Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №380/11546/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 рокусправа № 380/11546/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальних збитків

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (далі відповідач 1, ЛКП «Львівавтодор», Оператор АСОП), у якому просив:

визнати протиправними дії ЛКП «Львівавтодор» щодо відмови у видачі ОСОБА_1 персоналізованої пільгової транспортної картки «ЛеоКарт» на безкоштовній основі;

зобов`язати ЛКП «Львівавтодор» відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 550 безкоштовно переоформити (змінити статус в автоматизованій системі обліку оплати проїзду) раніше видану на ім`я ОСОБА_1 персоналізовану транспортну картку «ЛеоКарт» № 30000307439 із загальної (платної) на «пільгову» з можливістю безкоштовного проїзду як особі з інвалідністю ІІІ групи;

стягнути з ЛКП «Львівавтодор» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 661 грн.

Ухвалою від 19.06.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи, офіційно працює у м. Львові на посаді державного інспектора Львівської митниці, фактично проживає у м. Львові, а податок на доходи фізичних осіб з його заробітної плати зараховується до бюджету Львівської міської територіальної громади. 10.05.2026 він через Портал мешканця звернувся із заявою № 3-П-8603-2508 про оформлення пільгової картки «ЛеоКарт», однак листом від 13.05.2026 № 2508-вих-67827 йому запропоновано подати документи до Центру обслуговування пасажирів. 14.05.2026 у Центрі обслуговування пасажирів йому відмовлено в оформленні пільгової картки та запропоновано оформити загальну персоналізовану картку, яку він оформив, сплативши 70,00 грн та 3,00 грн комісії. Листом від 02.06.2026 № 2508-вих-79527 відмову обґрунтовано тим, що місце проживання позивача зареєстроване на території Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільської області, з якою у Львівської міської територіальної громади відсутній договір про надання міжбюджетного трансферту (субвенції) на компенсацію пільгового проїзду.

Позивач вважає таку відмову дискримінаційною за ознакою місця реєстрації, посилаючись на те, що відповідно до статей 19 та 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» особи з інвалідністю ІІІ групи мають право на безкоштовний проїзд у міському пасажирському транспорті; жоден закон не пов`язує реалізацію цього права з місцем реєстрації; рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1009 та № 198 звужують зміст існуючих прав, що суперечить статті 22 Конституції України, а також постанові Кабінету Міністрів України № 550 від 19.05.2023 та Правилам надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 176. Крім того, позивач посилається на сталу практику Верховного Суду, відповідно до якої відсутність міжбюджетних договорів чи коштів у місцевому бюджеті не може бути підставою для відмови у наданні пільги, гарантованої законом. Через дії відповідача він змушений за власні кошти придбати та поповнювати загальну картку «ЛеоКарт», чим йому завдано матеріальних збитків.

07.07.2026 відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтовано тим, що ЛКП «Львівавтодор» як Оператор АСОП не приймає нормативно-правових актів, не встановлює правил проїзду і пільгових категорій, не формує бюджетної політики, а лише виконує обов`язкові для нього рішення виконавчого комітету Львівської міської ради. Відмова в оформленні пільгової картки зумовлена вимогами підпункту 2.3 пункту 2 рішення виконавчого комітету від 19.11.2021 № 1009 та підпункту 1.3.1 пункту 1.3 рішення виконавчого комітету від 10.03.2026 № 198. Стаття 38-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає право на безплатний проїзд у міському транспорті лише для осіб з інвалідністю I та II групи, дітей з інвалідністю та супроводжуючих осіб; право осіб з інвалідністю III групи на безплатний проїзд ґрунтується на постанові Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354, дію якої поширено на осіб з інвалідністю постановою від 16.08.1994 № 555, та на рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.01.2019 № 61, а тому виняток, встановлений для категорій, визначених зазначеним Законом, на позивача не поширюється. Статус жителя територіальної громади згідно зі статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пов`язується з декларуванням (реєстрацією) місця проживання, а не з місцем роботи чи фактичного проживання. Загальну картку «ЛеоКарт» позивач оформив добровільно, на підставі власної заяви від 14.05.2026, із заявою про зміну її статусу не звертався; розрахунку суми збитків 661 грн не навів.

Ухвалою від 25.09.2026 залучено до участі у справі співвідповідача – Виконавчий комітет Львівської міської ради (адреса: 79008, м. Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 26256622) (далі відповідач 2).

01.10.2026 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить: визнати протиправними дії Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» щодо відмови у видачі та активації ОСОБА_1 персоналізованої пільгової транспортної картки «ЛеоКарт»; зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Львівавтодор» безкоштовно переоформити (змінити статус в автоматизованій системі обліку оплати проїзду) раніше видану на ім`я ОСОБА_1 персоналізовану транспортну картку «ЛеоКарт» № 30000307439 із загальної (платної) на «Пільгову» з можливістю безкоштовного проїзду як особі з інвалідністю ІІІ групи відповідно до Постанови КМУ № 354 від 17.05.1993 р.; зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити технічну та фінансову можливість для реалізації права позивача на безкоштовний проїзд та зміну статусу картки «ЛеоКарт» № 30000307439 на «Пільгову»; стягнути з ЛКП «Львівавтодор» на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 692 (шістсот дев`яносто дві) гривні 00 копійок.

Відповідач 2 відзиву на позовну заяву не подав.

Встановлені обставини справи.

Позивач є особою з інвалідністю ІІІ групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 та витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 24.04.2026 № 97/26/3007/В.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади від 14.05.2026 місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить до Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільської області. Позивач працює на Львівській митниці, що підтверджується довідкою з місця роботи (довідка № 7.4.12/46-123 від 08.05.2026).

10.05.2026 позивач через Портал мешканця звернувся до відповідача із заявою № 3-П-8603-2508 про оформлення персоналізованої (пільгової) транспортної картки «ЛеоКарт», долучивши паспорт, РНОКПП, довідку з місця роботи та витяг з рішення експертної команди.

Листом від 13.05.2026 № 2508-вих-67827 відповідач повідомив позивача, що до заяви не долучено всіх документів, передбачених пунктом 3.2 Порядку оформлення та видачі персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт», зокрема витягу з реєстру територіальної громади та посвідчення, що підтверджує право на пільги, і роз`яснив можливість подати документи до Центру обслуговування пасажирів.

14.05.2026 позивач звернувся до Центру обслуговування пасажирів ЛКП «Львівавтодор» та подав витяг з реєстру територіальної громади, з якого встановлено, що його місце проживання зареєстроване на території Підгаєцької міської територіальної громади.

В оформленні пільгової картки позивачу відмовлено.

Цього ж дня, 14.05.2026, на підставі заяви позивача про видачу персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» (загальної) відповідач оформив та видав йому персоналізовану транспортну картку «ЛеоКарт» № НОМЕР_2 , за яку позивач сплатив 70,00 грн та 3,00 грн комісії (платіжна інструкція від 14.05.2026).

14.05.2026 та 28.05.2026 позивач звертався через Портал мешканця зі зверненнями № 3-П-ЕЗ-40-37 та № 3-П-ЕЗ-43-37 щодо підстав відмови.

Листом від 02.06.2026 № 2508-вих-79527 відповідач повідомив позивача, що з огляду на відсутність чинного договору між Підгаєцькою міською територіальною громадою та Львівською міською територіальною громадою щодо надання міжбюджетного трансферту (субвенції) для відшкодування витрат на компенсацію за пільговий проїзд оформлення персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» для пільгового проїзду є неможливим відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Рішення № 1009 та підпункту 1.3.1 пункту 1.3 Рішення № 198, а обставин, які б свідчили про належність позивача до категорій осіб, на яких вимога щодо наявності такого договору не поширюється, не встановлено.

Не погодившись із відмовою в оформленні пільгової картки, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Систему і гарантії місцевого самоврядування в Україні визначає Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Згідно зі статтею 1 Закону № 280/97-ВР територіальна громада – жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр; житель – громадянин України, який задекларував або зареєстрував місце проживання на території територіальної громади або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами міських рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до підпунктів 10, 10-1 та 10-2 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад у галузі транспорту і зв`язку належать: затвердження маршрутів і графіків руху, правил користування міським пасажирським транспортом незалежно від форм власності; прийняття рішення про впровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності та визначення особи, уповноваженої здійснювати справляння плати за транспортні послуги в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду; встановлення порядку функціонування та вимог до автоматизованої системи обліку оплати проїзду в міському пасажирському транспорті незалежно від форм власності, а також видів, форм носіїв, порядку обігу та реєстрації проїзних документів.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону № 280/97-ВР акти виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих йому повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Статтею 38-1 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-XII) встановлено, що особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами, зокрема, автомобільним та міським електричним транспортом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» (далі Постанова № 354) введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах (пункт 1). Пунктом 1-1 Постанови № 354 установлено, що право на безплатний проїзд надається за наявності посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду – також електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.1994 № 555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. № 354» дію Постанови № 354 поширено на осіб з інвалідністю.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 25.01.2019 № 61 «Про забезпечення безкоштовного проїзду пенсіонерів за віком та осіб з інвалідністю III групи у міському транспорті м. Львова» передбачено безкоштовний проїзд для зазначених категорій осіб у міському транспорті м. Львова.

Таким чином, у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду реалізація права на безоплатний проїзд пов`язується з наявністю електронного квитка, зареєстрованого в такій системі.

Відповідно до статті 37 Закону України від 05.04.2001 № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344-III) пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам збитків від цих перевезень.

Згідно з частиною дев`ятою статті 6 Закону № 2344-III органи місцевого самоврядування запроваджують автоматизовану систему обліку оплати проїзду та встановлюють порядок її функціонування, визначають особу, уповноважену здійснювати справляння плати за транспортні послуги. Частиною сімнадцятою статті 35 Закону № 2344-III встановлено, що правила користування міським пасажирським автомобільним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування.

Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України від 29.06.2004 № 1914-IV «Про міський електричний транспорт» (далі Закон № 1914-IV) право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток.

Частиною восьмою статті 4 та частиною четвертою статті 8 Закону № 1914-IV передбачено, що правила користування міським електричним транспортом затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування та визначають порядок проїзду і його оплати з урахуванням наявності автоматизованої системи обліку оплати проїзду; органи місцевого самоврядування запроваджують таку систему та встановлюють порядок її функціонування.

Згідно з частиною першою статті 7 Бюджетного кодексу України та частиною шостою статті 16 Закону № 280/97-ВР місцеві бюджети є самостійними. Відповідно до підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян.

На виконання наведених норм виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення від 13.08.2021 № 690 «Про впровадження та функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади» (далі Рішення № 690), яким затверджено Порядок функціонування автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади (далі Порядок № 690).

Згідно з пунктом 1.1 Порядку № 690 цей Порядок регулює питання функціонування автоматизованої системи оплати проїзду (далі АСОП) у пасажирському транспорті загального користування на території Львівської міської територіальної громади (далі Львівська МТГ), визначає учасників відносин у цій системі, їх права та обов`язки, порядок придбання та обігу транспортної картки «ЛеоКарт», процедуру реєстрації електронного квитка. Відповідно до пункту 1.3 Порядку № 690 його дія поширюється на всіх учасників АСОП, у тому числі фізичних осіб - користувачів пасажирським транспортом загального користування на території Львівської МТГ.

Відповідно до підпунктів 1.4.1, 1.4.8, 1.4.15, 1.4.16 пункту 1.4 Порядку № 690 АСОП – програмно-технічний комплекс, призначений для оплати пасажирами проїзду, здійснення обліку кількості пасажирів та наданих перевізниками транспортних послуг; електронний квиток – проїзний документ встановленої форми, який після валідації дає право пасажиру на одержання транспортних послуг; пільговий профіль – запис, який створений в АСОП до персоналізованого облікового запису пасажира на підставі наданих заявником документів, які підтверджують право на пільговий проїзд; персоналізована транспортна картка «ЛеоКарт» – безконтактна пластикова смарт-картка, на якій зазначаються персональні дані пасажира, фотографія власника картки, унікальний номер транспортної картки та яка містить електронний гаманець.

Підпунктом 1.4.21 пункту 1.4 Порядку № 690 визначено, що пільгові категорії населення – категорії населення, які мають право на безоплатний проїзд пасажирським транспортом загального користування на території Львівської МТГ, перелік яких визначено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.11.2021 № 1009.

Відповідно до пунктів 3.1– 3.4 Порядку № 690 учасниками відносин в АСОП є, зокрема, власник АСОП – Львівська міська територіальна громада в особі Львівської міської ради, організатор перевезень – департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, та оператор АСОП – ЛКП «Львівавтодор», яке відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.04.2021 № 304 визначене уповноваженою особою щодо впровадження та функціонування АСОП (далі Оператор АСОП).

Пунктом 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.04.2021 № 304 «Про визначення уповноваженої особи автоматизованої системи оплати проїзду у пасажирському транспорті загального користування у Львівській міській територіальній громаді» (далі – Рішення № 304) ЛКП «Львівавтодор» визначено уповноваженою особою щодо впровадження та функціонування АСОП та уповноваженою особою з надання послуг функціонування автоматизованої системи обліку оплати проїзду та справляння плати за надані транспортні послуги. Пунктом 3.26 затвердженого цим рішенням Положення про уповноважену особу (Оператора) до повноважень Оператора віднесено забезпечення видачі персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» у порядку, встановленому рішенням виконавчого комітету від 19.11.2021 № 1009.

До обов`язків Оператора АСОП підпунктами 4.2.1.11 та 4.2.1.13 пункту 4.2 Порядку № 690 віднесено забезпечення безоплатної видачі персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» пільговим категоріям пасажирів у порядку, встановленому рішенням виконавчого комітету від 19.11.2021 № 1009, а також розгляд звернень пасажирів, пов`язаних з використанням транспортних карток «ЛеоКарт», та прийняття відповідних рішень за такими зверненнями.

Згідно з пунктом 6.3 Порядку № 690 пільговий абонемент можна придбати (призначити) лише на персоналізовану транспортну картку «ЛеоКарт» з пільговим профілем. Тип та строк дії пільгового профілю встановлюється у момент її видачі та, за необхідності, продовжується чи змінюється за відповідним зверненням до Пунктів прийому документів та видачі персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт».

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 19.11.2021 № 1009 «Про затвердження порядку оформлення та видачі персоналізованої транспортної картки “ЛеоКарт”» (далі – Рішення № 1009) затверджено Порядок оформлення та видачі персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» (далі Порядок № 1009).

Пунктом 1 Рішення № 1009 встановлено базову вартість персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт». Пунктом 2 Рішення № 1009 передбачено, що на безоплатній основі здійснюється первинна видача персоналізованої (пільгової) транспортної картки «ЛеоКарт» для пільгових категорій населення, які зареєстровані та/або проживають, та/або працюють, та/або навчаються у закладах освіти на території Львівської МТГ, згідно з переліком, зазначеним у додатку 1 до цього рішення. Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 Рішення № 1009 на платній основі за базовою вартістю здійснюється, зокрема, видача персоналізованої транспортної картки «ЛеоКарт» мешканцям інших територіальних громад України, які на підставі законів України мають право на пільговий проїзд на всій території України (підпункт 2.2.1), а також видача або заміна транспортних карток усім категоріям населення, якщо інше не передбачено цим рішенням (підпункт 2.2.3).

Підпунктом 2.3 пункту 2 Рішення № 1009 встановлено, що приймання документів для оформлення/переоформлення персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» пільговим категоріям громадян, які відповідно до поданих оператору АСОП документів не є жителями Львівської міської територіальної громади, здійснюється за наявності чинного договору, укладеного між відповідною територіальною громадою та Львівською міською територіальною громадою, щодо надання міжбюджетного трансферту (субвенції) для відшкодування витрат на компенсацію за пільговий проїзд жителів такої громади. Це положення не застосовується до пільгових категорій осіб, визначених законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про охорону дитинства».

Згідно з підпунктами 3.1.1, 3.1.2 пункту 3.1 Порядку № 1009 пільговик особисто або через представника звертається з відповідними документами до Центру обслуговування пасажирів Оператора АСОП чи інших чинних пунктів приймання документів або подає запит через Портал мешканця на вебсайті Львівської міської ради. Підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 Порядку № 1009 до документів, які подаються для оформлення картки пільговика, віднесено витяг з реєстру територіальної громади про зареєстроване місце проживання або довідку про місце перебування особи, чи довідку на постійне/тимчасове проживання; пунктом 3.2 також передбачено подання оригіналу посвідчення або довідки, що підтверджує належність особи до категорії осіб, які мають право на пільги з оплати проїзду.

Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.03.2026 № 198 «Про запровадження невідкладних та тимчасових заходів для забезпечення стабільної роботи міського пасажирського транспорту загального користування» (далі – Рішення № 198) прийнято з посиланням на закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про автомобільний транспорт», «Про міський електричний транспорт», «Про правовий режим воєнного стану», з урахуванням рішень виконавчого комітету № 304, № 690 та № 1009, беручи до уваги стрімке зростання вартості пального та електроенергії, відсутність необхідного фінансового ресурсу бюджету Львівської МТГ, з метою недопущення дестабілізації роботи міського пасажирського транспорту загального користування у період правового режиму воєнного стану.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1 Рішення № 198 тимчасово, з 16.03.2026, призупинено приймання документів для оформлення/переоформлення персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» пільговим категоріям громадян, які відповідно до поданих оператору АСОП документів не є жителями Львівської МТГ, до моменту укладення договору між відповідною територіальною громадою та Львівською МТГ щодо надання міжбюджетного трансферту (субвенції) для відшкодування витрат на компенсацію за пільговий проїзд жителів такої громади.

Відповідно до підпункту 1.3.3 пункту 1 Рішення № 198 обмеження, вказані у підпунктах 1.3.1 та 1.3.2, не застосовуються до пільгових категорій осіб, визначених законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про охорону дитинства».

Пунктом 2 Рішення № 198 забезпечення реалізації заходів, передбачених пунктом 1 цього рішення, покладено на ЛКП «Львівавтодор». Пунктом 4 Рішення № 198 встановлено, що воно набирає чинності з 11.03.2026. Зміни до Рішень № 1009 та № 198 внесено рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 24.04.2026 № 381.

З аналізу наведених норм слідує, що персоналізована транспортна картка «ЛеоКарт» є носієм електронного квитка в АСОП, а не джерелом права на пільговий проїзд. Право особи з інвалідністю ІІІ групи на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті ґрунтується на Постанові № 354 (у поєднанні з постановою Кабінету Міністрів України № 555) та рішенні виконавчого комітету Львівської міської ради № 61, тоді як умови та порядок реалізації цього права з використанням електронного квитка в умовах функціонування АСОП визначаються виконавчим комітетом міської ради в межах повноважень, наданих йому підпунктами 10, 10-1, 10-2 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР, статтями 4, 8 Закону № 1914-IV та статтями 6, 35 Закону № 2344-III.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

ЛКП «Львівавтодор» Рішенням № 304 визначене уповноваженою особою (Оператором) АСОП, на яку покладено, зокрема, забезпечення видачі персоналізованих транспортних карток «ЛеоКарт» у порядку, встановленому Рішенням № 1009 (пункт 3.26 Положення про Оператора, підпункт 4.2.1.11 пункту 4.2 Порядку № 690), та забезпечення реалізації заходів, передбачених пунктом 1 Рішення № 198 (пункт 2 Рішення № 198). Приймаючи документи та вирішуючи питання про оформлення пільгової картки, відповідач 1 здійснює делеговані органом місцевого самоврядування публічно-владні управлінські функції, а тому у спірних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень, а спір має публічно-правовий характер.

Водночас обсяг цих повноважень визначено актами виконавчого комітету Львівської міської ради, які відповідно до частини першої статті 73 Закону № 280/97-ВР є обов`язковими для відповідача 1. Відповідач 1 не наділений правом змінювати чи не застосовувати ці акти, визначати коло пільгових категорій або умови реалізації права на пільговий проїзд.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд встановив, що місце проживання позивача зареєстроване на території Підгаєцької міської територіальної громади Тернопільської області, а отже, відповідно до статті 1 Закону № 280/97-ВР позивач не є жителем Львівської МТГ. Факт працевлаштування позивача у м. Львові законодавець не пов`язує з набуттям статусу жителя територіальної громади. Докази фактичного проживання позивача у м. Львові не надані.

Між Підгаєцькою міською територіальною громадою та Львівською МТГ відсутній чинний договір щодо надання міжбюджетного трансферту (субвенції) для відшкодування витрат на компенсацію за пільговий проїзд, що сторони у справі не заперечують.

За таких умов підпункт 2.3 пункту 2 Рішення № 1009 та підпункт 1.3.1 пункту 1 Рішення № 198 прямо виключали можливість приймання відповідачем 1 документів для оформлення позивачу пільгової картки «ЛеоКарт».

Щодо покликання позивача пункт 2 Рішення № 1009, яким передбачено безоплатну первинну видачу пільгової картки особам, які, зокрема, працюють на території Львівської МТГ, суд враховує, що цей пункт визначає умови оплати (безоплатності) виготовлення носія, тоді як підпункт 2.3 пункту 2 Рішення № 1009 та підпункт 1.3.1 пункту 1 Рішення № 198 є спеціальними нормами, що встановлюють умову для приймання документів від пільговиків, які не є жителями Львівської МТГ, незалежно від місця їх роботи.

Відтак, відмовляючи позивачу в оформленні пільгової картки «ЛеоКарт», відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені актами органу місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до підпунктів 10, 10-1, 10-2 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР, статей 4, 8 Закону № 1914-IV та статей 6, 35 Закону № 2344-III.

Щодо інших доводів позивача, суд враховує, що пунктом 1-1 Постанови № 354 реалізацію права на безплатний проїзд в умовах АСОП прямо пов`язано з наявністю електронного квитка, зареєстрованого в такій системі, а порядок функціонування АСОП, види носіїв та порядок реєстрації проїзних документів відповідно до підпунктів 10-1, 10-2 пункту «а» частини першої статті 30 Закону № 280/97-ВР встановлює саме виконавчий орган міської ради. Пункт 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, також відсилає до правил користування міським транспортом, що затверджуються органом місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 7 Бюджетного кодексу України та частини шостої статті 16 Закону № 280/97-ВР місцеві бюджети є самостійними, а видатки на компенсацію пільгового проїзду окремих категорій громадян згідно з підпунктом «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України можуть здійснюватися з місцевих бюджетів, однак закон не покладає на одну територіальну громаду обов`язку фінансувати пільговий проїзд жителів іншої громади. Встановлення умови про наявність договору субвенції з громадою, жителем якої є пільговик, має об`єктивне та розумне обґрунтування, пов`язане з механізмом компенсації перевізникам витрат на пільгові перевезення, має тимчасовий характер і однаково застосовується до всіх пільговиків, які не є жителями Львівської МТГ.

З огляду на це суд не вбачає у спірних діях дискримінації позивача за ознакою місця реєстрації проживання чи звуження змісту та обсягу його прав у розумінні статті 22 Конституції України.

Крім того, позивач не заявляв вимог щодо протиправності Рішень № 1009 та № 198, які є чинними та підлягають застосуванню. Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд не може виходити за межі позовних вимог, а вихід за їх межі не може полягати у зміні предмета спору.

Доводи позивача про сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету Львівської МТГ та «інтегрованість у життя громади» не є правовими підставами для оформлення пільгової картки поза встановленим порядком і не змінюють визначеного законом статусу жителя територіальної громади.

Щодо вимоги про зобов`язання переоформити картку «ЛеоКарт» № 30000307439 суд встановив, що картку «ЛеоКарт» № 30000307439 оформлено як загальну на підставі власної заяви позивача від 14.05.2026. Із заявою про зміну її статусу (встановлення пільгового профілю) в порядку пункту 6.3 Порядку № 690 позивач до відповідача не звертався, і відповідач рішення з цього питання не приймав. Відтак права позивача у цій частині відповідачем не порушено.

Крім того, ця вимога є похідною від вимоги про визнання протиправними дій щодо відмови у видачі пільгової картки. Оскільки підстав для оформлення позивачу пільгової картки «ЛеоКарт» до укладення договору субвенції між Підгаєцькою міською територіальною громадою та Львівською МТГ немає, немає підстав і для зобов`язання відповідача змінити статус загальної картки на пільгову. Покладення на відповідача такого обов`язку означало б зобов`язання його діяти всупереч обов`язковим для нього актам органу місцевого самоврядування та поза межами наданих повноважень, що суперечить частині другій статті 19 Конституції України.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача 2 забезпечити технічну та фінансову можливість для реалізації права позивача на безкоштовний проїзд та зміну статусу картки «ЛеоКарт» № 30000307439 на «Пільгову», то суд враховує, що позивач не обґрунтував такі вимоги, не надав доказів наявності спору між позивачем та відповідачем 2 з приводу заявленої позовної вимоги. Така позовна вимога є похідною від первинних вимог, у задоволенні яких відмовлено, тому у задоволенні позовних вимог до відповідача 2 належить також відмовити.

Відповідно до частини п`ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки суд не встановив протиправності дій відповідача, відсутня обов`язкова умова відповідальності за завдання шкоди – протиправна поведінка. Отже, вимога про стягнення збитків задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати суду офіційне підтвердження перебування ОСОБА_1 на обліку як отримувача пенсії по інвалідності ІІІ групи та підтвердити чинність пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 13 травня 2026 р, то за своїм змістом такі вимоги є клопотанням про витребування доказів. Проте обставини, які можуть підтвердити такі докази у справі, не оспорюються, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої цієї статті в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1 позовні вимоги спростував.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.12.1994 у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (заява № 18390/91, пункт 29) зазначив, що статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Суд надав оцінку всім доводам сторін, які мають значення для вирішення спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, понесені нею, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень не відшкодовуються. Доказів понесення відповідачами витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, матеріали справи не містять. Отже, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», Виконавчого комітету Львівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення матеріальних збитків - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна