудоднів. Крім того, у разі суперечності даних відомості трудової книжки мають перевагу над іншими документами.

У зв`язку з наведеним, суд зазначає, що сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці, та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у врахуванні періоду його трудової діяльності в період з 01.01.1991 по 31.12.1991 року робота в КСП «ПЕРЕМОГА».

Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов`язком держави.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд задовольняє позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління пенсійного фонду в Хмельницькій області №155150007289 від 21.01.2026 року про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1 , та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 період з 01.01.1991 по 31.12.1991 року роботи в КСП «ПЕРЕМОГА» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.01.2026 про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, щодо врахування при обчисленні страхового стажу відомостей періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме вкладишу до трудової книжки, відповідно до якого у 1991 році позивач має 287 трудоднів (головний агроном КСП «ПЕРЕМОГА»).Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

У зв`язку з задоволенням позову, відповідно до приписів ч.1 ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача .

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області №155150007289 від 21.01.2026 року про відмову в призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.1991 по 31.12.1991 в КСП «ПЕРЕМОГА» згідно записів вкладишу до трудової книжки № НОМЕР_3 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) судовий збір в сумі 1064 (тисяча шістдесят чотири ) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Вікторія ХОМ`ЯКОВА