Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/24681/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/24681/25

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні та відпустки для лікування після поранення;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 гривень, за період перебування на стаціонарному лікуванні з 30.12.2022 по 01.01.2023, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 04.02.2023, з 28.03.2023 по 31.03.2023, з 31.03.2023 по 03.05.2023, з 14.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 21.07.2023, з 25.03.2024 по 18.06.2024 (всього 201 календарний день) та у відпустках за станом здоров`я після тяжкого поранення, рекомендованих довідками ВЛК № 132 від 03.02.2023, № 1374 від 01.05.2023, № 2235 від 19.07.2023, № 8205 від 22.08.2023, № 395 від 17.06.2024 (по 30 календарних днів, всього 150 календарних днів), з урахуванням фактично виплачених сум.

Ухвалою суду від 19.12.2025 спрощене позовне провадження у справі. 18.09.2026 суд ухвалив перейти з спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 06.10.2026.

В судове засідання в режимі відеоконференції з`явився представник відповідача, надав пояснення у справі, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01.06.2022 був призваний на військову службу за мобілізацією та проходив службу у в/ч НОМЕР_1 . 29.12.2022 під час виконання бойового завдання, пов`язаного із захистом незалежності та територіальної цілісності держави, отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне уламкове проникаюче поранення живота з пошкодженням тонкої кишки, контузію лівої зовнішньої здухвинної артерії, що підтверджується довідкою про обставини травми № 282 від 24.01.2023 та довідками ВЛК. Після поранення перебував на стаціонарному лікуванні та у відпустках за станом здоров`я. Позивач вважає, що всі умови для виплати додаткової винагороди у збільшеному розмірі, визначені абзацом третім пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (перебування на стаціонарному лікуванні, зв`язок лікування з пораненням, зв`язок поранення із захистом Батьківщини), підтверджені постановами ВЛК, однак відповідач повного розрахунку з ним не провів. Звернення представника позивача до відповідача із заявою та адвокатськими запитами спору не врегулювали.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову, вказав, що не заперечує факт поранення позивача та необхідність лікування, проте станом на час подання відзиву всі спірні суми додаткової винагороди у збільшеному розмірі фактично нараховані та виплачені з урахуванням раніше здійснених виплат, тому предмет спору відсутній. Виплата додаткової винагороди здійснюється не автоматично, а за наявності підтвердних документів на підставі наказів командира, з подальшим проведенням фінансових нарахувань відповідно до наказів Міністерства оборони України від 22.05.2017 № 280 та від 07.06.2018 № 260. Після надходження заяви позивача від 04.09.2025 та перевірки документів фінансовою службою видано накази від 27.10.2025 № 6457 та від 22.12.2025 № 7233 про внесення змін до попередніх наказів, а кошти зараховано на рахунок позивача 07.11.2025 та 23.12.2025. За наявності підстав просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Представник позивача подав письмові пояснення від 23.09.2026, у яких зазначив, що довідка про доходи від 29.07.2026 № 2652/3 відображає лише загальну суму одноразових видів грошового забезпечення (997 450,48 грн) і не підтверджує виплати за всі спірні періоди: за травень, червень та липень 2023 року в довідці відображено 0,00 грн; виплати за 2024 рік не підтверджені; одноразові виплати у листопаді та грудні 2025 року (109 677,42 грн та 96 989,25 грн) не містять відомостей про їх правову підставу та періоди виплати. Позовні вимоги заявлено з урахуванням фактично виплачених сум, тому, на думку представника, довідка про доходи предмета спору не усуває. Просив розглядати справу без участі позивача та його представника.

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 у червні 2022 року та проходив службу у в/ч НОМЕР_1 на посаді гранатометника.

Згідно з довідкою командира в/ч НОМЕР_1 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 24.01.2023 № 282, 29.12.2022 позивач при безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, виконуючи бойові завдання у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , внаслідок мінометного обстрілу отримав мінно-вибухову травму, вогнепальне уламкове проникаюче поранення живота з пошкодженням тонкої кишки, контузію лівої зовнішньої здухвинної артерії.

Після поранення позивач перебував на стаціонарному лікуванні:

з 30.12.2022 по 01.01.2023 – у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова» ДОР (виписка № 17018);

з 02.01.2023 по 06.01.2023 – у ВМКЦ Центрального регіону (виписний епікриз № 10);

з 06.01.2023 по 04.02.2023 – у відділенні медичної реабілітації в/ч НОМЕР_2 (виписний епікриз № 16);

з 28.03.2023 по 31.03.2023 – у ВМКЦ Західного регіону (перевідний епікриз № 4254);

з 31.03.2023 по 03.05.2023 – у в/ч НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 (виписка № 1530).

Постановою госпітальної ВЛК в/ч НОМЕР_2 , оформленою довідкою від 03.02.2023 № 132, встановлено: «Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»; на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Постановою ВЛК в/ч НОМЕР_3 , оформленою довідкою від 01.05.2023 № 1374, позивачу встановлено діагноз: стан після оперативного лікування внаслідок вогнепального осколкового сліпого проникаючого поранення живота (29.12.2022), післяопераційна вентральна грижа великих розмірів; травма віднесена до тяжких; прийнято постанову: «Поранення, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»; на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

З 14.06.2023 по 05.07.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ВМКЦ Західного регіону (перевідний епікриз № 7965).

З 05.07.2023 по 21.07.2023 позивач продовжив лікування у в/ч НОМЕР_3 (виписка № 2983).

Постановою ВЛК в/ч НОМЕР_3 , оформленою довідкою № 2235 (медичний огляд 19.07.2023), позивачу встановлено діагноз: «Стан після операції (16.06.2023): герніотомія, алогерніопластика передньої черевної стінки по типу “Sub lay”, з приводу післяопераційної вентральної грижі великих розмірів», прийнято постанову: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»; на підставі статті 56 графи ІІ Розкладу хвороб позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Постановою ВЛК клініки амбулаторно-поліклінічної допомоги ВМКЦ Західного регіону, оформленою довідкою від 22.08.2023 № 8205, за тим самим діагнозом прийнято постанову: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби (Довідка командира частини про обставини травми не надана)»; на підставі статті 56 графи ІІ Розкладу хвороб позивач потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

Постановою ВЛК в/ч НОМЕР_4 , оформленою довідкою в/ч НОМЕР_5 від 21.10.2023 № 7486, за результатами медичного огляду щодо визначення придатності до військової служби встановлено, що наслідки вибухової травми (29.12.2022) пов`язані із захистом Батьківщини, травма тяжка; позивача визнано обмежено придатним до військової служби на підставі статті 77-б графи ІІІ Розкладу хвороб.

Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.11.2023 № 324 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом командувача Десантно-штурмових військ ЗСУ (по особовому складу) від 11.11.2023 № 195-РС на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону в/ч НОМЕР_6 , з 14.11.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення як такого, що вибув до нового місця служби – АДРЕСА_3 .

З 25.03.2024 по 18.06.2024 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у ІНФОРМАЦІЯ_2 (в/ч НОМЕР_7 ), АДРЕСА_1 (виписний епікриз № НОМЕР_8 ), у якому місцем служби позивача та адресатом виписки зазначено в/ч НОМЕР_6 .

Постановою ВЛК в/ч НОМЕР_7 , оформленою довідкою від 17.06.2024 № 395, щодо солдата ОСОБА_1 , в/ч НОМЕР_6 , прийнято постанову: «Поранення, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», поранення тяжкого ступеня; на підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб позивач потребує відпустки для лікування після поранення на 30 календарних днів.

Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, позивачу у 2024 році видано командиром в/ч НОМЕР_6 .

Листом від 06.10.2025 № 690/29370 командир в/ч НОМЕР_1 повідомив представника позивача, що за періоди стаціонарного лікування з 30.12.2022 по 01.01.2023, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 25.03.2024 по 18.06.2024, з 06.01.2023 по 04.02.2023, з 31.03.2023 по 03.05.2023 та за періоди відпусток за станом здоров`я після тяжкого поранення з 01.05.2023 та з 17.06.2024 позивача буде включено до наказу про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн.

Щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за спірні періоди суд встановив таке.

Відповідно до картки особового рахунку військовослужбовця за 2023 рік та довідки про доходи від 19.01.2026 № 201/3 у січні 2023 року позивачу виплачено додаткову винагороду за грудень 2022 року в розмірі 100 000,00 грн (наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 05.01.2023 № 31), що охоплює і період стаціонарного лікування з 30.12.2022 по 31.12.2022.

Згідно з витягом з додатку № 4 до наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 05.02.2023 № 251 «Про виплату додаткової грошової винагороди за січень 2023 року» позивача включено до переліку військовослужбовців, яким виплачується додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн як таким, що отримали поранення, за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 (підстава – довідка № 282 від 24.01.2023); виплачено 100 000,00 грн.

Згідно з витягом з додатку № 6 до наказу від 05.03.2023 № 521 «Про виплату додаткової винагороди за лютий 2023 року» позивача включено до переліку військовослужбовців, яким виплачується додаткова винагорода в розмірі 100 000 грн за час лікування у зв`язку з отриманим пораненням, за період з 01.02.2023 по 28.02.2023; виплачено 100 000,00 грн.

Згідно з витягом з додатку № 6 до наказу від 05.04.2023 № 801 «Про виплату додаткової винагороди за березень 2023 року» (у картці особового рахунку – № 800) позивача включено до переліку для виплати за періоди з 01.03.2023 по 06.03.2023 та з 28.03.2023 по 31.03.2023 (10 календарних днів); виплачено 32 258,06 грн (100 000 грн : 31 Ч 10).

Наказом від 27.10.2025 № 6457 «Про внесення змін до деяких наказів командира військової частини НОМЕР_1 » додаток 6 до наказу від 05.05.2023 № 1111 «Про виплату додаткової грошової винагороди за квітень 2023 року» доповнено позицією щодо позивача за період з 01.04.2023 по 30.04.2023, а додаток 6 до наказу від 05.06.2023 № 1501 «… за травень 2023 року» – за період з 01.05.2023 по 03.05.2023. Нараховано 109 677,42 грн (100 000,00 грн + 100 000 грн : 31 Ч 3 = 9 677,42 грн); згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 16.01.2026 про виконання реєстру зарахування коштів 07.11.2025 на картковий рахунок позивача зараховано 98 500,00 грн та 9 532,26 грн, загалом 108 032,26 грн, що відповідає нарахованій сумі за вирахуванням військового збору (1,5 %).

Наказом від 22.12.2025 № 7233 «Про внесення змін до деяких наказів командира військової частини НОМЕР_1 » позицію щодо позивача у додатку 6 до наказу від 05.06.2023 № 1501 викладено в редакції «з 01.05.2023 по 31.05.2023», а додаток 6 до наказу від 05.07.2023 № 2001 «… за червень 2023 року» доповнено позицією щодо позивача за період з 01.06.2023 по 02.06.2023. Згідно з довідкою банку 23.12.2025 на рахунок позивача зараховано 90 322,58 грн (100 000 грн : 31 Ч 28 – решта травня 2023 року з урахуванням раніше виплачених 3 днів) та 6 666,67 грн (100 000 грн : 30 Ч 2), загалом 96 989,25 грн.

Отже, додаткову винагороду у збільшеному розмірі позивачу виплачено за безперервний період з 01.01.2023 по 06.03.2023, з 28.03.2023 по 02.06.2023, а також за грудень 2022 року. Наведені періоди повністю охоплюють заявлені у позові періоди стаціонарного лікування з 30.12.2022 по 01.01.2023, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 04.02.2023, з 28.03.2023 по 31.03.2023, з 31.03.2023 по 03.05.2023, а також 30-денні відпустки за довідками ВЛК № 132 (з 05.02.2023 по 06.03.2023) та № 1374 (з 04.05.2023 по 02.06.2023).

Таким чином, за заявлені у позові періоди відповідач провів такі виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн:

за стаціонарне лікування з 30.12.2022 по 31.12.2022 – у складі виплати за грудень 2022 року в сумі 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) на підставі наказу від 05.01.2023 № 31, проведеної у січні 2023 року;

за стаціонарне лікування з 01.01.2023 по 04.02.2023 – 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) за січень 2023 року на підставі наказу від 05.02.2023 № 251 та 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок) за лютий 2023 року на підставі наказу від 05.03.2023 № 521, якою охоплено також дні відпустки за довідкою ВЛК № 132 з 05.02.2023 по 28.02.2023;

за дні відпустки за довідкою ВЛК № 132 з 01.03.2023 по 06.03.2023 та стаціонарне лікування з 28.03.2023 по 31.03.2023 – 32 258,06 грн (тридцять дві тисячі двісті п`ятдесят вісім гривень 06 копійок) на підставі наказу від 05.04.2023 № 801;

за стаціонарне лікування з 31.03.2023 по 03.05.2023 – 109 677,42 грн (сто дев`ять тисяч шістсот сімдесят сім гривень 42 копійки) на підставі наказу від 27.10.2025 № 6457; на рахунок позивача 07.11.2025 зараховано 108 032,26 грн (сто вісім тисяч тридцять дві гривні 26 копійок) після утримання військового збору;

за відпустку за довідкою ВЛК № 1374 з 04.05.2023 по 02.06.2023 – 96 989,25 грн (дев`яносто шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 25 копійок) на підставі наказу від 22.12.2025 № 7233, зарахованих на рахунок позивача 23.12.2025.

Загалом за наведені періоди позивачу виплачено додаткову винагороду в сумі 538 924,73 грн (п`ятсот тридцять вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири гривні 73 копійки).

Натомість доказів включення позивача до наказів про виплату додаткової винагороди та її виплати за періоди стаціонарного лікування з 14.06.2023 по 05.07.2023 і з 05.07.2023 по 21.07.2023, відпусток за довідками ВЛК № 2235 і № 8205, а також за період стаціонарного лікування з 25.03.2024 по 18.06.2024 і відпустки за довідкою ВЛК № 395 відповідач до суду не подав; у довідці про доходи за липень – жовтень 2023 року одноразових видів грошового забезпечення не відображено, а суми, виплачені у листопаді 2023 року (7 441,42 грн) та січні 2024 року (8 710,00 грн), за розміром не відповідають зазначеним періодам.

До матеріалів справи також долучено розрахунок додаткової винагороди та грошового забезпечення позивача, складений фінансово-економічною службою в/ч НОМЕР_1 . У ньому, крім виплачених сум, у графі «до виплати» відображено: за 14.06– 30.06.2023 – 56 666,67 грн, за 01.07– 21.07.2023 – 67 741,94 грн, за 25.03– 31.03.2024 – 22 580,65 грн, за квітень і травень 2024 року – по 100 000,00 грн, за 01.06– 18.06.2024 – 60 000,00 грн, загалом 406 989,26 грн (до перерахування на рахунок – 400 884,42 грн). Періоди відпусток за довідками ВЛК № 2235, № 8205 і № 395 у розрахунок не включено. Розрахунок містить неточності: виплату за 01.05– 03.05.2023 зазначено в сумі 10 000,00 грн замість фактично нарахованих 9 677,42 грн, підсумок графи «виплачено» (329 254,84 грн) не відповідає сумі її рядків (329 354,84 грн), а виплату за лютий 2023 року віднесено до періоду « 01.02.2023–04.02.2023, 28 днів». Наказів командира в/ч НОМЕР_1 про включення позивача до виплати за періоди, зазначені у графі «до виплати», до суду не подано.

Не погодившись з повнотою розрахунку, позивач 17.12.2025 звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню та висновки щодо правозастосування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, єдину систему їх соціального та правового захисту визначає Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інше забезпечення в обсягах, що відповідають умовам військової служби, стимулюють закріплення кваліфікованих кадрів. До складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премія) та одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-XII). Порядок виплати грошового забезпечення визначається Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

На виконання зазначених указів Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова № 168).

До 01.06.2023 умови виплати додаткової винагороди військовослужбовцям визначалися пунктом 1 Постанови № 168.

Абзацом першим цього пункту встановлювалося, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил та інших військових формувань виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом третім пункту 1 Постанови № 168 у редакції, чинній до 01.06.2023, передбачалося включення до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, зокрема осіб, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2023 № 836, яка у частині виплати додаткової винагороди застосовується з 01.06.2023, пункт 1 Постанови № 168 викладено в новій редакції, а постанову доповнено пунктами 1-1 та 1-2.

Відтак до спірних періодів, що настали після 01.06.2023 (стаціонарне лікування з 14.06.2023 по 21.07.2023, відпустки за довідками ВЛК № 2235 та № 8205, стаціонарне лікування з 25.03.2024 по 18.06.2024 та відпустка за довідкою ВЛК № 395), застосовуються пункти 1-1 та 1-2 Постанови № 168 у редакції Постанови № 836.

Згідно з абзацом другим пункту 1-1 Постанови № 168 (у редакції Постанови № 836) військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Абзацом першим пункту 1-2 Постанови № 168 (у редакції Постанови № 836) встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 1-2 Постанови № 168 (у редакції Постанови № 836, чинній у спірні періоди 2023– 2024 років, тобто до змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1311 та від 24.01.2025 № 77) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Абзацом другим пункту 2-1 Постанови № 168 передбачено, що міністерства та державні органи визначають, зокрема, особливості виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пунктах 1-1, 1-2 цієї постанови.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі Порядок № 260).

Згідно з пунктом 2 розділу I Порядку № 260 до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належить, зокрема, додаткова винагорода на період дії воєнного стану. Відповідно до пункту 3 розділу I Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема, накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини та накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Абзацами третім, четвертим пункту 7 розділу I Порядку № 260 визначено, що військовослужбовцям, які виключаються зі списків особового складу військової частини, грошове забезпечення виплачується до дня виключення включно; виплата грошового забезпечення в разі вибуття військовослужбовців до нового місця служби за строк із дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу військової частини, і до дня прийняття посади здійснюється за новим місцем служби в розмірі, встановленому за попереднім місцем служби, після зарахування їх на грошове забезпечення до цієї військової частини.

Пунктом 8 розділу I Порядку № 260 передбачено, що одноразові додаткові види грошового забезпечення виплачуються в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату; грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).

Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану визначено розділом XXXIV Порядку № 260 (доповнено наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, застосовується з 01.02.2023; в редакції наказу Міністерства оборони України від 26.09.2023 № 566).

Відповідно до пунктів 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин – особовому складу військової частини; накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Згідно з абзацом четвертим пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260 (у редакції, чинній до змін, внесених наказом Міністерства оборони України від 28.09.2025 № 638) у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, – за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Пунктом 12 розділу XXXIV Порядку № 260 визначено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець.

Згідно з пунктом 13 розділу XXXIV Порядку № 260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров`я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров`я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.

Таким чином, право на додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн за час лікування виникає за сукупності таких умов: поранення (контузія, травма, каліцтво) пов`язане із захистом Батьківщини і підтверджене довідкою командира про обставини травми; військовослужбовець перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з таким пораненням або перебуває у відпустці для лікування після поранення у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) ВЛК. Виплата здійснюється на підставі наказу командира військової частини, у списках особового складу якої військовослужбовець перебуває та на грошовому забезпеченні якої він знаходиться.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень, внаслідок чого відсутній предмет спору.

Суд встановив, що за періоди стаціонарного лікування з 30.12.2022 по 01.01.2023, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 04.02.2023, з 28.03.2023 по 31.03.2023, з 31.03.2023 по 03.05.2023 та за періоди відпусток за довідками ВЛК № 132 і № 1374 позивача включено до наказів командира в/ч НОМЕР_1 про виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн та кошти фактично зараховано на його рахунок.

Витяги з наказів від 05.02.2023 № 251, від 05.03.2023 № 521, від 05.04.2023 № 801, від 27.10.2025 № 6457 та від 22.12.2025 № 7233 містять конкретні періоди виплати, а суми, зараховані на рахунок позивача, арифметично відповідають кількості календарних днів цих періодів.

Відтак доводи представника позивача про неможливість встановити правову підставу та періоди виплат у листопаді та грудні 2025 року спростовуються наявними у справі доказами, а відображення в довідці про доходи 0,00 грн за травень – липень 2023 року пояснюється тим, що виплати за квітень, травень і перші дні червня 2023 року проведено у 2025 році на підставі наказів про внесення змін.

Доказів недоплати за зазначені періоди позивач не надав.

Отже, щодо цих періодів порушення виправлене самим відповідачем, права позивача відновлені в повному обсязі, а предмет спору відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Щодо періодів стаціонарного лікування з 14.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 21.07.2023 та відпусток за довідками ВЛК № 2235 і № 8205 (до виключення позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ).

Відповідач не заперечує права позивача на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за періоди лікування після поранення, що припадають на час проходження ним служби у в/ч НОМЕР_1 : у відзиві він визнає факт поранення та необхідність лікування, а його заперечення зводяться лише до твердження про фактичну виплату всіх спірних сум. Право позивача на ці виплати визнано відповідачем і в листі від 06.10.2025 № 690/29370, і в розрахунку його фінансово-економічної служби. Отже, спір у цій частині стосується лише повноти виплати.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що додаткову винагороду виплачено за всі періоди стаціонарного лікування. Наказів про включення позивача до виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн за періоди з 14.06.2023 по 21.07.2023 та за періоди відпусток за довідками ВЛК № 2235 і № 8205 відповідач до суду не подав, у довідці про доходи за липень – жовтень 2023 року виплат не відображено, банківські довідки зарахування таких сум не підтверджують, а в розрахунку фінансово-економічної служби відповідача періоди стаціонарного лікування з 14.06.2023 по 30.06.2023 (56 666,67 грн) та з 01.07.2023 по 21.07.2023 (67 741,94 грн) зазначені у графі «до виплати».

У ці періоди позивач перебував у списках особового складу в/ч НОМЕР_1 (виключений лише з 14.11.2023), тому саме відповідач відповідно до абзацу першого пункту 1-2 Постанови № 168 та пунктів 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 був зобов`язаний вирішити питання про включення його до наказів про виплату додаткової винагороди.

У зазначений період позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, у розумінні абзацу четвертого пункту 1-2 Постанови № 168 та абзацу четвертого пункту 11 розділу XXXIV Порядку № 260.

Відпустки за довідками ВЛК № 2235 і № 8205 надано позивачу безпосередньо після стаціонарного лікування наслідків тяжкого поранення, ступінь тяжкості якого встановлено постановами ВЛК № 1374 та № 7486.

Таким чином, відповідач, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування правомірності своєї поведінки, не довів наявності підстав для невключення позивача до наказів про виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн на місяць за періоди стаціонарного лікування з 14.06.2023 по 05.07.2023 та з 05.07.2023 по 21.07.2023 і за періоди відпусток за довідками ВЛК № 2235 від 19.07.2023 та № 8205 від 22.08.2023.

Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною, а належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду за ці періоди з урахуванням фактично виплачених сум.

Щодо періоду стаціонарного лікування з 25.03.2024 по 18.06.2024 та відпустки за довідкою ВЛК № 395 від 17.06.2024 (після виключення позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 ). Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 14.11.2023 № 324 позивача з 14.11.2023 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з призначенням до в/ч НОМЕР_6 . Медичні документи за 2024 рік (виписний епікриз № 2035, довідка ВЛК № 395) зазначають місцем служби позивача в/ч НОМЕР_6 , довідку про участь у заходах з оборони у 2024 році позивачу видав командир в/ч НОМЕР_6 .

Отже, у зазначені періоди позивач не перебував у списках особового складу та на грошовому забезпеченні в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до абзаців третього, четвертого пункту 7 та пункту 8 розділу I, пункту 9 розділу XXXIV Порядку № 260 грошове забезпечення військовослужбовцю, виключеному зі списків особового складу, виплачується попередньою військовою частиною лише до дня виключення включно, а надалі – за новим місцем служби на підставі наказу командира військової частини, на грошовому забезпеченні якої він перебуває.

Тому відповідач не мав ні обов`язку, ні повноважень видавати накази про виплату позивачу додаткової винагороди за періоди 2024 року.

Клопотання про заміну відповідача чи залучення співвідповідача відповідно до статті 48 КАС України позивач не заявляв, а суд розглядає справу в межах позовних вимог щодо визначеного позивачем відповідача (частина друга статті 9 КАС України).

Оскільки щодо періодів після виключення позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 протиправної бездіяльності відповідача не встановлено, похідна вимога про зобов`язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду за ці періоди також задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо періодів, за які додаткову винагороду у розмірі 100 000 грн нараховано та виплачено, задоволення позовних вимог щодо періодів стаціонарного лікування з 14.06.2023 по 21.07.2023 та відпусток за довідками ВЛК № 2235 і № 8205 та відмови у задоволенні позовних вимог щодо періодів після виключення позивача зі списків особового складу в/ч НОМЕР_1 .

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не сплачував, доказів понесення інших судових витрат сторони не надали, тому підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72– 77, 90, 139, 205, 238, 239, 242– 246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд

вирішив:

Закрити провадження у справі № 380/24681/25 в частині позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_4 ) до військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 , адреса: АДРЕСА_5 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі, збільшеному до 100 000,00 грн, та зобов`язання нарахувати і виплатити таку винагороду за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 30.12.2022 по 01.01.2023, з 02.01.2023 по 06.01.2023, з 06.01.2023 по 04.02.2023, з 28.03.2023 по 31.03.2023, з 31.03.2023 по 03.05.2023 та за періоди перебування у відпустках за станом здоров`я, наданих на підставі довідок ВЛК № 132 від 03.02.2023 і № 1374 від 01.05.2023.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць за періоди перебування на стаціонарному лікуванні з 14.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 21.07.2023 та за періоди перебування у відпустках, наданих на підставі довідок ВЛК № 2235 від 19.07.2023 та № 8205 від 22.08.2023.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_9 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у розмірі 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні з 14.06.2023 по 05.07.2023, з 05.07.2023 по 21.07.2023 та у відпустках, наданих на підставі довідок ВЛК № 2235 від 19.07.2023 та № 8205 від 22.08.2023 (по 30 календарних днів), з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна