Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №420/40860/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Суд: Одеський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: реалізації податкового контролю

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №420/40860/25

Суддя: Юхтенко Л.Р.

Справа № 420/40860/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 08 грудня 2025 року через підсистему Електронного суду (сформовано 08.12.2025) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А), в якій представник просив:

- Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025 року, прийняте Одеською митницею.

Ухвалою суду від 16 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар – взуття.

30.05.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 167 з переліком товарів на загальну суму 60916,02 доларів США.

11.09.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500020/2025/000293/2.

Стосовно підстав для коригування митної вартості представник позивача зазначив таке.

Щодо додаткових домовленостей про оплату за товар, представник зазначає, що така позиція відповідача є звичайними припущеннями. Нічим не обґрунтовані посилання митного органу на наявність «додаткових умов і домовленостей». Інвойсом передбачені кінцеві строки поставки товарів, які постачальник зобов`язаний дотримуватись. При цьому проміжок часу між виставленням інвойсу та завантаженням товарів на судно залежить від багатьох факторів і наведене жодним чином не свідчить про заниження декларантом митної вартості.

Щодо порту відправки товарів та сертифіката походження, представник зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість. Відповідно до узгоджених умов поставки, саме продавець RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd є відповідальною особою за оформлення документів з експорту, в тому числі щодо оформлення сертифікату про походження товару. Декларант в цій частині не залучає жодних третіх осіб.

Згідно з п. 2.1 Договору транспортного експедирування, у відповідності до цього Договору, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг. Таким чином, саме експедитор обирає порт відправки товарів, керуючись власним досвідом в цій професійній діяльності.

Щодо оплати товарів, представник зазначив, що згідно з умовами Інвойсу, оплата відбувається протягом 180 днів від дати інвойса а не з моменту отримання товарів. Інвойс датовано 30.05.2025, тобто кінцевою датою оплати товарів є 27.10.2025, що складає не більше двох місяців з дати фактичного отримання товарів.

Щодо оплати транспортних послуг, представник зазначив, що на дату подання документів для митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг не було сплачено, а тому декларант не мав можливості надати його для митного оформлення. Відповідний рахунок було сплачено 19.09.2025 року, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Щодо відправки товарів, представник зазначив, що за умовами договору Експедитор надає декларанту комплексну послугу з експедирування вантажу від постачальника до покупця. При цьому експедитор самостійно вживає заходи щодо організації такого перевезення, в тому числі укладає договору з третіми особами, несе всі необхідні витрати на користь таких осіб. За результатами перевезення експедитор виставляє покупцю рахунок на оплату транспортних послуг, який містить всі складові витрат, пов`язаних з таким перевезенням. При цьому декларант самостійно не укладає жодних додаткових договорів з іншими особами та не здійснює жодних оплат на користь таких осіб .

Так, ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з метою виконання своїх зобов`язань перед позивачем було залучено перевізника – Shenzhen Batterway International Freight Forwarding Co., Ltd. У свою чергу перевізником було залучено експедитора Shenzhen Galaxy Era International Trade Co., Ltd. При цьому у ТОВ «СТІЛЛІ» відсутні будь-які договірні відносини з вказаними третіми особами, а також Товариство не здійснює жодних платежів на користь таких осіб.

З огляду на наведене, виявлені відповідачем «суперечності» у поданих документах не знаходять свого підтвердження.

На виконання ухвали суду 23.12.2025 року від позивача надійшли роздруковані копії додатків до позовної заяви.

Через канцелярію суду 26.12.2025 року (сформовано в ЕС 26.12.2025) від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечує та просить відмовити у повному обсязі, з огляду на таке.

Як свідчать фактичні обставини справи, декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500020006993U6 від 10.09.2025, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме:

товар № 1 - Взуття жіноче, зі штучним хутром на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, що закриває щиколотку, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття:- арт. MD10-1, розм. 36-40 1600 пар.;- арт. MD10-2, розм. 36-40 - 304 пар.;- арт. MD10-3R, розм. 36-40 - 640 пар.;- арт. MD10-4R, розм. 36-40 - 400 пар.;- арт. MD50-1, розм. 36-40 - 800 пар.;- арт. MD50-3R, розм. 36-40 - 16 пар.;- арт. MD50-4R, розм. 36-40 - 320 пар.;- арт. MD80-2R, розм. 36-40 - 224 пар.;- арт. MD80-3R, розм. 36-40 - 640 пар.;- арт. MD70-1, розм. 36-40 - 616 пар.;- арт. E20-1, розм. 36-41 - 776 пар.; арт. E20-2R, розм. 36-41 - 24 пар.;- арт. E30-2R, розм. 36-41 - 160 пар.;- арт. E40-2R, розм. 36-41 - 288 пар.

На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500020006993U6 від 10.09.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025 , а саме:

1. Згідно п. 3.2 Контракту, поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. П.3.5 Контракту визначає, що продавець зобов`язується протягом 5 днів з моменту підтвердження покупцем згоди на оплату інвойсу відвантажити товар зі складу виробника. Інвойс датовано 30.05.2025, проте на транспортний засіб перевізника товар було завантажено 09.07.2025 (через 41 день). Таке зволікання щодо погодження на сплату товару покупцем, який вже подав замовлення товару є нетиповим та з високою імовірністю свідчить про наявність інших документів/домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, в т.ч. їх вартості;

2. В Інвойсі зазначено, що товари відвантажено з заводу, а в коносаменті від 09.07.2025 № BW25060856A зазначено адресу відправника No 59 Zhenfu East Road, Linguang Community, Xianjiang Town, Ruian City, Zhejiang Province, China і порт відправлення – Нінбо, КНР. Відстань між місцезнаходженням відправника та портом завантаження – понад 280 км, в той час як значно ближче до нього розташовано порт Веньчжоу (бл. 40 км). Крім того, наданий до митного контролю сертифікат про походження товарів від 11.08.2025 № 25C700001262/00781 видано в Шенжені, що знаходиться за бл. 1100 км від заявленого в ТСД відправника. Вказане свідчить про високу ймовірність залучення третіх осіб до купівлі-продажу та переміщення товарів, що впливає на їх вартість;

3. Інвойсом визначено строк оплати – 180 днів з отримання товарів. Вказана схема розрахунків за поставлений товар суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Ч.21 ст.58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (далі - ГАТТ) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Вказана схема розрахунків за поставлений товар, суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Поставка товару з таким відстроченням по оплаті також може розглядатись як прихований лізинг, яким передбачаються лізингові платежі, які не розглядаються як частина митної вартості лише за певних умов (п.5 ст.51 МКУ). Відповідно до Податкового кодексу України сплачений при імпорті товару ПДВ за комерційною операцією (з оплатою за товар) включається до податкового кредиту (п.198.1 ПКУ). Декларування зі значним відстроченням оплати (декілька років) також призводить до формування податкового кредиту, який не підтверджено оплатою;

4. Згідно п. 4.4 договору транспортного експедирування від 21.07.2023 № 21072023-01, клієнт оплачує рахунки експедитора протягом 5 ти банківських днів з дати отримання рахунку, що вважається днем відправлення рахунку експедитором. До моменту пред`явлення товарів та документів до митного контролю пройшло 8 банківських днів, проте платіжний документ, який підтверджує оплату одержувачем транспортно експедиторських послуг до митного контролю не надано;

5. В загальній декларації прибуття від 28.08.2025 № 25UA141000965132Z7 в якості транспортного документа вказано лінійний коносамент від 27.08.2025 № AKKNBO25070704SRV, копію якого до митного контролю не надано, а відправником товарів вказано SHENZHEN GALAXY ERA INTERNATIONAL TRADE CO.,LTD, ADD: ROOM E602, 5TH FLAT OF SHENZHEN SOFTWARE INDUSTRY BASE, HAITIAN 1ST ROAD, NANSHAN DISCTRICT, SHENZHEN, CHINA. Зі змісту наданих до митного контролю документів не вдається встановити роль такого суб`єкта ЗЕД у правовідносинах, пов`язаних з купівлею-продажем та/або перевезенням товарів, проте від характеру його участі в таких відносинах значною мірою залежать умови купівлі-продажу товарів, в т.ч. їх вартість.

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що булафактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Відповідач зазначив, що 11.09.2025 митним органом отримано Лист ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» від 11.09.2025 №1109-2 без будь-яких пояснень та/або спростувань викладених пояснень , проте з відмовою надавати додаткові документи.

Таким чином вказані вище розбіжності усунені не були. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій ст.. 53 МКУ.

Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500020006993U6 від 10.09.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч. 2 ст. 55 МКУ Одеською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025.

У рішенні про коригування митної вартості № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмноінформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) 25UA500020007040U4 від 11.09.2025.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «СТІЛЛІ».

Відповідь на відзив до суду не надходила.

До суду 26.12.2025 року (сформовано в ЕС 26.12.2025) від Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13 жовтня 2026 року відмовлено у клопотанні відповідача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» зареєстровано 30.12.2021 року.

Основним видом діяльності є 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям.

Так, судом встановлено, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та TOB «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (п. 1.1 Контракту).

Товаром за цим контрактом є взуття (п. 1.2 контракту).

Всі ціни визначаються в Інвойсах продавця і встановлюються у доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції. (п.2.1 контракту)

Умови поставки:(базові умови) СРТ. Детальні умови визначаються сторонами у Додатках.Поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.1-3.3 контракту).

Покупець оплачує 100% суми, зазначеної в інвойсі протягом 90 календарних днів з дня завершення оформлення документів з митного очищення вантажу. Авансові платежі можливі за згодою сторін. (п. 4.1 Контракту)

Товар має бути упакований відповідно до кожного виду товару. (п.5.1 контракту).

Також, судом встановлено, що між сторонами було укладено додаткові угоди від 26.12.2022 року, від 06.01.2023 року, від 06.02.2023 року (відповідно до якої п. 4.1 контракту викладено в редакції: умови оплати визначаються в інвойсах), від 02.01.2023 року (відповідно до якої п. 5.1 контракту викладено в такій редакції: товар має бути упакований відповідно до вимог кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті.) від 31.12.2023 року та від 19.07.2022 року (відповідно до якої п.3.1 контракту викладено в такій редакції: умови поставки FOB. Строки поставки визначаються в додатках.)

Так, судом встановлено, що 30.05.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 167 з переліком товарів на загальну суму 60 916,02 доларів США.

Також у вказаному інвойсі зазначено, що пакування відповідно до заявки включено в ціну. Умови оплати: оплата протягом 180 днів від дати інвойса. Строки поставки: не пізніше 01.10.2025. Страхування не здійснюється.

Судом встановлено, що 21.07.2023 року між ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (експедитор) та ТОВ «СТІЛЛІ» укладено договір № 21072023-01 транспортного експедирування.

Відповідно до довідки виданої ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» про вартість міжнародного перевезення вантажу від 10.09.2025 року № 1009/1: вартість транспортних витрат з перевезення вантажу згідно договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21.07.2023 року, по коносаменту AKKNBO25070704/BW25060856A в контейнері SEGU6554014, за маршрутом Ningbo (Китай) – Одеса (Україна) складають:

- Локальні портові витрати в Китаї – 47807,59 грн;

- Від порту Ningbo (Китай) до Чорноморську (Україна) – 260 317,89 грн;

Страхування вантажу не проводилося.

Про надані послуги також свідчить рахунок на оплату №1825 від 01.09.2025 року на суму 319 851,30 грн та платіжна інструкція №2688 від 19.09.2025 року на суму 319 851,30 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, на підставі інвойсу та відповідних транспортних документів було здійснено поставку товару та подано до митного оформлення митну декларацію №25UA500020006993U6 від 10.09.2025.

Також, судом встановлено, що на виконання вимог статті 54 МКУ та зв`язку із опрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №25UA500020006993U6 від 10.09.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025, а саме:

Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 Митного кодексу України додаткові документи та відомості.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 11.09.2025 митним органом отримано Лист ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» від 11.09.2025 №1109-2 без будь-яких пояснень та/або спростувань викладених пояснень, проте з відмовою надавати додаткові документи.

Таким чином, проаналізувавши у сукупності вищевказані факти та розбіжності у документах, митниця зробила висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за ціною угоди.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № 25UA500020007040U4 від 11.09.2025.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, проаналізувавши положення чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Митним кодексом України.

Відповідно до ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на митні органи.

До митної справи, відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, 24 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями Митного кодексу України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст. 49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органудокументи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 цієї статті Кодексу передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи при наявності визначених законом підстав, визначених ч. 3 ст. 53 МК України.

Частиною першою статті 337 МК України визначено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 337 МК України визначено, що контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

За результатами правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, що стало підставою прийняття рішення № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025.

Так, судом встановлено, що підставами для прийняття оскаржуваного рішення стало:

Так, стосовно кожної виявленої розбіжності суд зазначає таке.

Стосовно твердження митного органу «зволікання щодо погодження на сплату товару покупцем, який вже подав замовлення товару є нетиповим та з високою імовірністю свідчить про наявність інших документів/домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, в т.ч. їх вартості», у позовній заяві представник позивача зазначив, що інвойсом передбачені кінцеві строки поставки товарів, які постачальник зобов`язаний дотримуватись, при цьому проміжок часу між виставленням інвойсу та завантаженням товарів на судно залежить від багатьох факторів і наведене жодним чином не свідчить про заниження декларантом митної вартості.

Так, суд зазначає, що умовами контракту, а саме п. 3.2 передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця.

Відповідно до інвойсу № 167 від 30.05.2025 року строки поставки: не пізніше 01.10.2025 року.

Таким чином, аналізуючи вказане, суд погоджується з доводами представника позивача, що постачальником жодним чином не порушено умов передбачених як контрактом так і інвойсом, а тому доводи митного органу є необґрунтованими та відхиляються судом.

Стосовно доводів митного органу щодо вибору порту відправки та надання сертифікату походження, суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3.1 контракту, умови поставки:(базові умови) СРТ.

Відповідно до додаткової угоди від 19.07.2022 року п.3.1 контракту викладено в такій редакції: умови поставки FOB.

Відповідно до пп. а) п. А7 Інкотермс 2020 щодо умов поставки FOB продавець повинен сплатити та здійснити всі формальності з очищення для експорту, які вимагаються країною експорту, такі як: експортна ліцензія; контроль безпеки товару при експорті; перед відвантажувальна інспекція; і будь-який інший офіційний дозвіл.

Отже саме продавець RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd є відповідальною особою за оформлення документів з експорту, в тому числі щодо оформлення сертифікату про походження товару.

А тому його не надання з боку декларанта, не може бути підставою для коригування митної вартості.

Також, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що 21.07.2023 року між ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» (експедитор) та ТОВ «СТІЛЛІ» укладено договір № 21072023-01 транспортного експедирування.

Відповідно до умов вказаного договору, а саме п. 2.1 у відповідності до цього Договору, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Клієнта надавати транспортно-експедиторські послуги, пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів Клієнта, у відповідності до Стандартів надання послуг.

Тобто, всі питання що стосуються доставки товару до визначеного місця покладено на експедитора, в тому числі обрання порту відправки товару.

Таким чином, суд доходить висновку, що декларант не може нести відповідальність за вчинені його контрагентом дії. А тому такі доводи відхиляються судом.

Стосовно строків оплати за товар, суд зазначає, що такі доводи є помилковими та необґрунтованими з огляду на те, що, як вже було зазначено судом вище, згідно з умовами Інвойсу оплата відбувається протягом 180 днів від дати інвойса. Інвойс датовано 30.05.2025 року, тобто строк на оплату за поставлений товар у декларанта спливає лише 27.10.2025 року.

Поряд з цим, митним органом не доведено, яким саме чином наведені припущення щодо суперечності світовій практиці стосуються спірної поставки.

Стосовно оплати за надані послуги з перевезення, представник позивача зазначив, що на дату подання документів для митного оформлення рахунок на оплату транспортних послуг не було сплачено, а тому декларант не мав можливості надати його для митного оформлення.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що за надані послуги з транспортування товару ТОВ «Інтер Транс Лоджістік» було виставлено декларанту рахунок на оплату №1825 від 01.09.2025 року на суму 319 851,30 грн та відповідно до платіжної інструкції №2688 від 19.09.2025 року сплачено надані послуги.

Аналізуючи вказане, суд зазначає, що сторони при укладанні договорів є вільними у визначенні кількості його умов, які в подальшому підлягатимуть виконанню сторонами. Питання дотримання сторонами умов укладеного договору не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

А тому суд доходить висновку, що наведені доводи є безпідставними та відхиляються судом.

Стосовно тверджень митного органу щодо відправника товару, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до п. 3.1.1-3.1.2 Договору № 21072023-01 транспортного експедирування, при виконанні своїх зобов`язань за цим договором Експедитор: зобов`язаний відповідно до предмету Договору представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими третіми особами, пов`язаними з перевезенням, перевалкою і транспортно-експедиторським обслуговуванням зовнішньоторговельних вантажів Клієнта; зобов`язаний надавати послуги з організації перевезення вантажу, вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання вантажу, а також проводити розрахунки з портами та іншими організаціями за виконання таких робіт за дорученням, в інтересах і за рахунок Клієнта.

Як зазначив представник позивача, ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» з метою виконання своїх зобов`язань перед позивачем залучив перевізника – Shenzhen Batterway International Freight Forwarding Co., Ltd. У свою чергу перевізником було залучено експедитора Shenzhen Galaxy Era International Trade Co., Ltd. При цьому у ТОВ «СТІЛЛІ» відсутні будь-які договірні відносини з вказаними третіми особами.

Так суд зазначає, що аналізуючи надані до суду документи в їх сукупності можливо встановити відповідальних осіб що здійснювали доставку товару, а тому твердження митного органу щодо не можливості встановити роль такого суб`єкта ЗЕД у правовідносинах є безпідставними та відхиляються судом.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

При укладанні таких договорів сторони є вільними у визначенні кількості його умов, які в подальшому підлягатимуть виконанню сторонами.

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача та доходить висновку, що наведені доводи митного органу є необґрунтованими та не підтверджені жодними доказами, а тому відхиляються судом.

Проаналізувавши доводи сторін, суд доходить висновку, що митним органом безпідставно зазначено про відсутність відповідних документів та недостатність наданих позивачем документів для визначення митної вартості за першим (основним) методом.

Вищевикладені встановлені судом обставини, підтверджені застосованими нормами матеріального права спростовують доводи представника відповідача щодо недостатності поданих митниці документів для визначення митної вартості товару за основним методом.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Також, згідно з ч.4 статті 57 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності, яка відбулась між сторонами, але митний орган не врахував наданих позивачем пояснень.

Частиною першою статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів: в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладене, а також те, що позивачем надано достатньо належним чином оформлених документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом, суд вважає, що позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до чч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючі встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач під час здійснення контролю митної вартості, приймаючи рішення не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку що позовні вимоги належать задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з тим, що позов задоволено, керуючись приписами ст. 139 КАС України судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 3516,91 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) до Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21А) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (коригування) митної вартості товару, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000293/2 від 11.09.2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіллі» (код ЄДРПОУ 44601800, місце знаходження: 65026, м. Одеса, пл. Грецька, 1, оф. 201-Б) судовий збір в розмірі 3516,91 коп. (три тисячі п`ятсот шістнадцять гривень 91 копійка).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua