Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/10119/25 — Львівський окружний адміністративний суд

Суд: Львівський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №380/10119/25

Суддя: Клименко Оксана Миколаївна

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року м. Львівсправа № 380/10119/25

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Комунального підприємства Державного комунального підприємства «Ребус», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області про стягнення податкового боргу в сумі 819964,06 грн,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області (позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства Державного комунального підприємства «Ребус» (відповідач/ДКП «Ребус»), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області (третя особа/Комарнівська міська рада), у якому просить:

- стягнути з Комунального підприємства Державного комунального підприємства «РЕБУС» (код ЄДРПОУ 13801500) до бюджету кошти в розмірі 819964,06 грн, які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з податку на прибуток (361049,48 грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (456969,34 грн), податку на доходи фізичних осіб (1571,61 грн), адміністративних штрафів та інших санкцій (287,43 грн) та військового збору (86,20 грн). Сума податкового боргу відповідача згідно з довідкою про заборгованість від 12 березня 2025 року № 2984/5/13-01-13-07-07 становить 819964,06 грн. Вказує, що податковий орган виніс податкову вимогу форми «Ю» від 22 травня 2018 року № 61191-17, яку надіслав на адресу платника податків. Позивач стверджує, що станом на сьогодні суми податкових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення наявної у нього заборгованості, просить стягнути її у судовому порядку.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 26 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11 червня 2025 року продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 30 червня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Комарнівську міську раду Львівського району Львівської області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; роз`яснено відповідачу його право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Вказану ухвалу відповідач отримав 04 липня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0610265726430, проте у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведене суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами.

Третя особа подала до суду письмові пояснення, у яких вказує, що статутом ДКП «Ребус» не визначено, що Комарнівська міська рада несе зобов`язання щодо фінансово-господарської діяльності ДКП «Ребус», адже за фінансово-господарську діяльність суб`єкта підприємницької безпосередньо несуть директор та головний бухгалтер. Оскільки активи ДКП «Ребус» не покривають забезпечення заборгованості, це підприємство потрібно визнати банкрутом та суму заборгованості списати. Розглянути питання про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого комунального підприємства міська рада може лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу для покриття податкового боргу. Рішенням Комарнівської міської ради від 12 квітня 2016 року № 78 «Про самоліквідацію Державного комунального підприємства «Ребус» вирішено провести самоліквідацію ДКП «Ребус». Ураховуючи інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДКП «Ребус» є в процесі припинення від 26 вересня 2016 року, запис № 13951100005000403, внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Також зазначено відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог, а саме до 07 грудня 2016 року. Позивач зобов`язаний провести документальну перевірку повноти сплати податків та зборів, визначитись із сумою безспірних кредиторських вимог та заявитись як кредитор в строк визначений Цивільним кодексом України в межах двох та не більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

З огляду на викладене просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з Ідентифікаційними даними, доданими позивачем до позовної заяви, Комунальне підприємство Державне комунальне підприємство «Ребус» (код ЄДРПОУ 13801500) є на обліку в Головному управлінні ДПС у Львівській області, має відкриті рахунки в установах банків та щодо нього з 26 вересня 2016 року триває процедура припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (запис № 13951100005000403).

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 12 березня 2025 року № 2984/5/13-01-13-07-07 про наявність заборгованості з податків і зборів (обов`язкових платежів), що контролюються ГУ ДПС у Львівській області, Комунальне підприємство Державне комунальне підприємство «Ребус» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов`язань з податку на прибуток (361049,48 грн), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (456969,34 грн), податку на доходи фізичних осіб (1571,61 грн), адміністративних штрафів та інших санкцій (287,43 грн) та військового збору (86,20 грн), разом – 819964,06 грн.

Суд встановив, що податковий борг відповідача на вказані вище суми виник на підставі:

- по податку на прибуток (361049,48 грн, в т.ч. штрафні санкції – 53834,3 грн, пеня – 307215,18 грн) - податкове повідомлення-рішення № 0364670410 вiд 23.08.2024 на суму 53834,30 грн; пеня у розмірі 307215,18 грн нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0002681400 вiд 23.12.2016;

- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (456969,34 грн, в т.ч. штрафні санкції – 56804,00 грн, пеня – 400165,34 грн) - податкове повідомлення-рішення № 0416410410 від 02.10.2024 на суму 56804,00 грн; пеня у розмірі 400165,34 грн нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0002691400 вiд 23.12.2016;

- по податку на доходи фізичних осіб (1571,61 грн) - пеня нарахована на податкові повідомлення-рішення № 0003961303 від 23.12.2016 у розмірі 1261,03 грн та № 0003941303 від 23.12.2016 у розмірі 310,58 грн;

- адміністративні штрафи та інші санкції (287,43 грн) - пеня нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0002701400 вiд 23.12.2016 у розмірі 287,43 грн;

- по військовому збору (86,20 грн) - пеня нарахована на податкове повідомлення-рішення № 0004021303 від 23.12.2016 у розмірі 86,20 грн.

22.05.2018 податковий орган виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 61191-17, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 21.05.2018 становить 1968280,00 грн. Указану податкову вимогу позивач надіслав відповідачу за адресою вул. Січових Стрільців, 4, м. Комарно, Львівський район, Львівська область, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Докази оскарження вищезгаданих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги у адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні.

Також матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачем податкового боргу в сумі 819964,06 грн.

Уважаючи, що суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, податковий орган звернувся з цим позовом до суду.

Оцінюючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 статті 56 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено в абзаці 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу, податкове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З аналізу наведених положень законодавства слідує, що у разі несплати платником податків протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання та не оскарження у зазначений строк відповідного рішення контролюючого органу, таке податкове зобов`язання вважається узгодженим. А грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не оскаржується.

Ураховуючи те, що доказів оскарження податкових повідомлень-рішень № 0364670410 вiд 23.08.2024 та № 0416410410 від 02.10.2024 суду не надано, а також відповідачу нарахована пеня на податкові повідомлення-рішення № 0002681400 вiд 23.12.2016, № 0002691400 вiд 23.12.2016, № 0003961303 від 23.12.2016, № 0003941303 від 23.12.2016, № 0002701400 вiд 23.12.2016 та № 0004021303 від 23.12.2016, правомірність нарахування якої відповідач не оспорює, суд дійшов висновку, що станом на момент звернення позивача із цим позовом до суду та станом на момент розгляду цієї справи заявлені позивачем до стягнення грошові зобов`язання відповідача вважаються узгодженими.

Водночас зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Жодних доказів на спростування вказаного факту відповідачем не надано.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Докази вжиття ДКП «Ребус» заходів щодо погашення податкового боргу в сумі 819964,06 грн у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

Водночас податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Суд встановив, що на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України 22.05.2018 податковий орган виставив відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 61191-17, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 21.05.2018 становить 1968280,00 грн. Указану податкову вимогу позивач надіслав відповідачу за адресою вул. Січових Стрільців, 4, м. Комарно, Львівський район, Львівська область, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Варто відзначити, що жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі № 360/4692/19.

Доказів оскарження й скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу платника податків за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Отже, з наведеного слідує, що позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а тому вимоги позивача про стягнення податкового боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також ураховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги надіслання податковим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, яка є предметом розгляду цієї справи, у розмірі, що становить 819964,06 грн.

Щодо покликань третьої особи на строки стягнення, передбачені пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, то такі дотримані відповідачем, адже, як встановив суд та підтверджується доказами, наявними у справі, податковий борг відповідача виник у 2024 році, а з позовом про його стягнення позивач звернувся до суду 20 травня 2025 року, тобто із дотриманням 1095-денного строку, визначеного вищезгаданою нормою.

Щодо покликань третьої особи на те, що ДКП «Ребус» є у стані припинення, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Погашення грошових зобов`язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством, врегульовано статтею 97 Податкового кодексу України.

На підставі вимог абзацу першого пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України у разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов`язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв`язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов`язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи - за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов`язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

Водночас підпунктом 97.4.1 пункту 97.4 статті 97 Податкового кодексу України передбачено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно платника податків, який ліквідується, - ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Отже, стан припинення платника податків не є підставою для припинення податкового обов`язку такого платника та не нівелює право податкового органу звертатися до суду із позовом про стягнення наявного у платника податків податкового боргу на підставі положень статті 95 Податкового кодексу України, тому відповідні покликання третьої особи суд відхиляє.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Одночасно з цим в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отож, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13 листопада 2018 року у справі № 805/528/17-а (адміністративне провадження № К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно із принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що мають бути задоволені судом повністю у належний спосіб, відповідно до вимог абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст.72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ 43968090) до Комунального підприємства Державного комунального підприємства «Ребус» (вул. Січових Стрільців, 4, м. Комарно, Львівський район, Львівська область, 81562, код ЄДРПОУ 13801500), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Комарнівської міської ради Львівського району Львівської області (вул. Січових Стрільців, 34, м. Комарно, Львівський район, Львівська область, 81562, код ЄДРПОУ 26411516) про стягнення податкового боргу в сумі 819964,06 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Державного комунального підприємства «Ребус» до бюджету кошти з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в розмірі 819964,06 грн.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua