Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №420/17072/26
Суддя: Стефанов С.О.
Справа № 420/17072/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 , Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа: Координаційна рада з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 09 червня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області Перепилиці Алли Анатоліївни, в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.10.2025 та невинесенні її на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради;
- визнати протиправними та такими, що не підлягають застосуванню, положення пункту 2.1 (підпункт «в») Порядку надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення Подільської міської територіальної громади (затвердженого рішенням Виконавчого комітету Подільської міської ради від 26.12.2024 № 415, у редакції рішення від 21.02.2025 № 36) в частині обмеження права осіб з інвалідністю на отримання матеріальної допомоги на лікування виключно випадками онкологічних захворювань та оперативного лікування на суму понад 15 000,00 грн, як такі, що суперечать ст.ст. 22, 24, 46 Конституції України, ст. 4, ст. 28 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та ст. 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
- зобов`язати Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2025 по суті у встановленому порядку — шляхом винесення її на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення та забезпечити прийняття обґрунтованого рішення щодо надання матеріальної допомоги на лікування відповідно до вимог законодавства, без застосування дискримінаційних обмежень;
- стягнути з Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., завдану протиправною бездіяльністю, за рахунок коштів місцевого бюджету Подільської міської територіальної громади, враховуючи обтяжуючі обставини вчинення дій в умовах воєнного стану щодо особи з інвалідністю;
- стягнути з Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. як компенсацію витрат часу та ресурсів представника, понесених внаслідок недобросовісної поведінки Відповідача та його ухилення від досудового врегулювання спору;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, зобов`язавши відповідачів подати до Одеського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у встановлений судом строк з дня набрання рішенням законної сили (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Позиція позивача обґрунтовується наступним
Позивачка обґрунтовує позов тим, що, будучи особою з інвалідністю ІІ групи та потребуючи тривалого лікування, 09.10.2025 року звернулася до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради із заявою про надання матеріальної допомоги на лікування, однак належного розгляду її звернення не відбулося. Вважає протиправною бездіяльність Департаменту, яка полягає в нерозгляді заяви по суті та невинесенні її на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що передбачені підпунктом «в» пункту 2.1 Порядку надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення Подільської міської територіальної громади обмеження, за якими допомога на лікування надається лише особам з онкологічними захворюваннями та особам, які потребують оперативного лікування за умови підтвердження витрат на суму понад 15 000 грн, є дискримінаційними, оскільки безпідставно виключають з числа отримувачів допомоги осіб з іншими тяжкими хронічними захворюваннями та осіб, які не мають можливості попередньо понести такі витрати. Вважає зазначені положення такими, що суперечать Конституції України, Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та законодавству про соціальний захист осіб з інвалідністю.
У подальшому позивачка уточнила позовні вимоги, зокрема просила залучити до участі у справі як співвідповідачів Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я та Виконавчий комітет Подільської міської ради, а Координаційну раду з питань соціального захисту вразливих верств населення - як третю особу без самостійних вимог. Також просила визнати протиправними та такими, що не підлягають застосуванню, відповідні положення Порядку, зобов`язати Департамент повторно розглянути її заяву шляхом винесення її на розгляд Координаційної ради та прийняття обґрунтованого рішення щодо надання матеріальної допомоги без застосування, на її думку, дискримінаційних обмежень.
Крім того, позивачка просила стягнути з Департаменту на її користь 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди, яку пов`язує з тривалим неналежним розглядом її звернення, душевними стражданнями та погіршенням стану здоров`я, а також 50 000 грн матеріальної шкоди, обґрунтовуючи цю вимогу витратами часу та ресурсів представника на підготовку до судового розгляду. Також просила встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про його виконання.
На думку позивачки, наведені обставини свідчать про порушення її права на соціальний захист та принципу недискримінації, у зв`язку із чим вона просить задовольнити уточнені позовні вимоги.
Позиція відповідачів обґрунтовується наступним
Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими та безпідставними та зазначає, що на момент звернення позивачки діяв Порядок надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення Подільської міської територіальної громади, затверджений рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 26.12.2024 № 415, зі змінами. Відповідно до цього Порядку надання допомоги на лікування передбачає подання заяви на ім`я міського голови та визначеного пакета документів, зокрема документів, що підтверджують витрати на лікування на суму понад 15 000 грн.
Вказує, що розгляд заяв про надання матеріальної допомоги належить до компетенції Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення, яка визначає можливість надання допомоги та її розмір, тоді як Департамент забезпечує опрацювання документів і виплату коштів відповідно до встановленої процедури.
На думку відповідача, лист Департаменту від 14.10.2025 року № 2550 має інформаційно-роз`яснювальний характер, містить роз`яснення щодо порядку та умов отримання матеріальної допомоги й не є рішенням про відмову в її наданні. Зазначає, що інших заяв позивачки, оформлених відповідно до вимог Порядку, не надходило, а питання щодо надання їй допомоги Координаційною радою не розглядалося. Відтак, відповідач стверджує, що відмови у наданні матеріальної допомоги не було, а порушення прав позивачки відсутнє.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Позиція третьої особи щодо позову обґрунтовується наступним
Виконавчий комітет Подільської міської ради Подільського району Одеської області позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Обґрунтовуючи свою позицію, зазначає, що Координаційна рада з питань соціального захисту вразливих верств населення є колегіальним дорадчим органом при Виконавчому комітеті, а не самостійною юридичною особою чи суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим її залучення до участі у справі як третьої особи.
Виконавчий комітет стверджує, що заява позивачки від 09.10.2025 року не була винесена на розгляд Координаційної ради через ненадання необхідних документів, передбачених Порядком надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення Подільської міської територіальної громади. На його думку, за таких обставин відсутні підстави вважати, що Департамент допустив протиправну бездіяльність, а право позивачки на соціальний захист не передбачає безумовного права на отримання матеріальної допомоги без дотримання встановленої процедури.
Також Виконавчий комітет заперечує проти визнання протиправними та незастосування положень пункту 2.1 підпункту «в» зазначеного Порядку, вважаючи встановлені умови надання допомоги обґрунтованими вимогами щодо підтвердження відповідних обставин і цільового використання бюджетних коштів. Вважає, що позивачка не довела дискримінаційного характеру цих положень.
Крім того, Виконавчий комітет заперечує проти зобов`язання Департаменту повторно розглянути заяву позивачки, оскільки, на його думку, необхідні документи не були подані, а чинний Порядок є обов`язковим до виконання. Вимоги про відшкодування 30 000 грн моральної шкоди та 50 000 грн матеріальної шкоди вважає необґрунтованими через недоведеність протиправної поведінки, факту та розміру шкоди й причинного зв`язку. При цьому витрати на правничу допомогу, за його позицією, належать до судових витрат, а не до матеріальної шкоди.
Також Виконавчий комітет вважає передчасною вимогу про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки позивачка не навела обставин, які б свідчили про ризик його невиконання.
З огляду на викладене Виконавчий комітет просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою суду від 12 червня 2026 року позов залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків.
15 червня 2026 року від позивачки до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, а також 16 червня 2026 року – заява про усунення недоліків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку ст.262 КАС України.
03 липня 2026 року від відповідача - директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
17 липня 2026 року від позивачки до суду надійшла заява про визнання відзиву таким, що не поданий належним чином, та про розгляд справи за наявними матеріалами.
18 липня 2026 року від Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області до суду надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи.
30 липня 2026 року від позивача до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року Заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог (вхід. № ЕС/86184/26 від 30.07.2026 року) по справі № 420/17072/26 - задоволено частково.
Залучено до участі у справі в якості другого відповідача – Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області (код ЄДРПОУ 42239971).
Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача – Координаційну раду з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог.
Розпочати спочатку розгляд адміністративної справи № 420/17072/26.
27 серпня 2026 року від Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області до суду надійшли Пояснення третьої особи щодо позову.
31 серпня 2026 року від відповідача - Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області до суду надійшов відзив на позовну заяву.
21 вересня 2026 року від позивачки до суду надійшла відповідь на відзив.
Станом на 13 жовтня 2026 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалася позиція позивача, перевіривши її доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи.
09.10.2025 року позивачка звернулася до директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 із заявою про надання матеріальної допомоги у зв`язку з тривалим лікуванням.
Позивачка зазначає, що протягом року неодноразово проходила стаціонарне та амбулаторне лікування, а у зв`язку з хронічним захворюванням потребує постійного приймання лікарських засобів і проведення ін`єкцій. За її твердженням, матеріальна допомога необхідна для придбання життєво важливих ліків, препаратів для ін`єкцій, мазей та інших засобів, необхідних для підтримання стану здоров`я, оскільки через скрутне матеріальне становище вона не має достатньо коштів для систематичного забезпечення цих потреб.
Листом Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області за підписом директора Перепилиці А.А. № 2550 від 14.10.2025 року позивачці повідомлено наступне: «…Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №256 «Деякі питання використання коштів державного бюджету для виконання заходів із соціального захисту дітей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» матеріальна допомога за рахунок державного бюджету, станом на 14.10.2025 року не надається, оскільки постанова втратила чинність (підстава постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1475 «Деякі питання соціального захисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини»).
Щодо перешкоджання виїзду за кордон повідомляємо, що відповідно до рішення комісії з питань встановлення факту здійснення догляду (протокол №5 від 09.08.2023 року) Вам було видано 10.08.2023 року Акт встановлення факту здійснення догляду відповідно до вимог постанови КМУ №57 від 27.01.1995р. «Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України» (зі змінами).
Додатково повідомляємо, з метою розв`язання завдань соціальної спрямованості, направлених на підтримку найбільш вразливих верств населення громади на території Подільської міської територіальної громади діє цільова програма соціальної підтримки населення на 2024-2025 роки, що затверджена рішенням Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 22.12.2023 року № 708-1 (зі змінами), де пунктом 1.1. І Розділу Додатку 3 передбачено «Надання матеріальної допомоги на лікування хворим на онкологічні захворювання та хворим, які потребували довготривалого, оперативного та дороговартісного лікування».
Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 II Розділу Порядку надання матеріальної допомоги вразливим верстам населення Подільської міської територіальної громади, що затверджений рішенням Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 21.02.2025 р. № 36 передбачено «Надання матеріальної допомоги на лікування хворим на онкологічні захворювання та хворим, які потребували довготривалого, оперативного та дороговартісного лікування (матеріальна допомога надається відносно однієї особи, яка хворіє одноразово протягом бюджетного року за одним із підпунктів):
a) при первинному зверненні на лікування онкологічного захворювання матеріальна допомога надається одноразово в розмірі 15000,00 грн. (за умови, що діагноз підтверджений протягом 12 календарних місяців до дати звернення);
б) при проходженні перорального, парентерального курсу хіміотерапії та променевої терапії хворими на онкологічні захворювання, які звертаються повторно з даного питання при наявності оригіналів або копій фінансових документів (чеки, квитанції про оплату послуг, купівлю лікарських препаратів), які підтверджують оплату вартості наданих послуг із проходження даних процедур матеріальна допомога надається одноразово протягом бюджетного року в розмірі 5000,00 грн.;
в) при зверненні на довготривале, оперативне та дороговартісне лікування при наявності оригіналів або копій фінансових документів (чеки, квитанції про оплату послуг, купівлю лікарських препаратів, медичних виробів сума яких перевищує 15000,00 грн.) матеріальна допомога надається одноразово протягом бюджетного року в розмірі до 10000,00 грн.
Затверджений перелік документів для отримання матеріальної допомоги: заява згода заявника на збір і обробку персональних даних відповідно до чинного законодавства України; копія паспорта громадянина України; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку в паспорті); копія витягу з реєстру територіальної громади або інформаційна довідка про реєстрацію; копія висновку медико-соціальної експертної комісії або копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (для громадян, яким встановлено групу інвалідності), лікувально-консультативної комісії лікувального закладу (для дітей-інвалідів) про встановлення інвалідності (при наявності); копія виписки із медичної карти стаціонарного хворого (видана протягом 12 місяців до дати звернення), що підтверджує діагноз та виписка із медичної карти амбулаторного хворого про стан здоров`я видана лікувальним закладом не більше, як за три місяці відносно до дати звернення, за підписом лікаря та головного лікаря медичного закладу; оригінали або копії фінансових документів (чеки, квитанції із зазначенням конкретного переліку найменування медичних інструментів, медикаментів, виробів медичного призначення, медичних послуг, імплантів та протезів, у тому числі дороговартісного лікування) дата яких не перевищує 12 календарних місяців; за наявності банківські реквізити за необхідності інші документи.
Повноваження щодо опрацювання пакету документів, для розгляду на координаційній раді з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області, покладено на Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Також, повідомляємо, що протягом 2024-2025 років письмова заява від Вас, про надання матеріальної допомоги за рахунок бюджету Подільської міської територіальної громади, до Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області не надходила.».
Також в матеріалах справи наявна відповідь Виконавчого комітету Подільської міської ради Подільського району Одеської області № Л-152-568 від 14.10.2024 року на заяву позивачки від 09.10.2024 року відповідно до якої позивачці повідомлено наступне: «…Матеріальна допомога за рахунок державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №256 «Деякі питання використання коштів державного бюджету для виконання заходів із соціального захисту дітей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» станом на 01.01.2023 року втратила чинність (підстава постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1475 «Деякі питання соціального захисту громадян, які потрапили у складні життєві обставини»).
Також повідомляємо, що в громаді діє цільова програма соціальної підтримки населення Подільської міської територіальної громади на 2024-2025 роки від 22.12.2023 року № 708-1 (зі змінами) та Порядок надання матеріальної допомоги вразливим верстам населення Подільської міської територіальної громади від 04.04.2024 року № 116. Відповідно до пункту 2.1. «Надання матеріальної допомоги на лікування хворим на онкологічні захворювання, хворим, які потребували або потребують довготривалого, оперативного та дороговартісного лікування» у грудні 2023 року Ви отримали зазначений вид матеріальної допомоги.
За інформацією Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області Ви із письмовою заявою про надання щорічної соціальної виплати при тривалому лікуванні (висновками лікарів та іншими документами, копіями чеків з аптеки) у 2024 році не зверталися. Відповідно журналу прийому громадян 15 липня 2024 року Ваш син ОСОБА_3 звернувся стосовно роз`яснення отримання матеріальної допомоги на Ваше лікування з місцевого бюджету та отримав відповідну консультацію.
Щодо перешкоджання виїзду за кордон повідомляємо, що відповідно до рішення комісії з питань встановлення факту здійснення догляду (протокол №5 від 09.08.2023 року) Вам було видано 10.08.2023 року Акт встановлення факту здійснення догляду відповідно до вимог постанови КМУ №57 від 27.01.1995р. «Про затвердження Правил перетину державного кордону громадянами України» (зі змінами).
Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 13 червня 2000 р. №950 стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" (далі Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування в разі:
невиконання або неналежного виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особою, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, а також недодержання вимог законодавства;
внесення подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконанню вимог Закону в інший спосіб;
вимоги особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.
Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Таким чином, підстав для проведення службової перевірки стосовно директора Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області немає.».
На виконання рішення Подільської міської ради Подільського району Одеської області від 05.06.2026 р. №1505 «Про перейменування Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області» з 11 серпня 2026 року Департамент соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області перейменовано на Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Відповідно до розпорядження Подільського міського голови від 06.08.2026 р. №38 (о/с) з 11.08.2026 р. ОСОБА_2 переведено на посаду начальника Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області. Тож, враховуючи вищевикладене, далі за текстом слід зважати на факт перейменування Департаменту на Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області.
Вважаючи протиправною бездіяльність Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області, яка полягає у неналежному розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.10.2025 року та невинесенні її на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради, позивачка звернулась до суду з даним позовом.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що рішенням Подільської міської ради від 22.12.2023 року № 708-І затверджено Цільову програму соціальної підтримки населення Подільської міської територіальної громади на 2024– 2025 роки, якою передбачено фінансування заходів із надання матеріальної допомоги на лікування.
На виконання цієї Програми рішенням виконавчого комітету Подільської міської ради від 26.12.2024 року № 415 затверджено Порядок надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення територіальної громади, який на час звернення позивачки діяв у редакції зі змінами, внесеними рішенням від 21.02.2025 року № 36.
Відповідно до зазначеного Порядку матеріальна допомога є одноразовою безповоротною грошовою виплатою, що надається мешканцям громади в межах бюджетних призначень.
Згідно з підпунктом «в» пункту 2.1 Порядку допомога на довготривале, оперативне та дороговартісне лікування надається за умови подання фінансових документів, які підтверджують витрати на оплату медичних послуг, придбання лікарських препаратів або медичних виробів на суму понад 15 000 грн.
Розмір такої допомоги становить до 10 000 грн.
Порядком також визначено процедуру подання та опрацювання заяв, відповідно до якої заяви адресуються міському голові, подаються разом із наявними підтвердними документами та після опрацювання передаються на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення.
Саме Координаційна рада розглядає відповідні звернення та визначає можливість надання допомоги і її розмір з урахуванням обставин кожного заявника.
Як убачається з матеріалів справи, 09.10.2025 позивачка звернулася із заявою про надання матеріальної допомоги на лікування, адресованою директору Департаменту соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради.
Листом від 14.10.2025 року № 2550 їй було роз`яснено порядок та умови отримання такої допомоги.
За доводами відповідачів, заява не відповідала встановленій процедурі, зокрема була адресована не міському голові, а необхідні документи, що підтверджують підстави для надання допомоги, подані не були.
У зв`язку із цим заява не передавалася на розгляд Координаційної ради, а рішення про відмову в наданні матеріальної допомоги не приймалося.
Заперечуючи проти позову, Виконавчий комітет також зазначає, що підпункти «а» та «б» пункту 2.1 Порядку передбачають надання допомоги особам з онкологічними захворюваннями, тоді як підпункт «в» стосується осіб, які потребують довготривалого, оперативного та дороговартісного лікування з інших підстав.
На думку Виконавчого комітету, за умови подання належно оформленої заяви та необхідних документів звернення позивачки могло б бути розглянуте в установленому порядку.
Також він вважає, що визнання оспорюваних положень протиправними може вплинути на передбачений Порядком механізм надання допомоги іншим мешканцям громади.
Вирішуючи доводи позивачки щодо дискримінаційного характеру підпункту «в» пункту 2.1 Порядку, суд має оцінити, чи відповідають установлені ним умови принципам рівності та недискримінації, чи мають вони об`єктивне й розумне обґрунтування та чи забезпечують справедливий баланс між метою використання бюджетних коштів і правами осіб, які потребують матеріальної допомоги. Саме по собі встановлення умов її надання не свідчить про дискримінацію, однак такі умови не можуть суперечити актам вищої юридичної сили або призводити до необґрунтованого обмеження прав певної категорії осіб.
Отже, під час вирішення спору суду належить надати оцінку відповідності дій Департаменту вимогам установленої процедури, обґрунтованості невинесення заяви позивачки на розгляд Координаційної ради, а також правомірності оспорюваних положень Порядку з огляду на доводи про порушення принципів рівності та недискримінації.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності Департаменту, яка, на думку позивачки, полягає в неналежному розгляді її заяви від 09.10.2025 та невинесенні такої заяви на розгляд Координаційної ради з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради, суд зазначає таке.
Як установлено судом, 09.10.2025 року позивачка звернулася до директора Департаменту із заявою про надання матеріальної допомоги на лікування. Водночас до зазначеної заяви не було додано документів, необхідних для перевірки обставин, що мають значення для вирішення питання про надання допомоги, зокрема документів медичного характеру та фінансових документів, передбачених відповідним Порядком.
Листом від 14.10.2025 року № 2550 Департамент надав позивачці письмову відповідь, у якій повідомив про чинне місцеве регулювання надання матеріальної допомоги, визначені ним умови та перелік документів, необхідних для розгляду питання. Отже, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що звернення позивачки було отримане та стало предметом письмової відповіді Департаменту.
При цьому саме по собі надання відповіді на звернення не є безумовним підтвердженням належного виконання всіх процедурних обов`язків суб`єкта владних повноважень. Водночас для визнання бездіяльності протиправною необхідно встановити, який саме обов`язок покладався на Департамент застосовними нормами, у який спосіб і строк він мав бути виконаний та в чому конкретно полягало його невиконання.
За змістом установленого Порядку питання про надання матеріальної допомоги передбачає подання документів, які дають змогу перевірити відповідність заявника визначеним умовам, а матеріали належно оформленої заяви опрацьовуються для розгляду уповноваженим колегіальним органом. Однак у цій справі позивачка подала заяву без додатків, які б підтверджували обставини її лікування та понесені витрати. За таких обставин Департамент не мав достатніх документальних даних для оцінки відповідності заяви умовам надання допомоги та підготовки питання до розгляду по суті.
Водночас суд ураховує, що звернення позивачки було адресоване директору Департаменту, а не міському голові, як це передбачено місцевим Порядком. Проте сама лише адресація заяви посадовій особі Департаменту не може розглядатися як достатня підстава для висновку про відсутність у Департаменту будь-яких обов`язків щодо її опрацювання, оскільки звернення фактично було отримане та розглянуте шляхом надання письмової відповіді. Вирішальним у цій справі є те, що позивачка не подала документів, необхідних для підтвердження передбачених Порядком умов надання допомоги, а тому підстав стверджувати, що Департамент безпідставно не передав на розгляд Координаційної ради належно сформований пакет документів, матеріали справи не містять.
Отже, за відсутності належних доказів невиконання Департаментом конкретного процедурного обов`язку, передбаченого чинним Порядком, суд не вбачає достатніх підстав для визнання протиправною оскаржуваної бездіяльності.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними та такими, що не підлягають застосуванню, положень підпункту «в» пункту 2.1 Порядку надання матеріальної допомоги вразливим верствам населення Подільської міської територіальної громади суд зазначає таке.
За статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист. Стаття 24 Конституції України закріплює рівність громадян перед законом, а стаття 22 передбачає, що конституційні права і свободи гарантуються та не можуть бути скасовані. Відповідні гарантії необхідно тлумачити у взаємозв`язку з положеннями Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, зокрема її статті 28, яка визнає право осіб з інвалідністю на соціальний захист і користування ним без дискримінації за ознакою інвалідності, а також із положеннями законодавства України про соціальну захищеність осіб з інвалідністю.
Водночас наведені положення не означають, що кожна особа з інвалідністю має безумовне право на одержання будь-якого виду додаткової матеріальної допомоги з місцевого бюджету незалежно від установлених умов, порядку звернення та наявності підтвердних документів. Право на соціальний захист має реалізовуватися з дотриманням законодавства, яке регулює відповідний вид допомоги, за умови що встановлені критерії відповідають актам вищої юридичної сили та не допускають дискримінації.
Оспорюваний підпункт «в» пункту 2.1 Порядку регулює надання одноразової матеріальної допомоги у випадках тривалого, оперативного та дороговартісного лікування та пов`язує її надання з документальним підтвердженням понесених витрат у сумі понад 15 000 грн. Визначений цим положенням критерій стосується підтвердження витрат, пов`язаних із лікуванням, і сам по собі не встановлює позбавлення особи з інвалідністю всіх прав на соціальний захист або медичну допомогу.
Для висновку про дискримінаційний характер нормативного положення необхідно встановити, що воно передбачає відмінне ставлення до осіб у порівнюваних ситуаціях за ознакою інвалідності або іншою захищеною ознакою, не має об`єктивного та розумного виправдання чи створює непропорційні перешкоди в реалізації прав. Сам факт установлення певних критеріїв для одержання цільової допомоги не є достатнім доказом дискримінації. Водночас відмінності в умовах доступу до допомоги мають бути об`єктивно виправданими та співмірними із законною метою такого регулювання.
У цій справі позивачка посилається на те, що встановлений критерій не враховує потреб осіб із хронічними захворюваннями, які потребують тривалого лікування, але не мають можливості попередньо понести витрати в сумі понад 15 000 грн. Суд ураховує наведені доводи, однак самі по собі вони не підтверджують, що оспорюване положення запроваджене саме за ознакою інвалідності або що до позивачки застосовано менш сприятливе ставлення порівняно з іншими особами в аналогічних обставинах.
При цьому суд виходить із того, що встановлення умов використання коштів місцевого бюджету має забезпечувати цільовий характер допомоги, перевірюваність підстав для її надання та однакове застосування визначених критеріїв до осіб, які звертаються по таку допомогу. Вимога про документальне підтвердження витрат може бути спрямована на перевірку фактичних підстав для виплати. Однак така вимога не повинна тлумачитися як загальна заборона на соціальну підтримку осіб, які через матеріальне становище не здатні попередньо оплатити лікування.
З огляду на предмет спору суд розмежовує питання доцільності обраної органом місцевого самоврядування моделі адресної допомоги та питання її відповідності актам вищої юридичної сили. Саме по собі посилання позивачки на статті 22, 24, 46 Конституції України, статтю 28 Конвенції та статтю 5 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» не є достатнім для висновку про суперечність цим нормам оспорюваного положення без установлення конкретного конфлікту між змістом підпункту «в» пункту 2.1 Порядку та відповідними гарантіями.
За результатами оцінки наданих сторонами доказів суд не встановив достатніх підстав для висновку, що саме застосування оспорюваного положення до правовідносин, які є предметом цієї справи, призвело до дискримінації позивачки або що наведені нею обставини підтверджують необхідність визнання цього положення протиправним і таким, що не підлягає застосуванню.
Отже, позовна вимога про визнання протиправним та таким, що не підлягає застосуванню, підпункту «в» пункту 2.1 Порядку задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги про зобов`язання Департаменту повторно розглянути заяву від 09.10.2025 року шляхом винесення її на розгляд Координаційної ради та забезпечити прийняття обґрунтованого рішення щодо надання матеріальної допомоги без застосування дискримінаційних обмежень суд зазначає, що спосіб судового захисту має відповідати встановленому порушенню права та бути необхідним для його поновлення.
Оскільки судом не встановлено протиправної бездіяльності Департаменту, а також не встановлено правових підстав для визнання оспорюваного положення Порядку протиправним у межах заявлених вимог, відсутні підстави для покладення на Департамент обов`язку повторно розглядати заяву в запропонований позивачкою спосіб.
Крім того, питання про надання матеріальної допомоги передбачає перевірку встановлених Порядком умов та документів, а також розгляд питання уповноваженим органом у межах його компетенції. Суд не може підміняти собою відповідний орган у вирішенні питання про надання допомоги або зобов`язувати його прийняти певне рішення за відсутності встановлених законом передумов для такого зобов`язання.
Щодо позовної вимоги про стягнення 30 000 грн моральної шкоди суд зазначає, що відшкодування моральної шкоди потребує встановлення сукупності юридично значущих обставин, зокрема протиправності поведінки відповідного суб`єкта, факту заподіяння моральної шкоди, причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, а також обґрунтованості її розміру.
Позивачка пов`язує моральну шкоду з бездіяльністю Департаменту, а також посилається на свій статус особи з інвалідністю та вчинення оскаржуваних дій в умовах воєнного стану. Суд не применшує значення цих обставин, однак самі по собі вони не підтверджують наявності всіх необхідних умов цивільно-правової відповідальності. Оскільки протиправності оскаржуваної бездіяльності судом не встановлено, а доказів, які б давали змогу визначити характер, інтенсивність та причинний зв`язок заявлених моральних страждань із конкретною протиправною поведінкою відповідача, недостатньо, правові підстави для стягнення заявленої суми відсутні.
Щодо вимоги про стягнення 50 000 грн матеріальної шкоди як компенсації витрат часу та ресурсів представника суд зазначає, що такі витрати за своєю правовою природою не є автоматично матеріальною шкодою, заподіяною протиправною поведінкою суб`єкта владних повноважень. Витрати на професійну правничу допомогу та інші судові витрати відшкодовуються за правилами КАС України за умови їх належного підтвердження та дотримання встановленого процесуального порядку.
Сам факт необхідності підготовки звернень, позову або участі представника у справі не доводить виникнення в позивачки матеріальної шкоди саме в заявленому розмірі та не замінює доказів фактичного понесення відповідних витрат, їх розміру, причинного зв`язку з протиправною поведінкою відповідача й інших умов відповідальності. Тому заявлена вимога про стягнення 50 000 грн матеріальної шкоди не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про його виконання суд зазначає, що відповідно до статті 382 КАС України судовий контроль є процесуальним механізмом, який може застосовуватися судом у передбачених законом випадках для забезпечення виконання судового рішення. Вирішення питання про застосування такого заходу пов`язане з характером присудженого способу захисту та необхідністю забезпечити реальне виконання покладених судом обов`язків.
У цій справі позовні вимоги, спрямовані на визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання Департаменту вчинити певні дії, судом не задовольняються. Відтак суд не покладає на відповідачів обов`язків, виконання яких потребувало б установлення судового контролю в заявлений позивачкою спосіб. За таких обставин підстави для встановлення судового контролю та зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення відсутні.
Відповідно до статей 2, 9, 77 та 90 КАС України суд здійснив перевірку оскаржуваної поведінки суб`єкта владних повноважень у межах заявлених позовних вимог, оцінив докази, надані сторонами, та перевірив доводи позивачки щодо порушення її прав. За результатами такої оцінки суд дійшов висновку, що позивачка не довела наявності передбачених законом підстав для задоволення заявлених вимог у визначений нею спосіб.
З огляду на викладене суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до директора Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 , Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа: Координаційна рада з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання положень нормативно-правового акта протиправними та такими, що не підлягають застосуванню, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної та матеріальної шкоди й установлення судового контролю.
У задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування
практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім цього вищезазначеним Законом визначено, що цей Закон регулює відносини, що
виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини: зі створення передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення
порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб
відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах “Проніна проти України” (пункт 23) і “Серявін та інші проти України” (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов не належить до задоволення.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору та у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 139, 242-246, 258, 261, 262, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до директора Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 , Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області, третя особа: Координаційна рада з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Директор Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області ОСОБА_2 (66303, Одеська область, Подільськ, вул. Бочковича, 4 РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління соціальної, сімейної політики та охорони здоров`я Подільської міської ради Подільського району Одеської області (66300, Україна, Одеська область, Подільськ, вул. Бочковича, 4, код ЄДРПОУ 42239971).
Третя особа: Координаційна рада з питань соціального захисту вразливих верств населення при Виконавчому комітеті Подільської міської ради Подільського району Одеської області (66300, Одеська обл., м. Подільськ, проспект Шевченка, буд. 2, код ЄДРПОУ 33909986).
Суддя С.О. Cтефанов
.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua