Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №216/3352/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3352/26

Провадження № 2/210/2323/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2026 року

Металургійни районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Скотар Р.Є., за участі секретаря судового засідання Колос Д.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін позовну заяву представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу за підсудністю на підставі ухали Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди (а.с.1-6).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 16 червня 2026 року визначено головуючого - суддю Скотар Р.Є.

Ухвалою судді від 18 червня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с. 45).

На виконання вимог ст.178, 191, 278 ЦПК України відповідачем 06 липня 2026 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Позивач, у строк, визначений статтями 199, 278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі не скористався правом подання відповіді на відзив.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що 11 квітня 2026 року приблизно у вечірній час, у прохолодну дощову погоду, я разом із моїм онуком — ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поверталися додому з магазину.

Рухаючись тротуаром по узбіччю дороги вулиці Романа Шухевича, біля будинку 6 у місті Кривий Ріг, мій онук, не підозрюючи про небезпеку, вступив у неогороджену канаву, яка залишилась після проведення ремонтних робіт на мережах водопостачання.

Вищевказана канава: не була огороджена; не була позначена попереджувальними знаками; була належним чином не засипана.

У результаті цього дитина провалилася у воду та промокла від ніг до грудей (фактично по шию).

Під час падіння онук тримав у руках мобільний телефон, який внаслідок потрапляння вологи вийшов з ладу.

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Покровської районної у місті ради, КП «Кривбасводоканал» здійснювало ремонтні роботи на відповідній ділянці та проводило зворотну засипку.

Однак відповідач не забезпечив безпечний стан території, не встановив огорожі, не усунув небезпечну ділянку належним чином, що є порушенням обов`язку утримання об`єкта благоустрою в безпечному стані.

Внаслідок інциденту було пошкоджено мобільний телефон ОСОБА_3 , який позивач подарувала онукові для навчання у освітній школі.

Малолітня дитина зазнала сильного переляку перебувала у холодній воді зазнала фізичного дискомфорту пережила стресову ситуацію. З огляду на вік 11 років, такі обставини мають підвищений негативний вплив.

Оцінка заподіяння дитині моральної шкоди складає 6 500,00 грн.

Вона, як бабуся та особа, що супроводжувала дитину: зазнала сильного хвилювання за здоров`я дитини була змушена негайно реагувати та надавати допомогу понесла додаткові побутові витрати (прання, догляд, ремонт) витратила значний час на вирішення наслідків.

Оцінка з власних переконань заподіяної мені моральної шкоди складає 3 600,00 грн.

Враховуючи викладене, просить суд стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1 742 гривні 00 копійок, стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якого діє позивач, моральну шкоду у розмірі 6 500,00 гривень, стягнути з Комунального підприємства «Кривбасводоканал» на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 3 600 гривень 00 копійок, а також сплачений судовий збір.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому зазначає, що відповідач вважає, що відсутні законні підстави для стягнення з підприємства матеріальних збитків та моральної шкоди в загальному розмірі 12 000 грн., виходячи з наступного.

Зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних і достовірних доказів того, що:

- ОСОБА_2 є онуком ОСОБА_1 ;

- 11 квітня 2026 року приблизно у вечірній час ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходилися

АДРЕСА_1 , біля будинку 6 у місті Кривий Ріг знаходилася «канава з водою», яка була неогороджена, не була позначена попереджувальними знаками;

- ОСОБА_2 впав ІНФОРМАЦІЯ_2 в канаву та промок від ніг до грудей (фактично по шию);

- під час падіння онук тримав у руках мобільний телефон, який внаслідок потрапляння вологи вийшов з ладу;

- мобільний телефон, по ремонту якого були надані до суду акти і рахунок, було затоплено саме в канаві по АДРЕСА_1 , а не дома у позивача чи в іншому місці.

Більше того, щодо неналежності поданих доказів Позивачем: лист виконкому Покровської районної ради міста Кривого Рогу від 13.04.2026 року адресовано зовсім іншій особі – ОСОБА_4 ; на наданій позивачем фотографії відсутні будь-які канави, ями, або вода. Місце знаходження встановити неможливо; в зверненні на урядову гарячу лінію йдеться про те, що сам автор, тобто ОСОБА_5 , впала в канаву з водою на 44 кварталі і впустила планшет. В той час як в позові йде мова про онука ОСОБА_2 , який впустив мобільний телефон.

Таким чином, позивачем не доведено наявності всіх передбачених ознак складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, для відшкодування за вимогами ст. 1166 ЦК України. Позивачем не надано належних та допустимих доказів про те, що в діях Відповідача КП «КРИВБАСВОДОКАНАЛ» є протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та їх протиправною поведінкою.

Як вже було зазначено вище, Позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди. Зокрема, не було надано жодних доказів настання події 11.04.2026 року про яку зазначає Позивач у своєму позові.

Зважаючи на те, що позивачем не доведено факт протиправних дій (бездіяльності) саме Відповідача, причинний зв`язок між цією протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Таким чином, враховуючи не доведення Позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також безпідставність та необґрунтованість його позовних вимог, останні не підлягають задоволенню в повному обсязі

Враховуючи викладене, просив суд відмовити у задоволенні позовних ОСОБА_1 , яка дії від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 , до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками зазначені – мати: ОСОБА_6 , батько: ОСОБА_7 , про що 16 вересня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Красноармійську реєстраційної служби Красноармійського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області складено відповідний актовий запис №548 (а.с.38).

Згідно акту технічного стану №26040052 по наряд-замовленню №26040052 від 14 квітня 2026 року ТОВ «АЛВА СЕРВІС» проведено огляд планшету марки «Samsung» модель «SM-X210», після проведення якого встановлено технічний висновок, відповідно до якого при прийманні зафіксовано вологу на дисплеї та на камері ззаду, водяні плями на дисплеї, механічне пошкодження рамки дисплею у вигляді зігнутої до середини планшету частими рамки біля отвору для навушників. Згідно з умовами викладеними у гарантійному талоні пункту 5 підпункт Д обслуговування по гарантії неможливе. Пропонується платне обслуговування (а.с.37).

Відповідно до акту виконаних робіт №28040052 від 21.04.2026 року виконано ремонт планшету марки «Samsung» модель «SM-X210» на замовлення ОСОБА_1 , а саме відновлено після рідини без паяння, також нараховано витрати за виїзд та компоненти та запасні частини для ремонту вказаного планшету (а.с.40).

Згідно платіжної інструкції виданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 сплатила кошти ТОВ «АЛВА СЕРВІС» за ремонт планшету «Самсунг» у сумі 1742,00 грн (а.с.41).

Також до позову долучено фотознімок на якому відображено особу, яка знаходиться на вулиці та стоїть на тротуарі, який засипаний щебенем (а.с.39).

До матеріалів справи долучено скріншот екрану, на якому зображено текст звернення до Дніпровської обласної адміністрації в якому особа, яка його подає просить вжити термінових заходів щодо усунення аварійної ситуації на 44-му кварталі. Поряд із магазином «Зоомікс» на дорозі утворилася глибока яма, з якої тече вода Дана ділянка є небезпечною, через підтоплення яму не видно, що вже призвело до падіння особи в неї. Також внаслідок падіння було пошкоджено техніку (планшет) особи яка подала звернення, що завдало мені значних матеріальних збитків. Просить провести ремонтні роботи та відновити дорожнє покриття, щоб запобігти подальшому травмуванню мешканців міста. Статус звернення: розглянуто (а.с.42).

Згідно листа Виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, який адресований ОСОБА_8 , її звернення до державної установи «Урядовий контакт центр» з питання ліквідації провалля, яке утворилось після виконання ремонтних робіт на мережах водопостачання на 44 кварталі уважно розглянуто. За інформацією КП «Кривбасводоканал», фахівцями підприємства виконано роботи щодо ліквідації витоку на зовнішніх мережах водопостачання за адресою: вул. Романа Шухевича, буд. 6 виконано зворотню засипку та благоустрій щебенем (а.с.43).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупередже Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

В силу ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) та матеріальної шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Відповідно до положень статей 13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статей 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог статей 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина 2). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина 4). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 6).

Щодо позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 22 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

В позові ОСОБА_1 зазначає, що їй завдана матеріальна шкода, яка полягає у оплаті ремонту телефону її онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 необхідність у якому виникла після того як вступив у неогороджену канаву, яка залишилась після проведення ремонтних робіт на мережах водопостачання.

Так, у відповіді виконавчого комітету Покровської районної в місті ради на звернення № МИ-20088270 від 13 квітня 2026 року зазначено, що, за інформацією КП «Кривбасводоканал», працівниками підприємства виконано роботи з ліквідації витоку на зовнішніх мережах водопостачання за адресою: вул. Романа Шухевича, буд. 6, проведено зворотну засипку та благоустрій щебенем.

Наведений документ містить відомості про виконання відповідачем робіт за зазначеною адресою, а тому має значення для перевірки доводів про його зв`язок із відповідною ділянкою. Разом із тим він не містить відомостей про падіння ОСОБА_2 11 квітня 2026 року, перебування при ньому мобільного пристрою та пошкодження цього пристрою внаслідок такого падіння.

Саме по собі виконання ремонтних робіт за певною адресою не є достатнім підтвердженням усіх обставин заподіяння шкоди, наведених у позові. Так само повідомлення про проведену зворотну засипку не дає без додаткових відомостей підстав для категоричного висновку про стан ділянки саме на момент стверджуваної позивачкою події.

Крім того, зазначена відповідь адресована ОСОБА_8 , а не позивачці ОСОБА_1 . У долученому зверненні до контактного центру подію викладено від першої особи як падіння автора звернення до заповненої водою ями та пошкодження її планшета. Натомість у позовній заяві йдеться про падіння малолітнього онука позивачки та пошкодження мобільного телефону, який перебував у його руках.

Ці розбіжності стосуються істотних обставин: особи, яка впала, належності пошкодженого майна та самого механізму його пошкодження. Надана сукупність доказів не дозволяє встановити, що у зверненні до контактного центру та в позовній заяві описано одну й ту саму подію за участю саме позивачки та її онука.

Адресування відповіді іншій особі саме по собі не позбавляє документ доказового значення щодо проведення робіт. Однак за відсутності підтвердженого зв`язку між описаними подіями цей документ не може бути визнаний достатнім доказом заподіяння шкоди позивачці та дитині за обставин, наведених у позові.

Акт технічного стану від 14 квітня 2026 року містить відомості про наявність у пристрої Samsung моделі SM-X210 слідів потрапляння вологи та механічних пошкоджень. Акт виконаних робіт від 21 квітня 2026 року підтверджує проведення відновлювальних робіт загальною вартістю 1 742 грн.

Суд враховує ці документи як докази технічного стану переданого до сервісного центру пристрою, характеру виявлених несправностей, обсягу та вартості його ремонту. Водночас вони не встановлюють місця, часу та конкретних обставин потрапляння вологи до пристрою, а також не містять відомостей, які пов`язували б його пошкодження з падінням дитини біля будинку АДРЕСА_1 .

Послідовність дат стверджуваної події та звернення до сервісного центру узгоджується з викладеною позивачкою версією, але сама по собі не доводить причинного зв`язку між роботами відповідача та несправністю пристрою. Документальне підтвердження ремонту й визначення його вартості не замінює доказування обставин, за яких виникло пошкодження.

Таким чином, суд не відхиляє зазначені акти та не заперечує зафіксованого в них факту пошкодження пристрою. Проте відомостей, які вони містять, недостатньо для висновку, що це пошкодження спричинене саме протиправними діями чи бездіяльністю КП «Кривбасводоканал».

Крім того, суд зазначає, що позивачем на підтвердження своїх доводів наведених в позовній заяві, щодо родинних відносин з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як бабусі та онука не надано жодного належного та допустимого доказу, тому суд не приймає вказані доводи до уваги оскільки вони не підтверджуються наявними матеріалами справи.

За таких обставин, навіть за підтвердження витрат на ремонт у заявленому розмірі, відсутні достатні підстави покласти їх відшкодування на КП «Кривбасводоканал», оскільки не доведено причинного зв`язку між поведінкою цього відповідача та пошкодженням пристрою.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, відшкодування моральної шкоди може здійснюватися не тільки в силу договору, але й закону.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснено у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з вимогами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом (частина друга статті 1167 ЦК України).

Зазначена норма встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави – наявності моральної (немайнової) шкоди, а також інших умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку між такою поведінкою і завданою шкодою та вини заподіювача (крім випадків відповідальності без вини).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (частина перша і шоста статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Позивачка обґрунтовує моральну шкоду, завдану дитині, її переляком, перебуванням у холодній воді та фізичним дискомфортом, а власну моральну шкоду — хвилюванням за онука, необхідністю надання йому допомоги та подолання наслідків події.

Суд враховує, що за умови встановлення описаної події відповідні обставини можуть мати значення для висновку про наявність душевних страждань. Відсутність медичних документів або висновку психолога сама по собі не є безумовною підставою для відмови у компенсації моральної шкоди.

Однак у цій справі недостатньо підтверджено самі обставини події, з якою позивачка пов`язує зазначені переживання, та їх причинний зв`язок із протиправною поведінкою відповідача. Визначення позивачкою грошової оцінки страждань у розмірах 6 500 грн і 3 600 грн не усуває необхідності встановлення цих підстав відповідальності.

Відмова у відшкодуванні моральної шкоди в цьому випадку обумовлена не самим лише висновком щодо майнової вимоги, а недостатністю доказів обставин, необхідних для покладення на відповідача обов`язку компенсувати заявлені немайнові втрати.

Отже, оцінені в сукупності докази підтверджують проведення відповідачем ремонтних робіт за зазначеною адресою, а також наявність пошкоджень пристрою та його подальший ремонт, проте не забезпечують достатнього підтвердження зв`язку між цими обставинами за механізмом, наведеним у позовній заяві.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України)

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт вчинення відповідачем неправомірних дій, та, відповідно факт заподіяння позивачу такими діями моральної шкоди, крім того не надано доказів що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є онуком позивача, тому за сукупності наведених обставин та відсутності підстав для задоволення позову в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди, вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, яка оцінена в розмірі 10 100,00 гривень, задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що позивачем не підтверджено належними та обґрунтованими доказами позовні вимоги, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст. 22 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 16, 43, 81, 89, 95, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов представника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кривбасводоканал» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 );

- відповідач: Комунальне підприємство «Кривбасводоканал», ЄДРПОУ 03341316 (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, б. 6А).

Суддя: Р. Є. Скотар