Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: проходження служби, з них
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №380/9954/25
Суддя: Мричко Наталія Іванівна
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/9954/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2026 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральний орган управління Служби судової охорони про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач) до Територіального управління Служби судової охорони в Львівській області код ЄДРПОУ 43167274, місцезнаходження: 80383, Львівська область, Львівський р-н., с. Малехів, вул. Лесі Українки, 51 (далі відповідач), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області, яка полягає у неповному виконанні постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №380/400/24 та не врахуванні при нарахуванні грошового забезпечення позивача за період з 01.02.2023 по 10.01.2024 належних складових грошового забезпечення (надбавки за вислугу років та додаткової грошової винагороди поліцейських згідно з Постановою КМУ №168);
- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області провести нове нарахування грошового забезпечення позивача за період з 01 лютого 2023 року по 10 січня 2024 року з урахуванням надбавки за вислугу років понад 10 років та щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі, не нижчому ніж фактично виплачувалася поліцейським м. Трускавця Львівської області згідно з Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року.
Ухвалою від 23.05.2025 суддя відкрила спрощене позовне провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 06.06.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральний орган управління Служби судової охорони (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 10-Б).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області було задоволено. Суд зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення на рівні, не нижчому ніж установлений для поліцейських відповідного регіону, згідно з частиною 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вказує, що рішення набрало законної сили і є обов`язковим до виконання згідно зі ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що відповідач здійснив лише часткове виконання зазначеного судового рішення. Зокрема, ТУ ССО у Львівській області видало наказ та здійснило нарахування грошового забезпечення позивача на рівні 17 000 грн на місяць. Позивач зазначає, що вказана сума відповідає лише базовому рівню грошового забезпечення (посадовий оклад та оклад за спеціальним званням) без урахування інших обов`язкових складових. Таким чином, відповідач не включив до нарахування: надбавку за вислугу років (стаж служби) позивача понад 10 років та додаткову грошову винагороду, яку отримували поліцейські у м. Трускавець протягом відповідного періоду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Зазначає, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого частиною 2 статті 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського. Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.
Зазначає, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24, Територіальним управління Служби судової охорони у Львівській області здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату позивачу грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого частиною 2 статті 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року. Зазначений розрахунок надіслано листом від 18.03.2025 за № 44.07-82/ССО до центрального органу управління Служби судової охорони, як до розпорядника бюджетних коштів другого рівня, який відповідно до затверджених бюджетних асигнувань, уповноважений на отримання бюджетних асигнувань та їх перерозподіл між територіальними управліннями, з проханням збільшити бюджетні асигнування для виконання вищезазначеного рішення суду (копія листа додається).
В розрахунку потреби в коштах зазначено щомісячне нараховане грошове забезпечення позивача, мінімальний рівень грошового забезпечення поліцейського та суму що належить до нарахування, що є різницею між мінімальним рівнем грошового забезпечення поліцейського та виплаченим грошовим забезпеченням позивача. Водночас звертає увагу суду, що сума мінімального рівня грошового забезпечення поліцейського (17000 грн), яку зазначає відповідач як підставу для нарахувань, вже була предметом судового розгляду та оцінки в судовій справі №380/400/24.
Зазначає, що виплата додаткової грошової винагороди передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейських та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168). Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 року № 43 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168” внесенно зміни у пункт 1 Постанови № 168, де у першому реченні абзацу першого: слова “військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,”, “співробітникам Служби судової охорони,” виключити. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023.
З огляду на зазначене, починаючи з 21.01.2023 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, отже, позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати спірної винагороди за період з 01.02.2023 по 10.01.2024, як того просить позивач, задоволенню не підлягають.
Звертають увагу суду, що позивач звертався із позовною заявою до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав, а саме нарахувати та виплати додаткову винагороду передбачену Постановою № 168. Відтак, Львівським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 24.10.2023 у справі № 380/15457/22 на користь ОСОБА_1 , що набрало законної сили.
Вказує, що вимога позивача зобов`язати відповідача провести нове нарахування грошового забезпечення позивача на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24 за період з 01 лютого 2023 року по 10 січня 2024 року з урахуванням додаткової грошової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2023 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Позивач подав відповідь на відзив, зазначає, що предметом даного позову є зобов`язання відповідача провести нове нарахування грошового забезпечення за період з 01 лютого 2023 року по 10 січня 2024 року з урахуванням: фактичного рівня грошового забезпечення поліцейських у місті Трускавець Львівської області, де розташовано суд, де відповідно до своїх посадових та функціональних обов`язки позивач ніс службу у спірний період часу за відповідний період, зокрема щомісячної додаткової грошової винагороди, що фактично виплачувалася поліцейським на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 168; належної надбавки за вислугу років понад 10 років, яку Відповідач у своїх розрахунках не врахував у повному обсязі. Таким чином, у межах цього провадження предмет спору не дублює попереднє провадження у справі № 380/400/24, оскільки після винесення рішення у справі № 380/400/24 з`явилися нові істотні докази (зокрема лист Головного управління Національної поліції у Львівській області від 04 січня 2024 року № 1234/55-24), які чітко підтверджують фактичний розмір виплати додаткової грошової винагороди поліцейським які несли службу в м. Трускавець у спірний період часу і яка входить до грошового забезпечення поліцейських та співробітників Служби судової охорони. Крім того, вказує, що відповідач станом на дату подання даної позовної заяви не виконав рішення суду у справі № 380/400/24 у повному обсязі, оскільки проведене ним нарахування базується лише на формальному мінімальному розмірі 17 000 грн, тоді як фактичний рівень виплат поліцейським був значно вищим.
Частиною п`ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Згідно з витягом з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області №192 о/с від 27.07.2020 прийнято на службу до Служби судової охорони та призначено на посаду контролера І категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області з 27.07.2020 ОСОБА_1 та присвоєно йому первинне спеціальне звання - старший сержант Служби судової охорони.
Позивач вважаючи протиправним встановлення розбіжностей у виплаті його грошового забезпечення та грошового забезпечення працівників поліції, оскільки це суперечить ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 380/400/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського.
Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24, Територіальним управління Служби судової охорони у Львівській області здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату позивачу грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.
Позивач вважаючи, що відповідач протиправно не включив до нарахування: надбавку за вислугу років (стаж служби) позивача понад 10 років та додаткову грошову винагороду, яку отримували поліцейські у м. Трускавець протягом відповідного періоду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, відтак звернувся з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до частини 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження щодо визначення розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони.
На виконання частини 2 статті 165 Закону №1402-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі Постанова № 289) затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.
За змістом статті 160 Закону № 1402-VIII підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.
На підставі частин першої та другої статті 161 Закону № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна ДСА України.
Згідно із частиною першою статті 165 Закону № 1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Частиною другою цієї статті передбачено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ на рівні, не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.
Постановою КМУ № 289 затверджено: схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони. Крі того, установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується ДСА України.
На виконання статті 165 Закону № 1402-VIII та постанови КМУ № 289 ДСА України наказом від 26 серпня 2020 року затвердила Порядок № 384, згідно з пунктом 1 розділу І якого, цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони.
Відповідно до пункту 15 розділу І Порядку № 384 грошове забезпечення, що належить до виплати співробітнику і своєчасно не виплачене або виплачене в меншому ніж належало розмірі, виплачується за весь період, протягом якого, співробітник мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення.
Пунктом 16 розділу І Порядку № 384 визначено, що звернення співробітника щодо виплати грошового забезпечення розглядаються Службою судової охорони або відповідним територіальним управлінням Служби судової охорони в установленому законодавством порядку.
Суд втсановив, що згідно з витягом з наказу Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області №192 о/с від 27.07.2020 прийнято на службу до Служби судової охорони та призначено на посаду контролера І категорії другого взводу охорони першого підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Львівській області з 27.07.2020 ОСОБА_1 та присвоєно йому первинне спеціальне звання - старший сержант Служби судової охорони.
Позивач вважаючи протиправним встановлення розбіжностей у виплаті його грошового забезпечення та грошового забезпечення працівників поліції, оскільки це суперечить частині 2 статті 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, звернувся з позовом до Львівського окружного адміністративного суду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.10.2024 у справі № 380/400/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області відмовлено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 року скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено;
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Львівській області щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 до 10 січня 2024 року грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, яке повинно бути на рівні не нижчому ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;
Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Львівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого ч. 2 ст. 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не включив до нарахування: надбавку за вислугу років (стаж служби) позивача понад 10 років та додаткову грошову винагороду, яку отримували поліцейські у м. Трускавець протягом відповідного періоду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року.
Суд встановив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі № 380/400/24, Територіальним управління Служби судової охорони у Львівській області здійснено розрахунок потреби в коштах на виплату позивачу грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, передбаченого частиною 2 статті 165 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з урахуванням вже виплаченого грошового забезпечення, починаючи з 01 лютого 2023 року по день звільнення 10 січня 2024 року, а саме в розмірі 17000,00 грн.
Надаючи оцінку щодо врахування надбавки за вислугу років (стаж служби) позивача понад 10 років та додаткової грошової винагороди, яку отримували поліцейські у м. Трускавець протягом відповідного періоду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, суд зазначає.
На виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» КМУ прийняв постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Таким чином, указаною постановою № 168 КМУ установив, зокрема, співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно.
Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 внесені зміни до Постанови № 168, відповідно до яких, слова зокрема, співробітникам Служби судової охорони, виключені. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023, тому з 21.01.2023 у позивача відсутнє право на отримання додаткової винагороди, яке було передбачене Постановою №168.
Щодо нарахування грошового забезпечення позивача за період з 01.02.2023 по 10.01.2024 з урахуванням надбавки за вислугу років, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 18 розділу II Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384, обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби співробітникам проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи співробітника та оголошується відповідним наказом Служби або територіального управління Служби в разі призначення (переміщення) на посаду та щороку станом на 1 січня.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» № 289 від 03.04.2019 (далі Постанова №289), затверджено розміри надбавок за стаж служби співробітників Служби судової охорони.
Відповідно до пункту 17 розділу II Порядку № 384, надбавка за стаж служби співробітникам виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 5 до Постанови № 289.
Відповідно до додатку 5 Постанови №289 розміри надбавок за стаж служби у Службі судової охорони становлять:
-від 1 до 2 років 5%;
-від 2 до 4 років - 10%;
-від 4 до 7 років - 15%;
- від 7 до 10 років 20%;
- від 10 до 13 років 25%;
-від 13 до 16 років - 30%;
-від 16 до 19 років - 35%;
-від 19 до 22 років - 40%;
-від 22 до 25 років - 45%;
-понад 25 років 50%.
Суд встановив, що відповідно до довідки про нараховане грошове забезпечення (основні та додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з лютого 2023 по січень 2024, позивачу нараховувалась надбавка за стаж служби у розмірі 30% (від 13 до 16), що становило 1269,00 грн щомісячно.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача про неврахування відповідачем надбавки за стаж служби є необґрунтованими, оскільки така надбавка фактично була включена до складу грошового забезпечення позивача та нараховувалась йому у встановленому законодавством розмірі - 30 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням.
Водночас суд не погоджується з доводами позивача про те, що сума 17 000 грн може розглядатися виключно як посадовий оклад та оклад за спеціальним званням. Як встановлено судом, під час визначення грошового забезпечення враховувалися передбачені законодавством складові, у тому числі надбавка за стаж служби, яка фактично нараховувалась позивачу у відповідному відсотковому розмірі.
За таких обставин суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача щодо неврахування надбавки за вислугу років, оскільки така надбавка позивачу нараховувалась, а також не встановив правових підстав для включення до розрахунку грошового забезпечення за період з 01.02.2023 по 10.01.2024 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою №168.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у позові відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
у позові ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони в Львівській області, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Центральний орган управління Служби судової охорони про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua