Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №380/5440/26
Суддя: Морська Галина Михайлівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 рокусправа № 380/5440/26
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про зобов`язання укласти охоронний договір, -
в с т а н о в и в :
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до суду в інтересах Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації (далі - третя особа) в якому просить зобов`язати власницю квартири АДРЕСА_1 – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 26256659) охоронний договір на належну їй частину об`єкта культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , на умовах та в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Залучено Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.
Ухвалою від 06.04.2026 відмовлено Франківській окружній прокуратурі м. Львова у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 , який є пам`яткою архітектури місцевого значення. Попри встановлений законодавством обов`язок укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, відповідачка такого договору не уклала. Прокурор зазначає, що Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради надсилав відповідачці письмове попередження про необхідність укладення охоронного договору та оформлення необхідної облікової документації. Однак охоронний договір укладено не було. На думку прокурора, невиконання відповідачкою передбаченого законом обов`язку не забезпечує належного правового захисту та збереження пам`ятки культурної спадщини, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати її укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради охоронний договір щодо належної їй частини об`єкта культурної спадщини на умовах та в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру від 30.03.2026 № 2533861, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачці засобами поштового зв`язку на адресу, внесену до Єдиного державного демографічного реєстру: АДРЕСА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Вказане поштове відправлення отримане відповідачем 27.04.2026 особисто.
Відтак, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, проте не скористався правом подання відзиву.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
06.04.2026 позивач надіслав суду пояснення, у яких повністю підтримав позовні вимоги прокурора та зазначив, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , є пам`яткою архітектури місцевого значення № 4686-Лв, а квартира АДРЕСА_5 у ньому належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.08.2019 № 4-1320.
Позивач повідомив, що неодноразово надсилав відповідачці попередження про необхідність укладення охоронного договору та оформлення відповідної облікової документації. Поштові відправлення, направлені за адресою квартири, повернулися у зв`язку із закінченням строку зберігання, тоді як листи, надіслані за адресою реєстрації відповідачки, згідно з даними поштового відстеження отримані 21.01.2026 та 02.02.2026. Водночас станом на 02.03.2026 охоронний договір не укладено, а звернень відповідачки з цього питання до Офісу не надходило. Департамент архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації також повідомив про відсутність звернень щодо погодження облікової документації та укладення охоронного договору.
Обґрунтовуючи необхідність укладення договору, позивач послався на статтю 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункт 12 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, якими передбачено обов`язок власника пам`ятки або її частини укласти охоронний договір. Такий договір визначає особливості використання пам`ятки та обов`язки власника щодо її збереження й утримання. На думку позивача, невиконання відповідачкою цього обов`язку та відсутність охоронного договору становлять триваюче порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, що створює ризик неналежного збереження пам`ятки. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позов у повному обсязі.
Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
17.07.1990 рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради № 227 взято під охорону об`єкт культурної спадщини — житловий будинок за адресою: АДРЕСА_3 , як пам`ятку архітектури місцевого значення.
13.08.2019 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 4-1320 на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 31,2 кв. м, житловою площею 15,3 кв. м, а також підвальне приміщення площею 15,2 кв. м.
18.01.2021 наказом Міністерства культури та інформаційної політики України № 14 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» зазначений житловий будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури місцевого значення під охоронним № 4686-Лв.
19.11.2025 Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради направлено на адресу квартири АДРЕСА_1 попередження про необхідність укладення охоронного договору. Поштове відправлення № R067041526596 повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання.
25.11.2025 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради листом повідомив Франківську окружну прокуратуру м. Львова про відсутність укладеного охоронного договору на належну відповідачці частину пам`ятки культурної спадщини.
14.01.2026 Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради повторно направлено на адресу квартири АДРЕСА_5 попередження про необхідність укладення охоронного договору. Поштове відправлення № R067080461787 повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання.
15.01.2026 Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради направлено відповідачці за адресою її реєстрації попередження про необхідність укладення охоронного договору. Згідно з даними поштового відстеження, відправлення № R067080461850 отримано 21.01.2026.
26.01.2026 Франківська окружна прокуратура м. Львова звернулася до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради із запитом у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів для захисту інтересів держави у зв`язку з неукладенням охоронного договору на належну відповідачці частину пам`ятки культурної спадщини.
30.01.2026 Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради направлено відповідачці за адресою її реєстрації попередження про необхідність укладення охоронного договору. Згідно з даними поштового відстеження, відправлення № R067090457095 отримано 02.02.2026.
02.03.2026 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради повідомив Франківську окружну прокуратуру м. Львова, що охоронний договір на належну відповідачці частину пам`ятки культурної спадщини не укладено, а звернень ОСОБА_1 з питання його укладення до Офісу не надходило.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачки щодо неукладення охоронного договору на належну їй частину об`єкта культурної спадщини, заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова звернувся до суду в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 укласти відповідний охоронний договір.
Надаючи оцінку обґрунтованості позову, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом.
У відповідності до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-ІІІ (далі – Закон №1805-ІІІ).
Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою.
Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 1 Закону №1805-III культурна спадщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об`єктів культурної спадщини; об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини; виявлення об`єкта культурної спадщини - сукупність науково-дослідних, пошукових заходів з метою визначення наявності та культурної цінності об`єкта культурної спадщини; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 6 Закону №1805-III до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: укладення охоронних договорів на пам`ятки.
Частиною першою статті 13 Закону №1805-ІІІ врегульовано, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки.
Згідно з підпунктом «б» частини першої статті 14 Закону №1805-ІІІ занесення до Реєстру пам`ятки місцевого значення здійснюється рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
Частиною другою вказаної статті закріплено, що об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу).
Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини.
Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, об`єкт архітектури включається до Переліку щойно виявленого об`єкта культурної спадщини за умови, що відповідає ознакам та вимогам до об`єкту культурної спадщини для включення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.
Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Львівської обласної ради від 17.07.1990 № 227 взято під охорону об`єкт культурної спадщини — житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 , як пам`ятку архітектури місцевого значення. Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 18.01.2021 № 14 зазначений житловий будинок внесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України як пам`ятку архітектури місцевого значення під охоронним № 4686-Лв.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.08.2019 № 4-1320 квартира АДРЕСА_1 загальною площею 31,2 кв. м, житловою площею 15,3 кв. м, а також підвальне приміщення площею 15,2 кв. м належать на праві власності ОСОБА_1 .
Відповідно до частин першої та четвертої статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» № 1805-III усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форми власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.
Частиною третьою статті 23 Закону № 1805-III передбачено, що порядок укладення охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначених положень Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 затверджено Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини (далі — Порядок № 1768).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1768 його дія поширюється на укладення, зміну та припинення охоронного договору між власником (користувачем) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноваженим ним органом (особою) незалежно від форми власності на зазначені об`єкти та відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1768 в охоронному договорі зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`ятки та інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 12 Порядку № 1768 встановлено, що власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць із моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність або користування укласти охоронний договір із відповідним органом охорони культурної спадщини.
Аналіз наведеного правового регулювання свідчить про те, що укладення охоронного договору спрямоване на забезпечення збереження об`єкта культурної спадщини та встановлення спеціального режиму його використання. Такий договір визначає права й обов`язки власника щодо утримання та збереження пам`ятки, а також заходи, необхідні для її належної охорони.
Отже, саме фізичні або юридичні особи, у власності чи користуванні яких перебувають пам`ятки культурної спадщини або їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір у встановленому законом порядку.
Наказом виконувача обов`язків начальника Відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації від 20.08.2013 № 03 Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради, правонаступником якого є Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради, делеговано повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини місцевого значення, розташовані на території м. Львова, за умови погодження таких договорів із відповідним підрозділом Львівської обласної державної адміністрації.
Як убачається з матеріалів справи, Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради неодноразово вживав заходів для спонукання ОСОБА_1 до укладення охоронного договору на належну їй частину пам`ятки культурної спадщини.
Так, 19.11.2025 Офісом направлено на адресу квартири АДРЕСА_1 попередження про необхідність укладення охоронного договору. Поштове відправлення № R067041526596 повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання. Листом від 25.11.2025 Офіс повідомив Франківську окружну прокуратуру м. Львова про відсутність укладеного охоронного договору на належну відповідачці частину пам`ятки культурної спадщини.
Надалі, 14.01.2026, Офіс повторно направив на адресу квартири АДРЕСА_5 попередження про необхідність укладення охоронного договору. Поштове відправлення № R067080461787 також повернуто відправнику у зв`язку із закінченням строку зберігання.
Крім того, 15.01.2026 Офіс направив відповідачці за адресою її реєстрації попередження про необхідність укладення охоронного договору. Згідно з даними поштового відстеження, відправлення № R067080461850 отримано 21.01.2026. Аналогічне попередження, направлене 30.01.2026 за адресою реєстрації відповідачки, відповідно до даних поштового відстеження отримано 02.02.2026.
26.01.2026 Франківська окружна прокуратура м. Львова звернулася до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради із запитом у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо вжиття заходів для захисту інтересів держави у зв`язку з неукладенням охоронного договору на належну відповідачці частину пам`ятки культурної спадщини.
Листом від 02.03.2026 Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради повідомив Франківську окружну прокуратуру м. Львова, що охоронний договір на належну ОСОБА_1 частину пам`ятки культурної спадщини не укладено, а звернень відповідачки з питання його укладення до Офісу не надходило.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що охоронний договір на належну ОСОБА_1 частину пам`ятки архітектури місцевого значення не укладено. Відомостей про звернення відповідачки до Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради з метою укладення такого договору матеріали справи не містять.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що відповідачка не виконала передбачений статтею 23 Закону № 1805-III та пунктом 12 Порядку № 1768 обов`язок щодо укладення охоронного договору на належну їй частину об`єкта культурної спадщини.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов`язання ОСОБА_1 укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради охоронний договір щодо належної їй квартири АДРЕСА_6 , який є пам`яткою архітектури місцевого значення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова в інтересах держави в особі Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити повністю.
Зобов`язати власницю квартири АДРЕСА_5 (з урахуванням площі підвального приміщення — 15,2 кв. м) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ) протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Офісом охорони культурної спадщини Львівської міської ради (код ЄДРПОУ: 26256659, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Валова, 20) охоронний договір на належну їй частину об`єкта культурної спадщини — пам`ятку архітектури місцевого значення, квартиру АДРЕСА_6 , у встановленому законом порядку.
Судові витрати між сторонами не розподіляються.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua