Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/17690/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/17690/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням у ній відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2025 року основного розміру його пенсії;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2025 року за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення із служби у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, із обов`язковим зазначенням у ній відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2025 рік” на 01 січня 2025 року (3028 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2025 року основного розміру його пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він отримує пенсію по інвалідності, призначену на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що розмір посадового окладу та окладу за військовим званням визначався йому виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 (1762,00 грн), тоді як з огляду на відновлення дії первинної редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 та зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (3028,00 грн з 01.01.2025), у нього виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням оновлених розмірів складових грошового забезпечення. Послався на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 та від 18.06.2025 у справі №320/29450/24, якими послідовно визнано протиправними зміни до пункту 4 Постанови №704, внесені постановами Кабінету Міністрів України №103 та №481, а також на постанову Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, якою сформульовано правовий висновок про застосування пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції із використанням як розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Дії відповідача щодо відмови у видачі довідки вважає протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 27.08.2026 у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що з 20.05.2023 підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, якою передбачено сталу розрахункову величину 1762,00 грн при обчисленні посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. Зазначив, що підвищення грошового забезпечення військовослужбовців повинно відбутися не теоретично, а фактично, оскільки пенсіонеру пенсія не може бути обрахована з грошового забезпечення, яке фактично не нараховується і не виплачується діючому військовослужбовцю відповідної категорії. Стверджував, що встановлення з 01.01.2025 статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн не має своїм наслідком збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців. Послався на те, що згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на визначення розміру грошового забезпечення надане Кабінету Міністрів України, а Постанова №481 є чинною, що, за твердженням відповідача, підтверджено постановою Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24. Вказав також, що після 18.06.2025 Кабінетом Міністрів України не вносилися зміни до Постанови №704 та не приймалося нормативно-правових актів, якими було б установлено порядок розрахунку грошового забезпечення виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 1 січня календарного року, а пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції, на яку посилається позивач, ніколи не набирав чинності. На підтвердження своєї позиції послався на постанови Верховного Суду від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 08.12.2024 отримує пенсію по інвалідності (пенсійна справа №1301035864) у розмірі 80% грошового забезпечення, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), що підтверджується протоколом за пенсійною справою №1301035864 від 08.12.2024 та не заперечується сторонами.

При призначенні пенсії враховано грошове забезпечення, у складі якого, зокрема, посадовий оклад - 3000,00 грн та оклад за військове звання - 530,00 грн, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704.

23.04.2026 представника позивача звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2025 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2025.

Листом від 21.05.2026 №1159/12/8699 відповідач відмовив у складенні відповідної довідки, пославшись на відсутність правових підстав, оскільки грошове забезпечення у Міністерстві оборони України у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму не збільшувалося, Кабінет Міністрів України не визначав умов та розмірів перерахунку пенсій, а відповідних списків від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідач не отримував. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону №2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова №704), встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців. Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Аналогічні приписи містять і примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (тобто з використанням сталої величини, а не показника на 1 січня відповідного календарного року).

Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 в частині внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Внаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції, якою розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023, пунктом 2 внесено зміну до пункту 4 Постанови №704, виклавши абзац перший в редакції, згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №320/29450/24 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови №481 неправомірними та визнано протиправним і нечинним пункт 2 Постанови №481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови №704. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а зазначене рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевказані судові рішення, суд виходить з того, що пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у первинній редакції, якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас, оскільки спірна довідка стосується розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2025, тобто за період, у який формально була чинною редакція пункту 4 Постанови №704, викладена у пункті 2 Постанови №481, суд враховує правовий висновок, сформульований Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у якій Суд зазначив: «Таким чином, пункт 4 Постанови №704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин». Крім того, у вказаній постанові Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постановах від 20 жовтня 2025 року у справі №600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі №420/3824/25, згідно з якими з дня набрання чинності Постановою №481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 18 червня 2025 року) правові підстави для видачі довідок про розмір грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, відсутні.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, згідно зі статтею 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Разом з тим Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб або фіксованої величини, які не відповідають нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Зазначення ж у пункті 4 Постанови №704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX встановлено, що станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту «законних очікувань» (legitimate expectations) та принципом правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що коли соціальна виплата закріплена законом і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у таких виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта повідомити про це орган, що призначає пенсії, після чого здійснюється обмін відповідними списками та довідками.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Такий висновок узгоджується, зокрема, з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Щодо заперечень відповідача про те, що єдиною підставою для видачі довідки про розмір грошового забезпечення є фактичне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців за рішенням Кабінету Міністрів України, а зростання прожиткового мінімуму само по собі такою підставою не є, суд зазначає таке.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у силу пункту 4 Постанови №704 (у чинній первинній редакції) є саме тією розрахунковою величиною, через множення якої на відповідний тарифний коефіцієнт визначаються розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. А отже, збільшення законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 безпосередньо зумовлює зміну (збільшення) розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням як складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що, у свою чергу, є підвищенням грошового забезпечення в розумінні частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії. Посилання відповідача на сталу величину 1762 гривні є безпідставним, оскільки відповідна редакція пункту 4 Постанови №704, запроваджена Постановою №481, визнана протиправною та нечинною, а згідно з правовим висновком Верховного Суду у справі №520/5814/24 дефектний нормативно-правовий акт не підлягає застосуванню безвідносно до того, чи був він чинним на момент виникнення спірних відносин.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення та про неотримання відповідачем списків від органу Пенсійного фонду України, оскільки розрахункова величина (прожитковий мінімум) визначена законом, її збільшення є самостійним юридичним фактом, а відсутність організаційних дій з боку органів Пенсійного фонду України чи Міністерства оборони України не може позбавляти пенсіонера гарантованого законом права на перерахунок пенсії та не звільняє уповноважений орган від обов`язку видати довідку. За частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Суд відхиляє також посилання відповідача на положення частини четвертої статті 78 КАС України та на постанову Верховного Суду від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 як на підтвердження чинності Постанови №481, оскільки правовий висновок щодо застосування пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції, із використанням для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, безвідносно до чинності дефектного акта, сформульовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, якою відступлено від попередньої судової практики у цьому питанні. Висновки Верховного Суду, викладені у постановах, на які посилається відповідач, зокрема від 17.09.2024 у справі №520/17089/23, від 22.10.2025 у справі №420/3824/25, від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 та від 21.01.2026 у справі №200/8730/24, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, адже такі висновки викладені без урахування правової позиції судової палати, висловленої у постанові від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, а відтак не підлягають застосуванню.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 26.06.2025 у справі №480/7154/24 суд оцінює критично, оскільки правовідносини у вказаній справі стосувалися перерахунку грошового забезпечення військовій частині за період після 20.05.2023, тоді як предметом цього спору є обов`язок уповноваженого органу видати довідку для перерахунку пенсії з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму на 01.01.2025; обставини цих справ не є подібними.

Суд наголошує, що у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» №4059-IX, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини;

(4) виходячи з правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2025 для перерахунку призначеної пенсії з 01.02.2025.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 26.10.2022 у справі №500/8485/21, від 10.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22, у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24, а також зі зразковим рішенням Верховного Суду від 16.12.2024 у справі №400/6254/24 (Пз/990/11/24).

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Оскільки алгоритм дій відповідача чітко визначений законодавчо, дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, а тому задоволення позову в частині зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

За таких обставин дії відповідача, які полягають у відмові виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2025 року розміру пенсії, - є протиправними.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подання цього позову, доказів понесення інших судових витрат не надано, то такі, в силу приписів статті 139 КАС України, розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2025 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01 січня 2025 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2025 року (3028 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2025 року розміру пенсії.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.