Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №380/18674/26
Суддя: Мартинюк Віталій Ярославович
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 жовтня 2026 рокусправа № 380/18674/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Мартинюка В.Я., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність, що полягає у не розгляді по суті заяви від 14.07.2026 та про відмову у перерахунку пенсії, оформленому листом від 07.08.2026 № 41544/Р-1300-26;
зобов`язати розглянути заяву позивача від 14.07.2026 року по суті та зарахувати весь період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.05.1986 по 29.09.1986 до страхового стажу у потрійному розмірі (частина перша статті 56 Закону № 796), здійснити перерахунок пенсії позивача з нарахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону № 796 (у редакції, чинній на час призначення пенсії), збільшивши пенсію на один процент заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років та виплачувати позивачеві додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеній до категорії 2, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно Закону № 796 (у редакції Закону № 230/96-ВР);
зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.08.2026 та з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши при цьому архівні довідки про заробіток від 18.05.2026 № 209 та № 210 і визначити найвигідніший для позивача період заробітку для обчислення пенсії.
В обгрунтування позову зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (проходив службу у складі військової частини НОМЕР_1 ). Вказує, що отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV з урахуванням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XI. Стверджує, що його пенсію обчислено за частиною 1 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV, у зв`язку з чим відповідач визнав відсутніми підстави для розрахунку пенсії за пільговим пунктом 2 статті 56 Закону України № 796-XII. Надбавку за понаднормовий стаж враховано лише за 4 роки (виходячи із загального стажу 39 років 10 місяців 07 днів за мінусом 35 років), а не за 19 років. Розмір щомісячної додаткової пенсії залишено на рівні 170,82 грн (з посиланням на Постанову Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210), а у визначенні її у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (778,50 грн) відмовлено. Перерахунок пенсії з урахуванням архівних довідок відповідачем не здійснено; орган лише рекомендував позивачу подати нову заяву про перерахунок пенсії з доданням паспорта, податкового номера та відповідних архівних довідок (хоча відповідні копії належної якості та засвідчення підписом позивача були подані відповідачеві). Підсумковий розмір пенсійної виплати станом на 01.08.2026 залишено незмінним — 3725,00 грн. Зазначає, що оскаржувана відповідь взагалі не містить розгляду ключового доводу про неповне врахування «чорнобильського» стажу у трикратному розмірі. Суб`єкт владних повноважень не надав обґрунтованої відповіді по суті всіх порушених у зверненні питань, чим порушив статтю 40 Конституції України, Закон України «Про звернення громадян», а також вимогу щодо обґрунтованості та вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідач протиправно неповно зарахував період участі в ліквідації наслідків аварії у потрійному розмірі відповідно до стаття 56 Закону № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач у відзиві вказав, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 39 років 10 місяців 07 днів (у тому числі робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1 з урахуванням кратності 15 днів). Відповідно коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% - 0,39833. Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислений із заробітної плати за період роботи з 01.05.1986 по 30.04.1991 та з 01.07.2000 по 28.02.2026. Індивідуальний коефіцієнт заробітку -- 0,74802. Середньомісячна заробітна плата для обчислення пенсії становить 7474,52грн. (9992,40 грн. х 0,74802, де 9992,40 - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 9992,40 грн. (3764,40 грн. х 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796 x 1,115 x 1,121) Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 станом на 01.09.2026 становить 3725,00 грн. в т. ч.: 2977,33 - розмір пенсії за віком (7474,52грн. х 0,39833); 42,96 - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз.2)(за 4 років); 170,82 - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост. №112 п. 5; 533,29 - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Відповідач у відзиві вказав, що збільшенням пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 756 застосовується у разі призначення пенсії на умовах передбачених частиною другої статті 27 Закону № 1058. За матеріалами пенсійної справи перевірено правильність обчислення стажу, заробітку, розміру пенсії та встановлено, що пенсійне забезпечення позивача здійснюється з дотриманням норм чинного пенсійного законодавства. Дії органів Пенсійного фонду є правомірними, такими, відповідають чинному законодавству України. З огляду на викладене вище, вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються чинному законодавстві.
Ухвалою суду від 14.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
Дослідивши докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач звернувся із заявами до відповідача та Пенсійного фонду України про призначення/перерахунок пенсії.
Окрім того, позивач звернуся до відповідача із поясненнями до заяви про перерахунок пенсії, в яких просив здійснити перерахунок його пенсії відповідно до довідки ОК-5 та, здійснивши щорічну індексацію за 2020-2026 роки із застосуванням коефіцієнтів до індивідуального показника СЗП при перерахунку пенсії, застосувати норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема в частині щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням спеціального Закону №796-ХІІ щодо розрахунку страхового стажу із застосуванням пільгового.
Листом від 07.08.2026 року відповідач повідомив позивача, що збільшення пенсії відповідно до ч.2 ст.56 Закону №756 застосовується у разі призначення пенсії на умовах передбачених частиною другою ст.27 Закону №1058. З 28.05.2013 року позивач перебуває на обліку як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до ст.55 Закону №796 та обчисленої відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1058, ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Розмір пенсії обчислюється при загальному страховому стажі 39 років 10 місяців 07 днів, в тому числі 05 днів – робота під час ліквідації аварії на ЧАЕС за списком №1 (коефіцієнт страхового стажу – 0,39833, понаднормовий стаж, понад 35 років, - 4 роки) та заробітної плати врахованої за період з 01.05.1986 по 30.04.1991 та 01.07.2000 по 28.02.2026 (коефіцієнт заробітку – 0,74802). Перерахований середньомісячний заробіток з 01.03.2026 року із застосуванням збільшеного на 1,121 показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 9992,40 грн. становить 7474,52грн. (9992,40 грн. х 0,74802). Розмір пенсійної виплати станом на 01.08.2026 року складає 3725,00 грн. в тому числі: 2977,33 - розмір пенсії за віком (7474,52грн. х 0,39833); 42,96 - доплата за понаднормовий стаж (ст.28 ч. 1. абз.2)(за 4 років); 170,82 - додаткова пенсія особам, віднесеним до 2 категорії ЧАЕС (ліквідатори) Пост. №112 п. 5; 533,29 - доплата особам, яким не виповнилось 70 років. Для проведення перерахунку пенсії з урахуванням архівних довідок про заробітну плату та стаж, виданих архівним відділом Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області, рекомендує подати заяву про перерахунок пенсії в порядку, визначеному пунктом 1.1 Порядку №22-1, додавши паспорт громадянина України, податковий номер та зазначені архівні довідки про заробітну плату та стаж.
Змістом спірних правовідносин є бездіяльність з приводу не розгляду по суті заяви про перерахунок пенсії та відмова у перерахунку пенсії; не врахування при перерахунку пенсії архівних довідок про заробіток від 18.05.2026 № 209 та № 210.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Конституції України).
Згідно з ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-XII) визначено положення щодо соціального захисту потерпілого населення.
За приписами статті 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним, до категорій, 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною третьою ст.55 Закону №796-XII встановлено, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі Закон №1058-IV) і цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.56 Закону №796-XII (в редакції до 11.10.2017) право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 відсотків заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 відсотків заробітку.
З 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» (надалі Закон №2148-VIII), згідно з п.3 ч.2 розділу І якого частину 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доповнено словами і цифрами: «у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Частиною другою ст.27 Закону №1058-IVзазначено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
З системного аналізу наведених норм слідує, що особам, які маю право на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням норм Закону №796-XII, надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом №796-XII.
Згідно з абзацом другим ч.1 ст.28 Закону №1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Отже, для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в ч.2 ст.56 Закону №796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.
Таким чином, особам, яким призначена пенсія з урахуванням Закону №796-XII, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 відсоток заробітку за рік.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 по справі №560/1212/16-а та від 06.02.2018 по справі №560/675/17.
Суд відхиляє як безпідставні доводи відповідача у його відзиві про неможливість застосування частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв`язку з тим, що позивачу не призначено пенсію на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та зазначає наступне.
Як встановлено судом, пенсія позивачу призначена до внесення змін Законом №2148-VIII (тобто до 11.10.2017), які передбачили цю умову, а попередня редакція статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Суд зазначає, що зміни внесені Законом №2148-VIII до ч.2 ст.56 Закону №796-XII стосуються тих пенсій, які призначені вперше та після внесення таких змін.
Оскільки пенсія позивачу не призначається вперше, а перераховується, тому на неї не поширюється вказана умова.
Одночасно, суд враховує, що у Законі №2148-VIII відсутнє застереження про те, що зміни, які вносяться до ч.2 ст.56 Закону №796-XII, поширюються на обчислення розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена до набрання чинності такими змінами.
Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно не здійснив обчислення пенсії позивача з 01.08.2026 зі збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону №796-ХІІ.
Суд наголошує на тому, що держава гарантувала, зокрема учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-XII, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин.
У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.
Тому щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-XII її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-XII за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, визнана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статі 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв`язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 року по справі №300/3435/21 дійшла висновку про те, що оскільки пенсія за віком призначена позивачу до внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону №796-XII, то в силу вимог статті 58 Конституції України, такі зміни не позбавляють позивача права на пенсію в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж, оскільки таке право він набув значно раніше, ніж набрав чинності Закон № 2148-VIII, яким було внесено зміни до пункту 2 статі 56 Закону № 796-XII.
Щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду перебування на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.05.1986 по 29.09.1986 у потрійному розмірі, суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 56 Закону України №796-ХІІ час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»: до 1 січня 1988 року - у потрійному, а з 1 січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком №1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України №1058, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Положеннями пункту 4.7 Порядку ПФУ №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд зазначає, що положеннями ст.56 Закону України №796-XII передбачено можливість врахування до стажу роботи у потрійному розмірі час служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження.
Питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність в цих зонах визначені Законом України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27.02.1991 №791а-XII.
Закон закріплює і гарантує забезпечення режиму використання та охорони вказаних територій з метою зменшення дії радіоактивного опромінення на здоров`я людини та на екологічні системи.
Приписами статті 2 цього Закону передбачено, що залежно від ландшафтних та геохімічних особливостей ґрунтів, величини перевищення природного доаварійного рівня накопичення радіонуклідів у навколишньому середовищі, пов`язаних з ними ступенів можливого негативного впливу на здоров`я населення, вимог щодо здійснення радіаційного захисту населення та інших спеціальних заходів, з урахуванням загальних виробничих та соціально-побутових відносин територія, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, поділяється на зони.
Такими зонами є:
1) зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році;
2) зона безумовного (обов`язкового) відселення - це територія, що зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами, з щільністю забруднення грунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 15,0 Кі/км-2 та вище, або стронцію від 3,0 Кі/км-2 та вище, або плутонію від 0,1 Кі/км-2 та вище, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 5,0 мЗв (0,5 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період;
3) зона гарантованого добровільного відселення - це територія з щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15,0 Кі/км-2, або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км-2, або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км-2, де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищити 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.
Межі цих зон установлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов`язкового) відселення, на основі експертних висновків.
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення затверджено постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).
В матеріалах справи наявні архівна довідка галузевого державного архіву Міністерства оборони України №09042026/6 від 09.04.2026 року, відповідно до якої позивач у період 05.05.1986 року по 29.09.1986 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (місце дислокації – н.п. Буда, Варовичі); архівна довідка Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу №24/11892 від 09.04.1993 року, відповідно до якої позивач виконував задачі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986 році до 1 липня – 50 днів, до 31 грудня – 92 дні, з 11.05.1986 року по 30.09.1986 року (н.п. Новошепеличі).
Приналежність таких населених пунктів до зони відчуження закріплена Постановою №106.
Отже, вимоги позивача про зобов`язання зарахувати до стажу у потрійному розмірі весь період участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.05.1986 по 29.09.1986 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо виплати позивачеві додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, віднесеній до категорії 2, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 51 Закону №796-XII (в редакції від 01.07.1992) було передбачено, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI були внесені зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до яких розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІІ, призначається у розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Разом з тим, вказані зміни до положень статті 51 Закону №796-ХІІ, внесені підпунктом 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 №107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.
Тобто, з набуття чинності Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 поновлюється редакція статті 51 Закону №796-ХІІ, відповідно до якої розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії ІІ, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VIII (далі – Закон №76-VIII), що набрав чинність з 01.01.2015, внесено зміни до Закону України №796-ХІІ.
Зокрема, текст ст.51 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції: "особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України".
Таким чином, Законом №76-VIII статтю 51 Закону №796-ХІІ викладено в новій редакції, згідно з якою особам, віднесеним до категорії 2, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Питання конституційності змін, внесених Законом №76-VIII до ст.51 Закону №796-ХІІ, у рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 не ставилось і Конституційним Судом не вирішувалось.
Отже, вказаним рішенням стаття 51 Закону №796-XII неконституційною не визнавались, а тому зазначена стаття продовжують діяти у редакції Закону №796-III, і за їх змістом щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначаються саме у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Крім того, 28.12.2014 року прийнято Закон України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", пунктом дев`ятим Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
З огляду на викладені положення законодавства, з 01.01.2015 визначення розмірів пенсій особам, постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.
Згідно з бюджетними призначеннями Кабінет Міністрів України встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами) (далі - Постанова №1210) затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким чітко врегульовані розміри виплат вказаній категорії осіб.
Розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону №796-XII було встановлено в п.13 Постанови №1210 для осіб які належать до 2 категорії з 01.01.2012 - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.07.2012 - 18% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 24.04.2014на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 в розмірі 170,82 гривні.
У свою чергу матеріали справи свідчать, що виплата позивачу додаткової пенсії, як особі віднесеній до 2 категорії з числа ліквідаторів здійснюється у розмірі 170,82 грн.
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави для виплати позивачу додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.07.2020 у справі №182/3773/15-а.
Відтак, позовні вимоги у цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 04.11.2025 року у справі №580/5022/24.
Висновки у цій постанові стосуються застосування статей 50 та 54 Закону №796-ХІІ, тобто інших норм ніж ті на які посилається позивач.
Відтак, такі посилання до уваги судом не беруться.
Щодо врахування при перерахунку пенсії архівних довідок про заробіток від 18.05.2026 № 209 та № 210.
Із наявних матеріалів справи, зокрема, заяв та пояснень позивача, листа-відмови відповідача, вбачається, що позивачем при зверненні до пенсійного органу для перерахунку пенсії долучалися відповідні довідки архівного відділу Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області №209 від 18.05.2026 року та №210 від 18.05.2026 року.
Відтак, на переконання сулу, відповідач повинен був їх врахувати для перерахунку пенсії позивача після його звернення, а тому позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо вимоги з приводу визначення найвигіднішого для позивача періоду заробітку для обчислення пенсії.
Відповідач ще не здійснював перерахунок та виплату пенсії позивачу на виконання даного рішення суду.
Відтак, відсутні підстави вважати, що права позивача у цій частині будуть порушені, а тому на переконання суду вказані вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги з приводу визнання протиправною бездіяльності з приводу не розгляду по суті заяви позивача та зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву.
Суд зазначає, що відповідач своїм листом від 07.08.2026 року у повній мірі розглянув заяву позивача.
Відтак вказана вимоги є безпідставною та не підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оформленому листом від 07.08.2026 № 41544/Р-1300-26.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати весь період участі ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 08.05.1986 по 29.09.1986 до страхового стажу у потрійному розмірі відповідно до архівних довідок галузевого державного архіву Міністерства оборони України №09042026/6 від 09.04.2026 року, Управління хімічних військ Прикарпатського військового округу №24/11892 від 09.04.1993 року.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з нарахуванням доплати за понаднормовий стаж відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час призначення пенсії), збільшивши пенсію на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 20 років.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з 01.08.2026 з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши при цьому архівні довідки архівного відділу Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області про заробітну плату від 18.05.2026 № 209 та № 210.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 665 (шістсот щістдесять п`ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМартинюк Віталій Ярославович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua