Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №380/14779/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 рокусправа № 380/14779/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

встановив:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: вул.Валентини Крицак, 6, м.Херсон,73036, код ЄДРПОУ 21295057), в якому просить суд:

-визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи в МПП «Орхідея» у період з 07.07.1992 по 01.09.1994 та з 04.01.1999 по 29.01.2004 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.07.1985, скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії 134450026530 від 16.01.2026, вих №1190/03-16 від 19.01.2026;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в МПП «Орхідея» у період з 07.07.1992 до 01.09.1994 та з 04.01.1999 до 29.01.2004 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.07.1985.

Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що відповідач протиправно не зарахував їй стаж роботи в МПП «Орхідея», оскільки покликався на неправильність заповнення роботодавцем трудової книжки. Позивачка вважає, що вона не повинна нести тягар відповідальності за такі дії роботодавця. Більше того, позивачка вважає, що відповідач не був позбавлений можливості та повноважень скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.08.2026 суд постановив призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що позивачка не надала додаткових документів, які б підтвердили спірні періоди її стажу. Просить у позові відмовити.

Суд установив такі обставини.

Позивачка, ОСОБА_1 , 09.01.2026, ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

За принципом екстериторіальності заява від 09.01.2026 розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

За результатами розгляду заяви позивачки, відповідач прийняв рішення №134450026530 від 16 січня 2026 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу — не менше 32 років.

Так, за наданими до заяви документами та відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування страховий стаж позивачки, як зазначено у спірному рішенні, склав - 30 років 10 місяців 27 днів.

У спірному рішенні вказано, що до страхового стажу позивачки, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 19.07.1985 не зараховано такі періоди роботи:

з 08.07.1992 по 01.09.1994, оскільки у записі про звільнення наявне виправлення, не завірене належним чином, чим порушені вимоги пункту 2.6 Інструкції № 58;

з 04.01.1999 по 29.01.2004, оскільки дата звільнення зазначена некоректно (29.01.204), чим порушені вимоги пункту 2.6 Інструкції № 58. Згідно даних реєстру застрахованих осіб, встановлено відсутність інформації про перебування заявниці у трудових відносинах з підприємством МПП «Орхідея».

У спірному рішенні також вказано, що періоди роботи з 04.01.1999 до 29.01.2004 можливо зарахувати до страхового стажу за умови підтвердження додатковими документами (підтверджуючих факти роботи (накази, особові рахунки або відомості по нарахуванню заробітної плати тощо)).

Позивачка не погодилася з цим рішенням відповідача, тому звернулася до суду з позовом про захист порушеного права у сфері соціального захисту.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини урегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі також Закон №1058-IV), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі також Закон № 1788-XII), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема:

громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з статтею 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Як встановив суд, відповідач не зарахував до страхового стажу позивачки період роботи з 07.07.1992 до 01.09.1994, з 04.01.1999до 29.01.2004.

Так, у спірному рішенні вказано, що до страхового стажу позивачки, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 19.07.1985 не зараховано такі періоди роботи:

з 08.07.1992 по 01.09.1994, оскільки у записі про звільнення наявне виправлення, не завірене належним чином, чим порушені вимоги пункту 2.6 Інструкції № 58;

з 04.01.1999 по 29.01.2004, оскільки дата звільнення зазначена некоректно (29.01.204), чим порушені вимоги пункту 2.6 Інструкції № 58. Згідно даних реєстру застрахованих осіб, встановлено відсутність інформації про перебування заявниці у трудових відносинах з підприємством МПП «Орхідея».

У спірному рішенні також вказано, що періоди роботи з 04.01.1999 до 29.01.2004 можливо зарахувати до страхового стажу за умови підтвердження додатковими документами (підтверджуючих факти роботи (накази, особові рахунки або відомості по нарахуванню заробітної плати тощо)).

Відповідно до статті 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено «Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (Порядок №637).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 зазначеного Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Як видно з трудової книжки позивачки НОМЕР_2 від 19.07.1985, то в ній є такі записи:

№ 4 від 21.10.1989 прийнята на роботу у МПП «Орхідея» ..., наказ №1 від 07.07.92,

№5 від 01.09.1994 звільнена з роботи ..., наказ №8 від 01.09.94,

№10 від 04.01.99 прийнята на роботу у МПП «Орхідея» ..., наказ №14 від 04.09.99,

№ 11 від 29.01.204 звільнена з роботи МПП «Орхідея» ..., наказ №16 від 29.01.2004.

Записи містять відтиски печаток та підпис уповноваженої особи.

З цих записів видно, що виправлення у записі № 5 спростовується датою та номером наказу, дата прийняття на роботу 07.07.1992 спростовується долученим наказом №72 від 07.07.1992(архівна копія), а в даті запису №11 «від 29.01.204» є очевидна описка, що спростовується датою наказу « 29.01.2004».

Суд також зазначає, що на час заповнення трудової книжки позивача діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 (далі також Інструкція №162).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції №162 прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції №162 (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №162 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, було врегульовано постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 06.09.1973 № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» ( далі також Постанова № 656) та цією Інструкцією.

Пунктом 1 Постанови №656 передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 656 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

Згідно з пунктом 18 Постанови №656 відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом не покладено на працівника.

Відтак відповідальність за неправильність чи некоректність запису чи інших відомостей трудової книжки несе роботодавець, а не працівник.

Отже, не урахування відповідачем періодів трудового стажу через неправильні чи некоректні записи у трудовій книжці є такими, що порушують право працівника на соціальний захист в аспекті призначення пенсії.

Певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не є підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17.

Разом з тим, окрім наведеної обставини, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірний період і на переконання суду є достатнім підтвердженням права на соціальне забезпечення.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд ураховує правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а, а саме, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Суд зазначає, що законодавець пов`язує необхідність підтвердження трудового стажу для призначення пенсії лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи за певні періоди роботи.

Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивачки (у частині спірних періодів) містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому, зазначені відповідачем недоліки не можуть бути самостійною підставою для відмови в зарахуванні до стажу вказаного періоду роботи позивача.

Неточність у записах у трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів з трудового стажу позивачки, що дає їй право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Крім того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови в призначенні пенсії або в зарахуванні відповідного періоду роботи в стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Аналогічний правовий висновок міститься в постановах Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №240/7604/19, від 29.01.2024 у справі №560/5001/21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи зараховувати період роботи позивачки з 07.07.1992 до 01.09.1994 та з 04.01.1999 до 29.01.2004 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.07.1985 до загального її стажу позивача, діяв не на підставі та не в спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного суд висновує про протиправність спірного рішення відповідача.

Отже, ефективним способом захисту права позивачки буде скасування спірного рішення та зобов`язання відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в МПП «Орхідея» у період з 07.07.1992 до 01.09.1994 та з 04.01.1999 до 29.01.2004 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.07.1985.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням цієї норми, суд вважає вийти за межі позовних вимог та з метою ефективного захисту права позивачки зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивачки від 09.01.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки питання призначення ОСОБА_1 пенсії, наданої судом у рішенні.

Таким чином, виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.

Судовий збір, сплачений позивачкою підлягає стягненню на її користь з відповідача, його бюджених асигнувань пропорціно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон,73036, код ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову у призначенні пенсії 134450026530 від 16.01.2026, вих №1190/03-16 від 19.01.2026, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в МПП «Орхідея» у період з 07.07.1992 до 01.09.1994 та з 04.01.1999 до 29.01.2004 згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_2 від 19.07.1985.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.01.2026 про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки питання призначення ОСОБА_1 пенсії, наданої судом у рішенні.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (місцезнаходження: вул. Валентини Крицак, 6, м.Херсон,73036, код ЄДРПОУ 21295057) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн 92 коп судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 14.10.2026.

Суддя Лунь З.І.