Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №380/18467/26
Суддя: Крутько Олена Василівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 рокусправа № 380/18467/26
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Крутько О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області) та Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 134450011630 від 18.08.2026 про відмову у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
зобов`язати відповідача 1 здійснити позивачу з 01 січня 2025 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 07-11/72/26 від 07.08.2026, виданій Західним апеляційним господарським судом;
зобов`язати відповідача 1 здійснити позивачу з 01 січня 2026 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці № 07-11/73/26 від 07.08.2026, виданій Західним апеляційним господарським судом;
зобов`язати відповідача 2 здійснити позивачу виплату (з урахуванням фактично виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці № 07-11/72/26 від 07.08.2026, починаючи з 01 січня 2025 року;
зобов`язати відповідача 2 здійснити позивачу виплату (з урахуванням фактично виплачених сум) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці № 07-11/73/26 від 07.08.2026, починаючи з 01 січня 2026 року.
Також позивач просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є суддею у відставці Західного апеляційного господарського суду та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі № 380/5966/26, яке набрало законної сили, Західний апеляційний господарський суд зобов`язано видати йому довідки про суддівську винагороду станом на 01.01.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн та станом на 01.01.2026 із застосуванням прожиткового мінімуму 3328,00 грн. На виконання цього рішення Західний апеляційний господарський суд видав довідки № 07-11/72/26 та № 07-11/73/26 від 07.08.2026, однак відповідач 1 відмовив у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі цих довідок, вважаючи, що застосуванню підлягає прожитковий мінімум у розмірі 2102,00 грн.
Позивач вважає таку відмову протиправною з огляду на частину третю статті 135 та частину четверту статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; просить врахувати судову практику у подібних правовідносинах, зокрема покликається на висновок Верховного Суду у постанові від 17.02.2026 у справі № 200/2309/25, постанову Верховного Суду від 07.07.2026 у справі № 380/8058/25 та від 14.07.2026 у справі № 580/1285/25, а також обставини, встановлені у справі № 380/5966/26. Зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно переглядати розмір суддівської винагороди, визначений у довідці, виданій на виконання судового рішення, а загальний відсоток обчислення його довічного грошового утримання становить 88 %.
Ухвалою від 08.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити, зазначає, що заяву позивача за принципом екстериторіальності розглядав відповідач 1, а ГУ ПФУ у Львівській області жодних рішень щодо неї не приймало. Вважає, що статтею 7 законів про Державний бюджет України на 2025 та 2026 роки для визначення базового розміру посадового окладу судді встановлено прожитковий мінімум 2102 грн, тому зміни складових суддівської винагороди не відбулося. Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24, а також на постанови Верховного Суду у справах № 380/9798/23, № 380/9974/23, № 520/9891/23, № 420/32864/24, № 520/32171/24, за якими довідка про суддівську винагороду не є безумовною підставою для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Також покликається на відсутність у Державному бюджеті коштів на перерахунок, рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011, рішення ЄСПЛ у справі «Великода проти України» та на безпідставність і передчасність вимоги про виплату.
Відповідач 1 30.09.2026 подав відзив, у якому просить у задоволенні позову відмовити, вказує, що рішення прийнято Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності; частина третя статті 135 Закону № 1402-VIII є бланкетною та доповнюється статтею 7 Законів № 4059-IX та № 4695-IX; бюджетні зобов`язання можливі лише за наявності бюджетного призначення (стаття 23 Бюджетного кодексу України, стаття 95 Конституції України). Посилається на рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 та № 5-р/2018, дію воєнного стану, постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 та на дискреційний характер своїх повноважень.
Позивач подав заперечення на відзив на позовну заяву.
Встановлені обставини справи.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 09.09.2021 № 1962/0/15-21 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Західного апеляційного господарського суду у відставку на підставі пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Наказом в.о. голови Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2021 № 06-03/98 його виключено зі штату суду.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. (особовий рахунок № 134450011630 відкритий 11.09.2021)..
Згідно з протоколом (розпорядженням) щодо перерахунку пенсії від 13.08.2026 стаж позивача на посаді судді становить 39 років 1 місяць 7 днів, загальний відсоток розрахунку від заробітку – 88 %, основний розмір пенсії від середнього заробітку 199774,08 грн, розмір пенсії з надбавками 200552,58 грн.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 у справі № 380/5966/26, яке набрало законної сили, зобов`язано Західний апеляційний господарський суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2025, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п.2 ст. 130 Конституції України, ч.3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2025 складає 3028,00 грн. та довідку про суддівську винагороду для обчислення, щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2026 виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі п.2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст.135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» а саме, виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01.01.2026 складає 3328 грн.
На виконання цього рішення Західний апеляційний господарський суд видав позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.08.2026 № 07-11/72/26, згідно з якою станом на 01.01.2025 суддівська винагорода позивача, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, складає 327024,00 грн, у тому числі: посадовий оклад – 181680,00 грн, доплата за вислугу років (80 %) – 145344,00 грн. Того ж дня Західний апеляційний господарський суд видав позивачу довідку від 07.08.2026 № 07-11/73/26, згідно з якою станом на 01.01.2026 суддівська винагорода позивача складає 359424,00 грн, у тому числі: посадовий оклад – 199680,00 грн, доплата за вислугу років (80 %) – 159744,00 грн.
11.08.2026 позивач подав до ГУ ПФУ у Львівській області заяву № 6581 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі зазначених довідок. За принципом екстериторіальності заяву розглянуло Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області - відповідач 1.
Рішенням відповідача-1 від 18.08.2026 № 134450011630 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Відмова мотивована тим, що статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, встановлено у розмірі 2102 грн, а статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» - на рівні, встановленому станом на 31.12.2025, тож збільшення розміру складових суддівської винагороди станом на 01.01.2025 та 01.01.2026 не відбулося.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернувся до суду.
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки щодо правозастосування.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За статтею 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
Загальні засади пенсійного забезпечення визначено Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Водночас умови призначення, розмір і підстави перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначає спеціальний Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
Відповідно до статті 1 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
За статтею 1 Закону України від 15.07.1999 № 966-XIV «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
За статтею 4 цього Закону прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, а окремим абзацом - для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України від 03.12.2025 № 4695-IX «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 01.01.2026 прожитковий мінімум працездатних осіб - 3328 гривень; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадового окладу прокурора окружної прокуратури, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - на рівні, встановленому для відповідного державного органу станом на 31 грудня 2025 року.
Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) за своєю назвою та предметом регулювання є законом про судоустрій у розумінні частини другої статті 130 Конституції України. Згідно з частиною другою статті 4 цього Закону зміни до нього можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та/або про внесення змін до процесуальних законів щодо статусу суддів.
За частиною першою статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (частина друга статті 135).
Пунктом 2 частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу застосовується регіональний коефіцієнт 1,2, якщо суд розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб (пункт 2 частини четвертої статті 135). За наявності стажу роботи більше 35 років доплата за вислугу років становить 80 % посадового окладу (частина п`ята статті 135).
Законом України від 09.06.2026 № 4905-IX, що набрав чинності 25.06.2026, частину третю статті 135 Закону № 1402-VIII доповнено абзацом: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік».
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, судді Конституційного Суду України територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (у редакції постанови від 09.02.2023 № 7-2) (далі Порядок № 3-1), передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини другої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання ( п. 1 розділу III Порядку № 3-1).
Відповідно до п. 6 розділу IV зазначеного Порядку перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться органом, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду / довідки про винагороду судді Конституційного Суду України, надісланої відповідним органом (без звернення судді у відставці, судді Конституційного Суду України), або за зверненням судді у відставці, судді Конституційного Суду України.
Із наведених норм права вбачається, що розрахунковою базою для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є суддівська винагорода, обчислена в порядку ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання - зміна розміру складових такої винагороди.
За частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25 відступив від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2025 року у справі № 520/32171/24, у якій викладено правовий висновок про те, що для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при розрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинен застосовуватись прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн відповідно до Закону № 3460-IX та, відповідно, що з 01 січня 2024 року не відбулась зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, а отже відсутні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивачці як судді у відставці; та виснував таке:
«Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги повинен братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Зазначена конституційна гарантія незалежності суддів не може зазнавати змін без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, тобто суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3028,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", є протиправною.
…
у зв`язку зі збільшенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік станом на 1 січня, а також зумовленим цим зростанням розміру суддівської винагороди, розрахунок якої здійснюється на основі прожиткового мінімуму, у суддів у відставці виникає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання;
для визначення базового розміру посадового окладу судді, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, підлягає застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний рік та, відповідно, у разі його збільшення порівняно з попереднім роком з 01 січня наявні правові підстави для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.»
Правова позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24, враховано судовою палатою для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду під час ухвалення, зокрема постанови від 17 лютого 2026 року у справі №200/2309/25, постанови від 07 липня 2026 року у справі № 380/8058/25.
25 червня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Закону України «Про Вищу раду правосуддя» щодо удосконалення декларацій доброчесності судді та родинних зв`язків судді» від 09 червня 2026 року № 4905-IX, яким частину третю статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено абзацом такого змісту: «Для визначення базового розміру посадового окладу судді не може застосовуватися інша вартісна величина, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, передбачений абзацом четвертим частини другої статті 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», в розмірі, встановленому для цієї соціальної і демографічної групи населення законом України про Державний бюджет на відповідний рік».
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07 липня 2026 року у справі № 380/8058/25 «Ця законодавча зміна узгоджується з наведеним підходом Верховного Суду, однак не є самостійною підставою для вирішення цього спору щодо правовідносин, які виникли до набрання нею чинності».
Отже, розмір суддівської винагороди визначається виключно Законом № 1402-VIII, а закон про Державний бюджет України лише встановлює величину прожиткового мінімуму для працездатних осіб як соціально-демографічної групи. Встановлення статтею 7 Законів № 4059-IX та № 4695-IX окремої розрахункової величини 2102 грн «для визначення базового розміру посадового окладу судді» фактично змінює складову суддівської винагороди, визначену спеціальним законом, отже не може застосовуватися всупереч частині другій статті 130 Конституції України, частині другій статті 4 та частинам першій, третій статті 135 Закону № 1402-VIII.
Отже, станом на 01.01.2025 для визначення базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду підлягав застосуванню прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн, а станом на 01.01.2026 – у розмірі 3328,00 грн. Водночас довічне грошове утримання позивача обчислене відповідачем із суддівської винагороди визначеної з величини 2102,00 грн.
Суд враховує, що право позивача на обчислення суддівської винагороди для перерахунку довічного грошового утримання станом на 01.01.2025 із застосуванням прожиткового мінімуму 3028,00 грн та станом на 01.01.2026 із застосуванням прожиткового мінімуму 3328,00 грн встановлено рішенням суду у справі № 380/5966/26, яке набрало законної сили.
За частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій бере участь особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Довідки № 07-11/72/26 та № 07-11/73/26 видано на виконання цього рішення, і відповідач 1 не наділений повноваженнями переглядати визначений у них розмір суддівської винагороди всупереч статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України.
Зважаючи на вищевказане, відмова відповідача 1 у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є неправомірною.
Посилання відповідачів на постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 240/9028/24 суд відхиляє, оскільки ця справа стосувалася розрахунку при звільненні судді, а не перерахунку утримання судді у відставці, що констатував Верховний Суд у постанові від 07.07.2026 у справі № 380/8058/25.
Частина четверта статті 142 Закону № 1402-VIII імперативно визначає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди здійснюється відповідний перерахунок.
Отже, відсутні підстави вважати, що відповідачі мають дискреційні повноваження у спірних правовідносинах, оскільки вони зобов`язані провести відповідний перерахунок та здійснити виплату довічного грошового утримання судді у відставці – ОСОБА_1 після отримання довідок № 07-11/72/26 від 07.08.2026 та № 07-11/73/26 від 07.08.2026.
При визначенні належності відповідачів у цій справі суд враховує, що відповідач 1 розглянув заяву позивача за принципом екстериторіальності та ухвалив спірне рішення, тому саме на нього покладається обов`язок здійснити перерахунок позивачу довічного грошового утримання судді у відставці.
Разом з тим, позивач перебуває на обліку та отримує утримання в ГУ ПФУ у Львівській області, до якого після перерахунку передається електронна пенсійна справа для здійснення виплати (пункт 4.10 Порядку № 22-1). Тому вимога про зобов`язання відповідача 2 здійснити виплату перерахованого утримання є не передчасною, а необхідною для повного відновлення порушеного права позивача.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на ефективний засіб юридичного захисту. Засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, тобто забезпечувати поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005, заява № 38722/02).
З огляду на це належним способом захисту є визнання протиправним та скасування спірного рішення, зобов`язання відповідача 1 здійснити перерахунок, а відповідача 2 - виплату утримання з урахуванням фактично виплачених сум.
За статтею 382 КАС України зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення є правом, а не обов`язком суду.
Позивач не навів обставин, які свідчили б про намір відповідачів не виконати рішення, тому суд не вбачає підстав для його застосування на цій стадії.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Відповідачі правомірності спірного рішення не довели. Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Позивач відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, доказів понесення інших судових витрат не надано, тому підстав для розподілу судових витрат за статтею 139 КАС України немає.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241– 246, 255, 262, 263, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.08.2026 № 134450011630 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26; код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.08.2026 № 07-11/72/26, виданій Західним апеляційним господарським судом, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 07.08.2026 № 07-11/73/26, виданій Західним апеляційним господарським судом.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці від 07.08.2026 № 07-11/72/26, виданій Західним апеляційним господарським судом, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % суддівської винагороди, зазначеної у довідці від 07.08.2026 № 07-11/73/26, виданій Західним апеляційним господарським судом, починаючи з 01.01.2026, з урахуванням фактично виплачених сум.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua