Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №400/9879/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.№ 400/9879/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150,

проскасування постанови від 26.08.2025 № ОПШ 047559,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) та просить визнати протиправними та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 26.08.2025 року № ОПШ 047559.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про автомобільний транспорт» є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності. А акт перевірки не містить взагалі посилання на порушення. Відтак, спірні постанову прийняту на підставі цих висновків є протиправним, тому просить її скасувати.

Ухвалою від 17.09.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ним правомірно складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом та, в подальшому, винесено спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечив обґрунтування відповідача та повністю підтримав позовні вимоги.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази, суд встановив наступне.

07.08.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області під час проведення рейдової перевірки на підставі направлення на MAN НОМЕР_1 .

Власником вказаного транспортного засобу є ОСОБА_2 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а відповідно до наданої водієм під час перевірки товарно-транспортної накладної від 07.08.2025 року автомобільним перевізником є ФОП ОСОБА_1 , тобто Позивач.

За результатами перевірки складено акт від 07.08.2025 року № ОАР 038905, в якому зафіксовано порушення вимог статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: під час здійснення вантажних перевезень за маршрутом село Шевченко-Чорноморськ перевізник порушив вимоги статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», вимоги пункту 22.5 ПДР України затверджені ПКМУ № 1306 від 10.10.2021 року, а саме перевезення вантажу пшениці з порушенням визначених габаритно-вагових норм, а саме з перевищенням допустимих 24 тонни ( дорога місцевого значення), що становить 73% перевищення. Також порушення пункту 3.3 Наказу МТЗУ від 24.06.2010 року, а саме: на роздруківці відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія з 01.08.2025 року по 03:00 год. 05.08.2025 року, або бланк підтвердження діяльності водія. Відповідальність за вказані порушення (на роздруківці відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія з 01.08.2025 року по 03:00 год. 05.08.2025 року, або бланк підтвердження діяльності водія) передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме на роздруківці відсутня інформація про режим праці та відпочинку водія з 01.08.2025 року по 03:00 год. 05.08.2025 року, або бланк підтвердження діяльності водія). Тобто, відповідальність за дане порушення визначене абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатами розгляду справи про порушення, винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 27 березня 2025 року № ПШ 112858.

Також, 06.03.2025 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області на підставі направлення на перевірку, проведено рейдову перевірку та перевірено транспортний засіб марки RENAULT, номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а відповідно наданої ТТН автомобільним перевізником є позивач засобу на предмет дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

За результатами перевірки складено акт від 06.03.2025 року № 097779, в якому зафіксовано порушення відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 17 частина перша – перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу та порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 3 частина 1 – на момент перевірки відсутній документ визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа.

За результатами розгляду справи про порушення, винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 26.08.2025 року № ОПШ 047559 в сумі 17000 грн.

Вважаючи протиправною вищезазначену постанову відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року (далі – Закон № 2344).

Статтею 1 Закону № 2344 зокрема визначено, що:

автомобільний перевізник це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажовідправник фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

товарно-транспортна накладна це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 33 Закону № 2344 автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344 передбачено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Відповідно до ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ч. 12 ст.6 Закону №2344 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджений Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), який визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п.4 Порядку).

Пунктом 15 Порядку №1567 встановлений виключний перелік питань, що з`ясовується під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі), серед яких зазначено: перевірка наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно п. 25 та 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону № 2344 обумовлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік необхідних документів не є вичерпним, оскільки у статті 48 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Так, відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі – Положення № 340) автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385 (далі – Інструкція № 385) водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції № 340 перевізники, зокрема, зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, та протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

З огляду на зазначене, суд робить висновок, що вантажні автомобілі повною масою понад 3,5 тон, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом . А для водія такого автомобіля, крім оформлення документів, визначених приписами статті 39 Закону № 2344-ІІІ, обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнених тахокарт (реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв) або картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

В ході перевірки 07.08.2025 року транспортного засобу, перевізником якого є позивач, інспекторами було встановлено відсутність під час проведення перевірки на роздруківці інформації про режим праці та відпочинку водія з 01.08.2025 року по 03:00 год. 05.08.2025 року, або бланк підтвердження діяльності водія. Зазначене підтверджується матеріалами проведеної перевірки. Як вже зазначалось судом вище по тексту рішення, відповідальність за вказане порушення визначене абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, спірна постанова від 26.08.2025 року № ОПШ 047559 про застосування адміністративно – господарського штрафу в сумі 17 000 грн є правомірною.

Суд відхиляє, посилання позивача, на відсутність в акті перевірки посилання на порушення, оскільки зі змісту акту вбачається, що відповідач зазначив про порушення ст. 48 Закону. На спростування встановленого порушення позивачем не надано жодного доказу, оскільки акт є джерелом відомостей про виявлені при перевірці порушення, з огляду на який вбачається, що водій цього транспортного засобу не заперечив його відсутність під час проведення перевірки. В акті зазначено, що водій відмовився від пояснень. Суд наголошує, що водій транспортного засобу має право викласти в акті свої пояснення щодо зазначених в акті обставин або заперечити їх. Тоді як, у даному випадку водій транспортного засобу, що перевірявся такою можливістю не скористався. Інші доводи позивача не спростовують вищевикладені висновки суду. Також, позивач не використав своє право бути присутнім під час розгляду відповідачем справи про порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150, ЄДРПОУ 39816845) , відмовити.

2. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Величко