Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №400/4846/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.№ 400/4846/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якій просить: визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови здійснити з 01 лютого 2023 року виплату ОСОБА_1 пенсії в нарахованій сумі в розмірі 27601,15 гривень, без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених будь якими постановами Кабінету Міністрів України. На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року по справі 400/11205/25, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.02.2023 року виплату ОСОБА_1 пенсії в нарахованій сумі в розмірі 27 601,15 гривень, без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених будь якими постановами Кабінету Міністрів України, з урахуванням раніше проведених виплат.

?Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що є інвалідом війни 2 групи та отримує пенсію по інвалідності за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі — Закон № 2262-XII).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 400/11205/25 Відповідача було зобов`язано здійснити перерахунок пенсії Позивача з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення від 27.08.2025 № 9/1/12753. На виконання судового рішення відповідач здійснив перерахунок, за яким основний розмір пенсії з урахуванням надбавок та доплат склав 27601,15 грн. Однак фактична виплата була обмежена до 25950,00 грн із застосуванням обмеження в 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (з розрахунку 2595 грн х 10).

18.03.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії у повному нарахованому розмірі 27 601,15 грн без обмеження, однак листом від 01.04.2026 № 1114-11241/К-02/8-1400/26 відповідач відмовив у здійсненні такої виплати. Позивач вважає такі дії протиправними та такими, що порушують його право на соціальний захист, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 05.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до судового засідання.

?19.05.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву у якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Вказав, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2595 грн, а згідно із ч. 1 ст. 2 Закону України № 3668-VI та ст. 43 Закону № 2262-XII максимальний розмір пенсії обмежений 10 прожитковими мінімумами (25 950 грн). Оскільки Відповідач діяв на підставі норм чинного законодавства та у межах бюджетних асигнувань, дії пенсійного органу вважає повністю правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.

?З`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши надані сторонами докази та правові аргументи, суд дійшов наступних висновків.

? ОСОБА_1 є інвалідом війни 2 групи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію по інвалідності на підставі Закону № 2262-XII.

?Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі № 400/11205/25 зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області провести перерахунок пенсії Позивача з 01.02.2023 р. на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.08.2025 № 9/1/12753.

?На виконання вказаного судового рішення Відповідач здійснив перерахунок пенсії, встановивши її розмір з урахуванням надбавок та доплат у сумі 27 601,15 грн. Разом з тим, фактичну виплату пенсії Відповідач обмежив розміром 25 950,00 грн (10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність).

?18.03.2026 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про проведення виплати пенсії у повному нарахованому розмірі 27 601,15 грн без обмеження її максимальним розміром.

?Листом від 01.04.2026 №1114-11241/К-02/8-1400/26 відповідач відмовив у задоволенні заяви.

?Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

?Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII.

Частиною другою статті 64 Основного Закону України встановлено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями Конституції.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-1X (далі Указ № 64/2022), у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правовою режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

В той же час, Законами України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та «Про Державний бюджету України на 2026 рік» установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 2262-ХІІ, що прямо заборонено частиною третьою статті 11 Закону № 2262-ХІІ.

У рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та від 30.1 1.2010 № 22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Відповідно до першого речення частини третьої статті 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відтак у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Таким чином, оскільки Законом №2262-ХІІ і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездашість, шляхом застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів, і ому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» та статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

У постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що ««відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.»

Таким чином, застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, обмежень пенсії - є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 420/14888/25.

Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, то в ухвалі від 06.02.2025 у справі № 520/909/25 Верховний Суд звернув увагу на те, що він неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов`язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994 20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-Х1І норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

?Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

?Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Починаючи з 20.12.2016 стаття 43 Закону № 2262-XII не містить норми, яка б визначала обмеження максимального розміру пенсії призначеної за цим Законом.

?Суд відхиляє доводи відповідача щодо правомірності обмеження пенсії позивача розміром 25 950,00 грн (10 прожиткових мінімумів). Обмеження виплати нарахованого розміру пенсії військовослужбовця суперечить суті права на соціальний захист (ст. 46 Конституції України) та принципу непорушності права власності (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

?За таких обставин виплачування відповідачем пенсії позивачу у розмірі 25 950,00 грн замість повністю нарахованого розміру 27 601,15 грн є протиправним порушенням прав позивача, а вимога про зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії у нарахованому розмірі 27 601,15 грн без обмеження її максимальним розміром є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

?Щодо позовних вимог в частині зобов`язання здійснювати виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених будь-якими постановами Кабінету Міністрів України:

?Відповідно до ст. 5 КАС України захисту в адміністративному суді підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси.

?Суд наголошує, що судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а не права, які можливо будуть порушені у майбутньому. Суд не може приймати рішення на майбутнє.

?З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду стало саме застосування Відповідачем обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожиткових мінімумів).Рішення чи дії відповідача щодо застосування окремих понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановами Уряду, предметно пенсійним органом при відмові у виплаті не приймалися, а отже порушення прав позивача у цій частині на момент звернення до суду є передчасним.

?За таких обставин вимога позивача про виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених будь-якими постановами Кабінету Міністрів України, є передчасною та задоволенню не підлягає.

?Судовий збір позивачем не сплачувався на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (як учасник бойових дій та інвалід війни).

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити частково.

2.?Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.02.2023 року у повністю нарахованому розмірі 27 601,15 грн без обмеження її максимальним розміром.

3.?Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ: 13844159) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП/ПІН: НОМЕР_2 ) з 01.02.2023 року виплату пенсії у повністю нарахованій сумі в розмірі 27 601,15 (двадцять сім тисяч шістсот одна) гривня 15 копійок на місяць без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше проведених виплат.

4.?В задоволенні решти позовних вимог (щодо здійснення виплати пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених будь-якими постановами Кабінету Міністрів України) — відмовити як передчасних.

5.Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко