Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №171/2742/26 — Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/2742/26

3/171/1883/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Кодрян Л.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з ВП № 8 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №727410 від 23.07.2026, ОСОБА_1 23.07.2026 о 20:20, в м.Апостолове, по вул. Богдана Хмельницького керував автомобілем Лада д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор Motorola VB 400 № 799356. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Просив справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю у його діях події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник Яковченко В.І. судовому засіданні пояснив, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ст.130 КУпАП. Вважає, що справу про адміністративне правопорушення слід закрити у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисником подано письмове клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до письмових пояснень захисник зазначив, що при ознайомленні з матеріалами адміністративної справи та відеозаписом вчинення адміністративного правопорушення встановлено, що на відео відсутній рух автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , який вказаний в протоколі. Крім того, на відеозаписі взагалі відсутній будь-який автомобіль, не зафіксовано події правопорушення, а саме відсутній рух автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 , його зупинка, встановлення ознак сп`яніння, пропонування пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, складання направлення на огляд водія транспортного засобу, акту та самого протоколу про адміністративне правопорушення. Тобто на відео взагалі відсутні буд-які докази вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що працівник поліції який склав протокол не зупиняв автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 , не пропонував останньому пройти огляд на місці зупинки, що в свою чергу ставить під сумнів достовірності даних, внесених у протокол та встановлення відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водієм ОСОБА_1 .

Зазначає, що як пояснив ОСОБА_1 , він дійсно 23.07.2026 знаходився за адресою м.Апостолове, вул. Богдана Хмельницького. Його автомобіль перебував у дворі будинку № 88-90. Він на ньому не рухався. Коли він вийшов на подвір`я, біля автомобіля стояли працівники поліції, запитали у нього документи, останній надав посвідчення водія. Працівники поліції проводили перевірку щодо наявності ухилення від мобілізації та перебування в розшуку. Ніхто з працівників поліції не вказував на ознаки сп`яніння, спиртні напої в цей день він взагалі не вживав, йому не пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, тому він і не міг відмовитися від такого проходження. Після чого працівники поліції забрали його посвідчення водія та поїхали з місця, повідомивши щоб він на наступний день з`явився до поліції. Ніяких документів при ньому не складали, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд, акту та будь-яких інших документів. Він вважає дії працівників поліції незаконними.

Захисник звернув увагу на те, що у протоколі місцем вчинення вказано «місце зупинки», хоча фактичної зупинки не було. Протокол не складався на місці, що ставить під сумнів його достовірність. В протоколі серії ЕПР1 № 727410 вказана дата складання протоколу 23.07.2026 о 22:14. Окрім цього в матеріалах справи існує направлення на огляд водія транспортного засобу складено 23.07.2026 о 20:30. Тобто працівники поліції спочатку видали направлення (о 20:30), проте зазначили у вказаному документі серію й номер протоколу, який фізично почали писати лише о 22:14.

Захисник вважає, що наявними матеріалами не доведено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, що повністю виключає об`єктивну сторону правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. На думку захисника, працівниками поліції не проведено всебічного, повного, об`єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі, що підтверджує відсутність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Яковченка В.І., дослідивши матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, ознайомившись з письмовим клопотання захисника, приходжу до такого висновку.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 з наступними змінами та доповненнями, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, законодавець зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а відмова від проходження такого огляду тягне за собою відповідальність передбачену ст. 130 КУпАП.

У відповідності до вимог п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Отже доказуванню в даній справі підлягає факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та дотримання встановленої процедури документування огляду водія на стан сп`яніння.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено статтею 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок №1103).

За змістом частин 2-5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.п.6-8 Порядку №1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п.п.3, 6, 7 розділу І Інструкції №1452/735 ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі — спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. (ст. 245 КУпАП).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При ознайомленні з матеріалами справи встановлено таке.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що при документуванні вказаного правопорушення велась відеофіксація на нагрудний персональний відеореєстратор Motorola VB 400 № 799356, до матеріалів справи долучено відповідний відеозапис.

Натомість, на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлено факт керування ОСОБА_1 23.07.2026 о 20:20 год., в м.Апотолове, по вул.Богдана Хмельницького автомобілем Лада д.н.з. НОМЕР_1 .

З відеозапису, який триває 6 сек., вбачається, що 23.07.2026 о 20 год. 25 хв. працівники поліції підходять до ОСОБА_1 , який стоїть у дворі, біля під`їзду будинку. На відеозаписі не зафіксовано автомобіль та факт керування ним ОСОБА_1 .

Будь-яких належних та допустимих доказів на підставі яких можна було б спростувати пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував автомобілем, матеріали справи не містять.

Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п. 27 Постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Така правова позиція узгоджується з визначенням у п.1.10 ПДР України поняття механічний транспортний засіб - як транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна.

За таких обставин, матеріалами справи не підтверджено того факту, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Лада д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення з дотриманням встановленої процедури документування огляду водія на стан сп`яніння.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходжу до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правопорушення загалом.

Згідно ч. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Карелін проти Росії» (20 вересня 2016 року, заява N 926/08), зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що справу відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.247 КУпАП України,

постановив:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

СуддяЛ. І. Кодрян