Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №400/1744/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 р.№ 400/1744/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 13.02.2026 №1032230000617, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.02.2026 № 1032230000617;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перевести ОСОБА_1 на пенсію по втраті годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з моменту звернення, а саме з 05.02.2026.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області протиправно відмовлено їй у переведенні із пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв`язку із відсутність необхідного страхового стажу, не досягненням пенсійного віку. Статтею 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія у зв`язку із втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу.

Ухвалою від 25.02.2026 суд відкрив провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.

Відповідач позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача встановлено, що на дату звернення ОСОБА_1 досягла віку 60 років, таким чином для здійснення переходу на пенсію в разі втрати годувальника необхідно мати не менше 32 років страхового стажу. Відповідно до матеріалів пенсійної справи загальний страховий стаж позивачки складає 24 роки 1 місяць 8 днів, що недостатньо для здійснення переходу на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 1058.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796- ХІІ.

05.02.2026 позивачка звернулась із заявою про переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника до територіальних органів ПФУ.

Рішенням Головного управління ПФУ в Миколаївській області від 13.02.2026 відмовлено ОСОБА_1 в переведенні із пенсії за віком на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, оскільки вона не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України № 1058- IV.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із ст. 36 Закону № 1058 пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії у разі встановлення III групи інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та зазначеним у частині другій цієї статті членам сім`ї особи, якій відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин" надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону № 1058 члени сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 36 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Отже, для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника необхідно дотримання певних умов, а саме чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Крім того, визначені умови, якщо члени сім`ї були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Згідно із статтею 26 Закону № 1058, особи, які народилися в 1965 році, мають право на пенсію за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу від 25 – 35 років — після досягнення віку 63 років, від 15 – 25 років — після досягнення віку 65 років.

Як встановлено судом, позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з врахуванням норм ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796- ХІІ. ОСОБА_1 на момент звернення до органів ПФУ досягла віку 60 років, страховий стаж складає 24 роки 1 місяць 8 днів, а тому відповідно до ст. 26 Закону № 1058 право на призначення пенсії вона набуде при досягненні 65 років. Доказів того, що позивачка є особою з інвалідністю до суду не надано.

Законодавством про пенсійне забезпечення визначено, що непрацездатними членами сім`ї, які мають право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, з-поміж інших категорій осіб, вважаються, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Отже, необхідною умовою для призначення зазначеним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченого зазначеною статтею.

Отримання цими особами пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до законодавства, яке регулює призначення такої пенсії на пільгових умовах, не дає підстав для призначення їм до досягнення передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV віку пенсії у зв`язку з втратою годувальника чи переведення на цей вид пенсії.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 29.03.2017 у справі № 565/235/15-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачкою не дотримано умов, передбачених Законом № 1058 для переходу на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, то Головне управління ПФУ в Миколаївській області правомірно відмовило позивачці у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241,244, 242 - 246, 263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 13.10.2026.

Суддя Н.О. Бульба