Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №380/10935/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

12 жовтня 2026 рокусправа № 380/10935/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів наступні відомості стосовно ОСОБА_1 : у розділ “категорія обліку” - «не військовозобов`язаний» та у розділ “підстава зняття/виключення” -«непридатні»;

- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору, а також витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами медичного огляду військово-лікарською комісією позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Однак відповідачем не здійснено виключення з обліку позивача, так як не внесено змін у розділ “категорія обліку” - «не військовозобов`язаний» та у розділ “підстава зняття/виключення” - «непридатні». Звертає увагу суду, що у зв`язку з тим, що позивача вже було правомірно виключено з військового обліку на підставі постанови ВЛК, то запис у Реєстрі призовників має бути приведений у відповідність на підставі цієї постанови без потреби у додаткових діях або повторному огляді. Вважає, що така поведінка працівників ТЦК та СП є протиправною, свідчить про неналежне виконання службових обов`язків посадовими особами, що шкодить правам та інтересам позивача.

Ухвалою судді від 09.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

22.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . У квітні 2024 року позивач проходив військово-лікарську комісію, за результатами проходження ВЛК були сформовані відповідні медичні документи, зокрема свідоцтво про хворобу, картка обстеження та медичного огляду, висновки в лікарів-спеціалістів, результати лабораторних та інструментальних досліджень, інші медичні документи, що були використані під час проведення військово-лікарської експертизи.

У подальшому матеріали військово-лікарської комісії були направлені на розгляд та погодження до ІНФОРМАЦІЯ_4 / відповідної обласної військово-лікарської комісії. Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1159/7/5094 від 18 серпня 2024 року було повідомлено про непогодження матеріалів обласною військово-лікарською комісією та необхідність організації повторного медичного огляду ОСОБА_1 , зокрема у зв?язку з необхідністю уточнення офтальмологічних показників, проведення додаткового огляду лікарем-офтальмологом та належного дооформлення медичної документації.

Таким чином, постанова військово-лікарської комісії щодо ОСОБА_1 не була остаточно затверджена обласною військово-лікарською комісією, а матеріали були повернуті для доопрацювання та проведення повторного медичного огляду.

У зв?язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_5 не мав правових підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів остаточних відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Позивач неодноразово викликався до ІНФОРМАЦІЯ_6 для повторного проходження військово-лікарської комісії, уточнення медичних показників та завершення процедури військово-лікарської експертизи.

Повідомлення здійснювалося, зокрема, шляхом телефонного зв?язку за номером телефону, зазначеним у картці обстеження та медичного огляду, а також шляхом направлення відповідних викликів.

Однак ОСОБА_1 для проходження повторного медичного огляду та завершення процедури військово-лікарської експертизи до ІНФОРМАЦІЯ_6 не прибув, у зв?язку з чим відповідач був позбавлений фактичної можливості забезпечити проведення додаткового медичного огляду, уточнення показників стану здоров?я, належне погодження матеріалів обласною ВЛК та завершення процедури військово-лікарської експертизи у встановленому порядку.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 18 500,00 грн, вважає зазначений розмір витрат необґрунтованим, неспівмірним зі складністю справи та таким, що не підлягає стягненню з відповідача.

10.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією військово-облікового документу з «Резерв+».

Військово-обліковий документ «Резерв+» містить відмітки категорія обліку «військовозобов`язаний», підстава зняття/виключення «-», постанова ВЛК «непридатний з виключенням з військового обліку» та про «порушення правил військового обліку».

Відповідно до Свідоцтва про хворобу № 169/1780 від 26.07.2024 позивач на підставі статті 31 А графи ІІ Розкладу хвороб: непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.

21.08.2024 на виконання вимоги розпорядження №155/озп від 08.02.2023 відповідачем надіслано документи військовозобов?язаних, котрих визнано вепридатними до військової служби з виключенням з військового обліку на розгляд та затвердження до штатної ВЛК регіону.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1159/7/5094 від 18.08.2024 було повідомлено про непогодження матеріалів обласною військово-лікарською комісією та необхідність організації повторного медичного огляду ОСОБА_1 (а.с. 33).

Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1159/8/5621 від 19.09.2024 було повідомлено про непогодження матеріалів обласною військово-лікарською комісією та необхідність організації повторного медичного огляду ОСОБА_1 .

23.04.2026 представник позивача звернувся до відповідача із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів наступні відомості: у розділ "категорія обліку" - «не військовозобов?язаний» та у розділ "підстава зняття/виключення" - «непридатні».

Листом від 05.05.2026 відповідач повідомив, що відповідно до вимог п.22.7 глави 22 розділу Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах У країни, затвердженого наказом Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 № 402 (зі змінами) під час дії особливого періоду на всіх військовозобов?язаних, визнаних непридатними до військової служби складається свідоцтво про хворобу, яке на підставі п.22.8 глави 22 розділу ІІ Положення підлягає розгляду, а постанова військово-лікарської комісії - затвердженню військово-лікарською комісією регіону.

Постанова ВЛК від 26.07.2024 щодо ОСОБА_2 не була затверджена військово-лікарською комісією регіону, а отже вважається такою, що не набрала законної сили та не є підставою для виключення офіцера запасу з військового обліку за станом здоров?я.

Вказане зумовило позивача звернутись до суду за судовим захистом.

Змістом спірних правовідносин є бездіяльність відповідача щодо не внесення до Єдиного державного Реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про виключення позивача з військового обліку.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави є військовозобов`язаними (частина дев`ята статті 1 Закону №2232-XII).

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

За змістом пункту 2 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання частини п`ятої статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок організації ведення військового обліку військовозобов`язаних, призовників та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Головною вимогою до системи військового обліку є постійне забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників і військовозобов`язаних (пункт 6 Порядку №1487).

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (пункт 20 Порядку №1487).

Пунктом 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Права та обов`язки призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені статтею 9 Закону №1951-VIII, до яких віднесено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру

Виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, зокрема, щодо керівництва військовим обліком військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, здійснення контролю за його станом покладено на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки згідно із Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 23.02.2022 №154.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі- Положення № 402).

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Згідно з пунктом 1.1 глави 2 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК, крім іншого, з метою визначення придатності до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).

Відповідно до пункту 22.1. глави 22 розділу ІІ Положення №402 Постанови ВЛК оформлюються документами в електронній формі, які створюються засобами ІКС.

У разі відсутності технічної можливості формування постанов ВЛК в електронній формі засобами ІКС, постанови ВЛК можуть формуватися у паперовій формі відповідно до цього Положення. Усім створеним в паперовій формі документам присвоюється номер на основі фактичної дати та часу початку формування документа у форматі «рррр-ммдд-ггхх» (чотири цифри року, дефіс, дві цифри місяця, дві цифри дня, дефіс, дві цифри години, дві цифри хвилини).

Згідно з пунктом 22.7 глави 22 розділу ІІ Положення №402 свідоцтво про хворобу під час дії особливого періоду складається на всіх військовослужбовців та військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців (крім випадків, передбачених пунктом 18.8 глави 18 розділу II цього Положення).

У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. Під час дії особливого періоду довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.

Підпунктом «б» пункту 22.8 розділу ІІ Положення №402 визначено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню під час дії особливого періоду на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.

Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає (пункт 22.8 розділу ІІ Положення №402).

З наведеного слідує, що підставою для виключення військовозобов`язаних з військового обліку як непридатних до військової служби у воєнний час є саме рішення (постанова) ВЛК, оформлене свідоцтвом про хворобу, яке підлягає затвердженню ВЛК регіону.

Як встановлено судом, відповідно до Свідоцтва про хворобу № 169/1780 від 26.07.2024 позивача на підставі статті 31 А графи ІІ Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність бездіяльності відповідача вважає, що довідка ВЛК є підставою для внесення змін до Реєстру в частині виключення його з військового обліку.

Разом з тим, виходячи з вимог пунктів 22.7 - 22.8 глави 22 розділу ІІ Положення №402 підставою для виключення з військового обліку за станом здоров`я військовозобов`язаних є оформлення свідоцтв про хворобу з наступним їх направленням на затвердження до ВЛК регіону для встановлення остаточного рішення.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки позивач не отримав свідоцтва про хворобу, затвердженого ВЛК регіону, що є підставою для виключення з військового обліку, то відсутні підстави для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей стосовно ОСОБА_1 у розділ “категорія обліку” - «не військовозобов`язаний» та у розділ “підстава зняття/виключення” -«непридатні».

Наявність у позивача постанови ВЛК, оформленої свідоцтвом про хворобу, не спростовує вказаних висновків суду, оскільки така довідка за приписами чинного законодавства не є належною підставою для виключення позивача з військового обліку у воєнний час та не створює юридичних наслідків, зокрема, в частині наявності підстав для актуалізації даних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому у задоволенні позову потрібно відмовити.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Зважаючи на висновок суду про відмову в задоволенні позову, а також ураховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне рішення суду складено 12.10.2026.

Суддя Кондратюк Юлія Степанівна