Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/17491/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17491/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач – 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області, відповідач – 2), в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за № 913290126580 від 30.06.2026 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити із 16 червня 2026 року ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду, у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує із 01.03.1998 пенсію по віку. 16.06.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення надбавки/допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни). Листами від 10.08.2026 за № 1300-0224-8124163 та від 11.08.2026 за № 1300-0224-8124731 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача про відмову у призначенні такої у зв`язку із відсутністю правових підстав, а також надано копію рішення ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.06.2026 за № 913290126580. Як випливає із даного рішення підставою відмови слугувало те, що надані заявницею документи не відповідають Порядку 22-1. Позивач вважає таке рішення відповідача – 2 протиправним, тому звернулася до суду.

Ухвалою від 24.08.2026 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

07.09.2026 від відповідача – 1 за вх. №79005 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказав, що відповідно до п.п. 6 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 02.04.2005 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд” (далі - Постанова 261) державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту). Пунктом 21 Постанови 261 визначено, що для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду). Відповідно до абз. абз. 2-10 п. 10 Постанови 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України". Під час подання заяви пред`являється паспорт громадянина України, трудова книжка та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); декларація про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби); Інформація про склад сім`ї зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби). Пунктом 4 Постанови 261 встановлено, що до одиноких осіб, що мають право на допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є:- інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);- інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби). Відповідно до абз. 1 п. 2.23. Порядку 22-1 передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально. При цьому документи про вік подаються тільки в оригіналах. Аналіз наданої ОСОБА_1 заяви від 18.06.2026, зареєстрованої в підсистемі “Звернення” ІКІС ПФУ - 22.06.2026, щодо призначення державної соціальної допомоги на догляд, як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду, свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки надані заявницею документи не відповідають Порядку 22-1. Враховуючи вищезазначене прийнято рішення: відмовити ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги на догляд, згідно заяви від 22.06.2026, у зв`язку з відсутністю правових підстав. Станом на 03.09.2026 року відповідно до реєстру електронних особових справ (ЕОС) Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) та ІКІС ГУ ПФУ у Львівській області відсутні діючі рішення та звернення ОСОБА_1 для призначення будь-яких державних соціальних допомог, у тому числі щомісячної державної соціальної допомоги на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналізуючи вищенаведені правові норми та зважаючи на викладені обставини в їх сукупності, відповідач - 1 вважає, що дії органів Пенсійного фонду України щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги на догляд, згідно заяви від 22.06.2026 ОСОБА_1 є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

10.09.2026 від відповідача – 2 за вх. №80371 надійшов відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача пояснив, що відповідно до п.п. 6 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України № 261 від 02.04.2005 “Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд” (далі - Постанова № 261) державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" або Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту). Пунктом 21 Постанови №261 визначено, що для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду). Відповідно до абз. абз. 2-10 п. 10 Постанови 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2025 № 695 "Деякі питання надання окремих видів державної соціальної допомоги Пенсійним фондом України". Під час подання заяви пред`являється паспорт громадянина України, трудова книжка та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); декларація про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби). Інформація про склад сім`ї зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби). Пунктом 4 Постанови №261 встановлено, що до одиноких осіб, що мають право на допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є: - інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд);- інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи осіб, які звернулися за призначенням допомоги на догляд, згідно з додатком (у разі потреби). Відповідно до абз. 1 п. 2.23. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.08.2015 за № 989/2743 (далі - Порядок 22-1) передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально. При цьому документи про вік подаються тільки в оригіналах. Аналіз наданої ОСОБА_1 заяви від 18.06.2026, зареєстрованої в підсистемі “Звернення” ІКІС ПФУ - 22.06.2026, щодо призначення державної соціальної допомоги на догляд, як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду, свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки надані позивачем документи не відповідають Порядку 22-1. Враховуючи вищезазначене, Управлінням прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги на догляд, згідно заяви від 22.06.2026, у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Відповідно до ч. 5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку у ГУ ПФУ у Львівській області та отримує із 01.03.1998 пенсію по віку.

16.06.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення надбавки/допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни).

Відповідно до п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

За принципом екстериторіальності, заява з документами ОСОБА_1 про призначення надбавкидопомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни) розглядалися ГУ ПФУ в Полтавській області.

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №913290126580 від 30.06.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги на догляд, у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Оскаржуване рішення відповідачем – 2 мотивоване тим, що аналіз наданої ОСОБА_1 заяви від 18.06.2026, зареєстрованої в підсистемі “Звернення” ІКІС ПФУ 22.06.2026, щодо призначення державної соціальної допомоги на догляд, як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком ЛКК потребує постійного стороннього догляду, свідчить про відсутність права на перерахунок, оскільки надані заявницею документи не відповідають Порядку 22-1.

Вважаю таке рішення відповідачів протиправним, позивач з метою захисту своїх порушених прав звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 46 Конституції України).

Згідно з ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» одинока особа - особа, яка не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати.

Пунктом 6 ст. 7 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» визначено, що державна соціальна допомога на догляд призначається, зокрема, одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Згідно із п. 4 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2005 №261 (далі - Порядок №261), вбачається, що до одиноких осіб, що мають право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державну соціальну допомогу на догляд, належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов`язаних за законом їх утримувати. Підтвердженням належності до цієї категорії є: інформація про відсутність працездатних родичів (незалежно від місця їх проживання), зобов`язаних за законом їх утримувати (зазначається у поданій заяві про призначення допомоги на догляд); інформація про склад сім`ї (зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги) (у разі потреби).

Порядком №261 установлено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду, з 1 січня 2020 р. здійснюється за заявами осіб, які звернулися за призначенням такої допомоги до 1 листопада 2020 року.

Відповідно до п.п. 6 п. 13 Порядку №261 державна соціальна допомога на догляд (далі - допомога на догляд) призначається, зокрема, одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду та одержують пенсію відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Згідно з п.п. 2-1 п. 18 Порядку №261 державна соціальна допомога на догляд встановлюється у таких розмірах від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема, 40 відсотків одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім осіб, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту).

Відповідно до п. 19 Порядку № 261 для визначення розміру допомоги на догляд застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (або рівень забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, передбачених законом), встановлений на дату звернення за допомогою законом на відповідний рік. У разі збільшення прожиткового мінімуму перерахунок допомоги на догляд здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму (або рівня забезпечення прожиткового мінімуму - у випадках, встановлених законом).»

Згідно з п. 21 Порядку № 261 для призначення допомоги на догляд особи, зазначені у підпунктах 4-6 пункту 13 цього Порядку, подають документи, передбачені абзацами другим - десятим пункту 10 цього Порядку, та висновок ЛКК (для осіб, які потребують постійного стороннього догляду).

Відповідно до абз. 2-10 п. 10 Порядку № 261 для призначення соціальної допомоги подаються такі документи: заява за формою, встановленою Мінсоцполітики; під час подання заяви пред`являється паспорт громадянина України, трудова книжка та документ, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, складена за формою, встановленою Мінсоцполітики (у разі потреби); копія рішення суду про визнання особи недієздатною (для недієздатної особи); копія рішення про призначення опікуна (для недієздатної особи, якій призначено опікуна); копія документа, що підтверджує повноваження представника закладу, який виконує функції опікуна над особою (для недієздатної особи, опікуна якій не призначено); інформація про склад сім`ї зазначається в декларації про доходи та майно особи, яка звернулася за призначенням соціальної допомоги (у разі потреби).

Пунктом 23 Порядку № 261 визначено, що допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою. Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття органом, що призначає допомогу, заяви з усіма необхідними документами. У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви. У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент звернення із заявою від 16.06.2026 позивачу виповнилося 88 років. Набувши право на отримання державної соціальної допомоги на догляд як одинака особа, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляджу, в розмірі 40 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, позивач 16.06.2026 звернулася до відповідача із відповідною заявою.

До заяви нею були долучені завірені належним чином копії наступних документів: висновку ЛКК № 25 від 21.01.2026 за ф. 080-4/о; довідки про зареєстроване місце проживання № 28 від 20.01.2026; паспорта, РНОКПП та свідоцтва про народження заявника; пенсійних посвідчень заявника та її дітей; витягу з актового запису про народження її сина - ОСОБА_2 ; паспорта, РНОКПП та свідоцтва про народження її сина ОСОБА_3 .

За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ в Полтавській області прийнято рішення №913290126580 від 30.06.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні державної соціальної допомоги на догляд у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 цього Закону пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач проживає одна за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік позивача. ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , сини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 являються непрацездатними (пенсіонери). Крім того, син ОСОБА_2 являється інвалідом І групи, а син ОСОБА_3 має на утриманні дружину - інваліда І групи. Позивач одержує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до висновку ЛКК № 25 від 21.01.2026 позивач потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 05.07.1999 №966-XIV до працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

До осіб, які втратили працездатність, відносяться особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, особи, які досягли пенсійного віку, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, та непрацюючі особи, визнані особами з інвалідністю в установленому порядку.

Таким чином, сини позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є пенсіонерами за віком на пільгових умовах, а отже є особами, які втратили працездатність.

Отже, ОСОБА_1 є одинокою особою, що не має працездатних родичів, зобов`язаних за законом її утримувати, а тому позивач має право на допомогу на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду.

Тому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача та зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасувати рішення ГУ ПФУ в Полтавській області за № 913290126580 від 30.06.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду.

Що ж стосується позовної вимоги про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити із 16.06.2026 ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду, у розмірі 40 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то суд зазначає таке.

Вимогами п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, встановлено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У даній справі, органом про призначення надбавкидопомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни) за принципом екстериторіальності визначено ГУ ПФУ в Полтавській області, рішенням якого відмовлено ОСОБА_1 у призначенні надбавки/допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни).

Тож дії зобов`язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Полтавській області.

Така позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 08.02.2024 по справі №500/1216/23 (провадження №К/990/37966/23).

Враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення ГУ ПФУ в Полтавській області за № 913290126580 від 30.06.2026 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає необхідним зобов`язати саме ГУ ПФУ в Полтавській області (як відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності щодо розгляду заяви позивача від 16.06.2026) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2026 про призначення надбавкидопомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни) та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, п. 1 ст. 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія A, №303-A, п. 29).

Враховуючи приписи ч. 3 ст. 139 КАС України суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнання протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за № 913290126580 від 30.06.2026 про відмову у призначенні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги на догляд як одинокій особі, яка досягла 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребує постійного стороннього догляду.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, адреса місця знаходження: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) від 16.06.2026 про призначення надбавкидопомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного стороннього догляду (крім осіб з інвалідністю внаслідок війни) та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду у цій справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, адреса місця знаходження: 36000, Полтавська область, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 12.10.2026.

Суддя Потабенко В.А.